Суть, роль і зміст закупівельної роботи

Закупівельна робота є основою комерційної діяльності в торгівлі. З неї по суті починається комерційна робота. Щоб продати товар покупцеві (спожи­вачеві) і отримати прибуток, необхідно мати (володіти) в своєму розпорядже­нні товар. Як відмічалося, головна функція товарного обігу зводиться до зміни форми вартості за формулою:

Г-Т і Т-Г

Формула розкриває суть комерційної роботи в торгівлі: підприємець, маючи в своєму розпорядженні певну суму грошових коштів, закуповує то­вар, який потім перетворює в грошові кошти з деяким приростом (прибут­ком). Виходячи з основної функції товарного обігу, можна зробити висно­вок, що комерційна робота в торгівлі починається із закупівлі товарів з метою подальшого їх продажу.

За своєю економічною природою закупівля являє собою оптовий або дрібнооптовий товарооборот, здійснюваний торговими підприємствами (юридичними особами) або приватними особами з метою подальшого пере­продажу закуплених товарів.

Правильно організована оптова закупівля дає можливість сформувати необхідний асортимент товарів роздрібної торгової мережі для постачання населення, здійснювати вплив на виробників товарів відповідно до вимог купівельного попиту, а також забезпечує ефективну роботу торгового підп­риємства.

В умовах ринкової економіки організація і технологія закупівельної ро-

103

боти зазнала корінних змін: на зміну фондовому розподілу товарів при адмі­ністративно-командній економіці, системі централізованого прикріплення покупців до постачальників, твердих державних цін, нерівності господарю­ючих суб'єктів, жорсткої регламентації постачання товарів, відсутності са­мостійності, ініціативи, заповзятливості комерційних працівників прийшла епоха вільних ринкових відносин, що характеризує ться:

? свободою вибору партнера, контрагента по закупівлі товарів;

? множинністю джерел закупівлі (постачальників);

? рівноправністю партнерів;

? зростанням ролі договорів, контрактів на постачання товарів;

? саморегулюванням процесів постачання товарів;

? свободою ціноутворення;

? конкуренцією постачальників і покупців;

? економічною відповідальністю сторін;

? ініціативою, самостійністю і заповзятливістю комерсанта при заку­півлі товарів.

Комерційна робота по оптовій закупівлі складається з наступних етапів:

? вивчення і прогнозування купівельного попиту;

? виявлення і вивчення джерел надходження і постачальників товарів;

? організація раціональних господарських зв'язків з постачальниками товарів, включаючи розробку і укладення договорів постачання, пре­дставлення замовлень і заявок постачальникам;

? організація і технологія закупівлі безпосередньо у виробників това­рів, посередників, на товарних біржах, у імпортерів та інших поста­чальників;

♦ організація обліку і контролю за оптовою закупівлею.

Комерційна робота по оптовій закупівлі товарів в ринкових умовах по­винна базуватися на принципах сучасного маркетингу. За допомогою мето­дів маркетингу комерційні працівники, керівники, менеджери торгових під­приємств отримують необхідну інформацію про те, які вироби і чому хочуть купувати споживачі, про ціни, які споживачі готові заплатити, про те, в яких регіонах попит на дані вироби (тобто місткість ринку) найбільш високий, де збут або закупівля продукції може принести найбільший прибуток.

Вивчення і прогнозування купівельного попиту є необхідною умовою ефективного використання маркетингу для успішної комерційної роботи по закупівлі товарів. Теорія і практика маркетингу виробили цілий арсенал за­собів і способів вивчення і прогнозування купівельного попиту, які необхід­но використовувати при організації оптової закупівлі товарів. Тому оптову

104

закупівлю потрібно починати з вивчення попиту, потреб покупців на това­ри, купівельних намірів та інших чинників, що формують попит. Оптово-торгові підприємства, обслуговуючи певний територіально-економічний ра­йон і конкретних покупців, вивчають як об'єм купівельного попиту на ті або інші види (групи) товарів, так і асортиментну структуру попиту. Для цього торговими підприємствами використовуються різні методи вивчення і прог­нозування попиту. До них потрібно віднести оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за минулий період, вивчення і узагальнення заявок і замовлень покупців на придбання і постачання товарів, облік і ана­ліз незадоволеного попиту оптових покупців, проведення асортиментних і кон'юнктурних нарад з покупцями, економіко-математичні методи прогно­зування попиту та інш.

Для вивчення і прогнозування попиту на великих і середніх торгових підприємствах створюються маркетингові служби (відділи), однією з основ­них функцій яких є вивчення як загального об'єму попиту (ємності ринку), так і внутрішньогрупової структури попиту на товари, що закуповуються.

6.2. Вивчення і пошук комерційних партнерів по закупівлі товарів. Класифікація постачальників

Для успішного виконання комерційних операцій по закупівлі товарів опто­ ві бази повинні систематично займатися виявленням і вивченням джерел заку­ півлі і постачальників товарів. Комерційні працівники повинні добре знати свій економічний район та його природні багатства, промисловість, сільське господарство, виробничі можливості й асортимент виробів, що виробляють­ся на промислових підприємствах.

Важлива роль в комерційній роботі відводиться вишукуванню додатко­вих ресурсів з місцевої сировини, продукції кооперативної промисловості. підсобних, фермерських господарств, продукції індивідуальної трудової дія­льності. Комерційний апарат оптових баз повинен виявляти можливості ро­звитку нових видів виробництва і відновлення старих забутих промислів, особливо художніх, вести облік і повсякденно реєструвати виробників това­рів, ще не пов'язаних договірними відносинами з базою, готувати пропозиції з питань збільшення виробництва потрібних товарів, розширення асорти­менту, поліпшення якості.

Комерційним працівникам потрібно відвідувати виробничі підприємст­ва (постачальників-виробників) з метою ознайомлення з виробничими мож­ливостями підприємства, об'ємом і якістю продукції, що випускається, а та­кож брати участь в нарадах з працівниками промисловості, в роботі оптових ярмарків, виставок - переглядів нових зразків виробів.

Комерційним працівникам необхідно постійно стежити за рекламними

105

оголошеннями в засобах масової інформації, спеціалізованих виданнях, за біржовими відомостями, проспектами, каталогами. Формування товарних ресурсів є предметом постійної роботи торгового апарату оптових баз. У ринкових умовах форми і методи цієї роботи зазнали істотних змін. Головні зміни полягають в тому, що на зміну методам централізованого розподілу товарних ресурсів прийшла ринкова практика вільної купівлі-продажу това­рів за цінами попиту і пропозиції. Тому комерційна ініціатива торгових пра­цівників по залученню до товарообороту максимальних товарних ресурсів з метою отримання необхідного прибутку повинна поєднуватися з турботою про кінцевих покупців, урахуванням їх платоспроможності, недопущенням невиправданого зростання цін, наданням населенню можливості придбати товари за доступними цінами.

До джерел надходження товарів відносять галузі народного господарс­тва, що виробляють різні товари народного споживання (сільське господар­ство, підприємства АПК, підприємства легкої, харчової, м'ясо-молочної про­мисловості, рибного господарства, ВПК, важкої промисловості та інш.). До постачальників товарів відносять конкретні підприємства різних джерел над­ходження, тобто тих або інших галузей народного господарства, різних сфер виробничо-економічної діяльності, що виробляють товари і послуги.

Враховуючи велике різноманіття постачальників товарів, їх можна кла­сифікувати на декілька груп за різними ознаками (функціональними, тери­торіальними, формами власності, відомчою приналежністю та інш.).

В узагальненому вигляді всіх постачальників товарів можна поділити на дві категорії: постачальників-виробників і постачальників - оптових під­приємств.

Постачалышки-виробники - виробничі підприємства, фірми, приватні підприємці і т.д., що випускають товари споживчого призначення різного асортименту для задоволення попиту споживачів.

Постачальники - оптові підприємства закуповують товари у постачаль­ників-виробників, а також у оптових посередників і реалізовують їх оптовим покупцям (роздрібним торговим підприємствам, агентам, брокерам, роздріб­ним торговцям і т.д.).

Постачальниками - оптовими підприємствами, як відмічалося в попе­редньому розділі, можуть бути оптові підприємства загальнонаціонального і регіонального рівнів різного товарного асортименту (спеціалізації), що скла­дають основу оптової структури на споживчому ринку, оптові посередники (підприємства-брокери, підприємства-агенти, дилери) а також організатори оптового обороту (оптові ярмарки, аукціони, товарні біржі, оптові і дрібно-оптові ринки, магазини-склади і т.п.).

Оптові посередники в умовах ринкової економіки придбавають самос­тійне значення в сфері закупівельної (оптової) діяльності.

За територіальною ознакою постачальники товарів можуть бути місце­вими (внутрішньообласними), міжобласними, республіканськими та міжрес­публіканськими. Оптові підприємства частіше за все закуповують товари у позаобласних та позареспубліканських постачальників, враховуючи, що не у всіх областях і республіках розвинене виробництво тих або інших товарів і їх доводиться завозити. Місцеві постачальники-виробники часто постача­ють товари безпосередньо роздрібним торговим підприємствам, минаючи оптові бази.

За приналежністю до тієї або іншої господарської системи розрізнюють внутрішньосистемних (що відносяться до тієї ж системи, до якої входять і оптові покупці) та позасистемних (всі інші) постачальників.

За формою власності постачальники можуть бути приватними, держав­ними, муніципальними, кооперативними та інших форм власності.

Вивчаючи джерела закупівлі товарів, комерційні працівники складають на кожного постачальника спеціальні картки, причому їх доцільно групува­ти по місцевих, міжобласних та міжреспубліканських постачальниках. У карт­ках вказуються дані про виробничу потужність підприємства, кількість і асор­тимент продукції, що випускається, можливості виробництва інших товарів, умови постачання товарів та інші відомості, що цікавлять оптові бази.

6.3. Організація господарських зв'язків із постачальниками товарів. Контроль та облік надходження товарів від постачальників

З постачальниками товарів повинні бути налагоджені раціональні гос­подарські зв'язки, переважно прямі і довгострокові договірні взаємовідно­сини, що дозволяють закуповувати товари як у постачальників-виробників на стабільній договірній основі, так і у оптових посередників при економіч­ній та організаційній вигідності цієї закупівлі.

Основною формою господарських зв'язків з постачальниками товарів є, як відмічалося, договір постачання товарів. Порядок його укладення, вико­нання, розірвання, а також його зміст розглянуті у главі 4. Закупівля сільсь­когосподарської продукції у її виробників може здійснюватися на основі до­говору контрактації. У системі господарських взаємовідносин з постачальниками можуть також використовуватися заявки і замовлення по­купців.

При епізодичному постачанні товарів або разовій закупівлі одноразо­вих партій товарів закупівля може здійснюватися шляхом висунення оферти,

 

106

107

її акцепту і оформлення товарно-транспортних документів без складання єдиного письмового договору постачання.

, Організація обліку і контролю за оптовою закупівлею - важлива частина комерційної роботи. Метою оперативного обліку і контролю оптової заку­півлі є здійснення повсякденного спостереження за ходом виконання поста­чальниками договорів постачання для забезпечення своєчасного і безперебі­йного надходження товарів в узгодженому асортименті, належної якості і кількості. Облік виконання договорів постачання може здійснюватися в спе­ціальних картках або журналах, де фіксуються відомості про фактичне від­вантаження і надходження товарів і виявляються випадки порушення поста­чальниками договорів. Все це необхідне для своєчасного пред'явлення постачальникам претензій. Карткова або журнальна форма обліку виконан­ня договорів дуже трудомістка, здійснюється, як правило, вручну і не дозво­ляє мати повсякденних даних про хід надходження товарів по розгорненому асортименту.

Тому актуальною задачею комерційної роботи є механізація й автома­тизація обліку постачання за допомогою ЕОМ та іншої сучасної комп'ютер­ної техніки. Робочі місця комерційних працівників потрібно оснащувати пер­сональними комп'ютерами, створюючи так звані автоматизовані робочі місця (АРМ), шо забезпечують безперервний щоденний контроль за ходом поста­чання товарів по кожній позиції асортименту і кожному постачальнику, усуне­ння ручної праці комерційних працівників у сфері обліку і контролю поста­чання. ,

Успішному проведенню закупівельної роботи сприяє розробка комерці­йним апаратом оперативних планів закупівлі, що передбачають обсяги то­варів, які підлягають закупівлі, терміни укладення договорів, узгодження і уточнення специфікацій і відвантаження товарів, відповідальних осіб за про­ведення закупівлі.

Претензійна робота

У ході реалізації договорів постачання нерідко сторони за якихось об'є­ктивних або суб'єктивних причин не виконують прийнятих на себе зобов'я­зань, наносячи торговому партнеру матеріального і морального збитку. В цих умовах потерпіла сторона має право пред'явити іншій стороні претензії з викладом вимог, передбачених умовами договору постачання або діючими правовими нормами.

Претензія - письмова вимога про добровільне усунення порушення умов договору або законодавства. Виявленню ж порушень сприяє організація чіт-

кого і повного обліку виконання постачальниками договірних зобов'язань по постачанню товарів.

У претензійній роботі з постачальниками покупцям доцільно:

? в максимальній мірі захищати свої комерційні інтереси, підписуючи договори постачання товарів;

? прагнути до усунення протиріч, що виникли з постачальником шля­хом переговорів і взаємних компромісів, не доводячи їх. вирішення до судових (арбітражних) органів, якщо таке можливе без збитку інте­ресам тієї або іншої сторони;

? завжди ретельно документально оформляти претензію, маючи на ува­зі, що це сприяє досягненню взаємовигідного компромісу або пози­тивного рішення претензії в арбітражному суді.

Претензії направляють постачальникам рекомендованими або цінними листами або ж можуть бути вручені під розписку. Претензії до постачальни­ків про порушення умов договору (про кількість, асортимент, якість, комп­лектність, тару або упаковку та інш.) направляють в термін, передбачений законом або договором, а якщо такий термін не встановлений, то в розум­ний термін після того, як порушення відповідної умови договору повинне було бути виявлене, виходячи з характеру і призначення товару. У претензії вказуються:

? найменування підприємства, організації, що пред'явило претензію, а також найменування підприємства, організації, до яких пред'являю­ться претензії, їх адреси, номер претензії; дата пред'явлення;

? обставини, що послужили основою для пред'явлення претензії, дока­зи, що підтверджують викладені в претензії обставини; сума вимог заявника і розрахунок цих вимог;

? посилання на нормативні акти, договір або інші нормативні доку­менти, а також поштові, платіжні реквізити заявника претензії.

До претензії повинні бути прикладені всі необхідні справжні документи або належно завірені копії цих документів, перелік яких вказується в додат­ку.

Претензія повинна бути підписана керівником або заступником керів­ника підприємства (організації), або громадянином-підприємцем.

Відповідь на претензію дається в письмовій формі і підписується керів­ником або заступником керівника підприємства, організації або громадяни­ном-підприємцем.

У відповіді на претензію вказується: при повному або частковому задо­воленні претензії - визнана сума, номер і дата платіжного доручення на пере­рахування цієї суми або термін і спосіб задоволення претензії, якщо вона не

 

108

109

підлягає грошовій оцінці; при повній або частковій відмові в задоволенні претензії - мотиви відмови з посиланням на відповідне законодавство і дока­зи, що обґрунтовують відмову; перелік прикладених до відповіді на претен­зію документів, інших доказів.

При задоволенні претензії, що має грошову оцінку, до відповіді на пре­тензію додається доручення банку на перерахування грошових коштів з від­міткою про виконання (прийняття до виконання).

При повній або частковій відмові в задоволенні претензії заявнику по­винні бути повернені справжні документи, які були прикладені до претензії, а також направлені документи, що обґрунтовують відмову, якщо їх немає у заявника претензії.

Відповідь на претензію відправляється рекомендованим або цінним лис­том, по телеграфу, телетайпу, а також з використанням інших засобів зв'яз­ку, що забезпечують фіксування відправлення відповіді на претензію, або вручається під розписку.

Форма претензійного листа про сплату неустойки за недопоставку (про­строчення постачання) товарів приведена нижче.

У разі повної або часткової відмови в задоволенні претензії або неотри­мання в термін відповіді на претензію покупець за договором має право зве­рнутися з позовною заявою (позовом) в арбітражний суд з вимогою про за­хист порушеного права покупця (позивача).

Позовна заява - вимога до компетентного органу про захист порушено­го права підприємства (організації"). Позовна заява підлягає оплаті держав­ним митом.

Дата __________                     Керівнику____   ' ^:_________

№___________________ ___________ Адреса________________________

Претензія
про сплату неустойки за недопоставку
(прострочення постачання)____________________ товарів

Сума___________________ грн.

Відповідно до укладеного договору №________ від «_____ »__________ 200 __р. Ваше

підприємство зобов'язане було поставити нам в______________ 200___ р.

(квартал, місяць)

(найменування товару)

в кількості____________________ суму -__________________ грн.

Фактично за вказаний період поставлено______________________________________ на

(найменування товару)

суму -_________________        грн.

Таким чином, Вами недопоставлено у вказаний в договорі термін

в кількості__________________________________________________________ на суму

грн.

Відповідно до викладеного і керуючись_____________________________________ ■■- -.

(посилання на пункт (пункти) договору або статтю ЦК) прошу зробити допоставку продукції і перерахувати на наш розрахунковий

рахунок №_____ в__________________________________________________________

(найменування банку)

________________________________ неустойку в розмірі_______________ процентів

(місто, населений пункт)

від вартості недопоставлених товарів, що складає____________________________ грн.

Додаток:

1. Копія договору №_________ від «_____ »______________ 200__ р.

2. Реєстр рахунків на відвантажений товар.

3. Розрахунок неустойки.

Керівник підприємства______________________________________________________

(або його засгупник)                                    ПІБ                                            (підпис)

М.П. (печатка) Позовна заява направляється в Арбітражний суд області за місцем знаходження відповідача - підприємства (організації), яке порушило права або законні інтереси позивача.

Позовна заява направляється на адресу Арбітражного суду або передається бе­зпосередньо в канцелярію суду.

 

ПО

111

Нижче приводиться зразок позовної заяви.

Дата______________               В обласний Арбітражний суд

№________________               Адреса:____________________

Позивач:_________________________ ;____________ ,__________________

(найменування підприємства (організації))

Адреса: _________________ _:________________________________________

Банківські реквізити___________________________________

Відповідач ______________________________________________________

(найменування підприємства (організації))

Адреса:____________________ ;_____________________________________

Банківські реквізити____________________ ;__________________________

Позовна заява

про стягнення неустойки за недопоставку

(прострочення постачання)                         товарів

Сума________________ грн.

Відповідно до укладеного договору №___ від «___»______________ 200__ р.

Ваше підприємство зобов'язане було поставити нам в___________ 200___ р.

(квартал, місяць)

(найменування товару)

в кількості ____,______________ суму _______________ грн.

Свої зобов'язання за договором відповідач не виконав.

Фактично за вказаний період відповідач поставив_____________________

(найменування товару)
в кількості__________________________ на суму_________________ грн.,

недопоставлено_________________________________________________

(кількість, на суму товарів)
За недопоставку товарів згідно п._________ договору відповідач зобов'язаний спла­
тити неустойку в сумі_________________ грн. (див. доданий розрахунок).

Пред'явлену нами претензію №__ від «___»_________________ 200__ р. про спла­
ту неустойки в сумі________ грн. за недопоставку товарів відповідач залишив

без задоволення (відповіді) по наступних мотивах:____________________________

Відмову відповідача від задоволення претензії вважаємо необгрунтованою

(вказати причини)

Враховуючи викладене, просимо Арбітражний суд за недопоставку товарів стяг­
нути з відповідача неустойку в сумі_____________ грн. і витрати по держми­
ту __________________ грн.

Додаток:

1. Копія претензії і доказ відсилання її відповідачеві.

2. Копія відповіді на претензію (якщо є).

3. Копія договору.

4. Виписка із специфікації.

5. Розрахунок неустойки.

6. Поштова квитанція на відсилання копії позовної заяви відповідачеві.

7. Доручення про перерахування держмита.

Керівник підприємства

(або його заступник)           ___________________ -----------------------------

ПІБ(підпис)

М.П. (печатка)

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: