Суть, роль і розвиток біржової торгівлі

Біржі - регулярно функціонуючий оптовий ринок товарів, сировини, ці­нних паперів. Вони служать економічним інструментом ринкової економіки, організовують вільні ринкові відносини з закупівлі і продажу товарів, сиро­вини і цінних паперів.

Термін «біржа» походить від пізньолатинського bursa - гаманець. У XV ст.. в найбільшому торговому центрі Нідерландів м. Брюгге на площі біля будинку знатного міняйла і маклера Ван дер Бурса, герб якого складав­ся з трьох гаманців (звідки і пішов термін), збиралися купці з різних країн для купівлі іноземних векселів і обміну торговою інформацією. Таким чи­ном, біржі виникли в XV-XVI ст. в Голландії (Нідерланди), Італії, Англії. Розквіт бірж відноситься на другу половину XIX ст. і пов'язаний з розвит­ком капіталістичного виробництва і зростанням об'єму торгівлі, транспор­ту, зв'язку. Перша біржа в Росії була заснована Петром І в 1703 р. в Петербу­рзі. До кінця XIX в. їх було біля 80, після революції - більше 100. До 30-х років біржі були ліквідовані відповідно до політики згортання товарно-гро­шових відносин. З розвитком ринкових відносин розпочався процес віднов­лення бірж. Першою була зареєстрована в 1990 р. Московська товарна бір­жа (МТБ), потім вони з'явилися і в інших містах і стали рости як гриби повсюдно, тобто виник своєрідний біржовий бум. На початку 90-х років в країні нараховувалося більше 500 бірж. Однак, надалі їх діяльність почала упорядковуватися, а чисельність скорочуватися. Багато які біржі перетво­рювалися на торгові будинки, брокерські контори та інші торгово-посеред­ницькі структури. До початку 1995 р. в Росії залишилося усього близько 50 бірж. Однак, багато хто з них не був біржами в суворому значенні цього по­няття, оскільки практично не займався торгівлею, а являв собою лише місце зустрічей для обміну торговою інформацією (персонал їх - всього 5-6 чоло­вік).

Для бірж характерна купівля-продаж масових товарів, що продаються за стандартами (встановленими сортами) або за стандартними зразками (зер­но, цукор, вовна, бавовна, кава, каучук, метали).

Біржова торгівля в промислово розвинених капіталістичних країнах впливає істотним чином на стан товарних ринків зерна та інших сільськогос­подарських продуктів, цукру, вовни, кави, каучуку, нафти, нафтопродуктів, будматеріалів, кольорових і чорних металів та інш.

Таким чином, біржова торгівля за рубежем здійснюється, як пропило, по товарах масового попиту і виробництва, які можуть бути стандартизовані,

 

146

147

тобто приведені до, якісно одноманітної основи, що дозволяє вести торги партіями однорідних, стандартизованих товарів виробничого і невиробни­чого споживання, так званими біржовими товарами.

Головною метою товарних бірж є проведення вільних торгів і укладення контрактів з закупівлі і продажу товарів за ринковими цінами, що складаю­ться під впливом попиту і пропозиції. Біржа являє собою організований оп­товий ринок, на якому торгівля здійснюється за встановленими біржею пра­вилами в формі гласних публічних торгів, що проводяться в заздалегідь певному місці і в певний час.

Велике функціональне значення біржа має як регулювальник цін. Вона доз­воляє нівелювати коливання цін на один і той же товар за допомогою коти­рування (згладжування) цін. Конкретні контрактні ціни фіксуються на то­варній біржі, а потім публікується середня типова ціна товару. Покупці і продавці при здійсненні операцій купівлі-продажу орієнтуються саме на се­редню біржову ціну, що дозволяє виключити її різке коливання. Тим самим з'являється природний регулювальник цін.

У початковий етап функціонування товарних бірж за рубежем доміну­вали біржі реального товару (тобто реально існуючого), які передбачали обов'язковий продаж товару після проведення торгів.

У наш час товарних бірж, що здійснюють операції з реальним товаром, в світі залишилося дуже мало. На зміну їм прийшли ф'ючерсні біржі, на яких і здійснюється переважне число біржових операцій. Ф'ючерсні операції укла­даються на ще не вирощений (не створений) товар, наприклад під урожай наступного року. Ф'ючерсна біржа (операція) допускає проведення торгів без подальшого постачання товарів.

Біржа не може здійснювати торгову, торгово-посередницьку та іншу діяльність, безпосередньо не пов'язану з організацією біржової торгівлі.

Сучасна, ефективно функціонуюча біржа являє собою складний меха­нізм, інформаційно насичений, ємний по техніці, з підбором високопрофесі-йних фахівців. У багатьох розвинених країнах функціонує тільки одна біржа (Швеція, Швейцарія, Голландія), в Англії - 5 бірж, США - 11 фондових і ЗО товарних На цих біржах працюють тисячі брокерів. Для оптимального фун­кціонування біржової торгівлі число бірж в країні повинне бути мінімаль­ним. Біржі створюються тільки у великих ділових центрах. У США - в Нью-Йорку і Чикаго, Великобританії - в Лондоні і Ліверпулі, Японії - в Токіо.

8.2. Порядок створення товарної біржі та її структура

Біржа - організація, що створюється на добровільній пайовій основі за­цікавленими юридичними і фізичними особами в порядку, встановленому

148

законодавством. У заснуванні біржі не можуть брати участь державні орга­ни, банки, страхові, інвестиційні компанії і фонди, громадські, релігійні і до­бродійні організації.

Біржа створюється за рішенням зборів засновників. Вони вносять пай, розмір якого визначається зборами засновників. У розмірах внесеного паю засновники несуть майнову відповідальність за результатами господарської діяльності біржі. Біржа придбаває права юридичної особи з моменту дер­жавної реєстрації, а право на проведення біржових торгів - після отримання ліцензії на право біржової торгівлі.

Членом біржі може бути юридична або фізична особа, яка бере участь в статутному капіталі або вносить членські або інші цільові внески в майно біржі, передбачені її статутом. Членство на біржі дає право брати участь в біржовій торгівлі, прийнятті рішень на загальних зборах біржі і в інших ор­ганах управління біржею, брати участь в розподілі прибутку або дивідендів та інші переваги.

Органами управління біржею є загальні збори засновників і членів бір­жі, біржовий комітет (рада), правління (дирекція) біржі.

Вищим керівним органом біржі є загальні збори засновників і членів біржі. У роботі загальних зборів без права вирішального голосу можуть бра­ти участь службовці біржі, запрошені та інші особи.

До компетенції загальних зборів входить:

? розгляд і затвердження правил роботи біржі;

? визначення розміру вступного і щорічних членських внесків, що спла­чуються членами біржі, розміру біржового збору з операцій, вхідної плати з постійних і разових відвідувачів, що не є членами біржі, пла­ти за послуги та інших платежів і зборів;

? вибори членів біржового комітету та його голови, членів ревізійної комісії та її голови, арбітражної комісії та її голови і звільнення чле­нів комісії від виконуваних обов'язків;

? розгляд і вирішення питань про виключення і прийняття членів бір­жі;

? розгляд і затвердження річних звітів біржового комітету про госпо­дарсько-фінансову діяльність біржі, звітів ревізійної комісії, схвален­ня або скасування рішень біржового комітету.

Рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього прого­лосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.

Позачергові загальні збори можуть бути скликані на вимогу одного і більше засновників або 2/3 членів біржі.

149

У періоди між загальними зборами управління біржею здійснює біржо­вий комітет, очолюваний головою.

До компетенції біржового комітету відноситься:

? керівництво діяльністю біржі в період між загальними зборами її чле­нів;

? контроль за діяльністю правління (дирекції) біржі;

? розпорядження фінансовими коштами та іншим майном біржі, конт­роль за витрачанням коштів правлінням біржі;

? представництво біржі в державних та інших організаціях в усіх спра­вах біржі;

? створення необхідних підрозділів біржі, що функціонують на грома­дських засадах;

? реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі;

? здійснення контролю за дотриманням правил біржової торгівлі її уча­сниками.

Рішення біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього про­голосувала проста більшість присутніх його членів.

З метою забезпечення організаційно-господарського функціонування біржі комітет створює як виконавчий орган правління (дирекцію) біржі на чолі з керівником або генеральним директором біржі.

Правління біржі здійснює наступні функції:

? організація і ведення обліку, підготовка встановленої статистикою звітності, господарсько-фінансове забезпечення діяльності біржі;

? придбання і продаж майна біржі і здійснення інших юридичних дій від її імені за розпорядженням біржового комітету;

? здійснення прийому на роботу і звільнення співробітників підрозді­лів біржі, що працюють за наймом і не є членами біржі;

? організація публікації біржової комерційної інформації, реклами діяльності біржі;

? створення необхідних структурних підрозділів біржі;

? розпорядження фінансовими коштами та іншим майном біржі, виді­леним правлінню для забезпечення її функціонування;

? організація перевірки відповідності стандартам зразків товарів, що реалізовуються або обмінюються на біржі, проведення експертизи, а у необхідних випадках - лабораторних аналізів і контрольних вип­робувань;

? організація та надання учасникам біржових торгів необхідних інфо-

рмаційно-комерційних, рекламних і консультаційних послуг, забез­печення їх необхідними засобами оргтехніки і зв'язку; ♦ здійснення контролю за дотриманням учасниками біржових торгів, відвідувачами і гостями встановлених біржових правил.

Мал. 8.1

Біржа формує структурні підрозділи - маклеріат (торговий відділ), ко­ тирувальну і арбітражну комісії, а також інші органи, необхідні для її робо­ ти. Контроль за діяльністю біржі здійснює ревізійна комісія, обрана загаль­ними зборами.

Спеціальні комітети біржі займаються вдосконаленням процедури тор­гів, розробляють типові контракти, забезпечують інформацією про стан то­варних ринків. Однієї з найголовніших структур біржі є розрахункова пала­та, що проводить розрахунки з членами біржі за результатами торгів. Великі

 

150

151

біржі мають в своєму складі постійно діючі арбітражі для оперативного роз­гляду суперечок, пов'язаних з біржовими операціями.

Типова структура товарної біржі приведена на мал. 8.1.

У розвинених країнах з організаційно-правової точки зору біржі ділять­ся на публічні і приватні.

Публічні біржі курируються державними і муніципальними організація­ми, їх діяльність регулюється законами та іншими нормативними актами і носить відкритий характер.

Публічні біржі поширені в європейських країнах і за масштабами своєї діяльності носять в основному регіональний характер. Членами такої біржі в основному є керівники великих компаній. Операції на них можуть здійсню­вати як члени біржі, так і інші підприємці. Фінансування роботи бірж здійс­нюється за рахунок коштів, отриманих біржею від учасників торгів у вигляді твердих сум за участь в операціях, а також у формі встановленого процента від вартості довершених операцій.

Приватні біржі організуються, як правило, в формі закритих акціонер­них товариств з обмеженим числом членів. Біржі працюють на основі своїх статутів, що визначають її діяльність, структуру, порядок управління, склад діючих членів, порядок їх вибуття і прийняття нових. Члени біржі мають свої брокерські контори.

8.3. Види біржових операцій

Біржова торгівля як форма організованого оптового ринку ділиться на ринки готівкового товару, ф'ючерсний і фондовий ринки. У зв'язку з цим на біржах можуть здійснюватися наступні операції:

Купівля-продажреального товару, тобто такі операції, які передбачають обов'язковий продаж товару після проведення торгів або негайну передачу документів на право власності на товар.

При здійсненні операції на реальний товар продавець повинен мати в своєму розпорядженні товар в наявності і пред'явити його в термін, передба­чений в біржовому договорі (контракті). При такій операції продавець пови­нен здати товар на біржовий склад і отримати спеціальне складське свідоц­тво - варант, оплатити страхування свого товару та його зберігання на складі.

Коли закінчується термін постачання, продавець передає варант покуп­цеві в обмін на чек (оплату).

За даною угодою термін виконання постачання товару зі складу покуп-

152

цеві визначається біржовими правилами і, як правило, складає від 1 до 15 днів.

Різновидом операції з реальним товаром є «форвардні угоди», або фор­вардні операції - операції купівлі-продажу товару з відстроченим терміном його постачання (в цьому випадку обумовлюється ціна товару і термін його постачання). Іншими словами, форвардні операції, або операції на термін, передбачають постачання реального товару в майбутньому.

Ф'ючерсні операції передбачають проведення торгів без обов'язкового подальшого постачання товарів. Це продаж товару, який ще невироблений або фізично відсутній на момент укладення операції. Фактично відбувається акт купівлі-продажу права на майбутній товар. Інакше кажучи, це угода купів­лі-продажу стандартних контрактів.

Хеджування - операції на ф'ючерсних біржах, що дозволяють страхува­тися від несприятливих змін цін.

Купівля на ф'ючерсному ринку супроводжується хеджуванням. Хеджу­вання є важливим інструментом зниження ризиків для виробників, перероб­ників і продавців. Наприклад, продавцем є фермер, що має поле вівса. Він не знає, за якою ціною буде продаватися овес на ринку восени після збору уро­жаю. Щоб бути упевненим в збуті вівса, фермер продає його на біржі по вста­новленій ціні (фіксованій ціні) і, вже орієнтуючись на цю ціну, він буде буду­вати свої подальші плани.

У свою чергу, покупець вівса - виробник вівсяних пластівців, знаючи, скільки йому доведеться заплатити за овес, відповідним чином буде будува­ти свої виробничі плани. Виробник в цьому випадку не буде турбуватися про можливе підвищення цін на овес. Таким чином, хеджування дає бізнесмену певну цінову упевненість і можливість займатися своїми справами, не піклу-ючись про можливі цінові зміни.

При укладенні ф'ючерсної операції в контракті обумовлюється ціна то­вару і терміни його постачання. Терміни постачання визначаються спеціаль­ними прийнятими на біржі стандартами (правилами).

Однак, на товарних біржах велика кількість ф'ючерсних операцій но­сить спекулятивний характер. У цих випадках метою ф'ючерсної операції є отримання різниці між ціною контракту в момент його укладення і ціною в день закінчення терміну контракту. Таким чином, ф'ючерсна спекулятивна угода здійснюється з метою отримання прибутку в умовах коливання цін. Виділяють різні види спекулятивних операцій. Наприклад, один з них поля­гає в тому, що покупці (спекулянти) скуповують біржові контракти з метою їх подальшого перепродажу за більш високою ціною. Цей вид спекуляції на­зивають грою на підвищення цін, а спекулянтів, що грають на підвищення, -«биками». Інший вид спекуляції - гра на пониження цін. Спекулянти прода-

153

ють біржові контракти з метою подальшого їх відкупу за більш низькими цінами. Таких спекулянтів прийнято називати «ведмедями», ф'ючерсні опе­рації даного типу набули широкого поширення на фондовому ринку.

Різновидом ф'ючерсних операцій є опційні операції купівлі-продажу прав на майбутню купівлю або продаж за встановленою ціною товарів або конт­рактів на постачання товарів.

У нас в країні в початковий етап перебудови (1991-1992 pp.) товарні бір­жі створювалися як біржі реального товару. Однак, надалі вони почали здій­снювати ф'ючерсну торгівлю нарівні з торгівлею наявним товаром.

⇐ Предыдущая16171819202122232425Следующая ⇒

Поделиться: