Основні фінансові документи комерційного підприємства

До числа основних фінансових документів комерційного підприємства відносяться баланс і рахунок прибутків і збитків.

Баланс - найважливіший фінансовий документ, який представляється зовнішнім користувачам (вищестоящим і контролюючим органам, кредито­рам і т.д.) і використовується для внутрішніх потреб підприємства, будучи основним елементом річної і квартальної звітності.

Баланс являє собою зведену таблицю всіх активних і пасивних рахунків, що відображає стан підприємства на день складання (на останній день квар­талу, року). Баланс складається з двох частин: активу і пасиву. В активі бала­ нсу фіксуються кошти, які має в своєму розпорядженні підприємство та їх розміщення. У пасиві балансу відбиваються джерела цих коштів. Найважли­віша умова складання балансу - це відповідність по вартості пасивних і ак­тивних рахунків.

Актив балансу включає наступні статті:

1. Грошова готівка.

2. Цінні папери.

3. Дебіторська заборгованість.

4. Запаси товарно-матеріальних цінностей.

5. Довгострокові інвестиції.

6. Основний капітал.

7. Нематеріальні активи.

Статті 1 - 4 - це так звані мобільні кошти, тобто кошти, які складають в основному оборотний капітал і можуть бути досить швидко обернені на го­тівку (наприклад, запаси сировини, цінні папери, рахунки дебіторів, яким проводяться постачання, рахунки боржників).

Статті 5 - 7 утворюють іммобілізовані кошти, які втілені в основному капіталі і нематеріальних активах. Основний капітал включає нерухомість (землю, будівлі, споруди, машини та обладнання і т.п.); нематеріальні активи

342

- це патентні права, концесії, торгові марки і т.д.; довгострокові інвестиції являють собою кошти даного підприємства, вкладені в розвиток інших фірм, тобто участь у капіталах інших фірм.

Так звана «рухомість» (транспорт, меблі, оргтехніка) в залежності від вартості відповідно до вимог чинного законодавства може відноситися до нерухомості або до малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Пасив балансу складається з двох частин, які включають наступні статті:

1. Акціонерний (статутний) капітал.

2. Резерви і фонди.

3. Накопичений прибуток.

4. Короткострокові кредити.

5. Інші статті короткострокової заборгованості.

6. Довгостроковий позиковий капітал.

■У першій частині (статті 1 - 3) фіксується власний капітал підприємства, у другій (статті 4 - 6) - позикові кошти, надані у вигляді коротко - і довгост­рокових кредитів.

Метою складання балансу є перевірка ідентичності всіх активних і па­сивних рахунків і отримання кількісних даних про діяльність підприємства. У балансовій інформації мають потребу як керівництво фірми та її власники, так і податкові органи, кредитори (банки), громадськість. У кожного з пере­рахованих зовнішніх користувачів існують свої мотиви отримання інформа­ції:

? керівники - для оцінки стану справ і визначення шляхів розвитку;

? власники-акціонери - для контролю за діяльністю керівників і пра­вильністю розрахунку власних прибутків;

? податкові органи - для перевірки правильності сплати податків;

? банки - для визначення платоспроможності підприємства.

Баланс за один і той же рік може містити різні модифікації: деякі показ­ники можуть об'єднуватися, інші, навпаки, даватися розгорнено. Це багато в чому залежить від цілей управління.

Однак, модифікація не повинна носити протиправного характеру: тон­кість балансової політики залежить від умілого використання тих засобів бухгалтерського обліку, які не заборонені законом. Акціонери, кредитори, державна податкова інспекція, співробітники підприємства, журналісти, що мають доступ лише до «зовнішніх» балансів, не повинні пред'являти претен­зій до укладачів звітності - їм передусім потрібно покладатися на власну ко­мпетентність. Одне з найважливіших свідоцтв того, що відомості в балансах сильно спотворені, - різке погіршення або поліпшення показників на який-

343

небудь момент часу: якщо показники прибутку, наприклад, сильно занижу­валися, то настане день, коли все ж доведеться обнародувати реальні цифри. Частіше за все це відбувається при невмілому ставленні керівництва до звіт­ності.

До основних прийомів балансової політики можна віднести:

? перенесення прибутків на більш пізній термін (затримка їх включен­ня в рахунки в терміни, що допускаються законодавством);

? перенесення прибутків на більш ранній термін;

? швидкий продаж непотрібного обладнання і реалізація резервів, якщо їх балансова вартість є нижчою за ціну продажу;

? прискорення або сповільнення виписки рахунків;

? переміщення прибутку в країни з пільговим податковим режимом;

? встановлення внутрішніх цін і розцінок;

? передача невигідних операцій підприємствам, які не зобов'язані пуб­лікувати своїх річних звітів;

? створення прихованих резервів.

Ці і багато які інші заходи можуть не мати характеру злочинів, але все одно повинні здійснюватися з великою обережністю, оскільки небезпечні не тільки з правової, але й з комерційної точки зору.

Рахунок прибутків і збитків. Крім зведеного балансу до фінансової звіт­ності підприємства відноситься також рахунок прибутків і збитків, що пока­зує всі прибутки і витрати підприємства за звітний період.

У рахунку прибутків і збитків, який може складатися не один раз на рік, відбиваються наступні позиції:

1. Товарооборот, що складається з суми продажу товарів і послуг влас­ного виробництва і закуплених на стороні за вирахуванням податку на дода­ну вартість та інших аналогічних платежів.

2. Витрати:

 

? на придбання продуктів і послуг, що перепродаються;

? на виготовлення продуктів і послуг, що реалізовуються (заробітна плата та інші виробничі витрати: амортизація обладнання, витрати на енер­гію і т.д.);

? витрати по збуту (заробітна плата зайнятих збутом, вартість упаков­ки, фрахт, страхування і т.д.);

? адміністративні витрати (витрати на утримання управлінського пер­соналу, рекламу та інші статті різноманітного характеру).

3. Отриманий торговий прибуток, що вираховується шляхом відніман­
ня повних витрат з товарообороту.

4. Надходження і збитки від інвестиційної діяльності, що включають:

? прибутки по акціях фірми і родинних фірм (тобто дивіденди, що от­римуються фірмою по акціях, які знаходяться в її власності);

? прибуток від інвестицій (розміщення коштів на ринку капіталів і вкла­дення в інші підприємства);

? проценти, отримані по наданих клієнтах кредитам і по рахунках в банках;

? проценти сплачені.

 

5. Податки, здійснювані за рахунок фінансового результату.

6. Поточні прибутки до сплати податків або валовий'прибуток від ос­новної діяльності, що включає торговий прибуток і надходження або збитки від інвестиційної діяльності (віднімаються) і сплати податків.

7. Податок на прибуток від основної діяльності.

8. Надзвичайні надходження і збитки, які включають всі непередбачені операції, наприклад: купівЛя-продаж землі і нерухомості, курсові різниці, збитки від страйків, помилки в розрахунках та інші найрізноманітніші стат­ті.

9. Чисті прибутки і (або) збитки за звітний період.

⇐ Предыдущая33343536373839404142Следующая ⇒

Поделиться: