Гостра шлункова і кишкова кровотеча

Причиною гострої шлункової та кишкової кровотечі мо­жуть бути понад 100 різних захворювань. За етіологічною ознакою найбільш поширеними є виразкова, невиразкова кровотеча та кровотеча нез'ясованої причини.

Кровотеча у травний канал розподіляється на 2 періоди.

Перший (латентний) період настає з моменту надходження крові у шлунок, або кишки і проявляється загальними оз­наками крововтрати: шумом у вухах, запамороченням, за­гальною слабкістю, холодним потом, частим серцебиттям, зниженням артеріального тиску і непритомністю.

Другий (явний) період характеризується появою блювання з кро­в'ю або чорних випорожнень.

Невідкладна допомога:

створюють максимальний фізичний та психічний спокій,

призначають суворий постільний режим,

максимально усу­вають психічні подразники.

На живіт хворому кладуть міхур з ледом.

Пронос

Пронос - це часте спорожнення кишок, при якому кал має рідку консистенцію. Спостерігається при гострих та хронічних кишкових інфекціях (ентерит, ентероколіт), при підвищеній чутливості до деяких харчових продуктів.

Про появу у хворого проносу сповіщають лікаря, бо це може бути проявом інфекційного захворювання. Калові маси відправляють до лабораторії для дослідження. До з'ясування причини проносу хворого переводять до ізолятора.

Якщо діагноз інфекційного захворювання підтверджується, хворого переводять в інфекційну лікарню; заповнюють ек­стрене повідомлення і найближчим часом (не пізніше 12 год) направляють його до санепідемстанції.

Допомога:

· хворого з проносом вкладають у ліжко, добре вкрива­ють,

· напувають теплим свіжозавареним чаєм,

· підкладають йому під сідниці гумове судно.

· після дефекацїі хворого підмивають,

· витирають ділянку заднього проходу.

· якщо виникає подразнення в цій ділянці, її змащують стериль­ною вазеліновою олією, синтоміциновою емульсією.

Хворому з нетриманням калу регулярно перемінюють натільну та постільну білизну, забезпечують його калоприйомником або гумовим підкладним судном.

При проносі неінфекційного походження хворому призначають легкоза­своювану дієту з великою кількістю білка, аскорбінової кис­лоти, вітамінів групи В, рідини. Йому не рекомендують вживати молоко та молочні вироби, жирні, смажені страви, продукти, багаті на рослинну клітковину.

Слід пам'ятати, що поява рідких, подібних до дьогтю випорожнень свідчить про шлункову і кишкову кровотечу. Треба негайно сповістити про це лікаря.

Закреп

Закреп - це тривала (понад 48 год) затримка калу в кишках.

Розрізняють:

органічний закреп - пов'язаний з механічною перепоною - звуження кишки пухлиною, рубцями, спай­ками

функціональний - при вживанні легкозасвоюваної їжі, недостатньому руховому режимі, слабкості черевного преса, захворюваннях печінки, жовчного міхура, статевих органів тощо.

Закреп може бути причиною погір­шення стану хворого, наприклад, при серцево-судинних зах­ворюваннях. У разі накопичення калу в кишках може ви­никнути важкий спазм вінцевих судин, значне підвищення артеріального тиску.

Допомога:

· якщо стан хворого дозволяє, йому рекомендують біль­ше рухатися,

· обов'язково робити ранкову гімнастику,

· ма­саж живота за годинниковою стрілкою,

· слідкувати за сис­тематичними випорожненнями в один і той же час (так ви­робляється щоденний рефлекс на випорожнення кишок).

· призначають послаблюючу дієту, яка включає значну кіль­кість клітковини (капусту, буряки, чорнослив, банани), а також кефір одноденний, тобто ті харчові продукти, які по­силюють перистальтику кишок.

· випорожнити кишки мож­на за допомогою клізми.

При стійкій затримці калових має у прямій кишці та їх затвердінні (копростаз) використову­ють механічні засоби їх видалення. Надягають гумову ру­кавичку, вказівний палець змащують вазеліновою олією і за його допомогою видаляють затверділі калові маси.

Клізми

Клізма - це введення: в нижній відділ товстої кишки через задній прохід різнома­нітних рідин з лікувальною та діагностичною метою.

Діагностичну клізму застосовують, наприклад, для роз­пізнання кишкової непрохідності. Для рентгенологічного дослідження товстої кишки (іригоскопії) використовують контрастну клізму, яка вміщує суспензію рентгеноконтраст­ного препарату.

З лікувальною метою застосовують очисну, олійну, ему­льсійну, гіпертонічну, сифонну, лікувальну, крапельну, харчову клізми.

Очисна клізма

Очисна клізма призначається для розрідження та вилу­чення вмісту нижнього відділу товстої кишки.

Показання. Затримка випорожнень (закреп), підготовка і хворих до рентгенологічного дослідження кишок, нирок, ендоскопічного дослідження товстої кишки, операцій, родів, штучних абортів; перед постановкою лікувальної та харчової клізми; отруєння та інтоксикації.

Протипоказання. Гострі запальні процеси в ділянці заднього проходу, кровоточивий геморой, пухлини прямої кишки в стадії розпаду, кровотечі з травного каналу.

Треба пам'ятати, що не можна одномоментно вводити велику кількість рідини.

Олійна клізма

Цю клізму призначають при стійкому закрепі. Ставлять її звичайно на ніч. Використовують 50-200 мл підігрітої до температури 37-38°С будь-якої рослинної олії (масли­нової, соняшникової, конопляної, вазелінової). Олію вводять у пряму кишку за допомогою гумового балона або шприца Жане з довгим гумовим наконечником (катетер), які просовують у пряму кишку на глибину 10-12 см. Після цієї процедури хворий повинен спокійно лежати протягом 10-15 хв. Олія розтікається по стінці кишок, обволікає кал, розслаблює м'язи кишок і сприяє виведенню калу.

Якщо дія олійной клізми через 10-12 год (звичайно вранці) не настала, то ставлять звичайну очисну клізму.

Емульсійна клізма

Дає хороший спорожнюючий ефект. Застосовують зви­чайно у важкохворих, які перебувають на постільному ре­жимі. Емульсію готують таким чином. Змішують 0, 5 сто­лової ложки води і 1 столову ложку риб'ячого жиру, до­дають 50-100 мл води і суміш вводять у пряму кишку за допомогою гумового балона або шприца Жане. Емульсію можна приготувати іншим способом. Заздалегідь готують 2 склянки настою ромашки (1 столова ложка сухої ромаш­ки на 1 склянку кип'ятку), збивають жовток 1 яйця з 1 чай­ною ложкою гідрокарбонату натрію, заливають настоєм ромашки і додають 2 столові ложки вазелінової олії або гліцерину. Через 15-20 хв настає повне спорожнення ки­шок.

Гіпертонічна клізма

Призначають її для стимуляції спорожнення кишок при атонічному закрепі. Найчастіше використовують 20-30% гіпертонічні розчини магнезії сульфату, натрію сульфату або 10% розчин натрію хлориду в кількості 50-100 мл. Вводять за допомогою гумового балона або шприца Жане. Просять хворого затримати дефекацію протягом 20-30 хв. Гіпертонічна клізма спричинює велику кількість рідких випорожнень. У зв'язку з тим, що такі клізми дуже подраз­нюють слизову оболонку кишок, їх застосовують рідко.

Враховуючи те, що гіпертонічна клізма завдяки своїй осмотичній дії сприяє виходу води з тканин у просвіт кишок, її застосовують при    набряках, зокрема, оболонок мозку.

Сифонна клізма

Застосовують при кишковій непрохідності, отруєннях, також для видалення з                        

Кишок продуктів бродіння, гноїння і для відходження газів. Сифонний метод промивання кишок базується на використанні принципу цих двох з'єднаних посудин.

Лікувальна клізма

Лікувальні клізми бувають місцевої та загальної дії. Клізми місцевої дії застосовують для зменшення подраз­нення запалення в товстій кишці, для усунення спастичного стану в цій ділянці, загоєння ерозій та виразок, а також для лікування запального процесу в параректальній клітко­вині і порожнині малого таза. Клізми загальної дії засто­совують для введення в організм ліків або з метою жив­лення.

Лікувальну клізму загальної дії застосовують, коли неможливе або небажане пероральне або парентеральне введення ліків.

При цьому, як і при будь-якому ректальному способі введення лікувальних засобів взагалі, різні лікувальні ре­човини всмоктуються в кров, не потрапляючи до печінки і, таким чином, не руйнуються в ній. За допомогою ліку­вальної клізми вводять знеболюючі, заспокійливі та снот­ворні засоби.

Крапельна клізма

Такий спосіб уведення в організм лікувальних розчинів є більш доцільним, бо вони надходять у пряму кишку крап­лями і краще всмоктуються. При цьому вони не розтягу­ють кишку, не посилюють її перистальтику і не провокують акт дефекації.

Харчова клізма

У тих випадках, коли поживні речовини вводити через рот немає змоги (при різкому зневодненні організму, то­тальній непрохідності стравоходу, після операції на стравоході і кардіальному відділі шлунка), їх вводять через пря­му кишку. Застосування харчових клізм дуже обмежене, бо в нижньому відділі товстої кишки всмоктуються тільки во­да, ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин глюкози.

Промивання шлунка

Показання. Отруєння лугами, кислотами, лікарськими препаратами, грибами, солями важких металів, деякі за­хворювання шлунка (виразкова хвороба, гастрит, стеноз воротаря), вживання недоброякісної їжі.    

Протипоказання. Органічні звуження стравоходу, гострі стравохідні та шлункові кровотечі, важкі хімічні опіки слизової оболонки глотки, стравоходу та шлунка кислотами лугами (через декілька годин після отруєння), інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу.

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: