Дейктичні й анафоричні займенники.

До дейктичних належать займенники: 1) особові (1-а і 2-а особа однини і множини) я, ти, ми, ви; 2) присвійні (1-а і 2-а особи однини і множини) мій, твій, наш, ваш; 3) вказівні той, отой, цей, оцей, такий, отакий; 4) локативні прислівникові займенники тут, отут, там, отам, туди, сюди, звідси, звідти; 5) темпоральні прислівникові займенники тоді, отоді, тепер, зараз; 6) причиновий прислівниковий займенник тому; 7) способу дії (так, отак), 8) міри і ступеня (стільки, настільки).

До анафоричних належать займенники: 1) особово-предметні (3-ої особи однини і множини) він, вона, воно, вони; 2) присвійні 3-ої особи однини і множини його, її, їхній; 3) вказівні прикметникового типу (в залежності від їх функції" ) той, цей, такий (вказівні вживаються і з дейктичною, і з анафоричною функцією); 4) зворотний себе, присвійний свій; 5) відносні прикметникового типу який, котрий, чий в функції сполучних слів при підрядних реченнях, 6) відносні іменникові хто, що і ін.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Перелік навчально - методичної літератури

Підручники і методичні посібники

1. Безпояско О.Х., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови: Морфологія. – К., 1993.

2. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. – К., 1982.

3. Вихованець І.Р. та ін. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель: Навчальний посібник. – К., 1993.

4. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови: Академ.граматика укр.мови / І.Вихованець, К.Городенська; За ред. І.Вихованця. – К.: Унів.вид-во „Пульсари”, 2004. – 400 с.

5. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1976.

6. Горпинич В.О. Морфологія української мови. – Дніпропетровськ, 2000.

7. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія: Навчальний посібник (текст лекцій) – Дніпропетровськ, 1998.

8. Грищенко А.П., Мацько Л.І., Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова / За заг. ред. Грищенка А.П. – К., 1997.

9. Дудик П.С., Єрмакова С.Д., Литовченко В.М. Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ для лабораторних робіт. – К.: Вища школа, 1987.

10. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К., 1972.

11. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. – К., 1984.

12. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія. – Донецьк, 1996.

13. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови: навчальний посібник. – К., 1998.

14. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: Навчальний посібник. – К., 1993.

15. Кононенко П.П. та ін. Українська мова: Посібник для вступників до вузів. – К., 1990.

16. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія. – У 2 ч. – К., 1961.

17. Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова. – К., 1983.

18. Ладоня І.О. Українська мова: Навчальний посібник. – К., 1993.

19. Матвіяс І.Г. Курс сучасної української мови: Морфологія. – К., 1962.

20. Онуфрієнко Г.С. та ін. Складні випадки українського правопису: Навчальний посібник. – Запоріжжя, 1998.

21. Пазяк О.М., Кисіль Г.Г. Українська мова і культура мовлення: Навчальний посібник. – К., 1995.

22. Плющ М.Я. Граматика української мови: У 2 ч. Ч. 1. Морфеміка. Словотвір. Морфологія: Підручник. – К.: Вища шк., 2005.

23. Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ: Навч. посібник. – К., 1995.

24. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. – К., 1969; Морфологія. – К., 1969; Синтаксис. – К., 1972; Стилістика. – К., 1973.

25. Сучасна українська літературна мова: Підручник /М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994.

26. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін. – К., 2001.

27. Тоцька Н.І. Вправи з сучасної української літературної мови. – К., 1969.

28. Ющук І.П. Українська мова. – К., 1984.

Довідникова література

1. Бурячок А.А. та ін. Довідник з українського правопису. – 3-є вид. – К., 1984.

2. Бурячок А.А. Орфографічний словник. – К., 1995.

3. Варган І.О., Пилинська М.М. Російсько-український словник сталих виразів / За ред. М.Ф.Наконечного. – Х., 2000.

4. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

5. Головащук С.І. Орфографічний словник. – К., 1994.

6. Головащук С.І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. – К., 1995.

7. Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання. – К., 1989.

8. Головащук С.І. Словник наголосів: понад 20000 слів. – К., 2003.

9. Горпинич В.О. Українсько-російський орфографічний словник. – Дніпропетровськ, 1998.

10.  Етимологічний словник української мови: У 7 т. – К., 1982 – 1989. – Т.Т. 1-3.

11.  Зубков М. Сучасний російсько-український і українсько-російський словник. – Харків, 2000.

12.  Калачник В., Савченко Л. Українсько-російський словник наголосів. – Харків, 1997.

13.  Короткий тлумачний словник української мови / За ред. Д.Г.Гринчишина. – К., 1988.

14.  Мацько Л.І. та ін. Російсько-український і українсько-російський словник: відмінна лексика. – К., 1992.

15.  Морфемний словник / Укл. Полюга Л.М. – К., 1983.

16.  Новий орфографічний словник української мови: 50000 слів. – К., 2003.

17.  Новий тлумачний словник української мови: У 4-х томах / Укл. В.В.Яременко, О.М.Сліпушко. – К., 1998.

18.  Онуфрієнко Г.С., Таранова Н.В. Навчальний тлумачний словник лінгвістичних термінів (90 терміноодиниць). – Запоріжжя, 1998.

19.  Російсько-український і українсько-російський тлумачний словник / За заг.ред. Л.Г.Савченко. – Х., 2004.

20.  Російсько-український словник наукової термінології: У 3 т. – К., 1994-1998.

21.  Сліпушко О.С. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові: Правопис, граматика (10000 слів). – К., 1999.

22.  Словник іншомовних слів / За ред. О.С.Мельничука. – К., 1985.

23.  Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінів-сполучень / За ред. Л.М.Пустовіт. – К., 2000.

24.  Словник труднощів української мови / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К., 1992.

25.  Словник української мови: В 11 т. – К., 1970-1980.

26.  Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.

27.  Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К., 2001.

28.  Українська мова на кожен день: Довідник. – К, 2004.

29.  Український орфографічний словник: Близько 100000 слів / За ред. А.О.Сващенко. – Х., 2003.

30.  Український правопис. – К., 2000.

31. Український правопис. – К., 1993.

32.  Чак Є. Складні випадки правопису та слововживання. – К., 1998.

33.  Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – К., 1996.

34.  Ющук І. Практичний довідник з української мови. – К., 2000.

Наукова література

Словотвір. Морфеміка. Морфонеміка

1. Карпенко Ю.О. Фонетика і фонологія сучасної української мови: Навч. посібник для студентів філологічного факультету. – Одеса: Чорномор’я, 1996.

2. Білоусенко П.І. Історія суфіксальної системи українського іменника. – К., 1993.

3. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.

4. Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови: будова та реалізація. – К., 1999.

5. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Морфемно-словотвірний фонд української мови як дослідницька та інформаційно-довідкова система // Мовознавство. – 1990. – № 6.

6. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія: Навч.посібник. – ДДУ, 1998.

7. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови. – К., 1998.

8. Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова. – К., 1981.

9. Горпинич В.О. Будова слова і словотвір. – К., 1977.

10.  Горбачук В.Т. Основа слова // УМЛШ. – 1988. – № 6.

11.  Карпенко Ю.О. Синхронічна сутність лексико-семантичного способу словотвору // Мовознавство. – 1992. – № 4.

12.  Клименко Н.Ф. Система афіксального словотворення сучасної української мови. – К., 1973.

13.  Ковалик І.І. Вчення про словотвір. – Львів, 1961.

14.  Ковалик І.І. Основні проблеми вчення про словотвір // УМЛШ. – 1970. – № 10.

15.  Пінчук О.Ф. До питання про словотвірне значення // Мовознавство. – 1975. – № 6.

16.  Сікорська З.С. Способи словотворення // УМЛШ. – 1978. – № 11.

17. Каспиришин З.О. Складні випадки словотвірного аналізу // УМЛШ. – 1989. – № 11. – С. 53-58.

18. Плющ М.Я. Словотворення та вивчення його в школі. – К., 1985.

19. Касевич В.Б. Морфонологія. – Л., 1986.

20. Чурганова В.Г. Очерки русской морфонологии. – М., 1973.

Граматика. Морфологія

1.Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії (функціональний аналіз) – К., 1991.

2.Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. – М., 1976.

3. Ващенко В.С. Явища переходу в системі частин мови // УМЛШ. – 1953. – № 6.

4. Вихованець І.Р. У світі граматики. – К., 1987

5.Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті.–К., 1988.

6.Жовтобрюх М.А. Система частин мови в українській лінгвістичній традиції // Мовознавство. – 1993. – № 3.

7.Карпенко Ю.О. Ще раз про критерії виділення частин мови // Мовознавство. – 2001. – № 3.

8.Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. – К., 1981.

9. Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови. – К., 1986.

Іменник

1. Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії (функціональний аналіз). – К.: Наук.думка, 1991.

2. Безпояско О.К. Зони перехідності в граматичній категорії числа іменника // Мовознавство. – 1995. – № 2-3. – С. 9-12.

3. Вакула Г.Г. Категорія істот і категорія неістот в українській мові // УМЛШ. – 1965. – № 6. – С. 19-25.

4. Вихованець І.Р. Дві версії про місцевий відмінок // Мовознавство. – 1994. – № 1. – С. 25-30.

5. Вихованець І.Р. Система відмінків української мови. – К., 1987.

6. Городенська К.Г. Структура складних іменників у контексті семантичного синтаксису // Мовознавство. – 1988. – № 3. – С. 27-34.

7. Горяний В.Д. Визначення синтаксичної ролі іменника // УМЛШ. – 1968. – № 2. – С. 52-55.

8. Дудик П.С. Про родові та відмінкові форми деяких іменників // УМЛШ. – 1965. – № 10. – С. 24-27.

9. Загнітко А.П. Диференціація невідмінюваних іменників за родами в українській мові // Укр.мовознавство. – 1985. – Вип. 13. – С. 89-94.

10. Загнітко А.П. Категорія роду в системі граматичних категорій іменника // Мовознавство. – № 2. – С. 62-67.

11. Загнітко А.П. Функції граматичних форм роду іменників // УМЛШ. – 1990. – № 6. – С. 50-54.

12. Карпенко Ю.О. Друга відміна іменників // УМЛШ. – 1984. – № 11. – С. 29-34.

13. Карпенко Ю.О. Теоретичні засади розмежування власних і загальних назв // Мовознавство. – 1975. – № 4. – С. 46-51.

14. Карпенко Ю.О., Фащенко М.М. Третя відміна іменників // УМЛШ. – 1974. – № 11.

15. Карпенко Ю.О. Четверта відміна іменників // УМЛШ. – 1972. – № 10.

16. Кучеренко І.К. Категорія відмінка в сучасній українській літературній мові. – Львів, 1961.

17. Леонова М.В. Загальне лексичне і граматичне значення іменника // УМЛШ. – 1971. – № 7.

18. Леонова М.В. Система семантичних категорій іменника // УМЛШ. – 1980. – № 12.

19. Матвіяс І.І. Іменник в українській мові. – К., 1974.

20. Мацьків П.В. Наголос і морфемна структура іменника // Мовознавство. – 1994. – № 1. – С. 34-40.

21. Пентилюк М.І. Загальне поняття про іменник // УМЛШ. – 1969. – № 12. – С. 71-78.

22. Плющ М.Я. Значення відмінкових форм іменника // УМЛШ. – 1970. – № 8.

23. Самійленко С.П. Типи відмін іменників в українській мові та провідні фактори їх становлення // Мовознавство. – 1977. – № 1.

24. Скаб М.С. Кличний відмінок та його синтаксичні функції // УМЛШ. – 1990. – № 1. – С. 64-66.

25. Томіліна Г.Я. Семантичні та структурно-граматичні особливості збірних іменників // УМЛШ. – 1971. – № 4.

26. Чернецький В.К. Лексико-семантичні групи множинних іменників // УМЛШ. – 1971. – № 4.

Прикметник

1. Білоштан А.П. Наголос членних прикметників у сучасній українській літературній мові. – К., 1958.

2. Грищенко А.П. Прикметник в українській мові. – К., 1978.

3. Грищенко А.П. Прикметник у системі частин мови // Мовознавство. – 1973. – № 6. – С. 15-26.

4. Грищенко А.П. Прикметник у структурі словосполучення і речення // УМЛШ. – 1986. – № 7. – С. 39-45.

5. Грищенко А.П. Якісні прикметники в історії української мови // Мовознавство. – 1978. – № 1.

6. Карпенко Ю.О. Ступені порівняння прикметників в українській мові // Українська мова в школі. – 1960. – № 1.

7. Казнадзей Й. Прикметник: Вивчення в школі // Початкова школа. – 1987. – № 11. – С. 43-46.

8. Крижановська Н.О. Короткі форми прикметників в українській мові // Українська мова в школі. – 1960. – № 1.

9. Кошова І.Г. Про кількісну і якісну природу прикметника // Мовознавство. – 1970. – № 4. – с. 11-15.

10.  Леонова М.В. Субстантивація прикметників в українській мові // Укр.мова в школі. – 1960. – № 1. – С. 20-25.

11.  Майданник З.М. Засоби вираження кількісної характеристики ознаки, названої прикметником, в українській та англійській мовах // Мовознавство. – 1994. – № 1. – С. 58-60.

12.  Тимченко М.П. Якісні відіменникові прикметники у функціональних стилях мовлення // Мовознавство. – 1979. – № 4.

13.  Тронь К.Г. Нестягнені форми прикметників в українській мові // УМЛШ. – 1972. – № 7. – С. 33-35.

14.  Франчук В.Ю. Перехід відносних прикметників у якісні // УМЛШ. – 1964. – № 12. – С. 21-25.

Числівник

1. Арполенко Г.П., Городенська К.Г., Щербатюк Г.Х. Числівник української мови. – К., 1980.

2. Арсірій А.Т. Відмінювання числівників // УМЛШ. – 1988. – № 4. – С. 74-76.

3. Баранник Д.Х. Морфологічні особливості числівників // УМЛШ. – 1966. – № 6. – С. 15-19.

4. Блик О.П. Структура числівників 11-18, 20, 30 // УМЛШ. – 1986. – № 8.

5. Герасимчук В.А. Майже все про числівник. – К., 1995.

6. Івченко М.П. Числівники української мови. – К., 1955.

7. Налович М.В. Синтаксичні зв’язки кількісних числівників // УМЛШ. – 1964. – № 12. – С. 79-81.

8. Павлович М.В. Синтаксичні зв’язки кількісних числівників // УМЛШ. – 1964. – № 12.

9. Симоненкова Л., Остаф Я. Числівник // Дивослово. – 1994. – № 7.

Займенник

1. Дзендзелівський Й.О. Прономіналізація в українській мові // УМЛШ. – 1955. – № 1.

2. Жовтобрюх М.А. Займенник у системі частин мови // Мовознавство. – 1994. – № 6.

3. Крижанівська Н.О. Займенники і частки займенникового походження // УМЛШ. – 1957. – № 1.

4. Матвіяс І.Г. Синтаксичні властивості займенника в українській літературній мові // Дослідження з синтаксису української мови. – К., 1958. – С. 77-128.

5. Матвіяс І.Г. Синтаксис займенника в українській мові. – К., 1962.

6. Ожоган В.М. Займенникові слова у граматичній структурі сучасної української мови. – К., 1997.

7. Сич В.Ф. Особові та зворотний займенники // УМЛШ. – 1976. – № 4. – С. 29-38.

8. Сич В.Ф. Присвійні займенники в сучасній українській мові // УМЛШ. – 1982. – № 2. – С. 39-43.

9. Шелехова Г. Займенник // Дивослово. – 1995. – № 9. – С. 38-41.

Дієслово. Дієприкметник. Дієприслівник

1. Арсірій А.Т. Дієслово як частина мови // УМЛШ. – 1989. – № 1. – С. 76-78.

2. Возний Т.М. Структурно-семантичні групи дієслів в сучасній українській мові // УМЛШ. – 1976. – № 3. – С. 27-34.

3. Гнатюк Г.М. Дієприкметник в сучасній українській літературній мові. – К., 1982.

4. Гнатюк Г.М. Синтаксичні функції дієприкметників у сучасній українській мові // Мовознавство. – 1980. – № 4. – С. 18-28.

5. Загнітко А.П. Система і структура граматичних категорій дієслова. – К., 1990.

6. Карп’юк М.Л. Структурно-семантична характеристика форм інфінітива // Українське мовознавство. – 1978. – № 6.

7. Ковалик І.І. Граматична структура системи дієслівних форм у сучасній українській літературній мові // Мовознавство. – 1976. – № 4.

8. Коць Л.М. Дієприслівник у сучасній українській літературній мові (Специфіка зв’язків та їх значень). – К., 1964.

9. Кучеренко І.К. Граматична характеристика дієприкметника і його місце в системі частин мови // Мовознавство. – 1967. – № 4.

10.  Медведєва Л.М. Про співвідношення категорій предикативності і стану // Мовознавство. – 1983. – № 3.

11.  Мельник Ю.В. Давноминулий час: проблема та гіпотези // Мовознавство. – 1996. – № 1.

12.  Передрій Г. Дієприслівник // Дивослово. – 1994. – № 12. – С. 36-38.

13.  Пітінов В.М. До питання про внутрішню дистрибуцію дієслів // Мовознавство. – 1973. – № 5. – С. 36-44.

14.  Русанівський В.М. Дієприкметники й слова дієприкметникового походження // УМЛШ. – 1968. – № 8. – С. 28-36.

15.  Русанівський В.М. Дієслово – рух, дія, образ. – К., 1977.

16.  Русанівський В.М. Структура українського дієслова. – К., 1971.

17.  Сасинович Є.С. Дієприслівники в сучасній українській мові. – К., 1963.

18.  Середа Ф.Я. Розмежування активних дієприкметників на -учий, -ачий і прикметників на -учий, -ачий  // Мовознавство. – 1974. – № 4.

19.  Сич В.Ф. Синтаксичні функції інфінітива // УМЛШ. – 1972. – № 3. – С. 24-31.

20. Скляренко В.Г. З історії акцентуації дієприслівників української мови // Мовознавство. – 1991. – № 5.

21.Соколова С.О. Час та його відображення в граматичних категоріях дієслова // Мовознавство. – 1995. – № № 4, 5.

22. Шевчук О.С. Стилістичне вживання часових форм дієслова // УМЛШ. – 1974. – № 1.

Прислівник

1. Арсірій А.Т. Прислівник // УМЛШ. – 1993. – № 7.

2. Білоусенко П.І. Прислівники часу в сучасній українській мові // УМЛШ. – 1982. – № 7. – С. 43-45.

3. Болюх О.В. Морфолого-синтаксичні особливості прислівників // Мовознавство. – 1994. – № 6.

4. Гальчук В.Ю. З історії акцентуації прислівників в українській мові // Мовознавство. – 1995. – № 6.

5. Грещук В.В. До питання про словотвір прислівників на -о // Мовознавство. – 1990. – № 2.

6. Кучеренко І.К. Класифікація прислівників за значенням // Українська мова в школі. – 1954. – № 6.

7. Мукан Г.М. Морфологічна будова і способи творення прислівників // УМЛШ. – 1983. – № 10.

8. Німчук В.В. Прислівник / Історія української мови: Морфологія. – К., 1978. – С. 342-348.

9. Русанівський В.М. Означальні, предикативні і модальні прислівники // УМЛШ. – 1967. – № 4. – С. 22-26.

10. Чапля І.К. Прислівники в українській мові. – Харків, 1960.

Службові частини мови. Вигук

1. Богдан М.М. Сполучники і сполучні слова як засоби зв’язку частин складнопідрядного речення // УМЛШ. – 1979. – № 1.

2. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К., 1980.

3. Гамалій А.П. Загальне поняття про сполучник // УМЛШ. – 1970. № 3.

4. Герман К.Ф. Критерії розрізнення омонімічних сполучників і сполучних слів // УМЛШ. – 1970. – № 5.

5. Гальона Н.П. Функції модальних часток // УМЛШ. – 1990. – № 11.

6. Іваненко З.І. Семантична структура прийменникових конструкцій // Мовознавство. – 1978. – № 3.

7. Кучеренко І.К. Лексичне значення прийменника // Мовознавство. – 1978. – № 3.

8. Курносова Н.О. Про знаковий статус вигуків // Мовознавство. – 1990. – № 2.

9. Мацько Л.І. Інтер’єктиви в українській мові. – К., 1981.

10. Медведєв Ф.П. Система сполучників в українській мові. – Х., 1962.

11. Мельничук О.С. Історичний розвиток функції і складу прийменників в українській мові // Слов’янське мовознавство. – К., 1966. – Т.3. – с.124-194.

12. Николаева Т.М. Функции частиц в высказывании. – М., 1985.

13. Симонова К.С. З історії стверджувальних часток // Мовознавство. 1980. – № 4.

14. Симонова К.С. Категоріальні ознаки та синтаксичні функції часток // УМЛШ. – 1983. – № 7.

15. Симонова К.С. Модальне слово чи модальна частка? // УМЛШ. – 1989. – № 10.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

⇐ Предыдущая12131415161718192021Следующая ⇒

Поделиться: