Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Для цього представництво:



1) оформляє ввізну ВМД на готову продукцію (без фак* тичного її ввезення на митну територію України);

2) сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передба­чені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Митного тарифу України. Нафтопродукти, вироблені з давальниць­кої нафти, звільняються від обкладення ввізним митом. t-

У цьому разі для погашення векселя (письмового зобо­в'язання) український виконавець повинен подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням такі документи:

- копію ввізної ВМД на готову продукцію (без фактич­ного ввезення її в Україну);

- копію контракту, укладеного іноземним замовником з покупцем готової продукції;

- акт приймання-передачі готової продукції постійним представництвом іноземного замовника;

- довідку про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, видану митним органом за місцезнаходженням по­стійного представництва.»

f Постійне представництво іноземного замовника зобов'я­зане передати зазначені документи українському виконав­цеві протягом десяти робочих днів після оформлення акта приймання-передачі готової продукції.

І Розрахунки між українським покупцем готової про­дукції та постійним представництвом іноземного замовни­ка провадяться у національній валюті України через рахун­ки постійного представництва в установах банків України в порядку, що встановлюється НБУ. ^

Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежува­ти або забороняти реалізацію на митній території України окремих видів готової продукції, виробленої з давальниць­кої сировини іноземного замовника, якщо це може завда­ти шкоди економіці країни.

у Порядок закупів лі на миттгій території У країни іноземним замовником давальницької сировини та порядок реалізації або вивезення виробленої з неї готової продукції. Даваль­ницька сировина може закуповуватися іноземним замовни­ком на митній території України у суб'єкта підприємниць­кої діяльності України лише за іноземну валюту.

Іноземний замовник має право реалізувати на митній території України готову продукцію, що вироблена з да­вальницької сировини, закупленої на митній території України, лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке сплачує податки і збори, передбачені законом при продажу товарів на митній території Украї­ни. Розрахунки між українським покупцем готової про­дукції та постійним представництвом іноземного замовни­ка провадяться у національній валюті України через рахун-, ки постійного представництва в установах банків України За порушення зазначеного порядку розрахунків до пе­реробника, що відвантажив готову продукцію безпосередньо покупцю-нерезиденту на території України без проходжен­ня розрахунків через постійне представництво іноземного замовника, застосовується штраф у розмірах, встановлених податковими законами України для відповідних податків, зборів (обов'язкових платежів), а посадові особи, які допус­тили такі порушення, притягаються до відповідальності за умисне ухилення від оподаткування відповідно до закону.

і Для митного оформлення готової продукції, що вироб­лена з використанням давальницької сировини, закупле­ної за іноземну валюту в Україні, і вивозиться з митної те­риторії України, український виконавець повинен подати митному органу:

— копію контракту на придбання іноземним замовником давальницької сировини в Україні;

- довідку установи банку України про надходження іно­земної валюти на рахунок українського постачальника си­ровини.

Готова продукція» яка вироблена з давальницької сиро­вини, закупленої іноземним замовником на митній тери­торії України, і належить йому, у разі вивезення за межі митної території України не обкладається вивізним (екс­портним) митом, іншими податками та зборами (крім мит­них зборів), що справляються відповідно до законів Украї­ни, а також не підлягає ліцензуванню і квотуванню.'

Кабінет Міністрів України має право тимчасово обме­жувати або забороняти закупівлю іноземними замовника­ми окремих видів давальницької сировини чи реалізацію на митній території України готової продукції, виготовле­ної з давальницької сировини, якщо це може завдати шко­ди економіці країни.

' Порядок вивезення давальницької сировини українсь­кого замовника за межі митної території України та по- іііфііоіііія в Україну готової продукції. Підстави вивезення з митної території України давальницької сировини різняться залежно від того, чи обкладається вона вивізним митом, податками і зборами:

а) давальницька сировина, що не обкладаєтьсявивізкиш (експортним) митом, податками та зборами* вивозиться з митної території України на підставі подання українським замовником митному органові письмового зобов'язання щодо повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або повернення в Україну коштів від реалізації готової продукції за межами України, крім тієї готової про­дукції, що виготовлена з давальницької сировини та має за­борону на експорт), не пізніше ніж через 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної ВМД. /

Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати більші строки здійснення оде- рацій з окремими видами давальницької сировини.

Контрактна вартість готової продукції, що підлягає вве­зенню на митну територію України, має бути не менше суми

митної вартості вивезеної давальницької сировини та суми коштів, що сплачені (підлягають сплаті) за переробку (об­робку, збагачення чи використання) цієї сировини.                                                                                 *

У разі ввезення готової продукції або повернення в Ук­раїну коштів від реалізації готової продукції за межами України в повному обсязі у встановлений Законом період, письмове зобов'язання погашається;

^ б) якщо давальницька сировина, що вивозиться за межі митної території України українським замовником, підля­гає обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами, їх сплата (крім митних зборів) провадиться україн­ським замовником шляхом видачі простого авальованого векселя з відстроченням платежу на період здійснення опе­рації з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної ВМД

У разі ввезення в Україну готової продукції у повному обсязі у період, на який надається відстрочення платежу, вексель погашається і вивізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Якщо готова продукція в обумовленому контрактом обсязі не ввозиться у визначе­ний цим Законом строк або в Україну повертаються кошти від реалізації готової продукції, український замовник зо­бов'язаний оплатити вексель. У разі ввезення на митну те­риторію України у строк, обумовлений законом, готової продукції не в повному обсязі вексель погашається частко­во - відповідно до обсягу ввезеної готової продукції.

Якщо зовнішньоекономічним контрактом передбачено, що готова продукція не повертається в Україну, мито, по­датки та збори справляються на момент митного оформлен­ня давальницької сировини, яка вивозиться за межі тери­торії України.

Органи державної податкової служби за місцезнахо­дженням замовника можуть давати дозвіл на відстрочен­ня оплати векселів або погашення письмових зобов'язань окремим суб'єктам підприємництва, які здійснюють опе­рації з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на умовах податкового кредиту.

Готова продукція (кошти) повинна бути ввезена в обу­мовленому зовнішньоекономічним контрактом обсязі у

Період, зазначений в Законі. Ця продукція обкладається ввізним митом, податками та зборами, які справляються у разі імпорту товарів, і до неї застосовуються заходи нета- рифного регулювання відповідно до законодавства.

Важливе значення для впорядкування взаємовідносин між замовником і виконавцем як сторонами контракту на переробку давальницької сировини має встановлення по­рядку розрахунків між ними.

Згідно з ст. 6 Закону розрахунки за переробку, оброб­ку, збагачення чи використання давальницької сировини можуть проводитися:

- в грошовій формі;

- в натуральній формі - частиною давальницької сиро­вини або частиною готової продукції, крім тієї, що заборо­нена до експорту;

- в змішаній (комбінованій) формі - з використанням усіх цих форм.9

У разі вивезення українським виконавцем частини да- нал ьницької сировини або готової продукції, отриманої як оплата виконаної роботи, чи продукції, виробленої із заз­наченої сировини, справляються податки і збори (обов'яз­кові платежі) у встановленому законом порядку.

У разі коли розрахунки за переробку, обробку, збага­чення чи використання давальницької сировини прова­дяться в іноземній валюті, вона підлягає зарахуванню на рахунок українського виконавця в уповноваженому банку України у 90-денний строк починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або погашення векселя (письмового зобов'язання) залежно від того, яка з цих опе­рацій була проведена раніше.

Порушення вимог Закону « Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах » тягне за со­бою відповідальність українського суб'єкта ЗЕД. Так, за по­рушення українським виконавцем (замовником) строків:

а) вивезення за межі митної території України готової продукції, виготовленої з давальницької сировини інозем­ного замовника (ч. 2, 3, 8 ст. 2 Закону);

б) повернення в Україну готової продукції, виготовле­ної з давальницької сировини українського замовника за межами митної території України, або коштів, отриманих від реалізації такої готової продукції за кордоном (ч.І, 2, 5, 7 ст. 5 Закону);

в) зарахування іноземної валюти на рахунок українсь­кого виконавця в банку України у разі коли розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання даваль­ницької сировини провадяться в іноземній валюті (ч. Зет. 6 Закону),

стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0, 3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості неповер- неної готової продукції) в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту України за офіційним валютним кур­сом НБУ, що діє на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення розрахунків у національній валюті Украї­ни. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищу­вати суми заборгованості (ч. 2 ст. 9 Закону).

Оскільки порушення строків, вказаних у пунктах б) та в), може мати місце з вини іноземного контрагента, закон передбачає, що зазначені строки зупиняються та пеня за їх порушення не стягується у разі прийняття судом або гос­подарським судом, міжнародним комерційним арбітраж­ним судом чи Морською арбітражною комісією при Торго­во-промисловій палаті України позовної заяви українсько­го виконавця (замовника) щодо стягнення з іноземного замовника (виконавця) заборгованості за контрактом (ч. З ст. 9 Закону).


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 204; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.015 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь