Структура психокорекційного заняття

Кожне заняття складається із низки етюдів та ігор. Вони короткі, різноманітні, доступні дітям за змістом. Основна мета занять — збереження психічного здоров'я і попередження емоційних розладів у дітей. Основна увага на заняттях звертається на навчання елементам техніки виразних рухів, на використання виразних рухів у вихованні емоцій і найвищих почуттів, на набуття навиків саморозслаблення. Заняття будуються за певною схемою і складаються із етапів. Кожний етап може вирішувати не одну, а декілька самостійних задач. Часові характеристики залежать від можливостей ведучого та зацікавленості дітей.

1-й етап. Розминка.

Заняття починається із загальної розминки. Її задача: знизити інертність фізичного і психічного самопочуття, підняти м'язовий тонус, розігріти увагу та цікавість дитини до спільного заняття, налаштувати дітей на активну роботу і контакт один з одним. Для здійснення цієї задачі виконується декілька вправ-ігор на увагу або рухлива гра.

2-й етап. Мімічні і пантомімічні етюди.

Задача: виразне зображення окремих емо­ційних станів, пов'язаних з переживанням тілесного і психічного задоволення і незадоволення. Моделі вираження основних емоцій (радість, здивування, інтерес, гнів тощо). Діти знайомляться з елементами виразних рухів: мімікою, жестом, позою, ходою.

3-й етап. Ігри. етюди на вираження окремих рис характеру та емоцій.

Задача: виразне зображення почуттів, що породжуються соціальним середовищем (жадібність, доброта, чесність тощо), їх моральна оцінка. Моделі поведінки персонажів з тими або іншими рисами характеру. Закріплення і розширення отриманих раніше відомостей, що стосуються соціальної компетентності дітей. Коли діти зображують емоції, їх увага привертається до всіх компонентів виразних рухів одночасно.

4-й етап. Ігри. етюди, які мають психотерапевтичну спрямованість на певну дитину або на групу.

Використовуються мімічні і пантомімічні здібності дітей для природного перевтілення в заданий образ.

Задача: корекція настрою та окремих рис характеру дитини, тренінг моделювання стандартних ситуацій.

5-й етап. Закінчення заняття. Психом'язове тренування.

Задача: зняття психоемоційної напруги, навіювання бажаного настрою, закріплення позитивного ефекту, що стимулює і впорядковує психічну і фізичну активність дітей, приведення до рівноваги їх емоційного стану, покращання самопочуття і настрою.

Як приклад програми ігрової корекції пропонуємо вашій увазі програму ігрової корекції порушень розвитку властивостей суб'єкта самоусвідомлення і спілкування у соціально і педагогічно занедбаних дітей.

Програма ігрової корекції порушень розвитку властивостей суб'єкта самоусвідомлення і спілкування у соціально і педагогічно занедбаних дітей.

Мета: усунення викривлень емоційного реагування і стереотипів поведінки, реконструкція повноцінних контактів дитини з ровесниками, гармонізація образу «Я» дитини.

Задачі:

1. Формування соціальної довіри.

2. Розвиток соціальної активності дітей.

3. Розвиток соціальних емоцій.

4. Розвиток комунікативних навиків.

5. Формування адекватної самооцінки дітей.

6. Навчання уміння самостійно вирішувати проблеми.

Предмет корекції: властивості суб'єкта самосвідомості і спілкування дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

Засоби корекції: дитяча гра, елементи психогімнастики, спеціальні прийоми неігрового типу, спрямовані на підвищення згуртованості групи, розвиток навиків спілкування, здібності до емоційної децентрації (відмежування себе від певного негативного стану).

Етапи корекції:

І. Орієнтовний (3—4 заняття).

II. Реконструктивний (6—7 занять).

III. Закріпляючий (2—3 заняття).

Зміст програми

І етап роботи — орієнтовний

1-е заняття

Присвячене знайомству дітей один з одним. Діти сідають напівколом на стільці навколо ведучого. Всім учасникам дорослий пропонує назвати себе будь-яким ім'ям, яке зберігається за дитиною протягом усіх занять. Соціальний педагог пропонує дітям вибрати для себе будь-яке ім'я або назву тварини (що має діагностичний і корекційний зміст).

У діагностичному значенні вибір не свого імені — ознака неприйняття себе. Так у дитини проявляється відчуття власного неблагополуччя. Вибір чужого імені вказує на бажаний об'єкт ідентифікації. Педагог також називає себе.

Корекційний зміст заключається в тому, що дитина може таким шляхом вийти із свого старого «Я» і вдягнути на себе іншу маску. Діти часто обирають імена друзів, назви тварин, які бувають глибоко символічними.

На першому занятті не варто з'ясовувати, чому дитина назвала себе по-іншому, оскільки це може відлякати дитину. Це питання можна обговорити пізніше.

Після такого знайомства ведучий пропонує дітям гру «Піжмурки». Весела, азартна, вона знімає напругу дитини. Водночас ця гра — ефективний діагностичний прийом, що виявляє ви­хідний рівень самостійної активності групи і деякі групові ролі, групові взаємини співпідкорення, що виникають. Якщо діти грають активно, тобто самі обирають ведучого, зупиняють тих, хто підказує, значить, група дійсно активна і дорослий займає позицію пасивного спостерігача, щоб швидше склалася групова структура.

Потім педагог пропонує дітям гру «Поїзд».

Мета гри: створення позитивного емоційного фону, підвищення впевненості в собі, усунення страхів, згуртованість групи, підсилення довільного контролю, розвиток уміння підкорятися вимогам.

Хід гри: діти стають один за одним, тримаючись за плечі. «Поїзд» везе дітей, долаючи різноманітні перешкоди.

Кінець заняття повинен бути спокійним та об'єднуючим. Тому можна запропонувати дітям стати в коло і взяти один одного за руки. Обрана форма завершення заняття залишиться незмінною і перетвориться в ритуал.

 

2-е заняття

Якщо група активна, то продовжить курс спонтанних ігор. Під час гри в дитячому колективі виникає ієрархія, яка, як правило, виявляє силу і слабкість кожного учасника. Ієрархія, що виникла випадково, підтримує інших і сприяє закріпленню дезадаптивних якостей дітей. Вона необхідна для уточнення психологічного діагнозу членів групи і для накопичення того групового досвіду спілкування, від якого в подальшому буде необхідно відштов­хуватися, демонструючи його позитивні і негативні сторони дітям.

Педагог знаходиться в груповій кімнаті, але ніяк не втручається в дитячі ігри.

За три заняття, на основі спостереження, вже можна виділити шість випадкових ролей:

1) лідер (який приймається усіма);

2) «товариш» лідера (підлабузник);

3) той, що не приєднався (опозиціонер);

4) покірливий конформіст (баран);

5) «козел відпущення» (той, з кого постійно знущаються);

6) знехтуваний (той, якого не помічають).

 

3-є заняття

1 . Гра «Піжмурки»

Мета гри: створення позитивного емоційного фону, усунення страхів. підвищення впевненості в собі.

Хід гри: всі діти ідуть, пританцьовуючи і наспівуючи яку-небудь пісеньку, і ведуть гравця-кота із зав'язаними очима. Підводять до дверей, ставлять його на порозі і наказують взятися за ручку, а потім всі разом (хором) починають співати:

Кіт, кіт Котофей,

Ти лови нас шість ночей!

Ти лови нас шість ночей,

Не розв'язуй очей!

Як тільки проспівають останні слова, роз­бігаються в різні сторони. Кіт починає ловити дітей. Всі кружляють навколо кота, дражнять його: торкаються до нього пальцем, смикають за одяг.

2. Гра «Жук»

Мета гри: розкриття групових взаємин.

Хід гри: діти стають в рядок за тим, хто водить. Дитина, яка водить, стоїть спиною до групи, витягнувши за спину руку з розкритою долонею. Той, хто водить, повинен вгадати, хто з дітей доторкнувся до його руки (за виразом обличчя, рухом). Дитина водить доти, доки не вгадає правильно. Того, хто водить, обирають за допомогою лічилки.

 

3. Вільний час.

Запропонуйте дітям сюжетно-рольові і настільні ігри.

 

4. «Хоровод»

Хід гри: діти стають в коло і беруться за руки, дивляться один одному в очі, посміхаються. При цьому основна увага звертається не на ролі, які склалися, а на усунення нерівності і привілеїв. Існують певні ознаки, які вказують на те, що необхідна групова структура склалася. По-перше, ті, хто водять, починають відчувати спрямовану на них агресію. По-друге, виникають спонтанні тактильні, ніжні інтеракції між членами групи. По-третє, з'явилося серйозне, поважне ставлення до ритуалу завершення заняття.

Тоді, коли виникла групова структура, зрівнялися дитячі індивідуальності, можна переходити до наступного, другого, етапу групового курсу, в якому більше уваги приділяється індивідуальній роботі в формі рольових ігор та інших прийомів.

 

II етап роботи — реконструктивний

До початку II етапу педагог уже бачить труднощі спілкування кожної дитини, а також неадекватні компенсаторні засоби поведінки кожного. Індивідуальна психологічна корекція відбувається тоді, коли дитина здійснює нові форми поведінки і накопичує новий досвід спілкування. Це стає можливим лише за умови задоволення своїх фрустрованих потреб (вони часто є джерелами напруження та обумовлюють неадекватну поведінку). Найчастіше це потреба в безпеці і прийняті-визнанні. Фрустрація цих потреб властива майже всім дітям з труднощами адаптації. Як правило, потреба в безпеці задовольняється на І етапі корекції, під час спрямованої гри.

Задоволення потреби у визнанні неможливе без побудови повного образу самого себе. Щоб це реалізувати, використовують такий методичний прийом, як зворотний зв'язок. Кожна дитина отримує зворотний зв'язок у спеціально орга­нізованих для цього іграх: «Сімейний портрет», «Асоціації», «День народження», «Фанти».

Вміло організовуючи зворотний зв'язок, ведучий допомагає дітям сформувати більш продуктивний образ «Я». Зазвичай це робиться у формі словесної інтерпретації ігрового зворотного зв'язку з особливим акцентом на позитивні сторони особистості дитини.

Крім того, на II етапі використовуються деякі ігри, які допомагають долати неприємні для дитини властивості характеру, наприклад, лякливість. Це ігри: «Безлюдний острів», «Страшні казки». Після цих ігор дитина може сказати собі: «Ось який я гарний. Я, звичайно, не дуже сміливий, але я можу слухати страшні казки в темноті і сам їх складати. Я можу грати в безлюдний острів, володіти собою.»

Визначальний момент II етапу — гра «День народження». Під час цієї гри відбувається за­своєння необхідних якостей, «дарування» необхідної характеристики особистості, авансом, згори. Так окреслюється зона найближчого розвитку дитини.

Відпрацьовування нових навиків спілкування особливо цілеспрямовано здійснюється в групових завданнях, які кожний іменинник повинен зробити.

Заняття будують, спираючись на психоло­гічний діагноз кожної дитини, який ставиться поступово протягом усього періоду роботи групи. Складаючи психологічні портрети дітей, психолог особливо уважний до того, що не може зробити дитина, що їй не вдається або чого вона не вміє (заняття проводяться разом з психологом, якщо є така можливість).

 

4-е заняття.

1. Гра «Асоціації»

Мета гри: виховання спостережливості, розвиток уяви, формування вміння жестами зображувати людину.

Хід гри: дитина жестами, мімікою зображує іншу дитину, її особливості, звички, як вона їх бачить. Інші діти відгадують, кого вона зображує.

2. Гра «Страшні казки»

Мета гри: розвиток сміливості, впевненості в собі, зниження тривожності. Гра спрямована на згуртованість групи.

Хід гри: виключається світло або зашторюються вікна. Діти починають по черзі розповідати в темноті страшні казки. Якщо рівень до­віри в групі високий, то діти відтворюють власні страхи. Дуже корисно їх відразу розіграти також у темноті.

3. Гімнастика.

4. Спортивна гра «Турнір»

Мета гри: виховання довільного контролю, корекція афективної поведінки, розвиток сміливості, впевненості в собі; дитина грає різні ролі: спортсмена, судді, глядача.

Хід гри: діти обирають суддю і спортсменів. Проводяться спортивні ігри:

а) «Влучи у кеглю» . Дитині пропонують сісти, спершись руками за спиною і зігнувши ноги. Перед ногами кладеться м'яч. Дитина повинна відштовхнути м'яч, розігнувши ноги так, щоб влучити м'ячем у кеглю, яка стоїть на відстані 3—4 кроків;

б) «Пролізь крізь руки» . З'єднавши пальці рук, необхідно спробувати пролізти крізь руки так, щоб вони опинилися ззаду. Руки при цьому потрібно тримати «в замку», не відпускаючи;

в) « Бій півнів» . Діти намагаються вивести один одного з рівноваги, стрибаючи на одній нозі і штовхаючись або правим, або лівим плечем. Програє той, хто торкнеться землі другою ногою. Руки діти тримають на поясі. Можна триматися однією рукою за носок зігнутої ноги. Перемагає той, хто довше утримається, стрибаючи на одній нозі;

г) «Сядь-встань» . Схрестивши ноги, охопивши руками плечі, підняти руки зігнуті перед собою, сісти і встати, не допомагаючи собі руками.

5. Хоровод.

 

5-е заняття.

1. Гра «Біп»

Мета гри: створення позитивного емоційного фону, усунення страхів, згуртування групи.

Хід гри: діти сидять на стільцях. Той, хто водить, із закритими очима ходить по колу, сідає по черзі на коліна до дітей і вгадує, у кого він сидить. Якщо він правильно вгадав, той, кого назвали, говорить: «Біп».

2. Гімнастика.

3. «Сімейний портрет»

Мета гри: гра є соціометрією дитячої ігрової групи, а також відображує взаємини, які склалися у власній сім'ї, спирається на групові взаємини.

Хід гри: в сім'ю приходить фотограф, щоб зробити сімейний портрет. Він повинен призначити сімейні ролі всім членам групи і розмістити їх, розповідаючи про те, хто з ким дружить у цій сім'ї.

4. Гра «Дзеркало»

Мета гри: надати можливість проявити активність пасивним дітям.

Хід гри: обирається той, хто водить, інші діти — дзеркала. Той, хто водить, дивиться в дзеркала, вони відображують усі його рухи. Педагог слідкує за правильністю відображення.

5. Вільний час.

Запропонуйте дітям настільні, сюжетно-рольові ігри.

6. Хоровод.

Діти стають у коло і беруться за руки, дивляться один одному в очі, водять хоровод.

 

6-е заняття.

1. Гра «День народження»

Мета гри: для згуртовування групи дітям надається можливість висловити образи, зняти розчарування.

Хід гри: обирається іменинник. Всі діти дарують йому подарунки жестами, мімікою. Імениннику пропонується згадати, чи не ображав він кого-небудь, і виправити це. Дітям пропонується пофантазувати та уявити майбутнє іменинника.

2. Гра «Плутаниця»

Мета гри: гра підтримує групову єдність.

Хід гри: лічилкою обирається той, хто водить. Він виходить з кімнати. Інші діти беруться за руки та утворюють коло. Не розтискаючи рук, вони починають заплутуватися — хто як уміє. Коли утворилася плутанка, той, хто водить, заходить до кімнати і розплутує її, не розтискаючи рук дітей.

3. Гімнастика з веселими чоловічками.

4. Гра «Хлопчик (дівчинка) — навпаки»

Мета гри: у грі розвивається довільний контроль за власними діями, знімаються рухова розгальмованість, негативізм.

Хід гри: учасники стають у коло. Той, хто водить, показує дії, всі повторюють за ним. Хлопчик-навпаки повинен робити не так, як усі.

5. Вільний час (забави за столом):

а) «Видуй кульку з чашки» . В чашку кладуть кульку від настільного тенісу. Дітям по черзі пропонують зробити глибокий вдих, нахилитися над чашкою і дмухнути в неї так сильно, щоб кулька вилетіла з чашки;

б) «Найсильніший». Діти спираються ліктями на стіл і з'єднують кисті. Кожний в парі починає давити на руку товариша, намагаючись покласти її на стіл. Перемагає той, хто, не відірвавши ліктя від стола, змусить партнера покласти руку на стіл;

в) різноманітні настільні ігри: «Лото», «Цирк», «Літаючі ковпачки», «Шашки», «Вулиці міст» тощо. Граючи в ці ігри, потрібно дотримуватися правил.

6. Хоровод.

Можна запропонувати одночасне легке погойдування вправо, вліво.

 

7-е заняття.

1. Гра «Фортеця»

Мета гри: гра дає дітям можливість проявити агресію. Цікава діагностика — хто з ким захоче бути в команді.

Хід гри: група дітей ділиться на дві команди (за бажанням самих дітей). Кожна команда будує із меблів фортецю. Одна команда захищає фортецю, інша — штурмує. Основна зброя — надувні кульки, м'ячі, м'які іграшки.

2. Гімнастика.

3. Гра «Зображення предметів»

Мета гри: виховання спостережливості, відображення, вміння бачити іншого.

Хід гри: дитина мімікою, жестами зображує предмет, інші діти його відгадують. Хто правильно назвав — стає тим, хто водить.

4. Гра «Щит і меч»

Мета гри: вихід агресії, емоційного напруження.

Хід гри: той, хто водить, тримає щит, діти б'ють по ньому м'ячами.

5. Вільний час.

Запропонуйте дітям настільні, сюжетно-рольові ігри, будівельний матеріал.

6. Хоровод.

 

8-е заняття.

1. Гра «Чунга-Чанга»

Мета ігри: корекція емоційної сфери дитини, розвиток здібності розуміти емоційний стан іншої людини та уміння адекватно виразити свій.

Хід гри: мандрівник (педагог) потрапив на Чарівний острів, де всі завжди радісні і безтурботні. Як тільки він вийшов на берег, його оточили мешканці острова — маленькі чорношкірі діти. І хлопчики, і дівчатка вдягнуті в однакові строкаті спідниці, на шиї — намисто, а у волоссі — пір'я. З веселою посмішкою вони почали танцювати під музику В. Шаінського «Чунга-Чанга» навколо мандрівника і співати:

Диво-острів,

Диво-острів,

Жить на ньому легко й просто,

Чунга-Чанга!

Мандрівник вирішив назавжди залишитися на цьому острові.

2. Гімнастика.

1. Папуга.

2. Лебеді.

3. Тюлень на суші.

4. Тюлень у воді.

5. Мавпочка.

6. Змія.

3. Гра «Баба Яга».

Мета гри: корекція емоції злості, тренування здібностей впливу дітей один на одного.

Хід гри: діти сидять на стільцях у колі обличчям один до одного. Педагог просить зобразити, який буває вираз обличчя, поза, жести у дорослих (мами, тата, бабусі, виховательки), коли вони сердяться на дітей. За що дорослі найчастіше сердяться на вас? (Діти розігрують 2—3 сценки.) Як сварять вас дорослі, коли вам дуже страшно? Погрожують покарати, беруть ремінь? (Діти розповідають і показують.) Що ви робите у відповідь: плачете, посміхаєтесь, б'єтесь, боїтесь? (Розігруються 2—3 сценки.)

4. Спортивні ігри.

а) «Дракон кусає свій хвіст» . Діти стоять один за одним і тримаються за талію того, хто стоїть спереду. Перша дитина — це голова дракона, остання — кінчик хвоста. Доки грає музика Д. Нурієва «Східний танок», перша дитина намагається схопити останню — дракон ловить свій хвіст. Інші діти міцно тримаються один за одного. Якщо дракон не зловить свій хвіст, то наступний раз на роль голови дракона призначається інша дитина.

б) «Білі ведмеді» . Обирається місце, де будуть жити білі ведмеді. Двоє дітей беруться за руки — це білі ведмеді. Говорячи: «Ведмеді ідуть на полювання», вони біжать, намагаючись оточити і зловити кого-небудь з дітей. Потім знову ідуть на полювання. Коли переловлять усіх, гра закінчується.

в) «Розташувати пости». Діти марширують під музику Ф. Шуберта «Марш» один за одним. Попереду йде командир. Командир плесне в долоні — дитина, яка іде останньою, повинна відразу зупинитися. Так командир розташовує всіх дітей у задуманому ним порядку (лінійка, коло, по кутках тощо).

5. Хоровод.

 

9-е заняття.

1. Гра «Впізнай голос»

Мета гри: гра на увагу, вміння впізнавати один одного по голосу.

Хід гри: діти стають у коло, обирається дитина, яка буде водити. Вона стає в центр кола і намагається впізнавати дітей по голосу.

2. Гра «Передай по колу»

Мета гри: досягнути взаєморозуміння, згуртованості.

Хід гри: діти ідуть по колу, передають гарячу картоплю, лід, метелика (пантоміма).

3. Гімнастика.

1. Фокусник.

2. Силач з гирями.

3. Клоуни з гирями.

4. Змія.

5. Клоун і змія.

6. Повітряні акробати.

7. Акробати на батуті.

8. Клоун на батуті.

9. Йог ходить по розбитому склу, вугіллю.

4. Гра «Два товариші»

Мета гри: гра на співставлення різних рис характеру, розвиток здібності розуміти емоційний стан іншої людини та вміння адекватно виразити свій, корекція емоційної сфери дитини.

Хід гри: діти слухають у виконанні педагога вірш Т. Воліної «Два друга».

Пришли два юных друга на речку загорать.

Один решил купаться — стал плавать

и пырять.

Другой сидит на камушке и смотрит на волну,

И плавать опасается: «А вдруг я утону?»

Пошли зимой два друга кататься на коньках.

Один стрелою мчится — румяней, на щеках!

Другой стоит растерянный у друга на виду.

«Тут место очень скользкое, а вдруг я упаду?!»

Гроза дружков застала однажды на лугу.

Один пробежку сделал — согрелся на бегу.

Другой дрожал под кустиком, и вот дела плохи:

Лежит под одеялами —

«Кха-кха!... Апчхи!»

Діти дають оцінку поведінки хлопців, розподіляють ролі. Ведучий знову читає вірш, а діти ілюструють його за допомогою пантоміми.

5. Етюд «Так буде справедливо»

Мета етюду: емоційне усвідомлення дітьми негативних рис свого характеру, навчання розуміння того, як оцінюється та чи інша поведінка.

Хід етюду: ведучий пропонує дітям послухати розповідь та оцінити вчинок братів: «Мама пішла в магазин. Як тільки за нею зачинилися двері, брати почали бешкетувати. Вони то бігали навколо столу, то билися, то кидали один одному ніби м'яч, подушку. Раптом клацнув замок — це повернулася мама. Старший брат, почувши, що двері відчиняються, швидко сів на диван. А молодший не помітив повернення мами і продовжував гратися подушкою. Він підкинув подушку вгору і влучив у люстру. Люстра стала гойдатися. Мама, розсердившись, поставила винуватця в куток. Старший брат піднявся з дивана і став поряд з братом.

— Чому ти став у куток? Я тебе не карала, — спитала мати.

— Так буде справедливо, — серйозно відповів їй старший син. — Бо це я запропонував кидатися подушкою.

Мама зворушливо посміхнулася і пробачила обом братам».

 

III етап — закріплюючий

Важливе місце в психокорекційній роботі займає розвиток навиків довільності поведінки.

Новий досвід спілкування з ровесниками в групі складається на основі довірливої атмосфери відкритого спілкування, у якій широко застосовуються прийоми зворотного зв'язку. Створюється можливість пережити новий досвід взаємин з дорослими.

Ефекти дитячої ігрової психокорекції можна поділити на специфічні і неспецифічні.

Неспецифічні ефекти проявляються перш за все у змінах самооцінки, приведенні її у відповідність до реальних можливостей, розширенні уявлення про себе, у збільшенні арсеналу засобів спілкування, знятті тривожності. Водночас існує низка спеціальних індивідуалізованих ефектів. Корекції піддаються болісні для самої дитини особливості характеру: боягузтво, нездатність володіти своїми почуттями, жадібність.

На ІІІ, заключному, етапі проводяться три останні заняття з метою закріплення нових форм переживань, почуттів по відношенню до ровесників, до самого себе, до дорослого; закріплюється впевненість у собі, прийоми спілкування з ровесниками.

 

10-е заняття.

1. Гра «Розвідники»

Мета гри: розвинути моторно-слухову пам'ять, зняти рухову розгальмованість, негативізм.

Хід гри: в кімнаті довільно розставлені стільці. Одна дитина (розвідник) іде по кімнаті, обходячи стільці з різних боків, інша (командир), запам'ятавши дорогу, повинна провести загін тим самим шляхом. Потім розвідником і командиром загону стають інші діти.

2. Гімнастика.

Дітям показують малюнки із зображенням веселих чоловічків, їх рухи необхідно повторити.

3. Гра «Дружна сім'я»

Мета гри: розвиток емоційно-виразних рухів рук, адекватного використання жестів, відображує взаємини, які склалися в ігровій групі.

Хід гри: діти сидять на стільцях, розміщених по колу. Кожний зайнятий певною справою: хтось ліпить з пластиліну кульки, інший забиває в дошку маленькі цвяхи, хтось малює або в'яже тощо. Приємно дивитися на сім'ю, в якій усі так дружно працюють.

Діти повинні маніпулювати руками так, ніби в руках у них не уявні предмети, а реальні. Гра супроводжується музикою Р. Паулса «Золотий клубочок».

4. Вільний час.

Для підтримки емоційного зближення і взаємодії дітей педагог пропонує виконати спільну роботу: намалювати спільний малюнок на великому аркуші паперу. Тема малювання: «Наша дружна група».

Мета малювання: закріплення в малюнку вражень, отриманих від гри, і спілкування з ровесниками; виявлення страхів, зняття тривожності.

5. Хоровод.

 

11-е заняття.

1. Гра «Чотири стихії»

Мета гри: розвиток уваги, пов'язаної з координуванням слухового і рухового аналізаторів.

Хід гри: діти сидять у колі. Ведучий домовляється з ними, що якщо він скаже слово «земля», всі повинні опустити руки донизу, на слово «повітря» — підняти руки догори, на слово «вогонь» — обертати руками в ліктьових суглобах. Хто помиляється — програє.

2. Гімнастика.

Діти ходять по колу. Звучить нота нижнього регістру — діти ставлять ноги на ширині плечей, руки розведені в ліктях і висять, голова нахилена до лівого плеча.

На звук, взятий у верхньому регістрі, носки нарізно, ноги прямі, руки підняти вгору, голова нахилена назад.

3. Етюд «Зустріч з другом»

Мета етюду: розвинути здібність розуміти емоційний стан іншої людини та уміння адекватно виражати свій, формувати виразні рухи.

Хід етюду: педагог розповідає дітям оповідання: «У хлопчика був друг. Але літом вони не мали змоги проводити час разом. Хлопчик залишався в місті, а його друг їздив з батьками на південь. Нудно в місті без друга. Пройшов місяць. Одного разу іде хлопчик по вулиці і раптом бачить, як на зупинці з автобуса виходить його друг. Вони дуже зраділи один одному.»

За бажанням діти розігрують сценку. Виразні рухи: обійми, посмішка, сум, емоція радості.

4. Гра «Корабель»

Мета гри: підвищення самооцінки, впевненості в собі.

Хід гри: двоє дорослих (психолог і педагог) розгойдують узяту за кути ковдру — це корабель. Коли вони говорять: «Тиха, спокійна погода, світить сонечко», всі діти зображують гарну погоду.

Коли чують слова: «Буря!», вони починають створювати шум, корабель хитається сильніше і сильніше. Дитина, яка знаходиться на кораблі, повинна перекричати бурю: «Я не боюся бурі, я найсильніший матрос!»

Для пояснення гри в перше плавання можна відправити іграшку.

5. Хоровод.

 

12-е заняття.

1. Гра «У магазині дзеркал»

Мета гри: розвиток спостережливості, уваги, пам'яті. Створення позитивного емоційного фону. Вправляння дітей у впевненій і слухняній поведінці.

Хід гри: в магазині стояло багато великих дзеркал. Туди ввійшла людина, на плечі у неї була мавпа (обирається заздалегідь). Вона побачила себе в дзеркалах (дзеркала — діти) і вирішила, що це інші мавпочки. Почала кривлятися. Мавпочки відповіли їй тим самим. Вона почала погрожувати їм кулаком, у відповідь отримала те саме. Вона тупнула ногою — і всі мавпочки тупнули ногами. Що не робила мавпа — всі інші так само повторювали її рухи.

2. Гімнастика.

1. Лід.

2. Струмки.

3. Дощик.

4. Водограй.

5. Холод.

6. Спека, сонце.

3. Етюд «Дуже худорлява дитина»

Мета етюду: формування уміння виразити страждання і сум.

Хід гри: ведучий пояснює дітям, що дитина погано їсть, тому стала дуже худорлявою і слабкою, навіть мураха може звалити її з ніг. Послухайте:

Это кто там печально идет

И печальную песню поет?

Муравей пробежал,

Повалил его с ног.

Митя из дому шел, до калитки дошел,

Но дальше идти он не смог

Он каши, он каши, он каши не ел,

Худел, худел, болел, болел

И вот он лежит одинок.

Муравей повалил его с ног

(Э. Мошковская)

Педагог пропонує дітям показати по черзі, яке худорляве обличчя у Дмитрика. Потім діти розподіляють між собою ролі бабусі, Дмитрика і мурахи. Бабуся годує Митю з ложечки, Митя з відразою відсовує ложку від себе. Бабуся годує, вдягає Дмитрика і відправляє його гуляти.

Звучить пісня З. Левіної «Дмитрик». Хлопчик, хитаючись, рухається до виходу з двору (спе­ціально поставлений стілець). Назустріч йому вибігає мураха і торкає його вусом (пальцем) — Дмитрик падає (присідає).

4. Гра «Три характери».

Мета гри: співставлення різних характерів, корекція емоційної сфери дитини.

Хід гри: діти слухають три музичні твори Д.Кабалевського: «Злюка», «Плакса», «Рева»; разом з психологом дають моральну оцінку злості і плаксивості, порівнюють ці стани з гарним настроєм реви. Троє дітей домовляються, хто яку дівчинку буде зображувати, а інші діти повинні відгадати за мімікою і жестами, яка дівчинка кого зображує.

Якщо в групі мало дівчат, то злюку і плаксу зображують хлопці.

5. «Хоровод».

Педагог пропонує дітям: «Досить грати зі злими і страшними. Ми з вами добрі, веселі і дуже дружні діти. Ми станемо в коло, візьмемо один одного за руки і посміхнемося один одному. До побачення , мої славні, добрі, сміливі, чесні, дружні діти. Ми обов'язково з вами ще зустрінемося і пограємо в веселі ігри».

Діти водять хоровод під музику польки з кінофільму «Попелюшка» (або будь-яку іншу музику):

Станьте дети, станьте в круг,

Станьте в круг, станьте в круг.

Я твой друг и ты мои друг,

Самый добрый друг.

Ля-ля-ля...

Для підвищення ефективності корекційно-розвивальної роботи заняття доцільно проводити двом спеціалістам психологічної служби: психологу і соціальному педагогу.

Якщо немає можливості використовувати у роботі зазначені вище музичні твори, можна підібрати твори на свій розсуд.

 

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться: