Правове регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в зовнішньоекономічній діяльності

Поширеним видом зовнішньоекономічних операцій є товарообмінні (бартерні) операції, які здійснюються відпо­відно до Закону України від 23 грудня 1998 р. «Про регу­лювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зов­нішньоекономічної діяльності» .

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі ЗЕД - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) по­ставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом ЗЕД України та іноземним суб'єктом господарської діяль­ності, що передбачає збалансований за вартістю обмін то­варами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготів­ковій формі (ст. 1 Закону).

Це визначення дає уявлення про ознаки товарообмін­них (бартерних) операцій:

1) це експортно-імпортні операції, що означає поши­рення на них загального правового режиму експорту та імпорту, зокрема режиму тарифного та нетарифного ре­гулювання;

2) ці операції опосередковуються бартерними договора­ми (різновид договору міни) або договорами зі змішаною формою оплати, що передбачають розрахунок частково грошовими коштами, частково - товарами, роботами, по­слугами (власне бартером виступатиме частина операції, не опосередкована рухом грошових коштів);

3) в основу цих операцій покладений принцип еквіва­лентності обміну - експортна та імпортна частини таких операцій мають бути рівними за вартістю.

З метою забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій Закон встановлює прави­ла грошової оцінки товарів за бартерними договорами. Так, у бартерному договорі обов'язково зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються, та за­гальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до пер­шої групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою правління НБУ від 4 трав­ня 1998 р. №34;

4) товарообмінні (бартерні) операції передбачають саме невикористання грошової форми розрахунку, а не відстроч­ку платежу. З огляду на це не можна визнавати бартерни­ми операції, в яких розрахунок за поставлені товари (ви­конані роботи, надані послуги) здійснюється шляхом ви­дачі векселя. Вексель поєднує в собі ознаки платіжного документа та цінного паперу і посвідчує безумовне грошо­ве зобов'язання сплатити суму грошей власнику векселя після настання вказаного у векселі строку, тобто передба­чає проведення розрахунків у грошовій формі^[35].

Хоча товарообмінні (бартерні) операції можуть бути вель­ми вигідні їх сторонам, масштабне здійснення таких опе­рацій скорочує надходження валютних коштів в економіку країни, а відтак є небажаним з точки зору публічних інте­ресів. Цим обумовлені законодавчі обмеження здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД, а саме:

1) заборона проведення товарообмінних (бартерних) операцій з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Так, постано­вою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бар­терних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяль­ності» затверджено переліки товарів (робіт, послуг), з ви­користанням яких здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності заборо­няється (додаток № 1 - перелік товарів, експорт яких за бартером заборонено, як-от: насіння соняшникове, олія соняшникова, окремі види алкогольних напоїв, сигарети тощо, додаток № 2 - перелік товарів, імпорт яких за барте­ром заборонено: окремі види ювелірної сировини та ювелір­них виробів);

2) обмеження строків проведення товарообмінних (бар­терних) операцій (тобто строків, у які має бути здійснена «балансуюча» частина операції) та встановлення відпові­дальності за перевищення таких строків.

Законом встановлено декілька граничних строків здійснення товарообмінних (бартерних) операцій:

а) загальний строк - 90 календарних днів. За загальним правилом, товари, що імпортуються за бартерним догово­ром, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 ка­лендарних днів з дати митного оформлення (дати оформ­лення ВМД на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним до­говором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення ВМД на імпорт), а в разі імпорту за бартер­ним договором робіт або послуг—дата підписання акта або іншо­го документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг;

б) скорочений строк - 60 календарних днів - у разі екс­порту за бартерним договором високоліквідних товарів. Перелік високоліквідних товарів встановлюється Кабіне­том Міністрів України (додаток № 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) опе­рацій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»; до висо­коліквідних товарів належать велика рогата худоба жива, вівці та кози живі, яловичина морожена, пшениця, жито, ячмінь, борошно та ін.);

в) подовжений строк - 150 календарних днів - у разі імпорту за бартерними договорами каучуку натурального, синтетичного, прискорювачів вулканізації каучуку гото­вих (за кодами, визначеними ч. 2 ст. 2 Закону) з країн Північної та Латинської Америки, Японії, Південно- Східної Азії, Центральної та Південної Африки.

Перевищення встановлених законом строків імпорту товарів (робіт, послуг) за бартерними договорами допус­кається, якщо:

а) йдеться про бартерні договори, що передбачають ви­робничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівни­цтво, поставку складних технічних виробів, товарів спе­ціального призначення. Порядок віднесення бартерних до­говорів до зазначених видів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартер­них) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»;

б) суб'єкт ЗЕД України, який є стороною відповідного бартерного договору, отримав разовий індивідуальний дозвіл Міністерства економіки України на перевищення строків імпорту. Порядок видачі таких дозволів затвер­джений постановою Кабінету Міністрів України від 13 сер­пня 1999 р. № 1489.

Встановлені Законом «Про регулювання товарообмін­них (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності» строки не поновлюються і не перериваються у разі переоформлення в установленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору (тобто такі, що передбачають розрахунок грошовими кош­тами). Виняток становить продовження строку грошової оплати високо ліквідних товарів до 90 днів.

У разі коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контр­агент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб'єкта ЗЕД України - сторони дого­вору, для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором суб'єкт ЗЕД повинен подати до митного органу:

- довідку уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодав­ством України строки на суму, еквівалентну .вартості то­варів (робіт, послуг), зазначених у договорі;

— копії додаткових угод, які зумовлюють зміну харак­теру договору^[36].

У більшості країн держава в особі уповноважених нею органів є одним з найбільших покупців товарів (робіт, по­слуг) в економіці. Водночас існує значна ймовірність на­дання переваг вітчизняним постачальникам порівняно з їх іноземними конкурентами під час здійснення державних закупівель. Відтак дисципліна державних закупівель є предметом уваги COT.

У рамках COT діє окрема Угода з державних закупівель, яка, однак, підписана лише окремими державами-учасни- цями. Її метою є максимальне відкриття сфери державних закупівель для міжнародної конкуренції. Зазначена Уго­да спрямована на забезпечення:

а) прозорості (транспарентності) законодавства, проце­дур та практики щодо державних закупівель;

б) недискримінації іноземних учасників процедур заку­півель.

Переговори щодо забезпечення прозорості процедур державних закупівель за участю усіх держав-членів COT з метою досягнення загального консенсусу тривають нині.

від 25 березня 1996 р. «Про бартерні операції», незастосування відповід­

них штрафних санкцій у разі надходження від інопартнера грошових коштів за відвантажений на експорт товар за бартерним контрактом можливо лише за умови зміни умов контракту з бартерного на експорт­ний та надходження виручки у встановлені законодавством терміни.

Якщо в рахунок здійсненого резидентом України експорту по бартерному договору з нерезидентом частково надходить товар, пе­редбачений імпортною частиною договору, а частково - іноземна валюта, то це повинно бути врегульовано додатковою угодою до ра­ніше укладеного бартерного договору шляхом зміни його умов з бар­терного на експортний на відповідну частку.

У такому разі подальші відносини між резидентом України та його інопартнером, а також їх законодавче регулювання (включаю­чи питання застосування відповідних штрафних санкцій) здійсню­ються виходячи з наявності двох договорів — бартерного та експорт­ного (на відповідні частки), при цьому граничний строк одержання валютної виручки (90 днів з дати оформлення вивізної ВМД за бар­терним договором) не поновлюється і не переривається.

 

^[1] Науменко В. П., Паиіко П. В., Руссков В, А. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. — К.: Знання, 2004. — С. 41.

^[2] Синонімом терміна «зовнішньоекономічна угода» є термін «міжнародна комерційна угода»; водночас наявні деякі смислові відтінки. «Зовнішньоекономічна угода» відображає позицію однієї держави: участь українських суб'єктів господарювання у міжнародному економічному співробітництві є їх зовнішньоекономічною діяльністю, яка опосередковується вчиненням зовнішньоекономічних угод. Та сама діяльність з позиції двох чи більше держав буде міжнародною господарською діяльністю, а угоди, що її опосередковують - міжнародними комерційними угода­ми (Международное частное право: Учебник / Под ред. Г. К. Дмитриевой. - С. 336).

^[3] Ст.10 Віденської конвенції містить вирішення тільки одного випадку, пов'язаного з тлумаченням поняття місцезнаходження ко­мерційного підприємства. Однак проблема його тлумачення не ви­черпується цим випадком. Зокрема, правового вирішення потребу­ють питання: чи є місцезнаходження представництва сторони місцезнаходженням її комерційного підприємства; чи є філія комер­ційним підприємством сторони; чи можна участь у виставці роз­глядати як місцезнаходження комерційного підприємства.

^[4] Довгерт А. С., Мережко О. О. Методологія міжнародного при­ватного права // Методологія приватного права: 36. наук, праць (за матеріалами наук.-теорет.конф., м. Київ, ЗО травня 2003 р). - К.: Юрінком Інтер, 2003. - С. 361.

^[5] У XX ст. в Європі змінилося ставлення до традиційного колізій­ного правила, згідно з яким форма угоди визначається місцем її ук­ладання. Вважається, що якщо певний правопорядок (наприклад, обраний сторонами) регулює зобов'язання з угоди, то доцільно, щоб цей самий правопорядок вирішував і всі питання форми угоди, ос­кільки місце укладання угоди може носити випадковий характер.

^[6] Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Кн.1: Общие положення. - М.: «Статут», 2001. - С. 295-296.

^[7] Принагідно зауважимо, що у юридичній літературі неоднора­зово висловлювалися обґрунтовані сумніви щодо доцільності виз­начення ціни та строку істотними умовами будь-якого договору (Иоффе О. С. Советское гражданское право: Курс лекций: Общая часть. Право собственности. Общее учение об обязательствах. - JL, 1949. - С. 387; Новицкий И. Б., Лунц JI. А. Общее учение об обяза- тельстве. - М.: Госюриздат, 1954. - С. 143).

^[8]   Брагинский М. И„ Витрянский В. В. Зазнач, праця. - С. 309.

^[9] Див., напр.: п.З Положення про порядок надання висновків щодо визначення операцій як таких, що належать до операцій з да­вальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, зат­вердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейсь­кої інтеграції України від 26 листопада 2003 p. № 340.

^[10] Детальніше про це див.: Розенберг М. Г. Международная куп- ля-продажа товаров: Комментарий к правовому регулированию и практике разрешения споров. - М.: «Статут», 2004. -С. 116-118.

^[11] Внешнеторговьіе сделки / Составитель И. С. Грйнько. - Сумьі: Фирма «Реал», 1994.- С. 50.

^[12] Про наслідки неясності того, яку масу мали на увазі сторони, укладаючи контракт, див.: Розенберг М. Г. Зазнач, праця - С. 188.

^[13] Внешнеторговьіе сделки. — С. 52-55.

^[14] Див. параграфи 11,12 Вступу до Інкотермс-2000, а також зас­тереження в умовах окремих термінів.

^[15] Інкотермс-2000 опубліковані у газеті «Урядовий кур'єр» від З квітня 2002 р. (№ 63).

^[16] Шмиттгофф К. Зкспорт: право и практика международной торговли. - М., 1993. - С. 228.

^[17] Лазарева Т. 77. Международное торговое право: расчетьі по кон­трактам: Учеб. пособие. - М.: Юридический дом «Юстицинформ», 2003. - С. 89.

^[18] Винокурова JI. Ф. Практика разрешения споров // Междуна- родньїй коммерческий арбитраж в У крайнє: законодательство и практика / Под общ.ред. Й. Г. Побирченко. - К.: Издательский дом «Ин Юре», 2000. -С. 46-47; Козик В. В., Папкова JI. А., Карті'як Я. С. Зазнач, праця. - С. 112-116.

^[19] Баранова JI. М. Обставини, які звільняють від відповідальності у цивільному праві: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. — Харків, 1998. - С. 138.

^[20] Мілаш В. С. Захисні застереження в зовнішньоекономічному договорі. - Полтава, 2004. - С. 78-79.

^[21] Принципи международньїх коммерческих договоров / Пер. с англ. А. С. Комарова. - М.: Международньїй центр финансово-зко- номического развития, 1996.

^[22] Саме у такому значенні поняття «рекламація» вживається в Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (кон­трактів). Водночас, на практиці спостерігається тенденція вжива­ти термін «рекламація» у разі, коли мова йде про неналежну якість товару, в інших випадках вживається термін «претензія».

^[23] Винокурова JI. Ф. Зазнач, праця. - С. 46.

^[24] В українській юридичній літературі неодноразово звертали увагу на конфліктуючі підходи ЦК та ГК у питаннях відповідаль­ності за порушення договірних зобов'язань. Зазначена проблема є складною та багатоаспектною, відтак не може бути розглянута в ме­жах цього посібника.

^[25] Международное частное право: Учебник / Под ред. Г. К. Дмит- риевой. - С. 337-338.

^[26] Розенберг М. Г. Зазнач, праця. —С. 7.

^[27] Слід відзначити некоректність норми п. 120 Загальних умов у частині визначення нею права, яке регулює форму договору (це пи­тання імперативно врегульоване ч. З ст. 31 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

^[28] Кузнецова Н. С. Подрядньїе договорьі в инвестиционной дея- тельности в строительстве. - К.: Наукова думка, 1993. - С. 58-61.

^[29] Богуславский М. М. Международное частное право: Учебник. - С.227-228.

^[30]  Щербина В. С. Господарське право: Підручник. - С. 398.

^[31] Предпринимательское (хозяйственное) право: Учебник. В 2 т. Т.2 / Отв. ред. О. М. Олейник. - М.: Юристь, 2002. - С. 347.

^[32] Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. по­сібник. - К.: Юрінком Інтер, 1999. — С. 196.

^[33] Досить часто розміщення товарів у митний режим митного складу використовується, коли на партію товарів, що ввозяться з метою імпорту, відсутній сертифікат відповідності, або в імпортера відсутні кошти для сплати податків і зборів тощо. Розміщення то­варів у митний режим митного складу дає змогу, наприклад, офор­мити у державних органах відповідний сертифікат і після його от­римання - провести подальше митне оформлення імпорту (В. П. На- уменко, П. В. Пашко, В. А. Руссков. Зазнач, праця. - С. 122-123).

^[34] Листи Державної митної служби України від 8 червня 1999 р. № 14/1-1702-ЕП «Стосовно порядку визначення митної вартості товарів, що надходять на митні ліцензійні склади на умовах кон­сигнації», від 21 грудня 2002 р. № 11/2-10-12802 «Щодо митного оформлення товарів за договорами консигнації».

^[35] Лист Міністерства юстиції України від 15 жовтня 1998 р. № 13-35-1308 «Щодо визнання операцій бартерними».

^[36] Як вказала Головна державна податкова інспекція України у листі

⇐ Предыдущая3456789101112

Поделиться: