ТЕМА 4. СИНТАКСИС. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ТА РЕЧЕННЯ (2 г.)

Мета вивчення: сформувати поняття про словосполучення й про речення як комунікативну одиницю

Провідна ідея: вивчення синаксиса як частини мовознавчої науки, що вивчає форми словосполучень та речень.

Основні проблеми: словосполучення лексичні й синтаксичні, сурядні й підрядні. Типи підрядного зв'язку. Речення як комунікативна одиниця. Його визначення, основні ознаки. Структура речень. Моделі, схеми речення й судження. Типи речень.

Термгнологічний мінімум: словосполучення, речення, валентність, актанти, прості, складні, комбіновані словосполучення, узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпо рація, замикання, ізафет, предикативність, модальність, диктум, пропозиція, тема, рема.

План

1. Словосполучення як некомунікативна синтаксична одиниця.

2. Типи синтаксичних словосполучень.

3. Типи підрядного зв'язку у структурі простого речення.

4. Речення. Основні ознаки речення.

5. Типи речень за метою висловлення.

6. Структурно-семантичні типи речень.

7. Складне речення (складнопідрядне, складносурядне, безсполучникове).

8. Структурно-граматичний поділ речення: члени речення. Актуальне членування речення. Структурні типи речень.

9.  Прагматика речення.

10.    Текст і дискурс.

Література

Основна

1. Головин Б.Н. Введение в языкознание. 4-е изд. – М. : Высш. шк. - 1983. -              С. 133-490.

2. Дорошенко С.І, Дудк П.С. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник. – К. : Вищ. шк. -1974. - С. 175-186.

3. .Карпенко Ю.О.Вступ до мовознавства: Підручник. - Киів-Одеса: Либідь. - 1991 - С. 170-173.

9. Кодухов В. И. Введение в язьїкознание. 2-е изд. – М. : Просвещение. - 1987. - С. 232-235.

10. Кочеоган М.П. Вступ до мовознавства. – К. : Академія, 2000. - С. 257-300.

11. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М. : Просвещение, 1987. - С. 220-240.

12. Реформатскй А.А. Введение в языковедение. – М. : Просвещение. - 1967.               С. 243-263 317-324.

13. Ющук І. П. Вступ до мовознавства – К. : Вища школа 2000. - С. 93-108.

Додаткова

1. Ващук. В.О. Важкі випадки вираження підмета і його стилістичні особливості // УМЛШ. - 1970. - №12. - С. 3-6.

2. Козачук Г.О. Підмети, виражені словосполученням // УМЛШ. - 1982. - №1. – С. 6-11.

3. Москаленко Н.А. Підмети, виражені словосполученням // УМЛШ. - 1970. - №9. -      С. 5-7.

14. Кислякова Н.А. Співвідносні форми присудка // УМЛШ. - 1980. - №10. -                        С. 4-6.

Завдання

1. Зробіть повний синтаксичний розбір речень.

1. Горять багряні грона на калина (Д. Луценко). 2. Зорі пронизують душу тонкими голками (О. Мамчич). 3. Нехай свіча горить у кожній хаті на берегах священного Дніпр.             (В. Осадчий).

2. Випишіть із художньї літератури 5 складних речень. Складіть схеми.

3. Увести до самостійно складених речень подані слова й словосполучення в ролі вставних.

Певна річ, отже, слід сподіватися.

4. З поданого тексту випишіть словосполучення. Визначте головне та залежне слово.

Мороз пече, під ногами шкварчить і співає соловейком сніг. Сонце полум'яніє, по-зимовому низько стоячи над головою. Місяць висить на протилежному боці неба, як білясте крижане денце, надгризене на третину. Мороз дошкуляє. Останній день старого року, чепурний і яскравий, хоче залишити по собі спогад перед тим, як прийде йому на зміну Щедрий вечір.

Проти сонця у затишку легенька пара притулилась до таловинка. Еге, та це ж і водичка там! Стане напитися горобцеві на Новий рік. Прикмета показує на врожай.

А сонце вже низенько над обрієм. Червоні смуги, що стелить воно на білому снігу, помітно гублять яскравість кольорів. Голі дерева й електричні стовпи кладуть упоперек вулиці сині тіні. Місяць трохи ожив, не дочекається, щоб сонце зовсім скотилося за гору. Пливтиме тоді він гордий через усю новорічну ніч...

А навкруги пливе вечір, новеньким золотом поблискує у височині місяць, мороз притискає й поморозить іскристу від снігу землю. Над селом у морозяному повітрі народжуються чарівні звуки.

Місячна морозяна ніч завмирає, прислухаючись до кроків Нового року..

 

Синтаксис починається там, де ми виходимо за межі слова та стійкого сполучення слів. Словосполучення визначається як будь-яке поєднання двох або більше повнозначних слів, що характеризується наявністю між ними формально вираженого смислового зв’язку.

Слова в словосполученні можуть об’єднуватись як рівно-правні і нерівноправні. Залежно від цього розрізняємо сурядні й підрядні словосполучення.

Сурядне словосполучення — це смислове й граматичне об’єднання двох або більше повнозначних слів як граматично рівноправних. Підрядне словосполучення — це смислове й граматичне об’єднання двох або більше повнозначних слів як граматично нерівноправних: одне — головне, друге — залежне. Між словами в підрядному словосполученні існують такі типи зв’язку: узгодження, керування, прилягання, замикання, іза-фет, інкорпорація. Речення — основна комунікативна одиниця мови. Речення виражає закінчену думку. Речення — це осмис-лене сполучення слів або окремого слова, граматично й інто-наційно оформлене як відносно закінчена комунікативна цілісність.

Ознаки речення: комунікативність, модальність, предика-тивність. У реченні виділяють члени речення. Кожне речення має одну або більше синтаксичних основ. Синтаксична основа може розширюватись другорядними членами речення, які, в свою чергу, можуть уточнюватись.

У реченні виділяються члени речення. Член речення — це повнозначне слово або сполучення слів, що становить найко-ротшу осмислену відповідь на якесь питання в реченні. За бу-довою речення поділяють на два основні типи: прості речення і складні речення.

Речення — це та мовна оболонка, у формі якої вербалізова-на людська думка. У те саме речення можна вкласти різний зміст залежно від його актуального членування, тобто виділення необхідної частини (того, про що говориться) й інформативної (того, що повідомляється). Актуальна інфор-мація передається лінійно-динамічною організацією речення, тобто послідовністю його елементів та місцем логічного наго-лосу, а також використанням інших граматичних та лексич-них засобів, що зумовлюють членування речення на дві взаємно співвіднесені частини — так звані тему та рему.

Тема — це те, що слугує відправною точкою для розгор-тання актуальної інформації, і що, як правило, але не завжди, відомо адресату повідомлення. Рема — це те, що повідо-мляється про тему, що складає “ядро” та основний зміст вис-ловлення.

Речення протиставляється слову та словосполученню за формою, значенням та функціями. У широкому смислі це будь-яке — від розгорнутої синтаксичної побудови до окремо-го слова або слоформи — висловлювання (фраза), узагальнен-ня про щось, розраховане на слухове або зорове сприйняття. Залежно від мети повідомлення речення може бути роз-повідним, питальним або спонукальним. При прагматичному підході до речення як до одиниці, що володіє формозміною, можлива більш детальна класифікація речення за метою вис-ловлювання, яка охоплює також речення зі значенням умов-ності, бажаності, зобов’язання. Речення має значний прагма-тичний потенціал. Мова надає мовцю (або тому, хто пише) різноманітні можливості виразити у реченні своє ставлення до предмета мовлення (включаючи автора), до ситуації, про яку повідомляється (включаючи саму ситуацію спілкування), до адресата. Ця прагматична тріада, яка реалізується у різних ре-ченнях повністю або частково, взаємодіє з його семантичною структурою, робить речення мовною одиницею, що володіє глибокою і неоднорівневою смисловою будовою.

Дискурс — пов’язаний текст у сукупності з екст-ралінгвістичними — прагматичними, соціокультурними, пси-хологічними та іншими факторами; текст узятий у подієвому аспекті, мовлення, яке розглядається як ціленаправлена соціальна дія, як компонент, що бере участь у взаємодії людей та механізмі їхньої свідомості (когнітивних процесах). Дис-курс — це мовлення, “занурене в життя”. З одного боку, дис-курс розглядається у прагматичному аспекті, який залу-чається для визначення зв’язності дискурсу, його комуніка-тивної адекватності. З іншого боку, дискурс співвідноситься із ментальними процесами учасників комунікації. Виникнення та розвиток дискурсу відповідає таким тенденціям у лінгвістиці 60-70 рр. ХХ століття: прагнення вивести синтак-сис за межі речення у розробці прагматики мовлення, підходу до мовлення як до соціальної дії.

САМОСТІЙНА РОБОТА  (5 балів)

1 частина (3 бали)

1.Укажіть, яким чином виникли наступні омоніми:

брак (подружні стосунки) - брак (недоброякісні предмети виробництва);

шах (титул монарха) - шах (термін шахматної ігри)

2.Укажіть, яким чином утворилися російські неологізми 60-70-х років XX століття: мультик, продленка, спортлото?

3.Визначте, які семантичні зміни відбулися в історії слів: бригадир, піонер. Використовуйте тлумачні та етимологічні словники.

4. Нижче виписані групи слів, які позначають схожі або навіть однакові предмети:

плетень — частокол — ограда перчатки — рукавицьі клюв — рьіло сад —роща постель — логово.

Поясніть, яка ознака лежить в основі кожної з цих назв.

5.Користуючись словниками, з перерахованих слів виберіть найбільш багатозначні та вкажіть причини їх високої багатозначності.

Укр.: авторитет, агент, актив, біржа, відміна, дружина, земля, чистий, сидіти, зелений, хліб, трава, чорний.

Рос: чистьій, смотреть, стоять, тяжельій, легкий, сидеть, черньій, хвастать, прикарманить, зеленьій, ходить, розовьій, лиловьій, браниться, плут, рука, плохой, бить, свистеть, хлеб, трава, век, мокрьій, закат.

Англ.: order, fellow, party, joy, man, novel, reader, change, time, give, get, valley, room, hard, way, poor, book, break, place, empty, black, bring.

Нім.: Arbeit, Arm, gehen, lachen, Land, Abend, sprechen, drin-gen, Wasser, schwarz, genug, lassen, A^dchen, Papier, Sonne, bnngen, sitzen, vergessen, Tisch, bleiben, Jung, wichtig, Kampf, schlagen.

Лат.: area, cado, novus, aridus, arma, humilis, ars, communis, denique, pars, manus, do, fatum, habeo, liber, forma, muto, secun-dus, memoria, nomen, traho, verto, orbis, fero, limen, moveo, con-stituo, conscientia.

6.Вкажіть відмінність лексичних значень слів від понять.

Укр.: Сіль — білий кришталевий порошок, з гострим сма-

ком, використовується як необхідна приправа до їжі.

Сіль — хімічна речовина, у якій щілинні атоми кисню заміщені атомами металів.

Рос: Вода — прозрачная жидкость, без цвета и запаха, об-разующая реки, моря и другие водоемы, использующаяся че-ловеком как питье и составная часть пищи.

Вода — жидкое вещество, представляющее собой соедине-ние водорода и кислорода, температура плавления — ноль гра-дусов, температура кипеня — сто градусов, удельный вес — 1, способна растворять в себе другие вещества.

7. Прочитайте наступний текст та знайдіть у ньому терміни, поясніть їхнє значення.

Укр. У центрі атома є досить важка частинка, що має по-зитивний заряд, — ядро атома. На значній відстані від ядра (порівняно з його розмірами) по певних орбітах рухаються електрони.

Щоб уявити собі скільки “порожнього” місця в атомі, мож-на скористатися таким порівнянням: якщо атом збільшити так, щоб ядро мало діаметр 15 ... 20 мм, то відстань від ядра до найближчих електронів у атомі буде дорівнювати кілометру (Коршак Є.В. та ін. Фізика 8 кл.: Підручник для середньої за-гальноосвітньої школи / Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко. — Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2000. — С.79).

Рос. Полные (или собственно) межъязыковые омонимы, т.е. такие слова разных языков, которые совпадают по форме, но совершенно различаются по содержанию, являясь, как пра-вило, результатом случайных фонетических совпадений или основательно стертых этимологических связей. … Межязыко-вые паронимы — это слова, которые в разных языках имеют существенные расхождения предметно-логического содержа-ния, но частично (как правило, на имплицитном уровне) со-храняют общее понятийное сходство, что является результа-том их генетической общности (Манакин В.Н. Сопоставитель-ная лексикология. — К.: Знання, 2004. — С.164-165).

8. Чому лексичне значення не тотожне поняттю? Чи лексичне значення виражає поняття, чи позначає і вказує на нього? Які з наведених слів передають поняття, а             які — ні:

Ага, гей, Батьківщина, еге, край, киш, киць, но, няв, поча-ток, птаство, студент.

9. Складіть речення, зберігаючи за словами фіксовані у “Словнику іншомовних слів” значення.

Аеропорт, академія, акт, актив, акцент, альма-матер, амб-розія, амплуа, аналіз, апарат, гармонія, гуманізм, девіз, дери-вація, ескалація, клас, матерія, метод, онтологія, президія, формація, школа.

10.З’ясуйте лексичне значення слів та словосполучень, уведіть їх до складу речень.

Німецька мова: der Aufbau, der АиАІдгег, Agf Aufstand, die Bank, der Held, die Macht, das Ц1, das Recht, der Zug.

Aнглійська мова: book, magazine, material, wealth, untold, from times immemorial.

11.На основі яких рис схожості розвинулися такі метафори:

Пам’ять серця, пам’ять землі, світоч науки, срібний голос, світле майбутнє, оновлена земля, дві сторони однієї медалі, тіньова сторона.

12.Опишіть різницю в значеннях поданих синонімів. Підберіть до них контексти.

Укр.: абсолютний, безвідносний, безумовний; азбука, ал-фавіт; акцент, наголос; основоположник, родоначальник, бать-ко.

Рос.: путешественник, путник, турист; прохлада, тень, хо-лодок, свежесть; большой, громадный, крупный; спокойный, тихий, безмятежный, безмолвный; возражать, противоречить, оспаривать.

Англ.: answer, response, reply, remark; beautiful, handsome, nice, fine, lovely; cry, scream, shriek, weep, sob; travel, trip, journey, voyage, tour; finish, end, complete, conclude.

Нім.: Grand, Erde, Boden; Gesicht, Flatze, Visage, Antlitz; Junge, Knabe, Bube, Bursch.

13.Згрупуйте подані слова в синонімічні ряди.

Укр.: хоробрий, джерело, очі, задоволення, допитливий,

чистий, допитливий, посміхатись, недоречі, поспішати, рего-тати, насолода, мужній.

Рос.: извещение, ругать, щедрый, состоятельный, сохра-нять, убедительно,частность, мыслить, старый, стеснитель-ный, изобильный, крепкий, сообщение, размышление, застен-чивый, охранять, прежний, стыдливый, доказательно, деталь, информация, богатый, чихвостить, пушить, свергать, подроб-ность, древний, обильный, костить, конфузливый, имущий, давнишний, беречь, крыть, кумекать, обеспеченный, сберегать, уведомление, утюжить, справный, костерить, мелочь, давно-прошедший, веско, оповещение, греть, мозговать, честить, ста-родавний, давний, мерекать, помышлять, робкий, раздумъ-вать, незапамятный, тонкость, думать, хранить, бранить, де-нежный, зажиточный.

14.Доберіть синоніми по поданих слів.

Вітчизна, святкувати, працювати, веселитися, білий, дбати.

15.Підберіть антоніми до різних значень наведених слів.

Грубий, густий, захист, справжній, низький, простий, свіжий, твердий, тихий, тонкий, фальшивий, ясно.

16.До поданих слів доберіть антоніми тією іноземною мовою, яку Ви вивчаєте. Складіть з цими словами речення.

Високо, вчора, глибоко, далеко, зручно, поспіхом, початок, світло, сильний, тепло, хоробрий.

17.Поясність значення поданих омонімів та використайте їх у реченнях.

Укр.: акорд, акція, баба, багно, бак, банка, вандали, вид. Рос.: лейка, сложить, совет, месяц, ток, настроить, ключ, лук, болтать, донести, род, ласка, нота, наказать, свет.

Англ.: key, club, watch, pupil, floor, yard, fast, miss, seal.

Нім.: Schild, Leib, Band, Mal, sprengen, Leiter, allein, Schloß, gefallen.

Лат.: artus, commodum, labor, vulgo, sino, liber, pando, ven-tus, paro, tranquillo, verum.

18.Підберіть омоніми до наведенних нижче слів, вкажіть вид омонімії, складіть речення з виділеними омонімами.

Бор, знать, полки, винт, гранат, мои, дорогой, майка, кот, ладья, стекло, компания, тур, берегу, печь, дороги, ласка, жила, шпик.

19.Вкажіть, яким чином виникли наступні омоніми. У разі необхідності користуйтесь етимологічним словником.

Зефир (вітер) — зефир (тканина), есть (є) — есть (прийма-ти їжу), домино (костюм) — домино (гра), лечу (от глагола літати) — лечу (от глагола лікувати), норка (тварина) — нор-ка (зменшене від нора), брак (подружні стосунки) — брак (не-доброякісні предмети виробництва), лихой (злий, важкий) — лихой (молодецький), род — рот, засаливать (рукав пиджака) — засаливать (огірки), язык (орган смаку) — язык (засіб спілку-вання), шах (титул монарха) — шах (термін шахматної гри), лейка (сосуд для поливання           городу) — лейка (фотоапарат).

20.Чи є нижченаведені слова омонімами? Мотивуйте свої відповіді.

Англійські слова:

Arch — “арка”, “звід”, “дуга”, “веселка”; arch — “головний”, “заклятий”, “хитрий”, “лукавий”. Peat — “торф”, “брикет тор-фу”; peat — “дівчина”, “красуня”. Pit — “яма”, “впадина”; pit — “фруктова кісточка”. Реn — “перо”, “ручка з пером”; pen — “не-великий загін для тварин”; pen — “самка лебедя”; pen — “в’яз-ниця”; pen — “півострів”. Tartar — “татарин”, “мегера”, “фурія”; tartar — “винний камінь”.

Німецькі слова:

Alt — “старий”; Alt — “альт”. Ansehen — “дивитися на...”; Ansehen — “повага”, “авторитет”. Atlas — “збірник гео-графічних, історичних карт”; Atlas — “шовкова тканина”. Aufklärer — “просвітитель”; Aufklärer — “розвідник”. Blei — “свинець”;            Blei — “олівець”; Blei — “лящ”.

21.Нижче наводяться слова, що відносяться до стилістично забарвленої лексики. Розділіть їх на дві групи (книжні та розмовні). Окремо виділіть просторічні. Вкажіть

на емоційно-експресивне забарвлення слів.

Аббревиатура, авоська, альтернатива, антипод, бабахнуть, бабенка, балаболка, баламут, бородач, бракодел, братва, буян, вакуум, вертихвостка, вертлявый, вещий, взаимообусловлен-ность, вздор, взор, визави, возмездие, вотум, вояка, враскачку, вранье, врать, всеобъемлющий, всепобеждающий, всепроще-ние, всесилие, втихомолку, гавкать, голубчик, гомогенный, го-нение, гонитель, грести, гурман, дебаты, дегенерация, держава, долбить, дознание, достояние, драчун, дуралей, забулдыга, за-знайка, зазноба, закорючка, заскок, злодеяние, злонамерен-ный, злопыхательство, зодчий, изъятие, именовать, импозант-ный, импульс, индивидуум, интерпретатор, карапуз, картош-ка, компенсация, компонент, корифей, кормило, корыстолю-бие, косметичка, кочевряжиться, кошелка, кров, кутила, летун, лизоблюд, лодырь, локальный, малыш, миграция, мощь, на-утек, нашествие, недуг, непоседа, нынешний, обалдеть, обо-зреть, одушевленный, оплошка, ортодокс, остряк, отчизна, официозный, панацея, парадокс, побратим, повеса, пострел, пошляк, преподношение, пуризм, работяга, ратный, сноб, стяг, субституция, тихоня, убрать, чепуха.

22.Доберіть сучасні слова до таких слів-архаїзмів: учинить, токмо, ведать, десница, похотеть, сиречь, очи, чело.

23.Нижче наводяться неологізми 60–70-х років XX ст. Вкажіть, яким чином вони утворюються.

Стеклокерамика, универсам, акселерат, девятиэтажка, НТР, бегунок, телесерия, вещизм, радиопоиск, слайд, спортло-то, мультик, продленка, детсад-комбинат, дискгруппа, космо-инженер, космонавт-исследователь.

24. Прочитайте речення та знайдіть у них застарілі слова. Сформулюйте висновок про те, в яких сферах мовленнєвої діяльності та з якою метою використовуються історизми та архаїзми.

А тоді, прийшовши до [ріки] Осколу, він ждав два дні брата свого Всеволода, — той ішов був іншою дорогою з Курська, — і звідти рушили вони до [річки] Сальниці. Тут же до них і сторожі приїхали, що їх вони послали були язика ло-вить, і сказали вони, приїхавши: “Бачилися ми з ворогами. Вороги наші оружно їздять. Тому або ви поїдите борзо, або вернемось додому, бо не наша є пора”. Але Ігор сказав із бра-тами своїми: “Якщо нам, не бившися з ними, вернутися додо-му, то сором нам буде гірше смерті. Хай як нам Бог дасть”. І тоді, порадившись, їхали вони всю ніч.

25. Користуючись словником іноземних слів, встановіть, з яких мов запозичені подані слова.

Абонент, авторитет, агресія, апеляція, бумеранг, гармонія, гегемон, гуаш, дата, декан, диктор, дипломат, доцент, імпульс, інтимный, каламбур, каталог, компіляція, компонент, ком-форт, космос, кросворд, культура, лауреат, ліміт, монографія, мотель, номенклатура, оазис, овація, опонент, партнер, пропа-ганда, ректор, репетиція, університет, фен, шедевр.

26. Визначте шляхи переносу значень слів.

Російська мова:

Яблоко (плід)—яблоко (очне), дом (будівля) — дом (уста-нова) —дом (родина), круг (окружність) — круг (рятуваль-ний) —круг (друзів), лента (шовкова) — лента (фільм), моло-дой (людина) —молодой (запал), удар (різкий, сильний по-штовх) —удар (звук від такого поштовху), рог (корови) — рог (мисливський), труд (діяльність) —труд (друкований).

Англійська мова:

Paper (папір) — paper (газета), bore (висвердлений отвір, дірка) — bore (дуло, калібр), box (скринька, коробка) —box (театральна ложа) — box (телефонна будка), сап (бідон) — сап (бляшана коробка), саr (автомобіль — саr (вагон), carriage (екіпаж) — carriage (вагон), case (ящик) — case (футляр), cereal (хлібні злаки, зернові) —cereal (каша), claw (пазур) —claw (клішня), cloak-room (гардероб) — cloak-room (камера схову), cold (холодний) — cold (застуда, нежить).

Німецька мова:

Glas (скло) — Glas (склянка), Hörer (слухач) — Hörer (теле-фонна слухавка), Kamm (гребінь) —Kamm (гірська гряда), Kette (ланцюг) — Kette (ланцюг, верховина), kochen (варити, куховарити) — kochen (кипіти, варитися), Konfektion (виготов-лення одягу) — Konfektion (готовий одяг), Korn (хліб у зернах, жито) — Korn (зерно, крупинка), Kugel (куля) —Kugel (пуля, ядро), Leinen (холст) — Leinen (білизна).

27. Визначте, які семантичні зміни відбулися в історії наведених слів. Використовуйте тлумачні та етимологічні словники.

Смазливый, квас, бригадир, чернила, пиво, спутник, пио-нер, неделя, звено, стрелять, печать, гвардия.

28. Складіть речення, використовуючи подані слова в різних значеннях. Вкажіть, які це значення — вузькі чи широкі.

Пиво, перо, фарбувати, машина, безпека, стріляти, хліб, зе-лень.

29. Доберіть українські фразеологізми, адекватні таким англійським:

by force of habit; diamond cuts diamond; to get into a mess; to be jack-of-all-trades; to have a ready tongue; old bird.

30. Доберіть українські фразеологізми, адекватні таким німецьким:

aufs Geratewohl; das ist an deine Adresse gerichtet; in Eifer ger-aten; der Appetit kommt beim Essen; schwerwiegende Beweise auf-stellen.

31. Підберіть однокореневі слова та вкажіть особливість їхніх значень.

Род, рот, солодкий, теплий, рука, нога, спати, кричати, на-ука, вчити.

32. Виділіть морфеми у наведених словах та визначте їхнє значення.

Преподаватель, переподготовка, памятный, поделиться, подсказывать, примечательный, производительность, просве-щение, призывник, преобразование.

33. Почленуйте на морфеми подані нижче слова. Виділіть кореневі (лексичні) і афіксальні морфеми.

Шкільний, селищем, квітник, інститутський, програма, возз’єднання, нарада, ранесенько, райдужний, десятирічка, ранньосередньовічний, вічнозелений, краєвид, небокраєм, давньоруською, кияни, Вітчизно, спортивне, подвір’я, півсотні, заріччя, розвідниця, поетика, зустрівся, населення, захід, кожушанка, телятко, чорнявий, зеленкувате, кросовки, зачарованість, доброта, співучий, задума, простець, просинь, почервонілий, братерський, згруповували, нашарування, оди-нокість, відкриття.

34. Утворіть усі можливі синтетичні і аналітичні форми вищого і найвищого ступенів порівняння поданих прикмеників.

Рідний, молодий, синій, мудрий, білий, добрий, щедрий, червоний, вірний, багатий, сердечний, легкий, широкий, гли-бокий, веселий, тонкий, близький, дужий, дорогий, далекий, свіжий, високий, товстий, тихий, талановитий, авторитетний, старий, гарний, поганий, злий, смачний, рішучий, кваліфікова-ний, доцільний, красивий, малий.

35. Погрупуйте слова за спорідненістю коренів і окремо за частинами мови.

Радість, добро, весна, єдиний, удвох, мовчки, два, єдність, радий, добрість, двоїстий, мудро, мовчання, єднання, радісний, добрий, подвоїти, мудрість, двійка, поєдинок, раділо, задобрю-вати, мовчазний, синюватий, мудрує, єднає, радощі, мовчіть, синь, замовчали, мудрістю, подобрішали, провесінь, квіти, вес-нянки, квітковий, радянський, синіло, весніє, двоїться, радо, безпорадний.

36.Укажіть, яке граматичне значення притаманне кожній групі слів, що наведені нижче:

а) нога, рука, большая, писала, сотая, выдающаяся; б) бе-рега, пустынного, его, пятерых, смотрящего; в) в море, на пес-ке, в лесу, на ветке, на яблоне; г) моря, пески, леса, ветки, яб-лони.

37. Визначте, до якої частини мови відносяться виділені слова. Відповідь аргументуйте.

Рос. 1. А люди все шли и шли, за рядом ряд, молчаливые и усталые. Солдат стоял совсем рядом, так что можно было до-тронуться рукой. 2. Цитрусовые деревья любят тепло и влагу. Это странное вещество на ощупь было тепло и мягко. Хозяин тепло и лас-ково приветствовал моего спутника.

Укр. 1. Розглядаючи минуле, ми бачимо, як народжувало-ся в ньому наше сучасне, в історичних процесах минулого ми вбачаємо зародки майбутнього. 2. І тепер це не бездиханні представники мертвого світу, а одухотворені учасники нашого, людського життя, які не тільки підкорилися законам прекрасного, а й творять прекрас-не, пробуджують його в нас.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ

 

Кількість балів	Критерії оцінювання
3	Відмінне виконання роботи, зазначення основних засад, правильне тлумачення понять. . Студент добре орієнтується в матеріалі, робота без помилок або дві помилки.
2,5	Відмінне виконання роботи, зазначення основних засад проблеми, правильне тлумачення понять, але 3-7 помилки, 1 завдання не зроблене..
2	У роботі зазначені правильно майже всі основні засади зазначеної проблеми, але упущено декілька помилок 8-12, 2 завдання не зроблено.
1,5	Студент припустився певної кількості помилок, які не заважають достатньо повному висвітленню питання. У відповіді виявлено 13-15 помилок, 3-4 завдання не зроблено.
1	Виконання роботи задовольняє мінімальні критерії для позитивної оцінки, зазначена лише половина основних положень першої та половина другої частини.
0	Студенту потрібно додатково попрацювати для отримання позитивної оцінки, опрацьовано менше половини питань.

 

2 частина (2 бали)

Теми рефератів

1. Взаємодія лексики, фонетики і граматики як основних рівнів мовної структури.
2. Поняття фонеми.
3. Фонема і звук.
4. Функціональний аспект в дослідженні звуків мови.
5. Фоностилістика.
6. Походження і основні етапи розвитку письма. Етапи розвитку письма.
7. Етапи розвитку письма.
8. Основні алфавіти світу.
9. Слово як основна одиниця мови.
10. Типи лексичного значення слова.
11. Лексико-семантичні групи слів у мові.
12. Синоніми.
13. Антоніми.
14. Омоніми.
15. Загальновживана лексика як основа єдності словникового складу мови.
16. Основні засоби збагачення словникового складу мови.
17. Запозичення як шлях збагачення словникового складу мови.
18. Неологізми мови і неологізми мовлення.
19. Стилістичне і хронологічне розшарування словникового складу мови.
20. Спеціальна і термінологічна лексика.
21. Історичні зміни у словниковому складі мови.
22. Енциклопедичні і лінгвістичні словники.
23. Словники та лінгвокраїнознавство.
24. Лексикографія як розділ лексикології.
25. Морфологічний і синтаксичний словотвір.
26. Типи фразеологізмів.
27. Основні теорії класифікації фразеологічних одиниць.
28. Поняття морфеми.
29. Граматичне значення.
30. Граматична форма та граматична категорія.
31. Типи синтаксичного зв’язку слів і засоби формального вираження синтаксичних функцій.
32. Принципи класифікації слів за частинами мови.
33. Речення та його основні характеристики.
34. Актуальне членування речення..

 

 

Розподіл балів, які отримують студенти

Семестр

Екзамен

⇐ Предыдущая123456789

Поделиться: