Зав.кафедрою внутрішньої медицини № 3. Медичні вказівки. Професор                     В.І.Денисюк

Професор                     В.І.Денисюк

«_____» ____________200 р.

Кафедр а внутрішньої медицини №3

 

Медичні вказівки

для студентів з підготовки роботи на практичному занятті

 

1. Тема заняття: Диференційна діагностика та лікування артеріальних гіпертензій (АГ). Гіпертонічна хвороба: класифікація, диференційна діагностика, ускладнення, лікування. Клінічна фармакологія антигіпертензивних препаратів.

2. Мета заняття: Студент повинен навчитися діагностувати та лікувати артеріальні гіпертензії пізного походження.

3. Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань:

I Базовий рівень знань та умінь:

- механізм регуляції АТ внормі (каф. нормальної фізіології);

- визначення АТ методом короткова, механізм тонів Короткова (каф. нормальної фізіології, каф. Пропедевтики внутрішніх хвороб);

- механізм підвищення АТ в патологічних умовах (каф. патологічної фізіології);

- особливості збирання анамнезу у хворих з АГ (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб);

- механізм дії антигіпертензивних препаратів (каф. фармакології, курс клінічної фармакології).

4. Питання, що підлягають вивченню:

1) Поняття визначення АГ;

2) Класифікація гіпертонічної хвороби та систематизація АГ.

3) Етіологія та патогенез гіпертонічної хвороби та артеріальних-симптоматичних гіпертензій;

4) Загальні ознаки АГ;

5) Клінічні особливості різних видів симптоматичних АГ (Рено-па-гіпертіреоз, клімактеричний розлад), ангіогенні (коартація аорти, звуження базілярних та вертебральних артерій), гемодинамічних (атеросклероз аорти, недостатність клапанів аорти, повна атріо-вентрикулярна блокада).

6) Методи діагностики симптоматичних АГ;

7) Лікування хворих з симптоматичними АГ;

8) Санітарно-курортне лікування;

9) Експертиза працездатності.

III Питання для самоконтролю:

1) Які рекомендовані джерела Ви опанували?

2) Дайте визначення АГ.

3) Назвіть основні захворювання при яких зустрічаються АГ. З’ясуйте особливості патогенетичного механізму кожної групи АГ.

4) Систематизуйте скарги, виділіть синдроми, що характеризують порушення церебрального кровообігу (хронічні та гострі), хронічну або гостру серцеву недостатність. Окремо виділіть скарги, що стосуються етиопатогенезу АГ; хвороб нирок, ендокринних захворювань, хвороб серця та судин, уражень ЦНС.

5) Перевірка наявності таких синдромів:

- Підвищення напруження пульсу;

- Асиметричність пульсу;

- Відсутність пульсації периферичних артерій (симетричну або асиметричну);

- Наявність Ат в орто-інкліностатичних умовах;

- Симетричність АТ в на верхніх і нижніх кінцівках;

- Посилений верхівковий поштовх серця;

- Зміщення серцевої тупості вліво;

- Поширення судинного жмутика;

- Наявність акценту ІІ тону, шумів в ІІ міжребір’ї справа від грудини;

- Наявність систолічного шуму в додаткових точках і зони аускультації аорти;

- Наявність стенотичних систолічних шумів в епігастральній області;

6) Складіть власні приклади розгорнутих клінічних діагнозів.

7) Уважно вивчіть принципи діагностування АГ різного походження, складіть плани обстеження.

8) Складіть алгоритм диференційної діагностики хворих з ренопарехіматозними, Рено-васкулярними те ендокринними АГ.

9) Складіть схеми лікування 4-х хворих, діагнози яких Ви написали.

IV Типові задачі:

             Задача 1.

Хвора К., 20 років, струнка. Скаржиться на головний біль, що посилюється при розумовому напруженні після подовженого сну, повну відсутність менструації. До другого курсу навчалась добре. Потім пам’ять погіршилась, з’явився головний біль, часто плаче, дратлива, менструація зникла. Об’єктивно: має місце надлишкова вага, зріст 159см, вага 95кг. Голова кругла, обличчя місяцеподібне, гіперимоване, росте волосся на верхній губі, шкіра волога, в легенях дихання везикулярне. Межі серця поширені вправо та вліво на 2см. Тони посилені. Акцент ІІ тону на аорті. Пульс 95уд/хв., ритмічний, дещо напружений. АТ 230/130 мм рт. ст. з боку органів черевної порожнини патологія відсутня. Температура тіла 37,2°С. Додаткові методи дослідження – рентгеноскопія. Органи грудної клітки: і в легенях змін не виявлено, визначається розширення вправо і вліво границі серця на 2см. Рентгенографія черепа – змін турецького сідла не виявлено.

Аналіз крові: Нв - 159

 б/л, ер – 5,8.1012/л; І – 9,7.109/л. Н – 75%, ШОЕ – 6мм/год. Загальний аналіз сечі - без патології. Реакція васермана – негативна.

1. Ваш діагноз?

2. Які методи діагностики слід призначати?

3. Призначте лікування хворій, випишіть рецепти.

Задача 2.

Хворий М., 25 років, росіянин, столяр. Скаржиться на приступи запаморочення голови, головний біль, погіршення зору, мерехтіння перед очима блискучих точок, шум в голові. Біль у ділянці серця, серцебиття, задишку при ході. В дитинстві ріс та розвивався нормально. Хворів на свинку, кір, скарлатину, ангіну. З 7 років лікарі діагностували ваду серця. Закінчив 4 класи, а потім працював столярем. Коли був підлітком, переніс пневмонію, хворобу Боткіна. У віці 17 років під час профогляду випадково виявили високий АТ – біля 270/140мм рт. ст. З цього часу став відчувати себе погано.

Об’єктивні дані: свідомість ясна, положення у ліжку активне, шкіра бліда, відзначається пульсація артерії на шиї, під ключицями, в ділянці ліктьових згибів. У легенях – дихання везикулярне. В ділянці серця помітне деяке вибухання грудної клітки. Поштовх серця зміщений в 5-6 міжребір’ї по передній паховій лінії.

Там же визначається ліва границя серця, права – 1см вправо від правого краю грудини. Верхня – верхній край ІІІ ребра. При аускультації серця над аортою – акцент ІІ тону, систолічний шум, який не розповсюджується на судини верхньої половини тулуба, а також систолічний шум найрізкіше в точці Боткіна, спускаються до низу по грудині, розповсюджується походу черевної аорти і по стегнових артеріях. Периферичні судини верхньої половини тулуба напружені, на нижніх кінцівках слабкого напруження. Пульс – 72 за хв.. АТ 220/120 мм рт. ст., на стегновій артерії 60/60мм рт. ст.. Живіт м’який, палькується край печінки, нирки та селезінка – не пальпуються. При допоміжних методах дослідження: легені без патології, рентгеноскопічно – серце розширено вліво, талія серця дещо згладжена, третина аорти розширена в ІІ низхідній частині. Загальний аналіз сечі і крові без патології.

1. Ваш діагноз? Невідкладна допомого.

2. Які ще ознаки цього захворювання можна бачити на рентгенограмі органів грудної клітки?

3. Які зміни ЕКГ характерні для цього захворювання?

4. Які цифри АТ в нормі визначаються на нижніх кінцівках?

5. Яке дослідження слід провести, щоб поставити точний заключний діагноз?

6. Призначте лікування хворому.

 

Не типові задачі:

Задача 1.

Хвора М., 56 років, скаржиться на нудоту, блювоту. Інтенсивний головний біль в потиличній ділянці, біль виникає зранку після сну, посилюється при кашлі, лежачи, довечора, після прийому кави – зменшується. АТ підвищується на протязі 7років після перенесеної черепно-мозкової травми. Об’єктивно: обличчя одутле, АТ 180/110 мм рт. ст. ПЗ – 96уд/хв., ритмічний, напружений. Ліва межа серцевої відносної тупості зміщена вліво на 1,5см від лівої середньо ключичної лінії. І тонна верхівці серця послаблений, систолічний шум не проводиться. Акцент ІІ тону на аорті. Зі сторони легень і живота змін не виявлено. Консультація невролога – вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено.

1. Ваш діагноз?

2. Надайте невідкладну допомогу.

3. Призначте планове лікування хворої.

4. Призначені ліки для невідкладної допомоги тіа планового лікування випишіть у рецептах.

5. Які допоміжні методи діагностики слід призначити цій хворій?

6. Які змни в ЕКГ можуть бути у цієї хворої?

7. Що таке систолічна перегрузка? Проведіть диференційний діагноз ЕКГ між інфарктом міокарду та систолічною перегрузкою.

8. Яякі зміни центральної геодинаміки та ресенцефалограми слід чекати?

9. Які види церебральних гіпертонічних кризів Ви знаєте?

 

Задача 2.

       Хворий К., 60 років поступи в кардіологічне відділення зі скаргою на головний біль, запаморочення голови, шум у вухах, миготіння «мушок» перед очима, набряк на ногах, задишку при невеликому фізичному навантаженні, яка посилюється у горизонтальному положенні. Більше 6років хворий страждає стенокардією. Приймає нітрати, кордарон, аспірин. Тиждень тому з’явилися вище перераховані скарги. АТ ніколи не був підвищений. Об’єктивно: акроцианоз, масивні набряки на ногах. Пульс 30уд/хв., ритмічний. АТ 220/80мм рт. ст., І тон на верхів=ці серця послаблений, систолічний шум не проводиться. Акцент ІІ тону на легеневій артерії. Живіт вздутий. Нижній край печінки виступає з-під ребрової дуги на 4-5см, закруглений, болісний. На ЕКГ – ритм не синусів, правильний з частотою 30уд/хв. У VI-V3 – хвилі «F» QRST = 0,07c.

1. Поставте діагноз.

2. Призначте лікування, випишіть призначені ліки у рецептах.

3. Чому у хворого розвинулась АГ?

4. До якого виду відноситься систолічна АГ, яка розвинулась у цього хворого?

 

4. Питання Що підлягають вивченню:

10) Поняття визначення АГ;

11) Класифікація гіпертонічної хвороби та систематизація АГ.

12) Етіологія та патогенез гіпертонічної хвороби та артеріальних-симптоматичних гіпертензій;

13) Загальні ознаки АГ;

14) Клінічні особливості різних видів симптоматичних АГ (Рено-па-гіпертіреоз, клімактеричний розлад), ангіогенні (коартація аорти, звуження базілярних та вертебральних артерій), гемодинамічних (атеросклероз аорти, недостатність клапанів аорти, повна атріо-вентрикулярна блокада).

15) Методи діагностики симптоматичних АГ;

16) Лікування хворих з симптоматичними АГ;

17) Санітарно-курортне лікування;

18) Експертиза працездатності.

5. Граф теми: Артеріальні гіпертензії гіпертонічна хвороба, симптоматичні АГ. Визначення, Етіологія, Патогенез, Клініка. Ознаки різних видів симптоматичних критеріїв діагнозу.

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: