Диференційний діагноз з різними видами АГ лікування. Профілактика. Диспансеризація. МСЕ.

6. Порядок проведення практичного заняття:

1) Організаційна частина – 2хв.

2) Перевірка первинного рівня знань (тестовий контроль) – 15хв.

3) Інструкція викладача – 10хв. (мотивація теми, розповідь, показ методики, виконання завдання).

4) Ку рація хворих 9:30 - 10:30.

а) Опитування та фізикальне обстеження хворого за системами;

б) Інтерпретація та узагальнення отриманих даних;

в) Інтерпретація студентами клініко-лабораторних та інструментальних досліджень;

г) Проведення диференційної діагностики, оформлення діагнозу;

д) Призначення хворому режиму, дієти, не медикаментозного та медикаментозного лікування. Санаторно-курортне лікування.

5) Клінічний розбір хворих 11:30 – 12:45.

6) Обідня перерва 12:45 – 13:00.

7) Розбір хворого 13:00 – 14:15.

8) Підведення підсумків заняття 5 – 10хв.

 

Структурно-логічна схема учбового матеріалу.

«Симптоматичні АГ»

Визначення: Етіологія, Патогенез, Клініка.

Ознаки різних симптоматичних гіпертензій.

Критерії діагнозу.

Диференційний діагноз з різними видами АГ.

Лікування. Профілактика. Диспансеризація ЛТЕ.

7. Перелік конкретних знань, яких набуватиме студент в ході вивчення теми:

А)

- етіологію та патогенез гіпертонічної хвороби;

- етіологію симптоматичних АГ;

- патогенез АГ з різного походження;

- класифікацію АГ;

- клініку захворювань нирок , ендокринних залоз, хвороб серця, судин, що супроводжуються АГ;

- принцип диференційної діагностики при синдромі АГ;

- інструментальні та лабораторні дослідження при синдромі АГ;

- клінічну фармакологію антигіпертензивних засобів;

- лікування АГ різного походження.

Перелік конкретних умінь, яких набуватиме студент в ході вивчення теми:

Б)

- зібрати анамнез у хворого з АГ;

- правильно і повно провести фізикальне обстеження хворого з АГ;

- здійснити аускультацію судин;

- скласти план обстеження;

- оцінити результати додаткових досліджень;

- записати та розшифрувати ЕКГ;

- провести пробу з фізичним навантаженням;

- провести диференційну діагностику з гіпертонічною хворобою;

- сформулювати розгорнутий діагноз відповідно з існуючою класифікацією;

- скласти план лікування в залежності від типу АГ;

- виписати рецепти.к

8. Тести самоконтролю знань та умінь, яких набуватиме студент під час вивчення теми

І. Особливості артеріальної гіпертензії при коартації аорти:

1) Стійке підвищення АТ на нижніх кінцівках.

2) Стійке підвищення артеріального тиску на верхніх кінцівках.

3) Зниження АТ на верхніх кінцівках.

4) Зниження АТ на нижніх кінцівках.

5) Підвищення АТ на верхніх та нижніх кінцівках.

 

П. Рентгенологічні ознаки коартації аорти.

1) Аортальна форма серця, збільшення лівого шлуночку.

2) Вибухання легеневої артерії.

3) Розширення вихідної аорти.

4) Шаровидна форма серця.

5) Збільшення правих відділів серця.

 

Ш. ЕКГ – ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.

1) Глибокий зубець  S V1 - V2

2)  Високий зубець  R V1 – V

3) М-подібний комплекс Р Т  у V1 – V2

4) Глибокий S в V5- V6

5) Високий зубець R у V1 – V2

6) Високий зубець R у V5 - V6

7) Час внутрішнього відхилення збільшений у V5-V6

IV. Які з терапевтичних серце судинних захворювань є причиною симптоматичних артеріальних гіпертензій.

 

1) дефект лівошлуночкової перегородки

2) Стеноз гирла аорти

3) Атеросклероз аорти

4) Каортація аорти

5) Недостатність мітрального клапана

6) Недостатність аортального клапана

 

V. Які симптоматичні артеріальні гіпертензії відносяться до систолічних?

 

1) Альдостерома

2) Феохромоцитома

3) Атеросклероз аорти

4) Недостатність аортальног клапана

5) Хронічний пієлонефрит

 

VI. Основна причина артеріальної гіпертензії при нирково-паренхиматозних захворюваннях?

 

1) Зменшення утворення у нирках депресорних фактороів

2) Збільшення секреції адреналіну та норадреналіну

3) Підвищення секреції реніну, збільшення утворення ангіотензину

4) Збільшення об’єму циркулярної крові

5) Зменшення ресорної функції аорти

 

VII. Причини Рено-васкулярної АГ.

1) Сечо-кам’яна хвороба.

2) Атеросклероз ниркових артерій

3) Хвороба Такаясу

4) Синдром Кона

5) Фіброзно-м’язова дисплазія никової артері

6) Хронічний гломерулонефрит

 

VIII. Які перераховані ознаки характерні для фіохромоцитоми?

1) Гіпертонічні кризи з тремором, пітливістю, підвищенням температури тіла

2) Гіпертонічні кризи з лейкоцитозом

3) М’язова слабкість з розвитком в’ялих паралічів

4) Збільшення виділення з сечею ванілін мигдальної кислоти

5) Збільшення виділення 17-оксінетостероїдів з сечі

6) Збільшення виділення К+ з сечею

 

ІХ. Які з перерахованих препаратів відносяться до β- адреноблокаторів?

1) Периндоприл

2) Еналапріл

3) Капотен

4) Пропранолол

5) Кордарон

6)  Атенолол

7) Небіволол

 

Х. Які із перерахованих препаратів є інгібіторами ангіотензинперетворюючого фермента?

1) Обзідан

2) Лізінопріл

3) Капотен

4) Бісопролол

5) Фізіотен

6) Клофелін

 

9. Завдання для самопідготовки з метою кращого засвоєння навчального матеріалу:

1) підготовка до вивчення теми.

2) Поняття АГ.

3) Класифікація АГ.

4) Особливості збирання анамнезу у хворих з синдромом АГ різного походження.

5) Особливості фізичного обстеження хворого з синдромом АГ.

6) Формування розгорнутих клінічних діагнозів.

7) Інструментальне та лабораторне дослідження хворих з АГ різного походження.

8) Принципи диференціальної діагностики.

9) Лікування хворих з АГ.

 

Методичну розробку склала доцент кафедри внутрішньої медицини №3,

к.мед.н. Осядла Е.С.

 

Затверджено на засіданні кафедри "____" ___________200 р

Протокол засідання N____.

⇐ Предыдущая6789101112131415

Поделиться: