Зав.кафедрою внутрішньої медицини №3

Професор                     В.І.Денисюк

«_____» ____________200 р.

Кафедр а внутрішньої медицини №3

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для студентів 6 курсу медичного факультету №1

з підготовки на практичному занятті

 

Тема: Клінічні варіанти перебігу та лікування інфаркту міокарда. Клінічна фармакологія тромболітиків та антикоагулянтів

2. Мета практичного заняття: засвоїти методи діагностики та лікування інфаркту міокарда.

Завдання на формування та перевірку поч аткового рівня знань та умінь.

3.1. назвіть причини розвитку інфаркта міокарда;

3.2. класифікація інфаркта міокарда;

3.3. клініка інфаркта міокарда;

3.4. критерії діагностики інфаркта міокарда;

3.5. диференційна діагностика при інфаркті міокарда;

3.6. лікування хворих з інфарктом міокарда. Клінічна фармакологія тромболітиків та антикоагулянтів.

4. Питання, що підлягають вивченню:

4.12. визначення поняття інфаркту міокарда

4.13. класифікація інфаркту міокарда

4.14. типові та атипові форми інфаркту міокарда

4.15. особливості больового синдрому при інфаркті міокарда

4.16. методи діагностики при інфаркті міокарда

4.17. диференційний діагноз при інфаркті міокарда

4.18. топічна ЕКГ-діагностика інфаркту міокарда

4.19. принципи лікування хворих з інфарктом міокарда

4.20. клінічна фармакологія тромболітиків, антикоагулянтів

4.21. фізична реабілітація хворих на інфаркт міокарда

4.22. еспертиза працездатності при інфаркті міокарда

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики діагностики та лікування. – Віниця: ДП ДФК, 2006. – 704 с.

2. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів /За редакцією проф.. Ю.М. Мостового/. – Віниця: ДП ДКФ, 2008.-527 с.

3. Амосова Е.И., Ткаченко Л.А. Лечение инфаркта миокарда с элевацией сегмента ST. Основне положення рекомендацій Американського кардиологического коледжа и Американской ассоциации кардиологов – 2004. Часть 1. Серце і судини – 2005; 2 с. 19-26

4. Малая Л.Т., Хворостинка В.Н. Терапія. Харьков: Факт-2001: 1032 с.

5. Нетяженко В.З., Барна О.М. Лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST (Рекомендацій Американського кардиологического коледжа та Американской ассоциации серця: перегляд існуючих рекомендацій)– Мистецтво лікування 2004. 9. 8-14

6. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органв. Практическое руководство: „Мн” Выш.шк. Витебск: Белмедкнига 1997: 480/

7. Т.Н.Липницкий. Инфаркт миокарда. Учебное пособие. Винница. 1999

8. Малая Л.Т., Волков В.Л., Коваль С.М. Невідкладна допомога в

кардіології. Київ. / Здоров’я. 1999

9. Сыркин А.Л. Инфаркт миокарда. М.: - Медицина, 1991.

10. Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб. Дніпропетровськ. – 2002

11. Внутрішні хвороби /За ред Глушка Л.В. – Ів.-Франківськ. 2004.

12. Гострі коронарні синдроми /Під ред. Н.М. Середюка, І.П. Вакалюка. Тернопіль. Укрмедкнига. – 2001.

 

Задача 1.

Хворий С. 48 років викликав бригаду швидкої допомоги в зв’язку з раптовим виникненням інтенсивного пекучого загрудинного болю, що супроводжується відчуттям стаху, нехватки повітря. Біль триває більше 40 хв., після прийому 3 табл. нітрогліцерину (по 1 табл. кожні 5 хв) дещо зменшився, але не прийшов, через 20 хв. знову посилився. Об’єктивно: хворий покритий холодним липким потом, шкіра бліда. Р-100 за 1 хв, ритмічний. АТ -105/70 мм рт.ст Тони серця послаблені. Дихання над легенями везикулярне..

Який найбільш вірогідний діагноз ?

а) стенокардія напруги ІІІ ф.к.

б) розшаровуюча аневризма аорти

в) інфаркт міокарда                                                                   (в)

Яке дослідження потрібно терміново провести ?

ЕКГ

 

5. Граф теми:

- Актуальність теми

- Визначення поняття інфаркту міокарда

- Етіологія, патогенез, клініка

- Загальні ознаки.

- Ознаки типових та атипових форм інфаркту міокарда

- Діагностика.

- Диференційна діагностика.

- Анамнез

- Фізикальне обстеження.

- Аналіз ЕКГ

- Лабораторна діагностика

- Ведучі симптоми. Клінічний перебіг. Заключний діагноз

- Режим.

- Медикаментозне лікування.

- Немедикаментозні методи лікування

- Фізмчна реабілітація, диспасеризація.  

- Питання ЛТЕ.

 

6. П орядок проведення практичного заняття:

6.10. Організаційна частина – 5 хв.

6.11. Перевірка первинного рівня знань (тестовий контроль опитування)–45 хв

6.12. Інструктаж викладача – 10 хв

6.13. Самостійна робота, курація хворих – 1,5 години

а) опитування хворого за системами

б) інтерпретація та узагальнення отриманих даних

в) інтерпретація студентами клініко-лабораторних і інструментальних досліджень

г) проведення диференційної діагностики, формулювання діагнозу

д) призначення лікування, санаторно-курортне лікування

 

6.14. Клінічний розбір хворих – 1 год 15 хв

6.15. Обідня перерва – 15 хв.

6.16. Клінічний розбір хворих – 1 год 15 хв

6.17. Підведення підсумків заняття – 10 хв.

6.18. Завдання для самостійної роботи 5 хв.

 

7. Перелік конкретних знань та умінь, необхідних для вивчення теми:

7.1. Студент повинен знати:

- визначення поняття ІХС;

- -класифікацію ІХС,

- етіологію та патогенез ІХС;

- фактори ризику ІХС;

- клініку типових та атипових форм інфаркту міокарду

- принципи диференційної діагностики при больовому синдромі в грудній клітці;

- інструментальні та лабораторні методи дослідження при різних формах ІХС;

- топічну ЕКГ-діагностику при інфаркті міокарда

- лікування інфаркту міокарда

- клінічну фармакологію тромболітиків та антикоагулянтів

- покази до хірургічного лікування при інфаркті міокарда

- ЛТЕ при інфаркті міокарда

 

7.2. Студент повинен вміти:

- зібрати скарги, анамнез у хворого з інфарктом міокарда в повному об’ємі,

- провести фізикальне обстеження хворого;

- встановити попередній діагноз;

- скласти план обстеження;

- оцінити результати додаткових методів дослідження

- записати, розшифрувати ЕКГ;

- провести диференційний діагноз

- сформулювати розгорнутий діагноз відповідно з сучасною класифікацією;

- скласти план лікування, враховуючи індивідуальні особливості хворого, варіанти перебігу інфаркта міокарда;

- виписати рецепти.

 

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ

 

8.1. Підвищення в крові якого ферменту найбільш специфічне для інфаркту міокарда ?

а) АлТ

б) Аст;

в) Альдолаза;

г) ЛДГ

д) АВ-фракція КФК                                                                        (д)

8.2. Який з ферментів при інфаркті міокарда з’являється пізніше всіх і його підвищення утримується найдовше ?

а) АсТ;

б) АлТ;

в) КФК;

г) ЛДГ;

д) Альдолаза                                                                                     (г)

8.3.Для синдрому Дреслера характерно:

       а) езинофілія;

       б) підвищення активності кардіоспецифічних ферментів;

       в) антиміокардіальні антитіла в крові;

       г) підйом сегменту ST дугою донизу;

       д) шум тертя плеври                                                                  (а, в, г, д)

8.4. Патогенетичне лікування синдрому Дресслера включає:

а) серцеві глікозиди;

б) бета-адреноблокатори;

в) антагоністи кальцію;

г) аспірин та гепарин

д) індомітацин та преднізолон;

д) антибіотики                                                                                 (д)

8.5. Діагноз гострого інфаркту міокарда виключається при:

а) відсутності змін на ЕКГ;

б) відсутності гіперферментемії;

в) тривалість ангінозного приступу менше 20 хв;

г) знятті больового нападу нітрогліцерином;

д) ні одна із цих ознак не виключає інфаркт міокарду          (д)

 

ЗАДАЧА №1

Хворий А., 62 років, викликав швидку допомогу у зв’язку з сильним пекучим болем в ділянці серця, що з’явився після стресової ситуації на роботі і тривав вже 1,5 год. Нітрогліцерин спочатку зменшив біль, але через 20 хв біль почав посилюватись і послідуючий прийом нітрогліцерину ефекту не дав. Біль швидко зростав, супроводжувався страхом, відчуттям недостачі повітря.

Об’єктивно: шкіра бліда, покрита холодним липким потом. Пульс 90 за 1 хв. АТ 110/70 мм рт.ст. Ліва межа відносної серцевої тупості зміщена на 0,5 см зовні від 1. medigclavicularic sinistra. Тони серця ритмічні, значне ослаблення І тону над верхівкою. Дихання над легенями везикулярне. При обстеженні органів черевної порожнини патології не виявлено. На ЕКГ значний підйом сегменту ST в І, ІІ, V₁, V₂ відведеннях, поява Q в І та ІІ відведеннях > 0,03 с

Ваш діагноз?

Яка тактика лікаря швидкої допомоги?

 

9. Завдання для самопідготовки: „Особливості діагностики інфаркту міокарда задньої стінки лівого шлуночка”

 

Методичну розробку склала

доцент кафедри внутрішньої медицини №3

Коцута Г.І.

 

Затверджено на засіданні

кафедри “____” __________ 200 р.

Протокол №

 

Затверджую

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: