та розвитку інноваційної діяльності

 

Задача № 1

До Міжнародної адвокатської компанії "БіАйЕм" звернулася громадянка Іванченко з проханням надати їй юридичну допомогу. Іванченко повідомила, що в травні 2005 року вона уклала з трастовою компанією "Владибор-траст" інвестиційний договір, за яким через два роки їй мала повернутися сума внеску й обумовлені відсотки. Оскільки ні основна сума, ні відсотки повернені не були, Іванченко просила через суд захистити її законні права й повернути кошти. Ознайомившись із текстом інвестиційного договору, юристи звернули увагу на його преамбулу, згідно з якою текст цього договору було складено на підставі відповідної розробки Міжнародної адвокатської компанії "БіАйЕм". Але насправді ніякої участі в розробленні договору адвокатська компанія не брала, а трастова компанія "Владибор-траст" ніколи не була її клієнтом.

Надавши громадянці відповідну допомогу, Міжнародна адвокатська компанія "БіАйЕм" звернулася до суду з позовом до трастової компанії "Владибор-траст" про відшкодування заподіяних збитків. У позові вона вказала, що трастова компанія без згоди власника використовувала ім’я добре відомої юридичної фірми для залучення інвестицій. У разі ж невиконання ж зобов’язань трастовою компанією незадоволеність її клієнтів автоматично поширюється і на автора договору, що, у свою чергу, заподіює шкоду діловій репутації Міжнародної адвокатської компанії "БіАйЕм".

 

Питання:

1. Чи є обов’язковим у випадку, який розглядається, попе­реднє спростування інформації щодо трастової компанії "Вла­дибор-траст", винною стороною?

2. Яким законодавчим актом передбачено можливість від­шкодування збитків, заподіяних використанням чужого най­менування без згоди власника?

3. Яке рішення повинен прийняти суд?

 

 

Задача № 2

20 лютого 2004 року між акціонерним товариством "Релторг" і компанією "Роспродукт" (нерезидент) було укладено договір поставки устаткування для виробництва пельменів на умовах оплати продукції в 90-денний термін або повернення її в той же термін за неможливості реалізації. 2 березня 2004 року устаткування було відвантажено на адресу замовника, а 17 травня останній повідомив постачальника (АТ) про неможливість реалізації устаткування. 3 червня постачальник надіслав замовнику письмову претензію з нагадуванням про можливість господарського розгляду спору, якщо замовник не перерахує кошти постачальнику або не поверне устаткування у зв’язку з неможливістю його реалізації. 18 червня замовник надіслав постачальнику відповідь на претензію, у якій указував, що поверне товар 22 червня. Реально товар надійшои постачальнику 23 червня того ж року.

Податкова інспекція стягнула 15 тис. грн. фінансових санкцій з АТ за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". АТ "Релторг" звернулося до суду з позовом про скасування рішення податкового органу.

 

Питання:

1. З якого моменту починається перебіг процесуального 90-денного терміну, передбаченого Законом України "Про по­рядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?

2. За яких умов можливим є припинення термінів, перед­бачених вищезазначеним законом?

3. Яке рішення повинен прийняти суд?

 

 

Задача № 3

Між підприємством "Екрос" і нерезидентом було укладено договір поставки партії товару. В обумовлений законодавством 90-денний термін нерезидент не зміг розрахуватися з підприєм­ством "Екрос", у зв’язку з чим податкова інспекція нарахувала останньому пеню. Підприємство звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення податкової інспекції, посилаючись на те, що його не можна визнати винним у порушенні 90-денного терміну, оскільки нерезидент не зміг вчасно розрахуватися внаслідок кризи на валютному ринку Росій­ської Федерації.

 

Питання:

1. Якими є умови притягнення до відповідальності резидента за порушення терміну розрахунку за експортним контрактом?

2. Які правовідносини склалися між резидентом і нере­зидентом і між резидентом і податковою інспекцією? Яке значення має вина в цих правовідносинах?

3. Яке рішення повинен прийняти суд?

 

 

Задача № 4

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логос" (Україна) і компанія "Cincinnati Corp." (США) здійснювали взаємні торгові операції. 22 травня 2004 року між ними було укладено договір, за яким українська сторона поставила в США 100 тис. тонн олії соняшникової на умовах відстрочення платежу. Беручи до уваги скрутне фінансове становище американського партнера, який не міг упродовж 90 днів розрахуватися за поставлений товар, сторони вирішили при розрахунку сум контракту за поставку до України автомобілів "Chrysler", торгівлею якими займалася компанія "Cincinnati Corp.", урахувати заборгованість за контрактами на поставку олії, тобто провести залік взаємної заборгованості.

 

Питання:

1. Яким є порядок проведення заліку взаємних вимог? Чи допускається взаємозалік у зовнішньоекономічній діяльності?

2. Яку мають природу взаємостосунки, що склалися між сторонами в ситуації, яка розглядається?

3. Чи є взаємозалік заборгованості підставою для нараху­вання санкцій за прострочення 90-денного терміну, який уста­новлено Законом України "Про порядок здійснення розрахун­ків в іноземній валюті"?

Задача № 5

На початку 2004 року підприємство "Ринг" уклало з зарубіжним контраґентом договір, за яким здійснювало йому поставку товарів. Нерезидент розрахувався за товар, але з порушенням 90-денного терміну, який установлено Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в інозем­ній валюті". Кінцевий розрахунок було виконано тільки у квітні 2005 р. У листопаді 2005 р. податкова інспекція перевірила дотримання підприємством "Ринг" валютного законодавства. За результатами перевірки було складено акт і прийнято рішення про накладення на підприємство штраф­них санкцій у вигляді пені за невчасне надходження валютної виручки. Підприємство "Ринг" оскаржило рішення господарського суду, посилаючись на те, що податкова інспекція порушила скорочений термін позовної давності для стяг­нення пені, який складає шість місяців (п. 6 ст. 232 ГК Украї­ни).

 

Питання:

1. Якою є природа правовідносин, що склалися між підпри­ємством "Ринг" і податковою інспекцією з приводу стягнення пе­ні?

2. Який передбачено порядок повідомлення податкового органу про затримку розрахунків за зовнішньоекономічними договорами?

3. Яке рішення повинен прийняти господарський суд?

 

 

Задача № 6

Компанія "Крокус" розмістила в місцевій газеті оголошення, у якому великим шрифтом було позначено: "РОЗ­ПРОДАЖ ІМПОРТНОГО ВЗУТТЯ. ВЕЛИЧЕЗНІ ЗНИЖКИ" і вказано адресу складу-магазину. Обласне управління в справах захисту прав споживачів подало позов до господарського суду про накладення на компанію штрафу в розмірі 1200 грн. за порушення вимог щодо змісту рекламного оголошення про розпродаж товарів. У судовому засіданні представник компанії зауважив, що вона є представництвом фірми "Kro­cus Enterprises" (Великобританія).

 

Питання:

1. Які вимоги ставить законодавство до змісту рекламного оголошення про зниження цін на продукцію?

2. Які повноваження має представництво суб’єкта підприємницької діяльності?

3. Чи підлягають державній реєстрації представництва іноземних суб’єктів підприємницької діяльності? Якщо підлягають, то в якому органі?

4. Чи може представництво бути відповідачем у справі?

5. Якими можуть бути дії господарського суду?

 

Тема 18

Захист прав та інтересів

Суб'єктів господарювання

 

 

Задача № 1

Автотранспортне підприємство за допомогою факси­мільного зв’язку отримало від фірми "Строймак" заявку на перевезення вантажу, у якій було вказано найменування вантажу (цегла й керамічна плитка), його кількість, адресу заван­таження і розвантаження і рід упакування. Оскільки у визначений час автотранспорт не було подано для завантаження, фірма "Строймак" звернулася до автотранспортного підприємства з претензією. У претензії повідомлялося, що в результаті неподання автотранспорту для перевезення будматеріалів фірма зазнала збитків, оскільки було зірвано графік поставки будматеріалів контраґенту, і тому фірма вимушена сплатити штраф. Претензія залишилася без відповіді, і фірма звернулася до господарського суду з позовом про відшкодування збитків, заподіяних невиконанням перевізником своїх обов’язків. Відповідач позов заперечував. На його думку, він не зобов’язаний здійснювати перевезення будматеріалів, оскільки між автотранспортним підприємством і фірмою не було укладено організаційного договору на перевезення вантажу. Перевізник через відсутність парку автомашин і наявність планових заявок від інших замовників не мав змоги виконати вказане перевезення вантажу.

 

Питання:

Яким має бути рішення суду?

 

 

Задача № 2

Вугледобувна шахта на адресу АТ "Вінницяоблпаливо" за залізничною накладною відправила 60 т вугілля. Після прий­няття вагону на попутній станції Вантажна-1 було виявлено технічну й комерційну несправність вагону, унаслідок чого його затримано на перевірку маси вантажу. При перевірці вантажу встановлено недостачу вугілля в кількості три тонни на суму 867 грн., про що 17 серпня 2005 року складено комерційний акт. Актом про технічне прийняття вагону від 16 серпня 2005 року і комерційним актом від 17 серпня 2005 року, складеним на попутній станції, засвідчено, що висипання вантажу не було, отже, несправність вагону виникла не під час проходження вагону. Крім того, в акті про технічне прийняття вагону відзначено, що несправність вагону могла виникнути під час завантаження, яке здійснювалося засобами вантажовідправника.

Оскільки вантажоодержувач повністю сплатив поставлене вугілля відправнику, включаючи й вартість неодержаного вугілля, він 17 лютого 2006 року звернувся з претензією до Південно-Західної залізниці з вимогою про виплату йому суми в розмірі 867 грн. Перевізник претензійні вимоги відхилював, через те що:

1) згідно з накладною при прийнятті вантажу до перевезення його недостачу й несправність вагону виявлено не було;

2) закінчився термін звернення з претензією щодо недостачі вантажу.

 

Питання:

1. Як у цьому випадку розраховується термін для звернення вантажоодержувача з претензією?

2. На кого покладаються обов’язки визначення придатності транспорту для перевезення вантажу?

3. На кого з відповідачів має бути покладено відповідальність за недостачу? Обґрунтуйте свою відповідь.

 

 

Задача № 3

Між повним товариством "Вега" (замовником) і приватним підприємством "Акорд" (перевізником) було укладено договір на перевезення вантажів. Оскільки приватне підприємство прострочило виконання договору на два тижні, ПТ "Вега" звернулося до нього з письмовою претензією про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди. Через місяць, не одержавши відповіді, повне товариство вирішило звернутися до господарського суду. У позові воно просило стягнути з боржника частину збитків, які розраховувалися за весь термін прострочення виконання, у тому числі й за місяць, який надавався для розгляду претензії. Але суддя повернув позивачеві заяву, указавши, що стороною не вжито заходів досудового претензійного порядку  вреґулювання спорів.

 

Питання:

1. Що розуміється під досудовим претензійним порядком уреґулювання спорів?

2. Якими є обов’язкові реквізити претензії?

3. Протягом якого часу замовник має право ставити пре­тензії перевізнику?

4. Скільки часу дається перевізникові для розгляду пред’яв­лених претензій?

5. Чи правомірне рішення прийняв суд? Чи має право замовник вимагати в позові відшкодування збитку за період, який дається законодавством для розгляду претензії?

 

 

Задача № 4

За результатами перевірки податковою інспекцією діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" на нього було накладено значні фінансові санкції. Причиною тому стали численні помилки в бухгалтерському обліку, яких насамперед припустився головний бухгалтер товариства. Директор ТОВ видав наказ про стягнення з бухгалтера повних сум штрафних санкцій. Не погоджуючись із цим, головний бухгалтер стверджував, що він несе відповідальність тільки в межах свого місячного заробітку. ТОВ в особі директора звернулося до суду.

 

Питання:

1. Які категорії осіб несуть повну матеріальну відповідаль­ність? Яку відповідальність несе головний бухгалтер підпри­ємства?

2. Чим відрізняється матеріальна відповідальність від ци­вільної відповідальністі?

3. Чи можна притягати головного бухгалтера до цивільної відповідальності? Якщо можна, то за яких умов?

4. До якого суду повинен звернутися директор ТОВ?

5. Яке рішення повинен прийняти суд?

 

 

Задача № 5

28 квітня 2004 року загальні збори акціонерів відкритого акціонерного товариства "Проміння" своїм рішенням затвердили відставку голови правління. За протоколом зборів з 18 травня він звільнявся від виконання своїх посадових обов’­язків. 19 червня 2004 року (останній день подання декларації) його запросили до офісу ВАТ і запропонували підписати фінансову звітність товариства, оскільки посада голови правління все ще залишалася вакантною.

Після закінчення року під час перевірки податкова міліція знайшла за травень 2004 року недоїмку за ПДВ у розмірі 18 тис. грн. Але в декларації, яку підписав колишній голова правління, цей факт відображено не було. Районна податкова міліція порушила кримінальну справу за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 (умисне ухилення від сплати податків, яке призвело до ненадходження до бюджету коштів в особ­ливо великих розмірах) і ч. 1 ст. 353 (самовільне присвоення владних повноважень або звання службової особи) Кримінального кодексу України.

 

Питання:

1. Які елементи складу злочину є обов’язковими?

2. Чи всі елементи присутні в складах злочинів, які було інкриміновано колишньму голові правління?

3. Чи мав право колишній голова правління підписувати документи товариства?

4. Якщо мав, то які санкції за це передбачено законодав­ством?

5. Чи доцільно подавати клопотання про закриття цієї кримінальної справи?

 

 

Задача № 6

На початку 2004 р. директор малого підприємства "Надія" звернувся до акціонерного комерційного банку "Ростов" з проханням про видачу кредиту на строк 4 місяці. На забезпечення виконання кредитного договору були МП і АКБ уклали договір застави, предметом якої були 2000 відеомагнітофонів, що належали МП. Кредит було надано, а відеомагнітофони, через відсутність у банку належного приміщення, залишені на зберігання заставнику. Після настання встановленого терміну виконання кредитного договору директор МП звернувся до банку з проханням про його продовження, яке було задоволено, а між сторонами укладено додаткову угоду про зміну термінів повернення кредиту й сплату підвищених відсотків за користування ним. Наступного дня директор без сповіщення банку реалізував відеомагнітофони, при цьому отримані кредитні кошти й підвищені відсотки не повернув. Протягом декількох місяців АКБ пред’являв претензії до МП з проханням повернути кредит, на які боржник не відреагував. Подати позов до суду банк не зумів, оскільки, через своє скрутне фінансове становище, не міг сплатити державне мито.

 

Питання:

1. Яким нормативним актом передбачено процедуру офор­млення підвищених відсотків за кредитним договором?

2. Які органи уповноважені розслідувати господарські злочини? Чи є в діяннях директора МП ознаки злочину? Якщо є, то які?

3. Що можна порадити працівникам банку?

 

 

Задача № 7

Працюючи директором приватного підприємства, Петріна підготувала пакет документів про фінансово-господарську діяльність для отримання банківського кредиту. Складені бухгалтерський баланс і звіт про фінансові результати містили явно неправдиві відомості, які приховували збитковість підприємства. На підставі сфальсифікованих документів підприємство одержало кредит у сумі 85 тис. грн. для придбання бензину. Насправді кредитні кошти були використані для погашення дебіторської заборгованості, що не було передбачено кредитним договором.

Питання:

1. Чи є в діях Петріної ознаки злочину? Якщо є, то які?

2. Змінилася б ситуація, якби виконання кредитного дого­вору було забезпечено заставою приміщення вартістю 100 тис. грн.?

 

 

Задача № 8

Розпорядженням районної податкової інспекції було блоковано рахунки колективного підприємства "Чернігів-трест". Підприємство звернулося до господарського суду, який своїм рішенням скасував розпорядження як таке, що не відповідає вимогам закону. Згодом підприємство звернулося до господарського суду з позовом до тієї ж податкової інспекції про відшкодування збитку, заподіяного незаконним блокуванням рахунків. Податкова інспекція заперечувала проти позову, посилаючись на те, що позивач не дотримав обов’язкового порядку досудового вреґулювання спорів.

 

Питання:

1. На які спори поширюються вимоги щодо господар­ського вреґулювання?

2. Чи треба було дотримувати порядок досудового вре­ґулювання у випадку, який розглядається?

3. Чи змінилася б ситуація, якби вимоги про відшкодуван­ня збитку були заявлені в першому позові про визнання не­дійсним розпорядження про блокування рахунків?

4. Яке рішення повинен прийняти господарський суд?

 

 

Задача № 9

Між приватним підприємством і товариством з обмеженою відповідальністю було укладено договір на виконання маркетингових досліджень. Незважаючи на перерахований приватному підприємству аванс, що було передбачено договором, ТОВ так і не почало виконувати роботи, а кошти згідно з накладеними штрафними санкціями повертати відмовилося. Юрист приватного підприємства після вжиття заходів досудового вреґулювання у встановленому законом порядку подав позов до суду. Але в канцелярії суду, куди він приніс пакет документів, відмовилися їх приймати, посилаючись на те, що, всупереч ч. 4 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, копії документів, якими заявник обґрунтував свої вимоги, не були нотаріально засвідчені.

 

Питання:

1. Які нормативні акти реґламентують порядок оформлення і подання на розгляд копій ділових (процесуальних та інших) документів?

2. Який акт законодавства визначає поняття "належним чином засвідчені копії"?

3. Чи є законною відмова працівників канцелярії прийняти документи з посиланням на ч. 4 ст. 6 Господарського процесу­ального кодексу України?

4. Що можна порадити в цій ситуації?

 

 

Задача № 10

Державне підприємство звернулося до виробничого ко­оперативу з позовом про відшкодування збитку, заподіяного неналежним виконанням договору перевезення вантажів. Позивач просив відшкодувати основну суму шкоди, суми сплаченого державного мита, а також витрати на оплату послуг юридичної консультації.

 

Питання:

1. Чи мало право державне підприємство звертатися до виробничого кооперативу з позовом про відшкодування збитку?

2. З чого складаються господарські збитки? Чи повинна відшкодувати винна сторона витрати на оплату послуг юри­дичної консультації?

3. Чи можна зарахувати кошти, які сплачені за послуги юридичної консультації, до складу валових витрат позива­ча?

 

 

Задача № 11

Приватний підприємець Хоменко, якому товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне" заборгувало 10 тис. грн. за відвантажені ним ще півроку тому вироби з лози, вирішив звернутися до господарського суду. Державне мито він не виплачував, оскільки був віднесений до четвертої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, постійно працював і проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Але господарський суд повернув позовну заяву підприємцеві без розгляду, посилаючись на те, що громадянин не подав квитанцію про сплату державного мита.

 

Питання:

1. Чи мав право громадянин-підприємець звертатися до господарського суду?

2. Чи звільняються від сплати державного мита громадя­ни-підприємці, які беруть участь у судовому процесі, якщо вони є "чорнобильцями"?

3. Що необхідно робити, коли, на думку позивача, йому неправомірно повернули позовну заяву без розгляду?

 

 

Задача № 12

Податкова інспекція м. Луганська винесла рішення про накладення штрафних санкцій на МП "Мрія" за порушення порядку розрахунків із бюджетом. Рішення ДПІ було оскаржено МП в судовому порядку з посиланням на те, що було пропущено термін позовної давності, передбачений п. 6 ст. 232 ГК України.

Питання:

1. Який термін позовної давності застосовується для при­мусового стягнення штрафних санкцій? Чи поширюється дія Цивільного кодексу України на відносини між податковим ор­ганом і платниками податків?

2. Чи застосовується позовна давність у відносинах платників податків і податкової служби, зокрема при стягненні фінансових санкцій?

3. Вирішіть ситуацію.

 

 

Задача № 13

Приватний підприємець Грушин здійснював продаж спортивних товарів населенню. Готівки він не приймав, а виписував рахунок, за яким покупець виплачував обумовлену суму через Ощадбанк. Торгового патенту він не придбав. Податкова інспекція оштрафувала Грушина за те, що він здійснював торговельну діяльність без патенту. Грушин не погодився і звернувся до господарського суду.

 

Питання:

1. У яких випадках придбання патенту на здійснення тор­говельної діяльності за готівку не є обов’язковим?

2. Чи мав приватний підприємець право звернутися з по­зовом до господарського суду?

3. Яке рішення повинен прийняти суд? Обґрунтуйте свою відповідь.

 

 

Задача № 14

24 березня 2004 року на Броварському проспекті в м. Києві відбулося зіткнення автомобіля "Вольво-850", який належав Посольству Російської Федерації, з автомобілем "Мазда", який належав громадянину України, приватному підприємцеві Іванову. ДТП трапилася в результаті порушення водієм автомобіля Посольства Правил дорожнього руху. Як наслідок, було пошкоджено автомобіль Іванова, а його власник зазнав численних тілесних ушкоджень. У жовтні 2004 року Іванов подав до суду позов про відшкодування матеріального й морального збитку. Відповідач у судовому засіданні пояснив, що він користується імунітетом від юрисдикції судів України в цивільних справах.

 

Питання:

1. У який суд і на кого повинен подати позов Іванов? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Хто за законодавством України та міжнародними норма­тивними актами користується імунітетом від юрисдикції судів України в цивільних справах?

3. Чи мав право Іванов вимагати відшкодування мораль­ного збитку, заподіяного ДТП? Якщо мав, то якими доку­ментами повинне підтверджуватися заподіяння такої шко­ди?

4. Яке рішення повинен винести суд?

 

 

Задача № 15

Англійська фірма "Salex" двічі ввозила до України за контрактом комп’ютери та передавала українським малимпідприємствам. Податки фірма "Salex" не платила, моти­вуючи це тим, що ввозить устаткування в добродійних ці­лях.

За поданням податкових органів МВЕСторг прийняв рішення про створення індивідуального режиму ліцензування для фірми "Salex". За два тижні фірма "Salex" погасила всі податкові заборгованості.

 

Питання:

1. Чи правильно застосовано санкцію до фірми "Salex"?

2. Чи може фірма "Salex" далі займатися зовнішньоекономічною діяльністю на свій розсуд?

3. Які дії повинна вчинити фірма "Salex" для продовження зовнішньоекономічної діяльності?

 

 

Задача № 16

Товариство з обмеженою відповідальністю (м. Миколаїв) у м. Стамбулі (Туреччина) уклало контракт з турецькою фір­мою "Marmara" на поставку тканин на суму 10 000 доларів США.

Проте турецька фірма не виконала контрактні зобов’язан­ня, мотивуючи це землетрусом, що відбувся.

ТОВ пред’явило претензію до фірми "Marmara", зажадавши відшкодування збитків у сумі 13 000 доларів США унаслідок того, що через непоставку тканин було зірвано договір з "Укрторгом" про реалізацію швейної продукції й ТОВ сплатило штраф "Укрторгу" за невиконання контракту.

ТОВ у претензії стверджує, що фірма "Marmara" розташована в місцевості, не потерпілій від землетрусу, і мала реальну можливість виконати контрактні зобов’язання.

 

Питання:

1. Чи правомірною є претензія ТОВ?

2. Чи правильно ТОВ визначило розмір збитків?

3. Чи може ТОВ звернутися до міжнародного арбітражу для вирішення спору?

4. Де й за правом якої країни вирішуватиметься спір?

5. Яке рішення може бути прийнято?

 

 

Задача № 17

На підставі відповіді на претензію про визнання заявлених претензійних вимог ТОВ "Мир" прислало банку розпорядження про безперечне списання з ЗАТ "Енерго" грошової суми в розмірі 35350 грн. Оскільки через чотири місяці після прийняття банком розпорядження про безперечне списання коштів боржник був не в змозі виконувати свої грошові зобов’язання, ТОВ "Мир" звернулось із заявою до господарського суду про визнання боржника (ЗАТ "Енерго") банкрутом. Рішенням господарського суду заявникові було відмовлено в порушенні справи про банкрутство.

 

Питання:

1. Чи відповідає вказане рішення вимогам законодавства України?

2. Які умови необхідні для порушення справи про банкрутство? Дайте обґрунтовану відповідь.

 

 

Задача № 18

Між громадянином Несторенком і виробничою фірмою "Німфа" було укладено договір оренди житлового будинку в одному з селищ Житомирської області. На вимогу Несторенка сторони вирішили нотаріально засвідчити договір оренди. Беручи до уваги те, що в селищі не було ні державної нотарі­альної контори, ні приватного нотаріуса, вони звернулися до місцевої сільради, оскільки, на їх думку, посадовці могли засвідчити такий договір. Але їм було відмовлено на підставі ст. 37 Закону України "Про нотаріат".

 

Питання:

1. Дайте визначення договору оренди?

2. Чи є обов’язковим нотаріальне засвідчення договору оренди житлового приміщення, однією зі сторін якого є гро­мадянин?

3. Чи є правомірною відмова посадовця місцевої сільради в засвідчені угоди про оренду житлового будинку на прохання громадянина?

 

⇐ Предыдущая19202122232425262728

Поделиться: