Киккс ЩІІІНІСГраТПВНОГО СУЛОЧІІПСІ ва Уїр» ИІІ» О О D

2. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується.

1. Коментована стаття надає право особам, які беруть участь
у справі, приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши її
вимоги. Отже, перш за все, приєднатися до апеляційної скарги
можуть сторони, треті особи, представники сторін та третіх
осіб. Таким правом законодавець наділяє також осіб, які не
брали участі у справі, але суд першої інстанції своїм рішенням
розв'язав питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'яз­
ки. Треба зазначити, що існує категорія справ, в якій дія цього
загального правила викликає певні труднощі. Так, наприклад,
при розгляді справ щодо оскарження нормативно-правових ак­
тів, скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони
не брали участі у справі, залишаються без розгляду (ст. 171
КАС України). Уявляється, що і стосовно такої процесуальної
дії, як приєднання до апеляційної справи, в цій категорії справ
повинно діяти правило, згідно з яким особи, які не брали участі
у справі, не можуть приєднуватись до апеляційної скарги.

2. Приєднання до апеляційної скарги можливо у будь-який
час до закінчення апеляційного розгляду. Заяви правомочних
осіб про приєднання до апеляційної скарги судовим збором не
оплачуються.

При застосуванні норм коментованої статті судам апеляцій­ної інстанції слід також враховувати вимоги ч.2 ст.60 КАС України, оскільки прокурор здійснює представництво в суді на будь-якій стадії адміністративного процесу та відповідно набу­ває права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.

Стаття 193. Відмова від апеляційної скарги, зміна апеляційної скарги під час апеляційного провадження

1. Особа, що подала апеляційну скаргу, може відмовитися
від апеляційної скарги або змінити її до закінчення апеляцій­
ного розгляду.

2. Якщо постанова або ухвала суду першої інстанції не були
оскаржені іншими особами або в разі відсутності заперечень
інших осіб, які подали апеляційну скаргу чи приєдналися до
неї, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апе-

386

ляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою за­криває апеляційне провадження.

3. У разі зміни апеляційної скарги суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, достатній для вивчення змінених апеляційних вимог і подання заперечення на апеляційну скаргу.

1. Коментована стаття надає особі, яка подала апеляційну
скаргу, важливі диспозитивні права, тобто встановлені в зако­
ні можливості розпоряджатися своїми вимогами на свій роз­
суд. У даному випадку мова йде про вимоги, визначені в апеля­
ційній скарзі. Першим з таких прав є право на відмову від апе­
ляційної скарги. Відмовитись від апеляційної скарги можливо
в будь-якій стадії апеляційного процесу, але не пізніш закін­
чення судових дебатів ст.152 КАС України.

2. Результатом прийняття адміністративним судом відмови
від апеляційної скарги є закриття апеляційного провадження
на підставі статті, що коментується. Проте це можливе за існу­
вання двох обставин. По-перше, якщо постанова або ухвала суду
першої інстанції не були оскаржені іншими особами крім тої,
що відмовилась від апеляційної скарги. По-друге, у разі, коли
відсутні заперечення інших осіб, які подали апеляційну скаргу
чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв'язку з
відмовою від апеляційної скарги. Про закриття апеляційного
провадження суд апеляційної інстанції виносить ухвалу.

3. Другим з диспозитивних прав особи, яка подала апеляцій­
ну скаргу, є право змінити скаргу. Це право може бути реалізо­
ване в будь-який час до закінчення апеляційного розгляду ад­
міністративної справи. Уявляється, що воно повинно бути
оформлено у вигляді процесуального документа, який має від­
повідати вимогам ст. 187 КАС України. У випадку, коли особа,
яка подала апеляційну скаргу, змінює її, суд апеляційної ін­
станції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм
час, достатній для вивчення змінених апеляційних вимог і по­
дання заперечення на апеляційну скаргу.

¹³*                                                                                             387

Стаття 194. Відмова позивача від

адміністративного позову, примирення сторін під час апеляційного провадження

1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову,
а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення
апеляційного розгляду.

2. У разі відмови від адміністративного позову або прими­
рення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу від­
повідно до вимог статей 112,113 цього Кодексу.

 

1. Коментована стаття передбачає право позивача на відмову
від адміністративного позову та право обох сторін на примирен­
ня в ході апеляційного провадження. Як вже зазначалося, від­
мовою від позову вважають одностороннє волевиявлення пози­
вача, яке має на меті врегулювання спору та закінчення справи
(коментар до ст. 112 КАС України), а під примиренням сторін
мається на увазі їх двостороннє волевиявлення, спрямоване на
врегулювання спору шляхом взаємних поступок (див. комен­
тар до ст. 113 КАС України). Відмова позивача від позову та
примирення сторін можливе у будь-який час до закінчення апе­
ляційного розгляду. Уявляється, що відмова від адміністратив­
ного позову повинна бути викладена в адресованій суду письмо­
вій заяві, яка приєднується до справи. Що ж стосується проце­
суального оформлення примирення сторін, то якщо сторони
дійшли висновку, що вони можуть врегулювати справу шляхом
примирення, вони подають клопотання до суду, який зупиняє
провадження у справі.

2. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд
постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. Уяв­
ляється, що апеляційний суд може не прийняти відмови від ад­
міністративного позову, якщо ці дії позивача або відповідача
суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або
інтереси (див. ст.ст. 51 та 112 КАС України), а тому, постанов­
ляючи ухвалу у даному випадку, суд апеляційної інстанції не
зв'язаний із доводами, викладеними у відмові від адміністра­
тивного позову.

У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про за­криття провадження у справі, у якій фіксуються умови прими­рення. Умови примирення не повинні суперечити закону або

388

порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси (ст. 113 КАС України).

Стаття 195. Межі перегляду судом апеляційної інстанції

1. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду
першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної
інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі
встановлення під час апеляційного провадження порушень,
допущених судом першої інстанції, які призвели до неправиль­
ного вирішення справи.

2. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які
не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи
або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо ви­
знає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або
необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд
апеляційної інстанції може дослідити також докази, які дослі­
джувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього
Кодексу.

3. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні ви­
моги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

1. Коментована стаття визначає межі перегляду судом апе­
ляційної інстанції адміністративної справи. Законодавцем
встановлено загальне правило, згідно з яким адміністративний
суд апеляційної інстанції переглядає справу та судові рішення
суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Проте при
встановленні порушень закону судом першої інстанції, які при­
звели до невірного розв'язання справи, суд апеляційної інстан­
ції може вийти за межі доводів апеляційної скарги. Таким чи­
ном, при ухваленні судового рішення апеляційний суд не зв'я­
заний у конкретних випадках доводами апеляції.

2. Законодавець надав суду апеляційної інстанції право до­
сліджувати в апеляційному провадженні нові докази, які не до­
сліджувалися у суді першої інстанції. Суд може одержувати
нові докази з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які
беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання
їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх
судом першої інстанції. Якщо апеляційний суд вважає, що суд

389

Після доповіді справи суд заслуховує пояснення осіб, які бе­руть участь у справі, причому першою виступає особа, яка по­дала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали оби­дві сторони, першим дає пояснення позивач. Якщо певні особи приєдналися до апеляційної скарги, вони також виступають з поясненнями після виступу відповідної особи. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень. Суд, заслу­хавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення (ст. 140 КАС України), та послідовно до­сліджує докази (допитує свідків та експертів, заслуховує спеці­алістів, досліджує письмові і речові докази тощо).

4. Третьою частиною апеляційного розгляду справи в судо­
вому засіданні є судові дебати. Судові дебати складаються з
промов осіб, які беруть участь у справі. У цих промовах можна
посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в судо­
вому засіданні (ст. 152 КАС України). Аналіз положень части­
ни третьої статті, що коментується, дає змогу визначити, що
черговість виступу в судових дебатах така ж сама, як і цри ви­
ступах з поясненнями.

5. Останньою частиною апеляційного розгляду справи в су­
довому засіданні є прийняття й оголошення остаточного судо­
вого рішення по справі, яке ухвалюється колегією суддів у на-
радчій кімнаті з додержанням її таємниці (ст. 154 КАС Украї­
ни). Треба зазначити, що під час ухвалення рішення може вия­
витися потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний
допит свідків або через іншу процесуальну дію. В цьому випад­
ку суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.
Після закінчення поновленого розгляду справи суд відкриває
судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і ви­
ходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення (ст. 153
КАС України). Судове рішення проголошується прилюдно не­
гайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у су­
довому засіданні роз'яснює учасникам адміністративного про­
цесу зміст рішення, порядок і строк його оскарження (ст. 167
КАС України).

392

Стаття 197. Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження

1. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в по­
рядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть
участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за
їхньої відсутності.

2. Якщо під час письмового провадження суд апеляційної
інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розгляда­
ти в судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного
розгляду в судовому засіданні.

3. Якщо справа була розглянута в порядку письмового про­
вадження, то копія рішення суду апеляційної інстанції надси­
лається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів
з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної
інстанції.

 

1. Коментованою статтею встановлена можливість апеляцій­
ного розгляду справи без проведення судового засідання. Зако­
ном передбачено, що у випадку, коли всі особи, які беруть
участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за
їхньої відсутності, апеляційний розгляд справи здійснюється в
порядку письмового провадження. Це означає, що адміністра­
тивний суд апеляційної інстанції вивчає матеріали адміністра­
тивної справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї та всі
інші необхідні документи та ухвалює судове рішення без ви­
клику осіб, які приймають участь у справі, тобто без проведен­
ня судового засідання.

2. Під час письмового провадження суд апеляційної інстан­
ції може дійти висновку, що йому треба отримати пояснення
осіб, які приймають участь у справі, дослідити певні докази або
вчинити інші процесуальні дії, які потребують проведення су­
дового засідання. У цьому випадку суд апеляційної інстанції
може призначити апеляційний розгляд справи в судовому засі­
данні, яке буде здійснюватись за правилами статті 196 КАС
України.

3. Остання частина коментованої статті встановлює прави­
ло, згідно з яким всі особи, які беруть участь у справі, повинні
бути проінформовані про результати апеляційного розгляду
справи у найкоротші строки. Для цього в триденний термін з
моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної ін-

393

станції, останній має надіслати копії свого рішення особам, які беруть участь у справі.

Стаття 198. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постано­
ву суду — без змін;

2) змінити постанову суду;

3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;

4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без
розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження
у справі;

6) скасувати постанову суду і направити справу на новий
розгляд до суду першої інстанції.

1. Коментована стаття визначає повноваження суду апеля­ційної інстанції щодо постанови суду першої інстанції. Під повноваженнями апеляційного суду мають на увазі сукупність прав та обов'язків, які апеляційний суд реалізує в процесі роз­гляду апеляційної скарги. Розгляд адміністративної справи в апеляційній інстанції обов'язково закінчується постановлен-ням одного з судових рішень, зміст яких залежить від обста­вин справи. Ст. 198 КАС України містить можливі варіанти повноважень апеляційного суду по прийняттю рішень за на­слідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду пер­шої інстанції.

Першим з цих повноважень є право суду апеляційної інстан­ції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду — без змін. Це повноваження реалізується апеляційним судом у разі, коли рішення суду першої інстанції буде визнано законним і обґрунтованим, тобто таким, яке побудоване на пра­вильному встановленні обставин справи і додержанні норм ма­теріального і процесуального права (ст. 200 КАС України). На­ступним повноваженням апеляційного суду є його право зміни­ти постанову суду першої інстанції. Цим повноваженням суд

394

апеляційної інстанції може скористуватися в двох випадках: коли суд першої інстанції вирішив справу по суті правильно, але помилково застосував норми матеріального чи процесуаль­ного права, або коли в першій інстанції вирішені не всі позовні вимоги (ст. 201 КАС України). Третє повноваження, визначене в статті, — це право апеляційного суду скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову. Це можливо за умови, якщо суд першої інстанції: неповністю з'ясував об­ставини, що мають значення для справи; не довів обставини, що мають значення для справи, але вважає їх встановленими; зробив висновки, що не відповідають обставинам справи; пору­шив норми матеріального або процесуального права, що при­звело до неправильного вирішення справи (ст. 202 КАС Украї­ни). Четвертим повноваженням за наслідками розгляду апеля­ційної скарги на постанову суду першої інстанції є право апеля­ційного суду скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі. Скасу­вання постанови суду першої інстанції і залишення позовної за­яви без розгляду можливе у цілому ряді випадків, які визначе­ні ст. 155 КАС України. Скасування постанови суду першої ін­станції і закриття провадження у справі можливе на підставі обставин, передбачених ст. 157 КАС України. Наступним, п'я­тим повноваженням суду апеляційної інстанції є право визнати постанову суду першої інстанції нечинною і закрити прова­дження у справі. Умовами реалізації цього повноваження є ви­никнення ситуації, коли судом першої інстанції ухвалено за­конне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення (ч. 2 ст. 203 КАС України). Останнє, шосте пов­новаження, що передбачене в статті, — це право апеляційного суду скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Такий варі­ант розвитку подій можливий тоді, коли, по-перше, справу в першій інстанції розглянуто і вирішено неповноважним скла­дом суду; по-друге, коли в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; по-третє, судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу (ст. 204 КАС України).

395

Перелік повноважень адміністративного суду апеляційної інстанції, визначений в статті, що коментується, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

. '     ИКі

Стаття 199. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу
суду — без змін;

2) змінити ухвалу суду;

3) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з на­
правленням справи до суду першої інстанції для продовження
розгляду справи;

4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без роз­
гляду або закрити провадження у справі;

5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у
справі;

6) скасувати ухвалу суду і направити справу на новий роз­
гляд до суду першої інстанції.

1. Коментована стаття визначає повноваження суду апеля­ційної інстанції відносно ухвали суду першої інстанції. Вона передбачає шість варіантів можливих рішень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Першим повноваженням апеляційного суду є залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін. Це повноваження реалізується апеляційним судом у разі, коли рі­шення суду першої інстанції буде визнано законним і обґрунто­ваним, тобто таким, яке побудоване на правильному встанов­ленні обставин справи і додержанні норм матеріального і про­цесуального права (ст. 200 КАС України). Другим повноважен­ням суду апеляційної інстанції є його право змінити ухвалу суду. Цим повноваженням суд апеляційної інстанції може ско­ристуватися в двох випадках: коли суд першої інстанції вирі­шив питання по суті правильно, але помилково застосував нор­ми матеріального чи процесуального права, або коли в першій

396

інстанції вирішені не всі питання (ст. 201 КАС України). Тре­тім повноваженням, встановленим у статті, що розглядається, є право апеляційного суду скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Це можливо за умови, якщо суд першої інстанції: неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи; не довів обставини, що мають значення для справи, але вважає їх встановленими; зробив висновки, що не відповідають обставинам справи; порушив норми матеріаль­ного або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання (ст. 202 КАС України). Наступне, четверте повноваження суду апеляційної інстанції — це право скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі. Скасування ухвали суду першої інстан­ції і залишення позовної заяви без розгляду можливе у цілому ряді випадків, які визначені ст. 155 КАС України. Скасування ухвали суду першої інстанції і закриття провадження у справі можливе на підставі обставин, передбачених ст. 157 КАС Укра­їни. Наступним, п'ятим повноваженням суду апеляційної ін­станції є право визнати ухвалу суду нечинною і закрити прова­дження у справі. Умовами, за якими реалізується це повнова­ження, є ухвалення судом першої інстанції законного та об­ґрунтованого судового рішення та виникнення обставин, які стали підставою для закриття провадження у справі вже після його прийняття (ч. 2 ст. 203 КАС України). Шостим повнова­женням апеляційного суду є передбачене цією статтею його право скасувати ухвалу суду і направити справу на новий роз­гляд до суду першої інстанції.

Це можливо тоді, коли, по-перше, справу в першій інстанції розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; по-друге, коли в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сум­нів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано су­дом апеляційної інстанції обґрунтованою; по-третє, судове рі­шення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу (ст. 204 КАС України).

Перелік повноважень адміністративного суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, визначений в статті, що коментується, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

397

Стаття 200. Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін

1. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду — без змін, якщо ви­знає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матері­ального і процесуального права.

1. Коментована стаття визначає підстави залишення апеля­ційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Статтею 159 КАС України встановлені основні вимоги до судо­вого рішення — це його законність і обґрунтованість, тобто це постановлення судового рішення з додержанням правил повно­го та всебічного дослідження всіх обставин у справі, а також з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, якщо адміністративний суд апеляційної інстанції дійде висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вище-викладеним вимогам, він повинен залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу на це рішення — без задоволення. Треба зазначити, що положення цієї статті поширюються, як на по­станови, так і на ухвали суду першої інстанції.

Стаття 201. Підстави для зміни судового рішення 1. Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із
помилковим застосуванням норм матеріального чи процесу­
ального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

 

1. Коментована стаття визначає підстави для зміни апеляцій­ним судом судового рішення суду першої інстанції. Якщо суд апеляційної інстанції виявить в ході розгляду справи помилки суду першої інстанції при застосуванні норм матеріального чи процесуального права, він може виправити їх. Таким чином, рі­шення суду першої інстанції правильне по суті, не скасовується, а тільки змінюється в межах помилок, що допущені.

У випадку, коли суд першої інстанції своєю постановою або ухвалою не вирішив всіх позовних вимог позивача, чи в своїй

398

постанові чи ухвалі не зазначив про вирішення всіх необхідних питань, суд апеляційної інстанції також може внести зміни в ці судові акти.

Стаття 202. Підстави для скасування судового

рішення й ухвалення нового рішення

1. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення
для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи,
які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального пра­
ва, що призвело до неправильного вирішення справи або пи­
тання.

1. Адміністративний суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність та обґрунтованість рішень суду першої інстанції, має право їх скасувати та ухвалити нове рішення. Проте для цього повинні існувати певні обставини, які є підставами для вчинення таких процесуальних дій апеляційним судом. Вихо­дячи з аналізу коментованої статті, можна дійти висновку, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення може виступити як не­обґрунтованість, так і незаконність рішення.

Стаття 203. Підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі

1. Постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується
в апеляційному порядку і позовна заява залишається без роз­
гляду або провадження у справі закривається з підстав, вста­
новлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрун­
товане судове рішення, а обставини, які стали підставою для
закриття провадження у справі, виникли після його ухвален­
ня, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і
закриває провадження у справі.

399.

1. Коментована стаття передбачає можливість залишення
позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі
в апеляційній інстанції. Стаття встановлює підстави для цього
та містить у собі посилання на статті 155 та 157 КАС України.
Апеляційний суд скасовує постанову або ухвалу суду першої ін­
станції та своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду,
якщо: позовну заяву подано особою, яка не має адміністратив­
ної процесуальної дієздатності; позовну заяву від імені позива­
ча подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; у
провадженні цього або Іншого адміністративного суду є адміні­
стративна справа про спір між тими самими сторонами, про той
самий предмет і з тих самих підстав; позивач повторно не при­
був у судове засідання без поважних причин або без повідомлен­
ня ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло
заяви про розгляд справи за його відсутності; надійшло клопо­
тання позивача про відкликання позовної заяви; особа, яка має
адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав,
свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом,
звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністратив­
ного позову і від неї надійшла відповідна заява; провадження в
адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка
не відповідає вимогам статті 106 КАС України, і позивач не усу­
нув цих недоліків у строк, встановлений судом; позивач до за­
кінчення судового розгляду залишив судове засідання без по­
важних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий роз­
гляд за його відсутності (докладніше див. коментар до ст. 155
КАС України). Про залишення позовної заяви без розгляду суд
апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

2. Апеляційний суд може скасувати постанову або ухвалу
суду першої інстанції та своєю ухвалою закрити провадження
у справі. Це можливо, якщо: справу не належить розглядати в
порядку адміністративного судочинства; позивач відмовився
від адміністративного позову і відмову прийнято судом; якщо
сторони досягли примирення; є такі, що набрали законної
сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими
самими сторонами; у разі смерті або оголошення в установле­
ному законом порядку померлою особи, яка була стороною у
справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонас-
тупництва, або ліквідації підприємства, установи, організації,
які були стороною у справі (докладніше див. коментар до ст. 157
КАС України).

400

3. Частиною другою коментованої статті передбачені підста­ви для визнання рішення суду першої інстанції нечинним з на­ступним закриттям провадження у справі. Це можливо тоді, коли судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли вже після його ухвалення. На­приклад, після прийняття рішення судом першої інстанції, на­стала смерть особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Про визнання рішення суду першої інстанції нечинним і за­криття провадження у справі апеляційний суд приймає ухвалу.

Стаття 204. Підстави для скасування судового

⇐ Предыдущая22232425262728293031Следующая ⇒

Поделиться: