Справу розглянуто і вирішено неповноважним складом

суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому
було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сум­
нів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано су­
дом апеляційної інстанції обґрунтованою;

3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею,
який розглянув справу.

1. Коментована стаття визначає підстави, за наявності яких адміністративний суд скасовує постанову чи ухвалу суду і на­правляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Всі підстави, закріплені в цій статті, пов'язані з порушеннями су­дом першої інстанції норм процесуального права і цей перелік є вичерпним. Першою підставою для скасування апеляційним судом постанови чи ухвали суду і направлення справи на но­вий розгляд до суду першої інстанції є те, що справу розгляну­то і вирішено неповноважним складом суду першої інстанції. У главі другій КАС України врегульоване питання складу суду при вирішенні адміністративних справ. Порушення правил Щодо складу суду, встановлених цією главою, підпадає під пер-

401

шу підставу. Другою підставою для скасування постанови чи ухвали суду і направлення справи на новий розгляд до суду пер­шої інстанції є те, що в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які ви­кликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою. Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 27 КАС Украї­ни. Уявляється, що в даному випадку суддя, який розглядав справу, відводиться і справу у суді першої інстанції належить розглядати іншому складу суду. Останньою, третьою підставою є те, що судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу.

Стаття 205. Судові рішення суду апеляційної інстанції

1. Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстан­
ції постановляє ухвалу в разі:

1) залишення апеляційної скарги без задоволення, а судово­
го рішення — без змін;

2) зміни ухвали суду першої інстанції;

3) скасування судового рішення і постановлення нової
ухвали;

4) скасування судового рішення і залишення позовної заяви
без розгляду або закриття провадження у справі;

5) визнання судового рішення нечинним і закриття прова­
дження у справі;

6) скасування ухвали суду і направлення справи на новий
розгляд до суду першої інстанції.

 

2. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеля­
ційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду
першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апе­
ляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні ви­
моги.

3. З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції по­
становляє ухвали.

4. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються,
проголошуються, видаються або надсилаються особам, які бе­
руть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160,
167 цього Кодексу.

402

1. Коментована стаття тісно пов'язана зі ст.ст. 198, 199 КАС
України і визначає, в яких процесуальних документах адміні­
стративного суду апеляційної інстанції втілюються його повно­
важення. Адміністративний суд апеляційної інстанції приймає
судові рішення двох видів: ухвали та постанови.

У відповідності зі ст. 159 КАС України рішення апеляційно­го суду повинні бути законними та обґрунтованими.

Частина 1 коментованої статті передбачає випадки, коли апеляційний суд приймає судові рішення у формі ухвали.

По-перше, апеляційний суд приймає ухвалу в разі, коли він згідно зі ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду — без змін (див. ко­ментар до ст. 200 КАС України).

По-друге, коли апеляційний суд змінює ухвалу суду першої інстанції (ст. 201 КАС України). Треба акцентувати увагу на тому, що мова йде саме про судове рішення суду першої інстан­ції у формі ухвали.

По-третє, апеляційний суд приймає ухвалу при скасуванні судового рішення суду першої інстанції і постановленні нової ухвали. При цьому йдеться про скасування рішення суду пер­шої інстанції, як у формі ухвали, так і в формі постанови, на­приклад, апеляційний суд може скасувати постанову суду пер­шої інстанції і постановити ухвалу про зупинення провадження у справі (ст. 156 КАС України).

По-четверте, на підставі ч. 1 ст. 203 КАС України, апеляцій­ний суд може скасувати, як ухвалу, так і постанову суду першої інстанції і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

По-п'яте, згідно з ч. 2 ст. 203 КАС України, апеляційний суд може визнати судове рішення нечинним і закрити проваджен­ня у справі.

По-шосте, апеляційний суд приймає ухвалу також при ска­суванні ухвали суду першої інстанції і направленні справи на новий розгляд до суду першої інстанції (ст. 204 КАС України).

2. Частиною 2 статті 205 КАС України визначається, що
суд апеляційної інстанції приймає постанову в двох випадках:
1) при зміні постанови суду першої інстанції (ст, 201 КАС
України); 2) при прийнятті нової постанови по суті позовних
вимог (ст. 202 КАС України).

3. Частиною 3 коментованої статті встановлено загальне пра-Іло, відповідно до якого суд апеляційної інстанції постанов-403

ляє ухвали з усіх процесуальних питань, яке є цілком співзвуч­ним з положеннями ч. 2 ст. 158 КАС України.

4. Законодавець встановив, що судові рішення апеляційного суду ухвалюються в порядку, передбаченому ст. 160 КАС Укра­їни, а проголошуються, видаються або направляються особам, які беруть участь у справі у відповідності до ст. 167 КАС Украї­ни (див. коментар до ст.ст. 160 та 167 КАС України).

Стаття 206. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції 1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:

1) вступної частини із зазначенням:
дати, часу і місця її постановлений:

найменування адміністративного суду апеляційної інстан­ції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання; імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

2) описової частини із зазначенням:

короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішен­ня суду першої інстанції;

узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;

встановлених судом першої інстанції обставин;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

встановлених судом апеляційної інстанції обставин із поси­ланням на докази, а також мотивів неврахування окремих до­казів;

мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при no-становленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляцій­ної скарги;

розподілу судових витрат;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її ос­карження.

2, При залишенні апеляційної скарги без задоволення в
ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами права
спростовуються доводи, що містяться у скарзі.

3. У разі скасування або зміни судового рішення суду першої
інстанції в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність

404

чи необґрунтованість рішення. Висновки і мотиви, з яких ска­совані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстан­ції при новому розгляді справи.

1. Коментована стаття визначає зміст ухвали адміністратив­
ного суду апеляційної інстанції. Треба зазначити, що зміст
ухвали суду першої інстанції встановлено ст. 165 КАС України,
проте ухвала апеляційного суду має істотні відмінності та спе­
цифіку, про що й свідчить її зміст.

Ухвала суду апеляційної інстанції складається з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної. Кожна з цих частин має своє значення та логічно пов'язується з іншими. Вступна частина містить необхідні реквізити, які да­ють змогу ідентифікувати ухвалу, тобто визначити: дату, час і місце її постановлення; найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, прізвища та ініціали судців і секретаря судового засідання; імена (найменування) осіб, які беруть участь у справі. Описова частина ухвали коротко визначає зміст спра­ви: зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду пер­шої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнення позицій інших осіб, які беруть участь у справі; обставини, встановлені судом першої інстанції. Харак­тер мотивувальної частини ухвали залежить насамперед від остаточного висновку суду апеляційної інстанції. В мотивуваль­ній частині зазначаються обставини, встановлені судом апеля­ційної інстанції із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд апеляційної ін­станції виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався. Остання, резолютивна частина ухвали міс­тить: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеля­ційної скарги; дані про розподіл судових витрат, а також строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

2. В разі якщо апеляційний суд дійде висновку про те, що
рішення суду першої інстанції відповідає встановленим в зако­
нодавстві вимогам, а апеляційна скарга є необгрунтованою, він
повинен обґрунтувати свій висновок конкретними даними з по­
силанням на матеріали справи.

3. У випадку, коли апеляційний суд приймає рішення про
скасування або зміну рішення суду першої інстанції, він пови­
нен вказати в своїй ухвалі, в чому полягає неправильність рі­
шення, які норми права порушені, в чому полягає це порушен-

405

ня, якими матеріалами справи спростовуються висновки суду першої інстанції. Якщо справа передається на новий розгляд, в ухвалі апеляційного суду повинно бути вказано які саме обста­вини підлягають з'ясуванню при новому розгляді справи. За­конодавцем встановлено, що висновки і мотиви, з яких апеля­ційний суд скасував судове рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення (ч. 5 ст. 254 КАС України). Вона є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає ви­конанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАС України).

Стаття 207. Зміст постанови суду апеляційної

інстанції 1. Постанова суду апеляційної інстанції складається з:

1) вступної частини із зазначенням:
дати і місця її прийняття;

найменування адміністративного суду апеляційної інстан­ції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання; імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

2) описової частини із зазначенням:

короткого змісту позовних вимог і постанови суду першої ін­станції;

короткого змісту вимог апеляційної скарги;

узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;

встановлених судом першої інстанції обставин;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

встановлених судом апеляційної інстанції обставин із поси­ланням на докази, а також мотивів неврахування окремих до­казів;

мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при при­йнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляцій­ної скарги і позовних вимог; розподілу судових витрат;

406

строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.

1. Коментована стаття детально визначає зміст постанови суду апеляційної інстанції. Постанова адміністративного суду апеляційної інстанції приймається в двох випадках: по-перше, при зміні постанови суду першої інстанції; по-друге, при при­йнятті нової постанови по суті позовних вимог (ч. 2 ст. 205 КАС України). Постанова суду апеляційної інстанції містить у собі чотири частини: вступну, описову, мотивувальну та резолютив­ну. Кожна з цих частин несе в собі певне смислове навантажен­ня та логічно пов'язується з іншими. У вступній частині міс­тяться відомості про: дату, час і місце прийняття постанови; найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, прізвища та ініціали суддів і секретаря судового засідання; іме­на (найменування) осіб, які беруть участь у справі. Описова час­тина ухвали постанови стисло визначає зміст позовної вимоги і постанови суду першої інстанції; зміст вимог апеляційної скар­ги; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших осіб, які беруть участь у справі; обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

У мотивувальній частині постанови апеляційний суд зазначає ті обставини, що встановлені судом апеляційної інстанції. Також у цій частині постанови фіксуються мотиви неврахування окре­мих доказів при розгляді справи та мотиви, з яких суд апеляцій­ної інстанції виходив при зміні або скасуванні постанови суду першої інстанції, і прийнятті нової постанови. Ця частина поста­нови містить також вказівку на положення закону, яким керу­вався апеляційний суд. У резолютивній частині постанови апе­ляційного суду в імперативній формі викладаються: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги. Важливо акцентувати увагу на те, що постановою апеляційного суду може бути вирішене питання про задоволення або незадо­волення позовних вимог. У постанові розв'язується також пи­тання про розподіл судових витрат, визначається строк і поря­док набрання постановою законної сили та її оскарження.

Постанова підписується головуючим у судовому засіданні та суддями, які брали участь у розгляді справи.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з мо­менту проголошення (ч. 5 ст. 254 КАС України) і є обов'язко-

407

вою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступ­ників, а також для усіх органів, підприємств, установ та органі­зацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і під­лягає виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАС України).

Стаття 208, Окрема ухвала суду апеляційної інстанції

1. Суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встанов­
лених статтею 166 цього Кодексу, може постановити окрему
ухвалу.

2. Суд апеляційної інстанції може постановити окрему ухва­
лу в разі допущення судом першої інстанції порушень норм ма­
теріального чи процесуального права, які не є підставою для
зміни або скасування постанови чи ухвали суду першої інстан­
ції.

1. Коментована стаття регламентує підстави та порядок при­йняття адміністративним судом апеляційної інстанції окремої ухвали. Окрема ухвала суду апеляційної інстанції є одним з ви­дів рішень суду, що означає необхідність її відповідності всім загальним вимогам, що ставляться до подібних процесуальних документів (ст.ст. 159, 160 КАС України). Окрема ухвала апе­ляційного суду являє собою реакцію суду на виявлені під час розгляду справи порушення закону. Частина 1 коментованої статті містить посилання на ст. 166 КАС України. Отже, у ви­падку постановлення окремої ухвали, суд направляє її відпо­відним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню зако­ну. Хоча положеннями статті передбачено направлення окре­мої ухвали суду тільки суб'єктам владних повноважень, уявля­ється, що мова йде про порушення закону різноманітними осо­бами: посадовими чи службовими особами, громадянами, дер­жавними органами, органами місцевого самоврядування, орга­нізаціями, підприємствами, установами тощо. Пленум Верхов­ного Суду України вказував відносно цивільного судочинства про те, що при розгляді справ судам слід вжити заходів для по­силення запобіжно-виховного впливу судових процесів. При розгляді справи необхідно більш повно виявляти причини та

408

умови, які сприяли виникненню правопорушень, і реагувати окремими ухвалами на виявлені факти порушення законності. Винесення в таких випадках окремих ухвал є обов'язком суду. Окремі ухвали можуть бути постановлені і при закінченні спра­ви без винесення рішення (Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції: Постанова № 9 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 p.). Уявляється, що ці положення цілком слушні й для прийняття окремих ухвал адміністратив­ними судами. Суб'єкти, які отримали окрему ухвалу апеляцій­ного суду, повинні не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали повідомити суд про вжиті заходи. В разі не­вжиття заходів по окремих ухвалах суду належить ставити пи­тання про притягнення винних осіб до передбаченої ст. 185-6 КпАП України відповідальності.

Законодавцем встановлено, що у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

.

Окрема ухвала апеляційного суду може бути оскаржена осо­бами, інтересів яких вона стосується.

2. Частиною 2 коментованої статті встановлена також мож­ливість суду апеляційної інстанції постановити окрему ухва­лу в разі, коли судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які не є підста­вою для зміни або скасування постанови чи ухвали суду пер­шої інстанції.

Стаття 209. Повернення адміністративної справи 1. Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніш як у семиденний строк направляється до адміністратив­ного суду першої інстанції, який її розглянув.

1. Коментована стаття визначає рух адміністративної спра­ви після її розгляду в апеляційному порядку. Законодавцем ви­значено строки, в які справа повинна бути повернена до адміні­стративного суду першої інстанції, який здійснював її розгляд.

Hj^k'

409

⇐ Предыдущая23242526272829303132Следующая ⇒

Поделиться: