Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

 

1. Касаційна скарга є третьою судовою інстанцією з розгляду
адміністративних справ. Законом України від 07.02.2002 року
«Про судоустрій в Україні» закріплене положення про те, що
для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду
справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої,
апеляційної та касаційної інстанцій.

В Україні продовжується процес становлення нового законо­давства, що супроводжується прийняттям, зміною або скасу­ванням певних нормативно-правових актів, що регулюють, зо­крема, адміністративні правовідносини та порядок розгляду і вирішення судових справ, що з них випливають. У зв'язку з цим Верховною Радою України був прийнятий Кодекс адміні­стративного судочинства України від 17.08.2005 року, який на­бирав чинності з 1 вересня 2005 року.

2. Згідно з коментованою статтею та Законом України «Про
судоустрій в Україні» касаційною інстанцією адміністративно­
го судочинства є Вищий адміністративний суд України, який
розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його під­
судності, а також інші справи у випадках, зазначених процесу­
альним законом.

Перегляд рішень та ухвал у касаційному порядку є також за­собом судового нагляду з боку вищестоящого суду, який переві­ряє законність і обґрунтованість рішень та ухвал адміністра­тивних судів першої та апеляційної інстанції, виправляє допу­щені помилки та формує судову практику.

Своєрідність чинної системи касації визначається рядом особливостей: суд касаційної інстанції перевіряє адміністра­тивну справу в юридичному та фактичному аспектах, тобто пе­ревіряє законність та обґрунтованість рішень, а не знову роз­глядає справу; він не обмежений рамками касаційної скарги, а перевіряє справу у повному обсязі за колом осіб і за колом пра­вовідносин; провадження у справі і здійснюється в особливій процесуальній формі.

410

Стаття 211. Право на касаційне оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а та­
кож особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив пи­
тання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають
право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду
першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку,
а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю
або частково.

2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеля­
ційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції
можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони пе­
решкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечен­
ня проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної
скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційно­
го провадження.

З. Підставами касаційного оскарження є порушення судом рм матеріального чи процесуального права.

1. Касаційна скарга, на відміну від апеляційної скарги, по­дається на рішення місцевого адміністративного суду чи поста­нову апеляційного суду, що набрали законної сили. Термін «ка­сація» походить від латинського cassatio — скасування, відмі­на. Цей спосіб оскарження рішень місцевих адміністративних судів та постанов апеляційних судів з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

За Конституцією України забезпечення апеляційного та каса­ційного оскарження рішення суду (крім випадків, встановлених законом) є одним із основних засад судочинства (стаття 129).

'

Якщо об'єктом розгляду першої інстанції є спірне правовід-ношення, яке належить вирішити, а об'єктомапеляційноїінстан-ції — судовий акт першої інстанції, який ще не набрав законної сили, то об'єктом касаційного розгляду є постанова суду апеля­ційної інстанції, що вже набрала законної сили. При цьому каса­ційний суд перевіряє лише обґрунтованість рішень чи відсутність в них порушень норм матеріального і процесуального права.

Право на подання скарги до касаційного суду мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі. Таким правом наділе­ні також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки. Зазна­чені особи мають право оскаржити в касаційному порядку судо-

І                '                                ^4П

ві рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляцій­ному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстан­ції повністю або частково.

2. Частиною 2 коментованої статті також встановлено пра­
вило, відповідно до якого ухвали суду першої інстанції після їх
перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеля­
ційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному поряд­
ку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у
справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені
до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідка­
ми апеляційного провадження.

3. Порушення або неправильне застосування норм матері­
ального права полягає в тому, що при прийнятті постанови суд
не застосував закон, який треба було застосувати, а застосував
помилково інший, або ж скасований, або той, який не набрав
чинності. Незаконним рішення або постанова будуть і в тому
випадку, якщо суд неправильно витлумачив матеріальну нор­
му права, тобто вибрав саме ту норму, що регулює дані право­
відносини, однак неправильно з'ясував її суть.

Порушення або неправильне застосування норм процесуаль­ного права полягає у тому, що суд першої чи апеляційної ін­станції допустив порушення процесуальних норм, тобто поряд­ку ведення судового процесу, передбаченого КАС України.

Саме такий порядок судового розгляду адміністративних справ забезпечує його всебічний, повний та об'єктивний харак­тер, гарантує сторонам у справі належний захист їх прав та за­конних інтересів.

Стаття 212. Порядок і строки касаційного оскарження

1. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністра­
тивного суду касаційної інстанції.

2. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом
одного місяця після набрання законної сили судовим рішен­
ням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених
цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі
відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення по­
станови в повному обсязі.

3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку, вста­
новленого частиною другою цієї статті, залишається без роз-

412

гляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка по­дала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення стро­ку, про що постановляється ухвала.

1. Відповідно до коментованої статті, у випадку оскарження
рішення адміністративного суду або постанови апеляційної ін­
станції особи, які наділені цим правом згідно з законодавством
України, повинні подавати касаційні скарги безпосередньо до
адміністративного суду касаційної інстанції — Вищого адміні­
стративного суду України.

На відміну від деяких інших процесуальних кодексів Украї­ни (наприклад, ГПК України, де касаційні скарги подаються до суду касаційної інстанції через місцевий господарський суд, або суд апеляційної інстанції), у Кодексі адміністративного су­дочинства коментованою статтею передбачена імперативна норма, відповідно до якої касаційна скарга направляється до суду тієї інстанції, яка буде безпосередньо вирішувати питання щодо прийняття, розгляду та постановлений рішення згідно з наданими суду повноваженнями, передбаченими главою 2 роз­ділу IV КАС України.

Закріплення цієї норми у Кодексі адміністративного судо­чинства України є позитивним, оскільки у випадку направлен­ня касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстан­ціє виключає можливість за будь-яких підстав залишити судом першої чи апеляційної інстанції касаційну скаргу без руху з причин її невідповідності вимогам процесуального законодав­ства (наприклад, ст. 293 ЦПК України від 18.07.1963р.). Вда­ному випадку саме Вищий адміністративний суд України вирі­шує питання щодо відповідності або невідповідності касаційної скарги встановленим чинним законодавством України вимо­гам, про що виносить відповідне судове рішення.

2. Щодо строку подання касаційної скарги, то він відрізня­
ється від строку, передбаченого КАС України на апеляційне
оскарження та надання апеляційної скарги (стаття 186 КАС
України). Останній, обмежений строком проголошення поста­
нови суду першої інстанції (тобто, заява про апеляційне оскар­
ження постанови суду першої інстанції подається протягом де­
сяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у
повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України — з дня
складення в повному обсязі) і строком, який обчислюється піс-

413

ля подання заяви про апеляційне оскарження (20 днів), а каса­ційна скарга подається на рішення суду першої чи постанову апеляційної інстанції, які вже набрали законної сили.

Коментованою статтею строк подання касаційної скарги ви­значений в один місяць, тобто, касаційна скарга на судові рі­шення подається протягом одного місяця після набрання за­конної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції. За загальним правилом, суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду, проте в певних ви­падках (п. З статті 160 КАС України) у залежності від складнос­ті справи, складання постанови у повному обсязі може бути від­кладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення справи. Отже, виходячи із змісту зазначеної статті, якщо суд першої інстанції прийняв відповідне рішення із застосуванням п. З ст. 160 КАС України, касаційна скарга на судові рішення подається з дня складання постанови в повному обсязі.

3. Частина 2 коментованої статті передбачає загальне прави­ло щодо строку для касаційного оскарження, проте ця норма носить диспозитивний характер, оскільки передбачає можли­вість для поновлення строку на касаційне оскарження.

За загальним правилом, касаційна скарга на судові рішен­ня, подана після закінчення передбаченого ч. 2 коментованої статті строку, залишається без розгляду.

Якщо особою, яка подала касаційну скаргу, буде надана за­ява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскар­ження з викладенням обставин пропуску цього строку, суд ка­саційної інстанції може прийняти касаційну скаргу до розгля­ду, проте прийняття судом касаційної інстанції касаційної скарги після спливу строку на касаційне оскарження є правом, а не обов'язком Вищого адміністративного суду України. Лише при наявності підстав для поновлення пропущеного строку суд касаційної інстанції може прийняти касаційну скаргу до свого провадження з наступним вирішенням справи. Однак навіть при наявності об'єктивних причин пропуску строку на касацій­не оскарження, КАС України не передбачена можливість суду касаційної інстанції за своєю ініціативою поновити строк на касаційне оскарження — для цього необхідна письмова заява особи, яка подає касаційну скаргу. З заявою про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги можуть зверта­тися лише особи, які мають право на подання касаційної скар-

414

ги. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення касаційної скарги.

Зазначена заява розглядається колегією суддів без повідом­лення осіб, які беруть участь у справі, до вирішення питання про прийняття касаційної скарги до провадження. Відповідно до ст. 100 КАС України, відновлення пропущеного процесуаль­ного строку здійснюється судом касаційної інстанції за наяв­ності поважної причини цього пропуску. За результатами роз­гляду заяви про відновлення пропущеного строку виноситься ухвала.

Стаття 213. Вимоги до касаційної скарги

⇐ Предыдущая24252627282930313233Следующая ⇒

Поделиться: