Сутність, завдання та принципи фінансової діагностики підприємства

Фінансові результати діяльності підприємства є похідною ве- личиною від реалізації планових рішень на відповідних стадіях господарських процесів, а саме: постачання, виробництва, реалі-

 

зації продукції, сплата дебіторської заборгованості. За результа- тами діагностування фінансовий менеджер має розробити заходи та прийняти рішення щодо стимулювання, заохочення чи визна- чення розміру матеріальної відповідальності працівників; оціни- ти можливості розвитку виробничих підрозділів і підприємства загалом.

Розроблення заходів, спрямованих на поліпшення фінансово- господарського стану підприємства передбачає: відновлення по- тенціалу підприємства до відповідних змін зовнішнього середо- вища; підтримку фінансової стійкості підприємства.

Реалізація заходів, направлених на підтримку фінансової стій- кості, передбачає постійне проведення аналізу в певні проміжки часу (годину, день, тиждень тощо) за ключовими «місцями» їх погіршення. Для цього широко використовують різноманітні мо- ніторингово-діагностичні інструменти. Якщо використання діаг- ностичного інструментарію має на меті визначення проблемних і сильних сторін у діяльності підприємства в певний період часу, то моніторинг передбачає безперервне проведення діагностики в певні проміжки часу. Концепція моніторингу має на меті оціню- вання стійкості підприємства до областей економічної рівноваги, зокрема: відповідність досягнутих результатів прибутковості, оборотності активів, розміру кредиторської заборгованості та лік- відності нормативним значенням цих показників. Ключовою ка- тегорією в концепції моніторингу є «стійкість». Стійкість — це здатність економічної системи зберігати сформовану пропорцій- ність між утворюючими складовими. Якщо вплив, що здійсню- ється на економічну систему, перевищує певний критичний по- ріг, виникають автоколивання, деформації, які призводять до руйнування системи.

Фінансова діагностика є складовою економічної діагностики, яка передбачає оцінювання та аналіз економічних показників роботи підприємства на основі вивчення ключових процесів і результатів його діяльності з метою усунення негативних явищ та виявлення можливих перспектив розвитку підприємства. У результаті діагнос- тики формуються висновки щодо прийняття своєчасних і необхід- них поточних і стратегічних рішень підприємства.

Вирішення основних завдань фінансової діагностики дає змо- гу на основі оцінювання майнового стану підприємства, аналізу фінансової стійкості та стабільності підприємства, визначення прибутковості підприємства, оцінювання забезпеченості підпри- ємства оборотними коштами, аналізу ефективності використання фінансових ресурсів, об’єктивного оцінювання динаміки ліквід-

 

ності та платоспроможності підприємства, оцінювання викорис- тання майна та вкладеного капіталу розробляти своєчасні та ефек- тивні превентивні (попереджувальні) і корегуючи зміни.

Побудова системи фінансового моніторингу чи діагностики повинна здійснюватися на основі певних науково-обґрунтованих принципів, які є провідними поняттями, що об’єднують окремі категорії фінансового діагностування в єдину цілісну систему знань. Назвемо найголовніші принципи побудови системи фінан- сового моніторингу.

1. Принцип єдності (системності) означає, що система діагно- стування підприємства має розглядатись як система взаємо- пов’язаних і взаємозумовлених дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей і реалізацію відповідних як фінансових, так і нефінансових стратегій поведінки підприємства.

2. Принцип безперервності означає, що процес розробки та реалізації фінансової діагностики повинен здійснюватися постій- но. При цьому планові показники мають уточнюватися, корегу- ватися відповідно до нових умов функціонування підприємства.

3. Принцип інтегрованості полягає в тому, що всі процеси фінансової діагностики мають бути інтегровані в більш загальну систему управління діяльності підприємства, зокрема й у систему комплексної діагностики.

4. Принцип гнучкості полягає в тому, що керівництво підпри- ємства має оперативно реагувати на поведінку конкурентів, по- стачальників, споживачів та інших учасників ринку та за необ- хідності змінювати власну поведінку.

5. Принцип економічної доцільності передбачає, що витрати часу, праці та інших ресурсів на формування методичного забез- печення діагностичного інструментарію та проведення аналізу фінансового стану мають дати більші вигоди, ніж без розробки відповідного інструментарію та механізмів його забезпечення.

6. Доволі близьким до зазначеного принципу, але дещо від- мінним є принцип економічної раціональності, який полягає в тому, що процес розробки фінансової діагностики підприємства має здійснюватись без особливих труднощів і значних витрат, а її реалізація повинна забезпечити ефективність функціонування ключових підрозділів і підприємства загалом.

Формування певної системи фінансової діагностики підпри- ємства пов’язане з особливостями його зовнішнього середовища, внутрішніми можливостями (ресурсами та компетенціями), зок- рема й організаційною культурою, яка сформувалась на підпри- ємстві і включає ключові цілі й систему цінностей.

 

Побудову системи фінансової діагностики можна розглянути через проектування основних її етапів:

1) здійснення попереднього аналізу середовища функціону- вання підприємства;

2) формування бази знань про можливі межі фінансових пока- зників;

3) розробка та обґрунтування найбільш прийнятної методики фінансової діагностики;

4) оцінювання та контроль результатів з використанням попе- редньо розробленої методики фінансової діагностики;

5) розроблення заходів із забезпечення необхідного рівня стійкості підприємства до змін зовнішнього середовища або роз- робки швидких адаптивних заходів до нових умов.

 

⇐ Предыдущая32333435363738394041Следующая ⇒

Поделиться: