ШКАЛА ДЛЯ ПОПАРНОГО ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ

 

Шкала для оцінки переваги одного фактора над іншим	Кількісне значення
ЗН — зовсім незначна перевага	1
НЗ — незначна перевага	2
П — помірна перевага	3
С — суттєва перевага	4
ДС — дуже суттєва перевага	5

У разі потреби дослідника шкала може бути трансформована у

3-рівневу, 7-рівневу чи іншу шкалу оцінювання.

Як і в попередньому прикладі, на першому етапі спочатку за- писується система переваг від найвагомішого до найменш ваго- мого, а на наступному здійснюється порівняння можливих зна- чень за вказаною шкалою. Наприклад:

Етап 1. F1 » F3  > F2 .

НЗ      C

Етап 2.

F1  » F3  > F2  .

Етап 3. Перевівши значення в кількісні параметри, отримуємо:

C

F1  » F3 > F2 . Сумуємо всі значення й визначаємо значення ваго-

8       5        1

C

вих коефіцієнтів: F1  » F3  > F2 . {0,455; 0,455; 0,090}. Методика дає

5       5        1

                              

11     11      11

змогу досягти більш точних результатів, ніж за підходом Фішберна.

 

 

У результаті нескладних операцій дослідник отримує значен- ня ваг фінансових показників. Слід зазначити, що цю методику доцільно використовувати і в інших експертних системах еконо- мічної діагностики. Головною вадою цього підходу є те, що кіль- кість показників для аналізу має бути обмежена 3—5 показника- ми, оскільки за більшої кількості складно оцінити можливі взаємозв’язки й упорядкувати їх значення в напрямі убування. Для визначення вагових коефіцієнтів з більшою кількістю показ- ників доцільно застосовувати методику аналізу ієрархій (МАІ) Т. Сааті.

Використання різноманітних засобів програмування, напри- клад, С# або Delphi, дають змогу автоматизувати пошук рішення, звівши до мінімуму час на обробку результатів фінансової діаг- ностики показників для окремих груп споживачів. Найпростішим способом оцінювання є методика за рівнями відповідності, яка може бути подана за допомогою формули:

 

 

ступінь відповідності середовища =

å Da × ja

i

 

середовища

 

.  (10.34)

åDa(G a  - G a )

1           2

a=1

 

Наприклад,  фрагменти  можливих  комбінацій  за  умов  пере- криття є такими:

 

2

1

⎧Ga - K a ,

Ga  < K a  < Ga  < K a

⎪  a          a

1

a        a        a        a

a                      ⎪G2

- G1  ,

K1  < G1

< G2

< K2

jсередовища = ⎨  a         a

K K

Ga    K a

,

K a  Ga

⎪   2  -   1 ,

⎪

1  <   1  <

2  <   2

⎩     ...

інші комбінації,

 

де a — певний рівень розбиття нечіткої множини;

a

G1  — мінімальне значення за нормативом певної лінгвістич-

ної оцінки;

a

G2  — максимальне значення за нормативом певної лінгвістич-

ної оцінки;

a

K1  — мінімальне значення фактичної оцінки;

К

2

a   — максимальне значення фактичної оцінки.

Реалізація нескладного алгоритму дає змогу економісту- аналітику з доволі високою точністю визначити фінансовий стан підприємства (рис. 10.3).

 

Рис. 10.3. Оцінювання областей перекриття фактичної оцінки нормативних значень нечітких множин за 7-рівневою шкалою

 

Заслуговує на увагу методика діагностування ймовірності банкрутства підприємства українського дослідника, доктора економічних наук А. В. Матвійчука1 [4, c. 160—164], яка до- сить близька за побудовою до методики російських дослідни- ків. Науковець, здійснивши відбір найважливіших показників, до яких належать показники рентабельності власного капіталу, покриття прибутком зобов’язань, покриття запасів, приросту оборотних активів, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт покриття та коефіцієнт автономії, визначив можливі інтервали, що відповідають значенням лінгвістичних термів — дуже низь- кий, низький, середній, високий та дуже високий. Для цього використовувались основні фінансові звіти різних підприємств у різні періоди часу. Розрахувавши фактичні значення показни- ків і порівнявши їх з прогнозними, можна з легкістю оцінити можливість існування різних видів криз на підприємстві. Поді- бні експрес-методики можна зустріти в працях й інших вітчиз- няних і закордонних науковців [5, 7]. У більшості робіт зістав- ними є лінгвістичні змінні: «рівень фактора» й «ступінь ризику банкрутства підприємства». Так, за умов прийняття 5-рівневої шкали: «дуже низьке» значення певного фактора відповідає дуже високому ступеню ризику; «низьке» значення — високо- му, середнє — граничному ступеню ризику, «високе» — низь- кому значенню, «дуже високе» — незначному ступеню ризику.

 

Ключові положення®

 

1. Вирішення основних завдань фінансової діагностики дає змогу на основі оцінювання майнового стану підприємства, аналізу фінансової стійкості та стабільності підприємства, визначення прибутковості під- приємства розробляти своєчасні та ефективні як превентивні (попере- джувальні), так і корегуючи заходи.

2. Побудова системи фінансової діагностики здійснюється через прое- ктування основних її етапів на основі певних науково-обґрунтованих принципів, які є провідними поняттями, що об’єднують окремі категорії фінансового діагностування в єдину цілісну систему знань.

3. Для проведення фінансової діагностики важливим є збір інфо- рмації та створення інформаційної бази даних. Для цього аналітики використовують  внутрішню  та  зовнішню  інформацію.  Внутрішня

 

1 Матвійчук А. В. Аналіз та погнозування розвитку фінансово-економічних систем із використанням теорії нечіткої логіки: Монографія. — К.: Центр наукової літератури, 2005. — С. 158—164.

 

інформаційна база формується на підставі звітності, на матеріалах ревізій та внутрішнього аудиту, наказів, інструкцій, програм, планів і проектів розвитку підприємства. До зовнішньої інформації нале- жить відкрита інформація з офіційних джерел і засобів масової ін- формації.

4. У процесі фінансової діагностики застосовують як традиційні підхо- ди, в основу яких покладено різноманітні техніки, зокрема: методики агре- гування, методика вертикального та горизонтального аналізу; коефіцієнт- ний аналіз, різноманітні методики на основі інтегрованої оцінки, так і новітні методики фінансової діагностики.

5. Методика агрегування балансу на основі дев’ятикомпонентного показника ґрунтується на зіставленні таких агрегатів: основні засоби та інші необоротні активи (F); запаси й витрати (Z); джерела власних кош- тів (U); довгострокові кредити і позикові кошти (K T); розрахунки (дебі-

торська заборгованість) та інші активи (r); короткострокові кредити і позичкові кошти (K t). За результатами зіставлення показників можливі комбінації станів фінансової стійкості.

6. Відмінність у методиках горизонтального та вертикального аналі- зу полягає в тому, що горизонтальний аналіз спрямований на вивчення динаміки фінансових показників у часі: порівняння фінансових показ- ників звітного та попереднього періоду (чи періодів), а вертикальний аналіз — на вивчення змін у структурі досліджуваних показників ключо- вих фінансових звітів.

7. Методика розрахунку й оцінювання фінансових показників (кое- фіцієнтів) здійснюється за відповідними напрямами дослідження, а са- ме: майновий стан; ліквідність, платоспроможність та кредитоспромож- ність; фінансова стійкість і стабільність; прибутковість (рентабельність) і самофінансування; ділова активність тощо.

8. Традиційно для визначення нормативних значень показників (ко- ефіцієнтів) використовують середньогалузеві значення фінансових по- казників.

9. Нові методики в галузі фінансової діагностики дають змогу оцінювати фінансовий стан підприємства та розробляти різноманіт- ні прогнозні моделі з урахуванням невизначеності та ризику діяль- ності підприємства із застосуванням різноманітного математичного інструментарію: теорії ймовірності, теорії нечітких множин, Fazzy- logic та ін.

 

Терміни й поняття ö

 

· Фінансова діагностика

· Фінансовий моніторинг

· Фінансова стійкість

· Фінансовий цикл

· Операційний цикл

· Фінансова ліквідність

 

 

Завдання для самоперевірки ✓

1. З’ясуйте сутність, роль і завдання фінансової діагностики підпри- ємства.

2. Поясніть, яка відмінність між такими методиками: фінансова діа- гностика, моніторинг і традиційний фінансовий аналіз.

3. Яку внутрішню і зовнішню інформацію використовують для фі- нансової діагностики?

4. Поясніть, які інформаційні потоки цікавлять основних користу- вачів фінансової інформації.

5. У чому сутність методики агрегування статей балансу підприємства?

6. Які переваги й вади має трикомпонентний показник фінансової стійкості підприємства?

7. Наведіть формулу для розрахунку дев’ятикомпонентного показ- ника оцінювання фінансової  стійкості  підприємства  за  методикою О. С. Коцюби.

8. Поясність методику вертикального та горизонтального аналізу статей балансу та інших форм фінансової звітності.

9. Яка послідовність аналізу складу, структури та динаміки майна підприємства?

10. Охарактеризуйте послідовність аналізу складу, структури та ди- наміки джерел формування майна підприємства, який проводиться за даними пасиву балансу.

11. У чому сутність, переваги та вади коефіцієнтного аналізу фінан- сового стану підприємства?

12. Як оцінюють показники ліквідності, ділової активності, оборот- ності та рентабельності підприємства?

13. Поясніть, за яких умов може бути застосований інструментарій нечітких множин і статистичного аналізу для моделювання допустимих меж фінансових показників.

14. У якому разі для агрегування застосовуються OWA-оператор Ягера?

15. Дайте інтерпретацію методик визначення вагових значень пока- зників за Фішберном та Т. Сааті.

16. Поясніть, як удосконалити методику оцінювання вагових зна- чень за Фішберном.

17. Наведіть формулу для лінгвістичного розпізнання нормативних зна- чень нечітких множин за 3-рівневою чи 5-рівневою шкалами оцінювання.

18. Які напрями подальшого розвитку новітніх методики фінансової діагностики?

 

Завдання для індивідуальної роботи œ

За даними конкретного підприємства визначте найбільш характерні зони фінансового стану за три останні роки з використанням власної сформованої методики швидкої діагностики. Для цього попередньо ви-

 

значитесь з групою показників для швидкої діагностики та їх ваговими значеннями в межах заданої ієрархії показників. Отримані результати прокоментуйте з урахуванням дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства.

1. Наведіть методику розрахунку показників оцінювання майнового стану підприємства, таких як: загальна сума господарських засобів, що перебувають у розпорядженні підприємства; частка необоротних акти- вів в активах підприємства; частка основних засобів в активах підпри- ємства; частка основних засобів у необоротних активах; коефіцієнт зношення основних засобів. Здійсніть усі необхідні розрахунки й роз- робіть рекомендації щодо поліпшення структури необоротних (іммобі- лізованих) активів.

2. Скориставшись даними (форма № 1 «Баланс підприємства» та форма № 2 «Звіт про фінансові результати») підприємства за три останні періоди, проаналізуйте абсолютні та відносні показники прибу- тковості від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підпри- ємства. Проаналізуйте отримані результати з урахуванням попередньо обґрунтованих нормативних середньогалузевих значень цих показників і розробіть пропозиції щодо підвищення прибутковості підприємства. Поясніть, які проблеми є в розрахунках та інтерпретаціях існуючих по- казників рентабельності продукції, продажів та активів підприємства.

3. На основі форм фінансової звітності підприємства здійсніть вер- тикальний на горизонтальний аналіз основних фінансових показників. Проаналізуйте зміни в структурі й динаміці витрат, активів і пасивів підприємства.

4. Користуючись формою № 1 «Баланс підприємства» проведіть гру- пування всіх статей активів на чотири групи від найбільш ліквідних до найменш ліквідних, а саме: високоліквідні, швидколіквідні, повільнолік- відні та важколіквідні активи. Аналогічно здійсненому групуванню акти- вів згрупуйте пасиви за терміновістю погашення платежів і заборговано- сті. За даними підприємства визначте платіжний надлишок або нестачу коштів, порівнявши основні групи активів і пасивів підприємства за їх ліквідністю. Отримані результати проаналізуйте та розробіть рекоменда- ції, спрямовані на поліпшення управління зобов’язаннями підприємства.

5. На основі реальних даних підприємства за два попередні періоди розрахуйте показники фінансової стійкості на основі інтегрованого чотири- компонентного та дев’ятикомпонентного показника за методикою Шере- мета-Сайфуліна, попередньо провівши агрегування балансу підприємства. Отримані результати проаналізуйте та зробіть висновки щодо забезпечення фінансової стійкості в наступних (прогнозних) періодах.

6. Скориставшись даними підприємства за три останні роки проана- лізуйте динаміку абсолютних і відносних показників абсолютної, швид- кої та поточної ліквідності. Усі отримані результати поясність з позиції причинно-наслідкових взаємозв’язків. На основі отриманих результатів розробіть пропозиції щодо поліпшення показників ліквідності підпри- ємства.

 

7. Наведіть методику розрахунку показників ділової активності підпри- ємства та здійсніть розрахунок цих показників для попередньо визначеного підприємства. Для кращої ілюстративності заповніть таблицю.

 

№ з/п	Показник	Нормативні значення	Формула розрахунку	Значення показника досліджуваного підприємства

 

Прокоментуйте, який взаємозв’язок між коефіцієнтами оборотності активів і термінами сплати дебіторської та кредиторської заборгованос- ті. Розробіть рекомендації щодо підвищення оборотності активів під- приємства.

8. Проаналізуйте вплив методів оцінювання вибуття виробничих і товарних запасів на прибутковість підприємства. На основі прогнозних даних щодо показників, які характеризують виробничій портфель під- приємства, його виробничо-господарську діяльність, динаміку цін на матеріали та інші ресурси, визначте найбільш прийнятний метод оці- нювання вибуття запасів, який забезпечить підвищення прибутковості підприємства в наступному періоді.

 

Література для поглибленого вивчення  

1. Бланк И. А. Управление денежными потоками — К.: Ника-Центр: Эльга, 2002. — 736 с. — (Библиотека финансового менеджера).

2. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту — К.: Ніка- Центр: Эльга, 1997. — 867 с.

3. Ковалев  В.  В.  Финансовый  анализ:  методы  и  процедуры  /

В. В. Ковалев — М.: Финансы и статистика, 2002 — 559 с.

4. Матвійчук А. В. Аналіз та прогнозування розвитку фінансово- економічних систем із використанням теорії нечітких множин: Моно- графія. — К.: Центр навч. літ-ри, 2005. — 206 с.

5. Недосекин А. О., Бессонов Д. Н., Лукашев А. В. Сводный финан- совый анализ российских предприятий за 2000—2003 г. — За матеріа- лами сайта: http://sedok.narod.ru/fa/fa_1.pdf

6. Фінанси  підприємства:  Підручник  //  А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л. Д. Буряк та  ін.;  Кер.  кол.  авт.  і  наук.  ред.  проф. А. М. Поддєрьогін. — 5-е вид. — К.: КНЕУ, 2004. — 546 с.

7. Хил Лафуенте А .М. Финансовый анализ в условиях неопреде- ленности. — Минск: Технология, 1998. — 150 с.

8. Шеремет А. Д. Финансы предприятий: Учеб. пособие. — М.: ИНФРА-М, 1999. — 343 с.

 

 

ТЕМА 11

⇐ Предыдущая39404142434445464748Следующая ⇒

Поделиться: