![]() |
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Закінчення табл. 11.2
Дебіторська заборгованість виникає у разі надання покупцю від- строчки платежу (комерційного кредиту). Комерційний кредит нада- ється покупцю з урахування його вартості (на платній основі) та тер- міновості (термін використання наданих коштів обмежений). Основним завданням управління дебіторською заборгованістю є максимізація віддачі від інвестицій у дебіторську заборгованість для досягнення стратегічних цілей підприємства при забезпеченні його ліквідності. Дебіторська заборгованість є невід’ємним елементом збутової політики будь-якого підприємства. Значна частка дебітор- ської заборгованості в структурі активів знижує його ліквідність і фінансову незалежність, підвищує ризик фінансових втрат. Водно- час з тим, раціональне використання комерційного кредиту сприяє
зростанню продажів, збільшенню частки ринку, і як результат, — може суттєво поліпшити фінансові результати підприємства. Для забезпечення ефективності використання капіталу, який вкладений у дебіторську заборгованість, важливу роль відіграють такі елементи управління, як: — аналіз і моніторинг дебіторської заборгованості; — формування принципів кредитної політики щодо покупців продукції; — обґрунтування величини капіталу, що спрямований на фі- нансування дебіторської заборгованості; — формування системи кредитних умов для різних категорій клієнтів; — розроблення стандартів оцінювання кредитоспроможності клієнтів та умов їхнього фінансового обслуговування; — визначення процедури інкасації дебіторської заборгованос- ті та розроблення системи контролю за рухом заборгованості та її своєчасною інкасацією. Систему управління дебіторською заборгованістю умовно можна поділити на дві складові: 1) кредитну політику, яка дає можливість щонайбільш ефективно використовувати цю заборго- ваність як інструмент збільшення обсягів продажів; 2) комплекс заходів, спрямованих на зниження ризиків виникнення простро- ченої або безнадійної дебіторської заборгованості. У процесі формування системи кредитних умов компанія має чітко визначити: термін надання відстрочки платежу; суму кре- дитування (кредитний ліміт); вартість надання кредиту (систему цінових знижок під час оплати товару на мить відвантаження); систему штрафних санкцій за порушення домовленостей. Обґрунтовуючи доцільність надання відстрочки платежів, крім стратегічних і маркетингових аргументів щодо збільшення обсягів продажів, необхідно враховувати витрати, які пов’язані з витратами, які несе підприємство внаслідок відволікання коштів з обороту. Тому мінімальна вартість комерційного кредиту має розраховуватись як доход від альтернативного варіанта безризи- кового розміщення грошових коштів. Часом для визначення вар- тості комерційного кредиту фінансисти пропонують використо- вувати середньозважену вартість капіталу (weighted average cost of capital, WACC) компанії. Не менш значущим для прийняття управлінських рішень щодо кредитної політики є питання терміну відстрочки платежів. Біль- шість підприємств орієнтується на умови надання відстрочки плате- жів у конкурентів. Серед чинників, які приймають до уваги фінанси-
сти під час обґрунтування терміну надання комерційного кредиту, є можливість профінансувати потреби в збільшенні капіталу компанії, що виникають унаслідок зростання дебіторської заборгованості. Се- ред можливих джерел фінансування передусім розглядається мож- ливість збільшення власної кредиторської заборгованості (отриман- ня комерційного кредиту в постачальників). Доволі часто для поповнення оборотних активів у разі зростання дебіторської забор- гованості розглядається можливість покриття потреби у фінансуван- ні за рахунок власного капіталу (використання прибутку чи додатко- ві інвестиції власників) та отримання банківського кредиту. Для ефективної діагностики дебіторської заборгованості під- приємства доцільно розрахувати не тільки показники її оборот- ності, співвідношення дебіторської та кредиторської заборгова- ності, частку простроченої заборгованості, а й зробити аналіз її структури за всіма дебіторами (табл. 11.3). З наведеного у табл. 11.3 прикладу бачимо, що понад 85 % де- біторської заборгованості є непростроченою, тобто такою, що відповідає операційному циклу підприємства. Незважаючи на те, що майже всі контрагенти мають прострочену дебіторську забор- гованість, її сума не складає серйозної фінансової загрози в разі можливих втрат безнадійних боргів. У процесі розробки кредитної політики необхідно спрогнозува- ти щонайбільш допустимий розмір дебіторської заборгованості, її нормативне значення як на підприємстві загалом, так і за окреми- ми контрагентами (кредитні ліміти). Розраховуючи ці показники, підприємство орієнтується на стратегічні цілі та показники клієнт- ської перспективі в системі збалансованих показників. Таблиця 11.3 |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-21; Просмотров: 215; Нарушение авторского права страницы