СТРУКТУРА РОБОЧОГО КАПІТАЛУ КОМПАНІЇ (ЗА НСБО)

 

Оборотні активи	Код рядка балансу	на 1.01.2009	Поточні зобов’язання	Код рядка балансу	На 1.01.2009
Запаси:		11 431,6	Короткостро- кові  кредити банків	500	4437,3
— виробничі запаси	100	4 479,8	Поточна забор- гованість за довгостроко- вими  зобов’я- заннями	510	0,0
— тварини на вирощування та відгодівлю	110	0,0	Векселі  ви- дані	520	0,0
— незаверше- не виробництво	120	517,2	Кредиторська заборгованість за  товари,  ро- боти, послуги	530	1386,6
— готова                         про- дукція	130	5984,2	Поточні  зо- бов’язання за розрахун- ками:		0,0
— товари	140	450,4	з  отриманих авансів	540	0,0
Векселі отримані	150	0,0	з бюджетних платежів	550	15,6
Дебіторська забор- гованість за товари, роботи, послуги		9 977,3	зі страхування	560	0,0
— чиста  реалі- заційна вартість	160	5864,6	з оплати праці	570	14,5

 

 

Закінчення табл. 11.1

 

Оборотні активи	Код рядка балансу	на 1.01.2009	Поточні зобов’язання	Код рядка балансу	На 1.01.2009
— первісна вар- тість	161	5864,6	з учасниками	580	30,9
— резерв  сум- нівний боргів	162	0,0	з учасниками	590	0,0
Дебіторська забор- гованість за роз- рахунками		0,0	із внутріш- ніх розрахун- ків	600	0,0
—з бюджетом	170	487,6	Інші поточні зобов’язання	610	0,0
—за виданими авансами	180	840,3	Усього поточні зобов’язання	620	18 917,1
— з нарахова- них доходів	190	0,0
— з внутріш- ніх розрахунків	200	0,0
Інша поточна де- біторська забор- гованість	210	2784,8
Поточні  фінансо- ві інвестиції	220	0,0
Грошові кошти та їх еквіваленти:		1207,9
— у національ- ній валюті	230	1117,3
— в іноземній валюті	240	0,0
Інші оборотні ак- тиви	250	90,6
Усього оборотних активів	260	22 616,8
Робочий капітал		3699,7

 

Управління робочим капіталом здійснюється з метою оптимі- зації обсягу й структури оборотних активів, обґрунтування дже- рел їх фінансування за збереження компромісу між обсягом обо- ротних активів підприємства та ризиком втрати його ліквідності. Для досягнення цієї мети необхідно:

·визначити потребу в робочому капіталі, розмір і структуру оборотного капіталу;

·здійснити моніторинг рівня оборотних активів, аналізувати ефективність використання робочого капіталу та його складових

(товарно-матеріальних запасів, дебіторської та кредиторської за- боргованості);

·визначити джерела фінансування оборотного капіталу та за- пропонувати їх оптимальну структуру, дотримуватися оптималь- ної пропорції між короткостроковими та довгостроковими фінан- совими  ресурсами  для  підтримки  планового  обсягу  робочого

капіталу;

·проаналізувати основні стратегічні та операційні управлінсь- кі рішення, які впливають на рівень робочого капіталу;

·обґрунтувати доцільність інвестування в зростання робочого капіталу, визначити вплив зростання робочого капіталу на дохід- ність компанії.

Ґрунтуючись на принципах вартісно-орієнтованого управлін- ня, критерієм оптимізації розміру робочого капіталу має стати показник додаткового чистого доходу, який отримає компанія від інвестування в зростання робочого капіталу. Таким чином, фі- нансова доцільність інвестування в робочий капітал компанії доводиться за критерієм додаткового чистого прибутку, отрима- ного в результаті зростання обсягів продажів, який зумовлений інвестуванням в оборотні активи компанії, та вартістю фінансо- вих ресурсів, за рахунок яких був збільшений робочий капітал:

Pr 0 – Pr 1 > (WC 0 – WC 1 ) · K k ,                  (11.2)

де Pr 0 ,Pr 1 — прибуток до та після інвестування в робочий капітал компанії;

WC 0 ,WC 1  — розмір робочого капіталу до та після додаткового інвестування;

K k — вартість фінансових ресурсів.

Водночас доволі часто, компанії змушені збільшувати робо- чий капітал унаслідок погіршення умов функціонування, поси- лення конкурентної боротьби (наприклад, боротьба за клієнтів вимагає збільшення термінів відстрочки платежів, утримування значних товарно-матеріальних запасів). У такому разі обґрунту-

 

вання управлінських рішень про збільшення робочого капіталу має стратегічне, а не фінансове підґрунтя.

 

Приклад. Дистрибуторська компанія, яка діє на фармаце- втичному ринку, перебуває на етапі активного зростання. Для посилення ринкових позицій, залучення нових клієнтів і збіль- шення обсягів продажів необхідно розширити товарний асор- тимент продукції та запропонувати аптекам більш вигідні умови оплати з відстрочкою платежів. При незмінних умовах придбання лікарських засобів у фармвиробників, компанія має проінвестувати в робочий капітал (на збільшення товарних запасів і дебіторської заборгованості) 5 млн грн.

Припустимо, що нарощування робочого капіталу планується здійснити за рахунок коштів власника, який оцінює їх альтерна- тивну вартість на рівні 30 % річних. Це означає, що фінансова доцільність такого інвестування відбудеться а умов, коли дис- трибуційна компанія в результаті вищезазначених змін отримає додатковий прибуток понад 1,5 млн грн (5 млн грн · 0,3).

На розмір робочого капіталу суттєво впливають такі чинники, як галузева специфіка функціонування компанії, стратегія та динаміка її розвитку, прийнятий рівень ризикованості ведення бізнесу.

Природа галузевої специфіки, яка позначається на операцій- ному циклі, масштабах робочого капіталу, зумовлює необхідність вкладання довгострокових фінансових ресурсів у оборотні акти- ви компанії. Очевидно, що, на відміну від підприємств сфери по- слуг, промислові компанії для здійснення своєї діяльності мають створювати значні запаси, а будівельні компанії постають перед необхідністю фінансувати утримання незавершеного виробницт- ва. Наявність значних обсягів кредиторської заборгованості харак- терно для компаній, які є учасниками вертикально-інтегрованих груп, або належать до сфери бізнесу, де застосовується передпла- та (телекомунікаційні компанії, які надають послуги зв’язку).

Майже для всіх компаній характерна залежність розміру ро- бочого капіталу від динаміки продажів. Темпи їх зростання мо- жуть бути як однаковими (за збереження структури операційного та фінансового циклів), так і випереджаючими.

Потреба в робочому капіталі значною мірою залежить від об- раної стратегії підприємства. Доволі часто намагання досягти показників клієнтської складової системи стратегічних індикато- рів компанії спричиняє зміни умов та якість обслуговування. На- приклад,  для  посилення  конкурентних  позицій  компанія  може

 

запропонувати своїм клієнтам постійний доступ до широкого асортименту товарів. Це призведе до зростання запасів, зниження їх оборотності та потреби в додаткових фінансових ресурсах, які забезпечать зростання робочого капіталу.

Оптимальний обсяг робочого капіталу залежить від виду, напряму й масштабу діяльності підприємства. Але фінансисти стверджують, що регулювання розміру робочого капіталу по- чинатиметься з управління операційним циклом, який має бути джерелом генерування грошових потоків. Для оцінювання ефективності операційного функціонування фахівці пропону- ють порівнювати розмір робочого капіталу з власним капіта- лом підприємства, що містить накопичений прибуток минулих років та дає можливість відстежувати прибутковість підпри- ємства.

 

⇐ Предыдущая41424344454647484950Следующая ⇒

Поделиться: