Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


ТЕМА 4. ПОЛІТИЧНИЙУСТРІЙ , СОЦІАЛЬНО - ЕКОНОМІЧНИЙ ,



ТЕМА 4. ПОЛІТИЧНИЙУСТРІЙ , СОЦІАЛЬНО - ЕКОНОМІЧНИЙ ,

КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО - ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Дата Подія
Початок 60-х рр. IX ст. створення слов'янської абетки просвітителем Константином (у чернецтві Кирило)
988 р. запровадження християнства як державної релігії Київської Русі
989 р. закладення Володимиром Великим церкви Пресвятої Богородиці (Десятинної церкви)
1016р. перша літописна згадка про «Руську правду» — писемний звід законів Київської Русі
1017—1037 рр. спорудження Софійського собору, будівництво укріплень навколо «міста Ярослава», Золотих Воріт у Києві
1037 р. створення першої бібліотеки Ярославом Мудрим
1037—1050 рр. написання митрополитом Іларіоном твору «Слово про закон і благодать»
1051р. заснування Києво-Печерського монастиря
1056—1057 рр. створення Остромирового Євангелія
1072 р. укладення «Правди Ярославичів»
1073, 1076 рр. створення «Ізборників» Святослава
1073—1078рр. будівництво Успенського собору Києво-Печерського монастиря
1108—1113 рр. будівництво Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві
1113 р. укладення ченцем Нестором першої редакції «Повісті минулих літ»
1115р. укладення Мстиславового Євангелія
1125 р. спорудження церкви Спаса на Берестові в Києві
1136 р. спорудження церкви Богородиці Пирогощої в Києві
1157 р. будівництво Успенського собору в Галичі
1187 р. створення «Слова о полку Ігоревім»; перша літописна згадка назви «Україна» щодо земель Південної Київщини та Переяславщини
Друга половина XIII ст. створення Галицько-Волинського літопису
1303 р. заснування Галицької православної митрополії галицько-волинським князем Юрієм І Львовичем
Кінець XIII — початок XIV ст. створення ікони «Волинська Богоматір»

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ **

Вотчинне землеволодіння — спадкове земельне володіння князів, бояр та інших членів панівної верхівки в Київській Русі.

Бояри — представники правлячого стану в Київській Русі, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою.

Смерди — особисто вільні селяни, які мали земельні наділи, власне господарство і сплачували данину та виконувати повинності на користь держави.

Ікони — живописні зображення Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святих, пророків, подій Свя­того Письма, які є предметом релігійного поклоніння.

Билини — пам'ятки давньоруської усної творчості, у яких розповідалося про боротьбу Русі з воро­гами.

Літопис — історико-літературний твір певного регіонального походження, у яком) оповідь ведеть­ся за роками.

Мозаїка — зображення, зроблене з окремих непрозорих різнокольорових шматочків скла (смаль­ти), щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі.

Фреска — картина, написана водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці.

Книжкова мініатюра — невеличкий кольоровий малюнок у рукописній книзі.

ФАКТИ

Стислий довідник

РОЗВИТОК СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

У період розквіту Київська Русь була централізованою монархією (система управління державою одноосібним володарем — монархом, у руках якого зосереджена вся влада). Головою держави вважався Великий князь київський, якому належала законодавча, виконавча, судова й військова влада. Князі, що правили окремими землями Київської Русі, вважалися його васалами. Сформувалася система залеж­ності одних земельних власників (васалів) від інших (сюзеренів) — васалітет. В управлінні держа­вою князь спирався на боярську раду — дорадчий орган, до якого входили великі бояри, шо складали найближче оточення князя, представники міської знаті та вищого духовенства. Зберігалися народні збори — віча, які розв'язували найважливіші питання громадського та державного життя.

Політична роздробленість призвела до перетворення Київської Русі на федеративну монархію (су­купність самостійних або напівсамостійних удільних князівств, що проводили незалежну політику). Склався новий тип управління — колективний сюзеренітет. Окремими частинами дерк. ;• прав-ляли удільні князі, які створювали свої органи влади, військо і здійснювали самостійну внутрішню й зовнішню політику. Органом управління федерації був з'їзд князів, на якому спі ті ио вирі—увалися найважливіші питання, зокрема прийняття основ законодавства, організація воєнних походів для за­хисту держави від ворогів.

Населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави поділялося на дві катетери: панівні при­вілейовані та залежні непривілейовані стани. До панівних привілейованих станів шивежмлн князі, бояри, дружинники, вище духовенство. Князь призначав бояр і дружинників постітшкшми та ти­сяцькими (представниками князя у великих містах), тіунами (управителями княжим госоодарством), вірниками (збирачами мита).

Соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави

До залежних непривілейованих станів належали міщани (купці, ремісники) й селяни (вільні та залежні).

Активно йшов процес розмежування серед феодально-залежного населення. Основними його вер­ствами були:

смерди — більша частина селян, що мали приватне господарство, житло, земельні наділи, сплачували данину князю і були відносно вільними;

закуті — селяни, що через різні причини потрапили в залежність від феодала, узявши в нього грошову позичку (купу):

рядовині — селяни, шо уклали з феодалом ряд (договір), на підставі якого визнавали свою за­лежність від нього і змушені були працювати за частку виробленої продукції;

•  челядь — особи, що втратили своє господарство і працювали на феодала. їх продавали, дару­вали, передавали у спадщину;

холопи — населення, що перебувало у повній власності феодала;

ізгої— люди, які з різних причин утрачали зв'язок зі своїм звичним середовищем.

Стислий довідник

Поняття й терміни

Глаголиця — одна з двох найдавніших систем слов'янського письма, створена просвітителем Кон­стантаном (у чернецтві Кирило).

Емаль — тонкий шар склоподібної речовини на поверхні керамічних або металевих виробів.

Євангеліє —частина Біблії, яка розповідає про життя, діяння та повчання Ісуса Христа.

Інтер'єр — архітектурно й художньо оздоблена внутрішня частина будинку, приміщення.

Іконостас — стіна з уставленими в неї іконами, шо відокремлює в православній церкві вівтар від центральної частини.

Оранта — ікона Богородиці, зображеної на повний зріст, ніби за молитвою, з піднятими на рівень обличчя руками.

Чернь — чорні чи темно-сірі зображення, нанесені на метал шляхом гравірування й заповнення штрихів особливим сплавом.

Додаткова інформація

Для допитливих

Додаткова інформація Архітектура Київської Русі

Під впливом християнства нові тенденції з'явилися у сфері матеріальної культури. Зокрема, у княжу добу значного поширення набуває на Русі монументальна культова архітектура, яка у своєм розвитку пройшла кілька етапів.

У ранній період храмобудівництва домінує візантійська традиція. Типові риси візантійського стиль чітко простежуються в перших монументальних спорудах: Десятинній церкві в Києві (X ст.), Спасо Преображенському соборі в Чернігові (1031—1036 рр.). Своєрідним перехідним рубежем є зведенну 1037 р. Софійського собору, у якому яскраво проступають слов'янські традиції.

Софійський собор — всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису XI сі Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Святої Софії лі тописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справ Ярослав завершив починання свого батька Володимира — хрестителя Русі.

Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України — «митрополією руською» Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Пі; склепінням Святої Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні со бори, прийоми послів, затвердження політичних угод.

Розбудова церков сприяла розвитку живопису й художньої різьби. Наприкінці X — в XI ст. у їх ньому інтер'єрі вдало поєднувалися мозаїки і фрески. Вражає розпис Київської Софії. Чудові мозаїчн зображення прикрашають головний вівтар і купол. Надзвичайно сильне враження справляють образі Христа, архангелів, апостолів, Богородиці-Оранти. Останню в народі вважали захисницею Києва ті Русі. Фрески прикрашають усі стіни собору. Крім релігійних сюжетів, на них зображено життя кня­жого двору: воєнні виправи, лови, вистави скоморохів (мандрівних акторів) та ін. Оздоблюють храл-і різні орнаменти, переважно рослинного характеру. Мозаїчні композиції Софійського собору виконай із смальти, спектр якої налічує 177 кольорових відтінків на золотистому тлі.

Серед пам'яток художньої різьби по каменю, що прикрашали храми, вирізняються різьблені плити Одинадцять їх збереглося на хорах Софії. Вони вкриті прекрасним рослинно-геометричним орнамен­том, доповненим зображеннями орлів і риб.

При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа. На честь заснування Ярославом 1037 р. софійської бібліотеки перед входом до собору в 1969 р. було встановлене пам'ятний знак (скульптор І.Кавалерідзс).

За свою багатовікову історію собор знав неодноразові пограбування, пожежі, багаторічні запустін­ня, ремонти і перебудови. У 1240 р., під час загарбання Києва ордами Батия, Софійський собор уцілів, однак був пограбований і спустошений.

Відродження собору пов'язане з іменами видатних діячів України, серед яких Петро Могила та Іван Мазепа. Софійський собор зберігає художній спадок кількох поколінь. Він знаходиться в центрі мальовничого монастирського ансамблю XVIII ст., зведеного в стилі українського бароко.

Пам'яткою архітектури Київської Русі є Золоті ворота. Вони служили головним в'їздом в місто ще при Ярославі Мудрому. Золоті ворота вселяли жах ворогам Києва, своєю неприступністю і мону­ментальністю. Обладнані бойовою баштою, вони були могутньою оборонною спорудою. У середині XVIII ст. стародавній в'їзд був повністю засипаний землею, а замість нього побудовані нові ворота.

Але майже через сто років справжні Золоті ворота знову з'явилися подібно до птаха фенікса, що по­встає з попелу. їх розкопав археолог Д. Лохвицький. Тоді ворота складалися з двох паралельних стін — це все, що залишилося від колись монументальної споруди. Були проведені роботи по зміцненню і ремонту стін. Справжня реконструкція була проведена в 70-х роках минулого сторіччя. Особливістю знов створеної споруди є те, що стародавня кладка, що залишилася, була повністю збережена.

Києво-Печерська лавра — православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції на Берестові поблизу Києва.

У XI ст. монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У XII ст. монастир отримав статус «лаври» — головного великого монастиря. Свого часу Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор. Нікон, Сільвестр. У ХШ ст. було складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело історії Києва.

У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція дорогоцін­них металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

Починаючи з XII ст., в архітектурі Русі візантійський вплив слабне, з"являються риси західноєв­ропейського романського стилю, дедалі чіткіше й рельєфніше виявляються місцеві особливості. По­ступово формуються вітчизняні архітектурні школи — київська, галицька, переяславська. У пере­будованому вигляді з пам'яток цього періоду до нас дійшли церкви Кирилівська (1146 р.), Василів-ська (1183 р.) у Києві; Борисоглібський собор (1128 р.) у Чернігові, церква Св. Пантелеймона (1200 р.) у Галичі. У церковному будівництві широко використовувалися фрески та мозаїка.

Додаткова інформація

Розвиток музики

Значного поширення набули пісні, танці, гуслярські розспіви. На міських майданах, у княжих дво­рах часто виступали скоморохи, котрі були музикантами й акторами. На одній із фресок Софії зобра­жено цілий ансамбль із 7 виконавців.

Такі музичні інструменти, як гуслі, сопілки, гудки, віднаходяться під час археологічних розкопок. Після запровадження християнства поширюється хоровий спів.

1 А

Галузь

Перевірте свої знання

Виконайте тест. На виконання тесту відводиться ЗО хвилин. Під час роботи над тестом не рекомен­дується користуватися підручниками, посібниками, довідниками, атласами тощо.

У завданнях 112, які мають чотири варіанти відповіді, оберіть лише один правильний варіант відповіді її позначте його у бланку.

1. Хто виступав носієм верховної державної влади в Київській Русі?

 А боярська рада                      Б великий князь

В народні збори                      Г рада старійшин

2. Як називалася земельна власність князів, бояр та інших членів панівної верхівки в Київській Русі. яку можна було передавати у спадок, продавати, обмінювати?

А вотчина                               Б зимівник

В помістя                               Г хутір

3. На узбережжі якого моря починався важливий міжнародний торговельний шлях «із варягів у греки»?

А Азовського                         Б Балтійського

В Каспійського                       Г Чорного

4. Представники якої верстви населення Київської Русі зображені на малюнку?

А бояри     Б духовенство  В міщани  Г селяни

5. Як називали в Київській Русі селян-общинників, що мали земельний наділ, власне господарство і сплачували данину та виконували повинності на користь держави?

А закупи                                Б рядовичі

В смерди                                Г холопи

6. У яких умовах розвивалася культура Київської Русі?

А постійних спустошливих набігів військ турків і татар

Б відсутності зв'язків із західноєвропейськими країнами

В домінуючого впливу на культуру християнської релігії

Г установлення литовського і польського володарювання

7. Як називаються пам'ятки давньоруської усної творчості X—XI ст., у яких розповідалося про бо­ротьбу руських богатирів із кочовиками?

А билини        Б думи             В легенди                               Г пісні

8. Кому з видатних культурних діячів Київської Русі належить така характеристика?

«Чепець Києво-Печерського монастиря, за мурами якого минуло все його життя. Автор літопис­ного зведення «Повість минулих літ», яке пройнято ідеєю служіння рідній землі».

 А Алімпію                             Б Іларіону     В Нестору                              Г Феодосію

9. У якому році було написано давньоруський твір, уривок із якого наведено?

«Билися день, билися другий; третього дня під полудень упали стягі Ігореві. Тут два брата роз­лучилися на березі бистроїКаяли... Тоскарозлилася по Руській землі...».

 А 1056 р.                                 Б 1097 р.      В 1113 р.                                 Г 1187 р.                               

10. Якому князю Київської Русі належіть наведена у «Літописі Руському» характеристика? «Заклав [він] місто велике, у якому тепер Золоті ворота, заклав церкву святої Софії митрополичу, а потім церкву Благовіщення святої Богородиці... 1 при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися».

А Володимиру                        Б Олегу   В Святославу                         Г Ярославу

11. Що таке фреска?

А картина, написана водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці

Б зображення, виконане з окремих різнокольорових шматочков скла

В невеликий кольоровий малюнок у старовинному рукописі або книзі

Г картина з кольорового скла, що прикрашала вікна соборів та ратуш

12. Яка пам'ятка образотворчого мистецтва зображена на малюнку?

А Богоматір Оранта із Софійського собору

 Б Вишгородська ікона Богородиці

 В Дорогобузька ікона Богородиці

 Г Холмська ікона Богородиці

13. Установіть відповідність між зображеннями та назвами пам'яток архітектури Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

А П'ятницька церква в Черні­гові

Б Софійський собор у Києві

В Успенський собор у Володи­мирі

Г Успенська соборна церква Києво-Печерського монас­тиря

Д Церква святого Пантелей­мона в Галичі

14. Установіть послідовність створення літературних пам'яток Київської Русі А Остромирове Євангеліє

Б «Повість минулих літ»

В «Повчання дітям»

Г «Слово о полку Ігоревім»

15. Які верстви населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави відносилися до непривілейованого стану?

1 бояри                      2 дружинники                   3 князі

4 купці                       5 ремісники                       6 селяни

 

 

Відповіді до тесту «Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX— XIV ст.»

 

Для допитливих

Додаткова інформація Українські землі під владою Литви

1 етап (1340—1362)
Скориставшись у 50-х роках XIV ст. слабкістю Золотої Орди, литовці починають активне
проникнення в землі колишньої Київської Русі. Витіснення татарських ханів сприяло поступовому
включенню Чернігово-Сіверщини, Київщини, Переяславщини до складу Литовської держави. Після
перемоги 1362 р. наступника Гедиміна Ольгерда над татарами на березі р. Сині Води до сфери
литовського впливу потрапило і Поділля.
Дії литовців на теренах України не мали характеру завоювання. На приєднаних до Литви землях
руські князі зберігали свою автономність.
II етап (1362—1385)
Велике князівство Литовське було своєрідною федерацією земель-князівств, повноцінними.
рівноправними суб'єктами якої виступали землі Київщини, Чернігово-Сіверщини, Волині та Поділля.
У цей період відбувається розширення сфери впливу руського православ'я на терени Литовської
держави; утвердження «Руської правди» як правової основи держави; визнання руської мови офіційною
державною мовою; запозичення литовцями руського досвіду військової організації, зведення фортець,
налагодження податкової системи, формування структури князівської адміністрації тощо.
Литовські правителі, намагаючись утримати під своїм контролем значні за площею і кількістю
населення приєднані землі, послідовно дотримувалися правила: «Старого не змінювати, а нового не
в проваджувати ».
ІІІ етап (1385—1480)
У 13 85 р. було укладено Кревську унію, яка передбачала включення Великого князівства Литовського
до складу Польської держави. Ягайло отримував титул короля Польщі й зобов'язувався окатоличити
литовців та «навік приєднати всі свої землі, литовські та руські, до Корони Польської».
Така пропольська політика зумовила появу литовсько-руської опозиції, яку очолив князь Бітові
(1392—1430 рр.). Намагаючись зміцнити внутрішню політичну єдність власної держави, Вітовт удався
до ліквідації південно-західних руських удільних князівств — Волинського, Новгород-Сіверського,
Київського, Подільського. У цих землях починають управляти великокнязівські намісники, тобто
зводиться нанівець колишня автономія українських земель.
Участь у переможній битві під Грюнвальдом (1410р.) суттєво зміцнила політичні позиції Великого
князівства Литовського. Польща, не бажаючи розриву польсько-литовської унії, пішла на певні поступки
Литві. У 1413 р. у м. Городлі між польським королем Ягайлом і великим князем литовським Вітовтом
було укладено Городельську унію. Згідно з нею Польща змушена була визнати право на існування
політично самостійного Великого князівства Литовського, українські землі після смерті Вітовта не
мали переходити під владу польського короля, а залишалися у складі Литовської держави.
Проте Польща не відмовлялася від поглинання Великого князівства Литовського, вона лише
змінила тактичну лінію. Литовські феодали-католики на противагу православним отримали право
повністю розпоряджатися своїми земельними володіннями (до цього їхнє землеволодіння мало
умовний характер), обіймати державні посади. Католики могли брати участь у великокняжій раді.
участь православних у державному управлінні обмежувалася.
За таких умов на українських землях поряд із антипольським наростає антилитовський рух, що
вилився в народні виступи 1440 р. на Волині та Київщині. Литовська верхівка спершу іде на відновлення
Київського та Волинського удільних князівств, але протягом короткого часу (1452—1471 рр.) навіть
ці залишки автономії українських земель були остаточно ліквідовані, а землі стали звичайними
провінціями Литви.
IV етап (1480—1569)
Остаточна втрата українськими землями у складі Литви автономних прав. У часі вона збіглася
з піднесенням Московського князівства. Початок XVI ст. характеризується загостренням московсько-
литовського протистояння. Війни та збройні сутички тривали майже безперервно — 1500—1503,
1507— 1508, 1512—1522 рр.
Намагаючись максимально сконцентрувати сили проти своїх зовнішніх ворогів, Польща і Литва
1569 р. укладають Люблінську унію. Утворюється нова держава — Річ Посполита. Із цього моменту
українські землі опиняються у складі Польщі.

словник

Поняття й терміни

Автономія — самоврядування окремої території в межах певної держави.

Експансія — загарбання однією державою території іншої держави.

Кріпацтво — система залежності селян, що полягала у прикріпленні до землі, підлеглості адміні­стративній і судовій владі свого пана-землевласника.

Полонізація — політика польської влади, спрямована на поширення польської мови, культури, зви­чаїв.

Покатоличення — політика польської влади, спрямована на поширення католицького віроспові­дання.

Уділ — адміністративно-територіальна одиниця, якою управляв князь.

Унія — угода про союз між державами.

Централізація — зосередження більшої частини державних функцій у віданні центральних уста­нов.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Додаткова інформація Українські землі під владою Польші

Смерть Юрія II Болеслава стала своєрідним сигналом до нового вторгнення Польщі в українські землі. Захопивши Львів та пограбувавши княжий палац на Високому Замку, польський король Кази­мир III готував розширення агресії з метою оволодіння землями краю. У відповідь на такі зухвалі дії поляків місцеве населення підняло повстання, на чолі якого став боярин Дмитро Дедько. Повстанці запросили на допомогу татар. Протистояння закінчилося компромісом: Казимир III був змушений ви­знати Дедька правителем Галичини, а той — формальне верховенство польського короля.

Смерть Дмитра Дедька у 1344 р. стала приводом для активізації боротьби Польщі. Угорщини та Литви за спадщину Галицько-Волинського князівства. Уклавши мир із хрестоносцями, домігшись нейтралітету Золотої Орди, Казимир III розпочав у 1349 р. другий масштабний наступ на українські землі.

У 1366 р. після тривалого збройного протистояння, під час якого Польщу підтримувала Угорщина, а Литву — місцеве українське населення, польська держава підпорядкувала собі Галичину і частину Волині. Польське проникнення в українські землі кардинально відрізнялося від литовського: поль­ський уряд із самого початку утвердження в цьому регіоні намагався зробити його своєю провінцією, нав'язати польське право та адміністративну систему, витіснити православ'я шляхом утвердження ка­толицизму, що викликало опір та протидію місцевого населення.

У 1370 р. після смерті Казимира III Галичина перейшла під владу Угорщини. Після укладення Крев-ської унії у 1385 р. Польща знову набрала силу й у 1387 р. остаточно приєднала Галичину до своїх во­лодінь. Розпочалися ополячення та окатоличення. На галицьких землях утворилося Руське воєводство, яке згодом перетворилося на провінцію Польського королівства. Латина стала офіційною мовою, всі привілеї та права надавалися винятково польській шляхті та католицькому населенню. Частина га­лицьких бояр прийняла католицизм, який давав змогу отримати рівний із поляками правовий статус.

Проте Польща не відмовилася від поглинання Великого князівства Литовського, вона лише змінила тактичну лінію. Багаторічні намагання через зовнішнії! тиск розширити сферу польського впливу на литовські території поступилися місцем спробі вирішити цю проблему іншим способом — через ли­товську еліту. Саме тому однією з умов Городельської унії було зрівняння у правах шляхти католиць­кого віросповідання Польського королівства та Великого князівства Литовського. Литовські феодали-католики на противагу православним отримали право повністю розпоряджатися своїми земельними володіннями (до цього їхнє землеволодіння мало умовний характер) й обіймати державні посади.

Після смерті Вітовта, коли на князівський трон у Литві сів Свидригайло. Ягайло з великим польським військом рушив у 1431 р. на Волинь із метою максимального проникнення в українські землі. Чергове польсько-литовське протистояння закінчилося перемир'ям, відповідно до умов якого західне Поділля відходило до Польщі, а східне Поділля залишалося під контролем Литви. Завоювання супроводжувалося активною полонізацією: у Галичині було утворено три воєводства — Руське. Бслзьке та Подільське. Воє­водства поділялися на землі й повіти. Очолював адміністрацію воєводства воєвода, котрий призначався королем. Ця посада була пожиттєвою. Його першим помічником був каштелян, що відав зібранням шля­хетського ополчення. Королівську адміністрацію представляв гродський староста, котрий об'єднував у своїх руках управління королівськими землями (староством), судочинство в карних справах і поліційні обов'язки. На теренах Галичини запроваджуються норми польського права.

Стислий довідник

Історичний портрет

Для допитливих

Додаткова інформація Соціально-економічні процеси на українських землях в XIVXVI ст.

У XIV—XVI ст. зростало велике феодальне землеволодіння, причому не тільки князівське, а й бо­ярське. Більша частина земель була зосереджена в руках великих магнатів. Тиск феодалів на селянську общину, що розгорнувся в XIV—XVI ст., виявлявся у привласненні общинних земель, закабаленні селян, призначенні на виборні посади своїх старост та намісників, обмеженні та ліквідації копних (громадських) судів тощо. Унаслідок цього в середині XVI ст. вільних общинних земель в Україні практично не лишилося.

Кількісне зростання феодального землеволодіння супроводжувалося якісними змінами у формах організації праці. У XIV—XVI ст. прогресував розвиток товарно-грошових відносин, бурхливо зрос­тав ринок сільськогосподарської продукції. За цих умов феодали перетворили свої земельні володіння на фільварки — багатогалузеві господарчі комплекси, що базувалися на постійній щотижневій пан­щині залежних селян, були орієнтовані на товарно-грошові відносини, хоча і зберігали значні риси натурального господарства.

У соціальній сфері українських земель активно формувалися станова організація суспільства на підставі юридично визнаних прав, привілеїв та обов'язків.

Верхівку панівного стану шляхти утворювала титулована знать — нащадки князів Рюрико-вичів і Гедиміновичів, котрі становили замкнуту групу, потрапити до якої не можна було ні завдя­ки багатству, ні шляхом обіймання найвищих посад. Особливо міцними були їхні позиції у Волині. Із часом формувався поділ княжих родів на «княжат головних» (Острозькі, Заславські, Сангушки й ін.) та «княжат-повітників». Перші з них не підлягали місцевій адміністрації, брали участь у засіданнях великокнязівської ради, їхні збройні загони виступали окремими підрозділами з родовими гербами. «Сходинку» нижче займали пани, які відрізнялися від інших груп шляхти давністю роду, отчинним характером землеволодіння й певними правами. Середній прошарок шляхти складався з основної маси боярсько-рицарського люду, який відбував військову повинність. Найнижчий прошарок складали дрібні шляхтичі-службовці. що виконували різні повинності, та «панцерні слуги», котрі відбували військову службу. їхне життя мало чим відрізнялося від життя заможних селян, адже часто доводилося самим обробляти власну землю.

Інакше формувався панівний стан у Галичині й Західному Поділлі. Відмінність полягала насампе­ред у тому, що князів тут майже не було і вони не становили окремої групи. Бояри-рицарі до середини XV ст. перебували на становищі особистих слуг короля. Вони повинні були жити у власних селах, нести кінну службу на користь короля, не мали права без його дозволу продавати чи дарувати свою землю, змушені були займатися ремонтом замків, сплачувати окремі податки. Тим часом польська шляхта ще наприкінці XIV ст. домоглася від короля визнання права приватної власності на свої зе­мельні володіння, звільнення від сплати податків і виконання повинностей, на власне самоврядування й виборне судочинство. І лише у 1434—1447 рр. українські бояри-рицарі урівнялись у правах із поль­ською шляхтою.

Важлива роль та особливе місце в українському суспільстві належали духовенству, яке становило окрему суспільну верству населення. «Церковні люди» не підлягали світському суду, в разі потреби їх судив суд єпископа. У польсько-литовську добу духовний стан був численний, до нього належала майже десята частина населення.

Протягом XIV—XVII ст. становище, роль і місце духовенства були неоднаковими. Під час пере­бування українських земель у складі Литви православна церква мала значні права та привілеї, пе­ребувала під опікою держави і користувалася авторитетом у суспільстві. Проте після Люблінської (1569 р.) та Берестейської (1596 р.) уній православне духовенство втратило свої позиції, а католицьке стало панівною ідеологічною силою, яка несла, з одного боку, європейську культуру та цивілізацію, а з іншого — окатоличення, ополячення, тобто денаціоналізацію українців.

Третім станом, шо в XIV—XV ст. виділився в окрему верству населення, стали міщани. Ця верства не була однорідною. Верхівку міщан складав патриціат (у його руках зосереджувалися самоврядні органи управління), середній прошарок — поспільство (ремісники, торгівці, купці), низи — наймані працівники (сторожі, слуги), гультяї, жебраки тощо.

Характерною рисою міського життя була цехова організація. Відповідно до західноєвропейських зразків населення українських міст об"єднувалося в цехи зброярів, будівельників, шевців, аптекарів. Кожен цех мав свій статут, органи управління з виборними «цехмайстрами» на чолі.

За польсько-литовської доби поширилося в містах України магдебурзьке право. Уперше воно було запроваджене в німецькому місті Магдебурзі й остаточно сформувалося як система правових норм ще

в XIII ст. Суть його полягала у звільненні міста від управління і суду державних урядовців і феодалі та дарування права на створення органів місцевого самоуправління. Першим містом України, яком в 1339 р. було надане Магдебурзьке право, стало місто Галицько-Волинського князівства Сянок (ни? входить до складу Польщі). Згодом це право було надане Львову (1356 р.), Кременцю (1374 р.), Києв (1494—1497 р.) та іншим містам. Протягом XV—XVII ст. Магдебурзьке право стало основою житт значної кількості міст України.

Особливістю міст Галичини, Західного Поділля, Закарпаття й Західної Волині була етнічна строкатість їхнього населення. У містах проживало чимало німців, вірмен, поляків і євреїв. Наприкла; у першій чверті XV ст. у Львові 70% мешканців становили німці, у Кам'янці-Подільському виниклі окремі українська, вірменська й польська громади. Чужоземці користувалися різноманітними пільга ми, які отримували від королівської та князівської влади; натомість православним українцям чинили ся явні перешкоди для вступу в цехи й обрання до органів самоврядування, що породжувало конфлік ти на етнічній та релігійній основі.

Найнижчим прошарком соціальної піраміди було селянство, яке, так само як шляхта і міщанствс було неоднорідним. Залежно від форм феодальної експлуатації, характеру повинностей його поділя ють на три групи:

чиншові селяни, або данники, які сплачували феодалам натуральну й грошову ренту (чинш). Дан ники — це особисто вільні та економічно незалежні селяни-общинники.

тяглі селяни, які вели господарство на земельних ділянках, що належали феодалам. Основним і формами експлуатації цієї категорії селянства були відробіткова рента (панщина), державні податкі (серебщина), державні повинності (будування мостів, прокладання доріг, ремонт замків тощо).

службові селяни — ремісники, рибалки, конюхи, бортники, які обслуговували двір феодала. Боні об'єднувалися в сотні, керовані сотниками і, крім виконання основної спеціальної служби, залучалио до відбування панщини та сплачували данину.

Суспільні процеси XV—XVI ст. зумовили виникнення в соціальній структурі принципово ново верстви — козацтва, яка, поступово набираючи силу, згодом стала впливовим фактором суспільного життя, активним чинником історичного процесу.

ПАМ'ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав у другій половині XIV першій половині XVI ст.

 

Стислий довідник КУЛЬТУРНЕ Й ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ

Друга половина XIV — перша половина XVI ст. стали перехідною добою в історії української куль­тури: з одного боку, розвивалися традиційні форми літератури й мистецтва, успадковані від Київської Русі та Галицько-Волинської держави, з іншого — поширювалися загальноєвропейські культурно-освітні рухи.

Поняття й терміни

Асиміляція — злиття одного народу (або частини) з іншим через засвоєння його мови, культури тощо; втрата своєї мови, культури, національної свідомості.

Євангеліє — частина Біблії про діянія та повчання Ісуса Христа.

Псалтир — одна з біблійних книг Старого Завіту, використовувалася для навчання грамоті.

ПАМ'ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав у другій половині XIV першій половині XVI ст.

                              Вірменський собор у Львові. 1363 р.

 

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Додаткова інформація Розвиток культури та освіти

Культурний розвиток у другій половині XIV—XV ст. відбувався у складних умовах. Поділені по­літично між Великим князівством Литовським. Польщею. Московським Великим князівством та ін­шими державами, українські землі опинилися під різними культурними впливами.

Уповільнилися темпи формування самосвідомості українців. Поширення католицької культури в західному регіоні створювало певні труднощі для розвитку тут православних культурних традицій. Постійні спустошливі напади татар знекровлювали український люд, завдавали непоправної шкоди його матеріальній культурі. Уповільнилися темпи її розвитку, гальмувалося зародження нових явищ у духовному житті.

Спостерігалося помітне відставання рівня розвитку української культури від рівня культурного розвитку країн Центральної та Західної Європи. Не випадково багато молодих українців виїжджало в ті часи на навчання до Польщі, Німеччини, Італії, Чехії. Здобувши освіту в європейських універси­тетах, більшість із них поверталася на Батьківщину, поширюючи тут світоглядні та моральні цінності гуманізму — нового світогляду, що в XIV ст. зародився в Італії й утверджував право людини на щастя і свободу. Європейський спалах Відродження дав поштовх розвиткові гуманістичної думки в Україні. Носіями нових ідей стали Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Лукаш із Нового Міста, Стані­слав Оріховськип та ін.

Народна творчість звертається насамперед до оспівування традицій Київської Русі. У цілому пере­важає обрядова поезія (русальні, купальські, обжинкові пісні, голосіння), а з XVI ст. з'явилися нові фольклорні жанри — думи, історичні пісні, нова тематика — боротьба проти татарсько-турецької агресії, новий герой — козак-воїн, захисник рідної землі, новий ідейний зміст — становлення та по­ширення норм козацької лицарської етики, пробудження почуття патріотизму, формування в народу нового рівня самосвідомості, громадянського обов'язку та віри у власні сили.

ПЕРСОНАЛИ

Історичний портрет Юрій Дрогобич (бл. 1450—1494)

Серед численних українських випускників європейських університетів вирізняється велична по­стать Юрія Михайловича Котермака — талановитого вченого, освітнього діяча, поета, першого укра­їнського автора друкованої книжки, ректора Болонського університету, якого й сьогодні надзвичайно

шанують в Італії. В історії цього університету він залишився під ім'ям Джорджо да Леополі, тобто Юрій зі Львова, а в українську історію увійшов під іменем Юрія Дрогобича.

Він народився у 1450 р. в родині збіднілого шляхтича в старовинному гали­цькому місті Дрогобичі, назву якого пізніше взяв за своє ім'я. Початкову освіту Юрій здобував у Дрогобичі й Львові, а для продовження навчання 19-річний юнак поїхав до Кракова.

Перший збережений документ про Юрія Дрогобича — запис 1469 р. в кни­зі тих, хто готувався складати іспити до факультету вільних мистецтв. Ще до початку свого навчання у Краківському університеті молодий українець мав неабияку освіту. Тому вже у 1471 р. він здобув науковий ступінь бакалавра, а у 1473 р. став магістром.

Молодий українець для продовження навчання виїхав до Італії, до славетного Болонського уні­верситету. У 1476 р. Юрій Дрогобич здобув ступінь доктора вільних мистецтв. У списках лекторів Болонського університету вказується, що впродовж п'яти років (1478—1482 рр.) він тут читав лекції з астрономії. Невдовзі Юрій здобув звання доктора медицини, ставши першим відомим нам доктором медицини-українцем. У 1481 р. він зайняв посаду ректора. 7 лютого 1483 р. вийшла у світ книга «Про­гностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв і медицини Болонського університету». Цю працю написано латиною — міжнародною мовою тодішньої освіти й науки. Це перша відома друкована книжка, автором якої є українець. До того ж, видана вона всього через декілька років після винаходу друкарського верстата!

Протягом наступних кількох років на запрошення відомих аристократичних сімей, як один із про­відних астрологів того часу, Юрій Дрогобич побував у багатьох містах Італії, а згодом переїхав до Кракова, де став професором Ягелонського університету.

У Кракові доктор Юрій Дрогобич став професором медицини та астрономії і продовжив наукову працю. Водночас Юрій займався медичною практикою. У роки правління короля Казімежа (Казими-ра) Ягелончика той призначив Юрія Дрогобича своїм лейб-медиком. Ним він залишався й при дворі короля Яна Ольбрахта.

Королівський лікар читав лекції студентам Ягелонського університету з астрології та медицини. У 1492 р. Юрія було обрано деканом медичного факультету цього університету. Серед студентів Юрія Дрогобича був молодий Миколай Коперник.

Юрій був одним з ініціаторів друку перших книжок давньоруською мовою у друкарні краківського міщанина Швайпольта Фіоля — «Тріодь Пісна», «Тріодь Цвітна», «Осьмогласник», «Часословець».

Перевірте свої знання

1. Про загарбницькі плани якої держави щодо українських земель йдеться в уривку з документа? «Народ же цей... руським князям служив. Коли ж він відчув, що його господарі [князіруські]роз­трощені татарами, він... почав... спустошені землі заселяв своїми людьми і на знесиленихрусів владу свою поширив. І поволі з часом всю [землю руську] перейняв від татар у своє володіння...».

А Великого князівства Литовського                  В Московського царства

Г Польського королівства                                 Д Угорського королівства

2. У чому полягала особливість польського володарювання на українських землях у XIV—XV ст.?

 А наданні «руській мові» статусу офіційної державної мови

Б поширенні норм польського права та системи судочинства

В звільненні православного населення від утисків і обмежень

Г збереженні порядків, традицій, звичаїв місцевого населення

3. Які наслідки мала битва білорусько-литовсько-українського війська з монголами на р. Сині Води?

А розпад Золотої Орди та утворення Кримського ханства

Б посилення нападів на українські землі кримських татар

В приєднання українських земель до Литовської держави

Г ліквідація польського панування на українських землях

4. У складі якої держави перебували заштри­ховані на карті українські землі у XV ст.?

 А Великого князівства Литовського                  

 Б Молдавського князівства

 В Польського королівства                               

 Г Угорського королівства

5. Хто з князів очолив виступ литовсько-руської знаті проти Польщі за відновленняя незалежності Литовсько-Руської держави?

 А Вітовт    Б Гедимін  В Ольгерд  Г Свидригайло

6. Які українські землі відійшли до Московської держави внаслідок московсько-литовських війн на початку XVI сх?

А Волинь    Б Київщина

В Поділля   Г Чернігово-Сіверщина

7. У якому році утворилося Кримське ханство на чолі з Хаджі Гіреєм унаслідок розпаду Золотої Орди?

А 1432 р.   Б 1449 р.       В 1478 р.        Г 1482 р.

8. Кому з історичних діячів належить така характеристика?

«Представник князівського роду, гетьман Великого князівства Литовського, брав участь у воєнних діях Литви проти Московії, організував оборону українських земель від татарських нападів».

 А Д. Вишневецькому           Б М. Глинському              В Ю. Дрогобичу         Г К. Острозькому

9. Що таке магдебурзьке право?

А самоврядування території у межах держави

Б об'єднання ремісників однієї спеціальності

В звільнення міста від влади місцевого феодала

Г поширення польської мови, культури, звичаїв

10. У яких пам'ятках усної народної творчості відобразилася нова тематика — боротьба проти татарсько-турецької агресії, з'явився новий герой — козак-воїн, захисник рідної землі?

А билинах            Б думах         В колядках             Г легендах

11. Яке твердження характеризує Ю. Дрогобича?

А учений, викладач астрономії та медицини, ректор Болонського університету

 Б письменник, педагог, ректор Острозької академії, перекладач Острозької біблії

В художник, іконописець, автор ікони Богородиці Києво-Печерського монастиря

 Г друкар, видавець перших книжок кирилицею «Осьмогласник» і «Часословець»

12. Яку із зображених пам'яток архітектури було збудовано в період перебування українських земель у складі Польщі та Литви у другій половині XIV — першій половині XVI ст.?

13. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями.

1 об'єднання ремісників однієї чи суміжних спеціальностей                       А магістрат

2 примусова праця залежних селян у господарстві свого пана                    Б оброк

3 натуральна чи грошова плата селян за користування землею                   В панщина

4 орган міського самоврядування, що складався з лави й ради                    Г цех

Д шляхта

14. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя українських земель під час їхнього перебування у складі Литви та Польщі. А укладення Кревської унії між Польщею та Литвою Б остаточна ліквідація Київського удільного князівства В перша документальна згадка про українських козаків Г розгром монгольського війська у битві на р. Сині Води

15. Укажіть умови Кревської унії між Польським королівством і Великим князівством Литовським.

1 створення єдиного сейму, війська, судової та фінансової систем

2 зрівняння у правах православного та католицького духовенства

3 надання рівних прав польській, литовській та українській шляхті

4 утворення Польщею та Литвою єдиної держави на чолі з королем

5 приєднання литовських, українських, білоруських земель до Польщі

6 одруження литовського князя Ягайла з польською королевою Ядвігою

 

 

ТЕСТ У ФОРМАТІ ЗНО

1. На якому етапі розвитку первісного суспільства на українських землях уперше з'являються наскель-ні малюнки, різьблені орнаменти на виробах, прикраси?

А палеоліту   Б мезоліту    В неоліту     Г енеоліт}'

2. Які найголовніші причини грецької колонізації Північного Причорномор'я та Криму в VII—VI ст. до н. є.?

А воєнно-стратегічні     Б суспільно-політичні     В культурно-ідеологічні      Г соціально-економічні

3. Утвердженню Київської Русі як могутньої та впливової держави середньовіччя сприяло

А поглиблення феодальної роздробленості в країнах Західної Європи.

Б запровадження християнства як державної релігії Русі.

В зростання могутності руських удільних князівств.

Г падіння Візантійської імперії.

4. Яка культура мала вирішальний вплив на розвиток храмового будівництва Київської Русі в пе­ріод її розквіту?

А західноєвропейська           Б варязька      В хозарська           Г візантійська

5. Боротьба київських князів із нападами печенігів успішно завершилася за князя

А СвятославаІгоревича                     Б Володимира Святославича

В Ярослава Володимировича                Г Володимира Всеволодовича

6. Спасо-Преображенський собор V Чернігові, збудований у XI ст.. зображено на фото

7. Уходження українських земель у XIV ст. до складу Великого князівства Литовського стало резуль­татом

А укладення польсько-литовської Кревської унії.           Б боротьби литовських князів із монгольськими ханами. В перемог Литовської держави, у війнах із Московським князівством.

 Г укладення династичного союзу з останнім галицьковолинським князем.

8. Якою цифрою на карті позначено землі, що ввійшли до складу Великого князівства Литовського за часів правління князя Ольгерда?

А 1           Б2           ВЗ              Г4

9.     «Панщина» — цс

А форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов'язкову працю селянина власним ре­манентом у господарстві землевласника.

Б система суспільних відносин, за якої землевласник мав право на особу, працю та майно залеж­них від нього селян-кріпаків.

В форма натуральної ренти, податок грішми або продуктами, що стягувався землевласником із залежних від нього селян.

Г велике шляхетське багатогалузеве господарство, орієнтоване на ринок, у якому вся земля на­лежала панові і яке базувалося на праці залежних селян.

10. Формування козацької старшини на Запорозькій Січі в XVI — на початку XVII ст. відбувалося шляхом

А призначення гетьманом      Б бойового галасу В займанщини                       Г виборів

11. Географічні назви Базавлук. Микитин Ріг. Чортомлик, Олешки пов'язані з місцями А розташування Запорозьких Січей

Б головних битв під час козацьких воєн кінця XVI ст.

В розташування турецьких фортець, зруйнованих козаками

Г основних битв часів козацько-селянських повстань 20—30-х рр. XVII ст.

12. Яка подія суттєво вплинула на активізацію українського національно-культурного руху кінця XVI — початку XVII ст.?

А укладення Люблінської унії           Б утворення реєстрового козацтва

В завершення Хотинської війни         Г укладення Берестейської унії

13. Хто з козацьких провідників проголосив таку програму своїх дій: «Правда то, що я лихий, малий чоловік, але мені то Бог дав, що я єсть сдиновлаоцем і самодержцем руським! Вид 'ю з лядської неволі руський народ увесь! Перше я за свою шкоду і кривду воював тепер буду воювати за нашу православну віру! ...За границю на війну не піду! Шаблі на Турків і Татар не підійму! Досить маю на Україні, Поділлі і Волині... тепер досить достатку і пожитку в землі й князівстві моїм по Львів, по Холм і Галич»!

А П. Конашевич-Сагайдачний           Б Б. Хмельницький

В С. Наливайко                                  Г І. Сірко

14. Перебіг подій якого періоду Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. відображено на карті?

А від початку збройного виступу до Зборівського договору Б від Зборівського до Білоцерківського договору В від Білоцерківського договору до Переяславської ради Г від Переяславської ради до Віденського перемир'я

15. Ліквідація магнатського землеволодіння, панщини, масове покозачення селянства, формування но­вої еліти суспільства на основі козацької старшини відбулися в результаті

А козацьких воєн кінця XVI ст.

Б морських походів козаків початку XVII ст.

В козацько-селянських повстань 20—30-х рр. XVII ст.

Г Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

16. Відповідно до «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» П. Орлика А уся повнота влади зосереджувалася в руках довічно обраного гетьмана.

Б найвища виконавча влада належала гетьманові та генеральній старшині. В скасовувалося постійне скликання Генеральної та Старшинської ради. Г упроваджувався принцип спадковості гетьманської посади.

17. Які заходи було здійснено Другою Малоросійською колегією на чолі з П. Рум'яйцевим?

1. Проведено ревізію населення, худоби, землі, споруд, підприємств.

2. Ліквідовано гетьманство.

3. Знищено козацький устрій Слобідської України.

4. Уведено загальноросійські судові установи.

5. Упроваджено намісництва, що поділялися на повіти.

6. Приєднано землі Правобережної України. А 1,2,4

18. На карті заштриховано територію

А опришківського руху на чолі з О. Довбушем (1738—1745 рр.)

 Б гайдамацького руху «Коліївщина» (1768 р.)

 В дій прихильників Барської конфедерації (1768—1769 рр.)

 Г повстанського руху під проводом У. Кармелюка (1813— 1835 рр.)

19. Іван Григорович-Барський — це видатний архітектор XVIII ст.. представник українського

 А конструктивізму Б класицизму    В ренесансу  Г бароко

20. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. на Півдні України (Новоросії) домінувало землеволодіння

А козацьке   Б селянське          В поміщицьке      Г іноземних колоністів

21. Які держави володіли українськими землями на початку XIX ст.?

1. Австрійська імперія

2. Королівство Пруссія

3. Російська імперія

4. Річ Посполита

5. Австро-Угорська імперія

6. Османська імперія А 1,3,6

Б 2,3,5 В 1,3.4 Г 2,4,5

22. «Історія Русів», що поширювалася в рукописах у першій половині XIX ст., відображає погляди

А самостійників Б автономістів              В соціалістів            Г русофілів

23. Що з указаного нижче характеризує становище західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.?

1. Посилення впливу німецької мови та культури.

2. Нелояльне ставлення греко-католицького духовенства до імперської влади.

3. Привілейоване положення українського населення в містах.

4. Домінування поляків і німців в органах влади.

5. Зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви.

6. Перебування українських селян і міщан у кріпосній залежності.

 А 2, 3, 6    Б 1,2, 4                   В 3. 5, 6                   Г 1, 4, 5

24. У XIX — на початку XX ст. розвиток машинної індустрії пройшов такі стадії розвитку: промисло­вий переворот індустріалізація монополізація. Реформи 60—70-х років XIX ст. на Наддні­прянській Україні сприяли

А початку промислового перевороту

Б завершенню промислового перевороту та розгортанню індустріалізації

В завершенню індустріалізації та початку монополізації

Г завершенню монополізації

25. Під час правління якого російського імператора запроваджено такі заборони: «Не допускати ввозу в межі імперії... яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоросійському наріччі. Друкування і видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборо­нити, за винятком історичних документів...»?

А Олександра II           Б Миколи І              В Олександра III   Г Миколи II

26. Викрита російською поліцією «Чигиринська змова» стала свідченням діяльності

А хлопоманів      Б громадівців                В народників              Г радикалів

27. Унаслідок оприлюднення 17 жовтня 1905 р. Маніфесту імператора Миколи II про «дарування» на­селенню громадянських прав і свобод

А фактично втратив свою чинність Емський указ.

Б упроваджено земства в губерніях Правобережної України.

В остаточно ліквідовано кріпосне право на Наддніпрянській Україні.

Г створено першу українську політичну партію на Наддніпрянській Україні.

28. Про кого з історичних діячів ідеться: «Співзасновник Української національно-демократичної пар­тії (УНДП), згодом її голова. Обирався послом до австрійського парламенту та ганщького кра­йового сейму. У роки Першої світової війни очолював Головну українську раду, а згодом Загально­українську раду. Після проголошення ЗУНР став головою її першого уряду»?

А А. Шептицького        Б К. Левицького            В О. Бобринського             Г К. Трильовського

29. Ухваливши Другий Універсал, Українська Центральна Рада зобов'язалася

А розпочати й довести до кінця переговори про мир із Німеччиною та ЇЇ союзниками.

Б установити державний контроль за продукцією, виготовленою в Україні.

 В підтримати Тимчасовий уряд у боротьбі з корніловським заколотом.

 Г поповнити свій склад представниками національних меншин.

ЗО. Якими цифрами на карті позначено регіональні радянські республіки, утворені більшовиками на початку 1918р.?

А 1,2, З      Б 2. З, 4     В 1,3. 4       Г 1.2, 4

 

31. Однією з причин падіння Української Центральної Ради (УЦР) була

А відмова УЦР від виконання умов Брест-Литовського мирного договору

Б відкрита підтримка УЦР селянських виступів і робітничих страйків

В проведена УЦР аграрна реформа та передання всієї землі селянам

 Г неспроможність УЦР налагодити систему державного управління

32. Економічна політика гетьмана П. Скоропадського

А сприяла відновленню економіки України як складової частини Російської імперії.

Б відновила рівноправність економічних відносин із країнами Четверного союзу.

В захищала інтереси промисловців і великих землевласників.

Г забезпечила вільний розвиток селянського господарства.

33. Яка подія передувала такому наказу командуючого Південним фронтом М. Фрунзе: «Наказую: вій­ськам фронту вважати Махна та всі його загони ворогами Радянської республіки і Революції... командирам червоних частин махновські загони роззброювати, а ті, що будуть чинити опір, знищувати...»?

А підписання Ризького мирного договору                        Б розгром військ генерала П. Врангеля в Криму

В початок Другого зимового походу Армії УНР       Г повалення режиму гетьмана П. Скоропадського

34. Зростання обсягів промислового виробництва в Україні в період НЕПу було забезпечено завдяки

А скасуванню заборон на приватне підприємництво, упровадженню оренди, економічних мето­дів господарювання

Б залученню значних іноземних інвестицій, розширенню сфери товарно-грошових відносин, централізації управління

В зниженню цін як на промислові товари для селянства, так і на сільськогосподарську продукцію для робітників

Г проведенню націоналізації підприємств промисловості, транспорту, уведенню загальної трудо­вої повинності

35. Що з указаного нижче було характерним для культурного життя України в 1921—1928 рр.?

1. Здійснення політики коренізації та ЇЇ складової — українізації.

2. Запровадження обов'язкової десятирічної середньої освіти.

3. Консолідація літераторів, художників, театральних діячів у творчі об'єднання.

4. Посилення боротьби з «космополітизмом», «низькопоклонством перед Заходом».

5. Згортання антицерковної політики та відмова від атеїстичної пропаганди.

6. Проведення політики ліквідації неписьменності дорослого населення.

А 3.4,6  Б 2,3,5              В 1,3,6             Г 1, 2, 4

36. С. Косіор, виступаючи на з'їзді КП(б)У, заявив, що «...на Україні класова боротьба більш напруже­на, ніж в інших містах, і ворог, націоналіст у нас більш досвідчений, лютіший, ніж- де б то не було в інших республіках і областях Союзу». Ця теза стала підґрунтям для здійснення в республіці

А кампанії з розкуркулення в 1929—1932 рр.

Б терору голодом у 1932—1933 рр.

В політики коренізації на початку 1930-х рр.

Г масових репресій у другій половині 1930-х рр.

37. Другу п'ятирічку в СРСР було проголошено «безбожною п'ятирічкою», «п'ятирічкою знищення релігії». Який із відомих храмів часів Київської Русі зруйновано в цей період?

А Собор Святої Софії в Києві                                       Б Михайлівський Золотоверхий собор у Києві

 В Успенський собор Києво-Печерської лаври           Г Спасо-Преображенський собор у Чернігові

38. Яка політична партія, що діяла на Західній Україні в 1930-х рр., використовувала терористичні ме­тоди боротьби?

А Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО)

Б Українська соціалістично-радикальна партія (УСРП)

В Організація українських націоналістів (ОУН)

Г Українська національна партія (УНП)

39. Унаслідок територіальних змін у Східній Європі впродовж 1939—1940 рр.

А більшість українських земель уключено до складу СРСР, Закарпаття залишилося у складі Угор­щини.

Б уперше в новітній історії всі українські землі було об'єднано в одній державі — Українській РСР.

В більшість українських земель уключено до складу СРСР. лише Північна Буковина залишилася у складі Румунії.

Г поряд із Українською РСР створено нові республіки — Закарпатську Україну та Галицьку Со­ціалістичну Радянську Республіку.

40. Видатними представниками радянського партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни були

А С. Тимошенко, М. Кирпонос, М. Ватутін

Б А. Мельник, С. Бандера, Р. Шухевич

В О. Довженко, О. Теліга, О. Ольжич

Г С. Ковпак, О. Фсдоров, О. Сабуров

41. У результаті успішного проведення в 1944 р. радянськими військами Корсунь-Шевченківської на­ступальної операції

А створено сприятливі умови для звільнення Правобережної України.              Б звільнено територію УРСР у її довоєнних кордонах.        В визволено Північне Причорномор'я та Крим.  Г визволено Лівобережну Україну.

і/ А

42. Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу завершилася

А звільненням території СРСР у його довоєнних кордонах

Б визволенням країн Південно-Східної та Центральної Європи

В оволодінням столицею нацистської Німеччини — Берліном

 Г розгромом японської Квантунської армії в Маньчжурії

43. Слова Й. Сталіна: «М'якотілість! Вас обманюють, спеиіаіьно доповідають про таке, щоб вас роз­жалобити і примусити використати наявні резерви», адресовані першому секретареві ЦК КП(б)У М. Хрущову з приводу повідомлень про значні жертви під час

А поширення голоду на території УСРР у 1932—1933 рр.

Б розгортання масових репресій в УРСР у 1937—1938 рр.

В голоду в більшості областей УРСР у 1946—1947 рр.

Г бойових дій проти загонів У ПА в 1944—1946 рр.

44. Відмінність процесу радянізації західних областей України (1944—1950-ті рр.) від процесу радян­ської модернізації України (1929—1938 рр.) полягала в здійсненні

А колективізації сільського господарства                 Б відбудови народного господарства

В індустріалізації промисловості                               Г культурної революції

45. До компетенції органів влади УРСР у період «відлиги» були передані питання

1. Адміністративно-територіального устрою, формування бюджету республіки

2. Ведення самостійної зовнішньої політики з країнами соціалістичного табору

3. Розроблення республіканського законодавства про судоустрій і судочинство

А 1,3       Б 2,3               В 1,2                    Г 1,2,3

46. «Раднаргоспи», створені в УРСР у 1957 р., — цс

А органи управління, на які покладалася координація промислової кооперації підприємств Укра­їни з іншими республіками Радянського Союзу.

Б державні установи, що здійснювали укрупнення колгоспів, їхню реорганізацію в радгоспи та продаж техніки машинно-тракторних станцій.

В організації, що керували системою державних закупівель сільськогосподарської продукції в колгоспно-кооперативному секторі України.

Г органи державного управління, утворені за територіальним принципом, що керували проми­словістю та будівництвом у межах економічних районів.

47. Одним із проявів політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку України в 1970-х — на початку 1980-х рр. є

А поява концепції «розвиненого соціалізму» унаслідок усвідомлення нереальності побудови ко­мунізму

Б розмежування владних повноважень між Комуністичною партією України та Радами народних депутатів

В утвердження принципів плюралізму на хвилі протестних настроїв у суспільстві

Г зростання самостійності та активності громадських неурядових організацій

48. У листі до Президії Верховної Ради СРСР В. Стус писав: «...Репресії 1972р. показали, що в дискусії з українськими «дисидентами» влада не знайшла більш переконливих аргументів, ніж застосу­вання сили, а умови в таборах переконали мене у тім, що простір застосування цієї сили не зпас кінця». Перехід влади до застосування сили проти українських дисидентів спричинено

А утворенням Української Гельсінської групи.

Б зміною вищого керівництва Комуністичної партії України.

В поширенням «самвидавничого» журналу «Український вісник».

Г акцією протесту під час прем'єри фільму «Тіні забутих предків».

49. Про яке явище йдеться в цитованому документі?

«Найбільшим негативом 1990-х років було «вимивання» активної, продуктивної частини населен­ня людеіі молодого та середнього віку за межі держави. За офіційними даними, Україна втра­тила близько 3,5 мільйона осіб, третина з яких кваліфіковані фахівці».

 А соціальну диференціацію           Б дефіцит робочої сили         В трудову міграцію           Г депопуляцію

50. Конституція Української РСР, ухвалена 20 квітня 1978 р., утратила свою чинність у

А 1985 р.         Б 1991р.                В 1996 р.                Г 2004 р.

 

 

51. Установіть відповідність між назвами творів давньоруської літератури та уривками з них.

1 «Повість минулих літ»          А «Був дехто з Києва, який постригся під іменем Агапіта. .. цей Агапіт...

2 «Києво-Печерський патерик»     допомагав хворим. 1 коли хто з братії хворів... то оздоровлювався

3 «Повчання дітям» Володимира  молитвою його. І через те прозваний він був Лікарем, бо

 Мономаха                                      дарував йому Господь дар зцілення...»

4 «Слово о полку Ігоревім»          Б «...Паче всього — убогих не забувайте, годуйте її пода­вайте сироті ...

                                                               гордості не майте в серці і в умі. Старих шинуй, як отця, а молодих — як

                                                          братів. Лжі бережися, і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло...»

                                                                  В «Данило вийшов з військом із Холма та на третій день став у

                                                               Галичі. ...ввійшов у   свій город... та прийняв стіл батька, та     

                                                              проголосив перемогу, заткнувши свою хоругву на Німецьких воротах...»

                                                 Г «Коли ж' поляни жили осібно і володіли родами сво­їми... — то було між них

                                                три брати: одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому—Хорив, і сестра їх—

                                     Либідь. ...Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом...»

                                             Д «Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм золотокованім

                                             столі, підпер гори угорські своїми залізними полками... Стріляй, господарю,

                                           Кончака, раба поганого, за землю Руську, за рани Ігореві, смілого Свя-тославича!»

52. Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

1 вотчина      А Адміністративно-територіальна одиниця, на які поділялися землі Вольностей

2 фільварок       Війська Запорозького.

3 паланка      Б Велике багатогалузеве господарство, засноване на праці кріпосних селян та орієнтоване

4 магістрат        на виробництво збіжжя на продаж.

                                В Військова й адміністративно-територіальна одиниця Лівобережної Гетьманщини

1                                  ЇМ.                                 ■                                               X

                                та Слобідської України.

                           Г Орган міського самоврядування в містах, що користувалися магдебурзьким правом.

                           Д Комплекс спадкової земельної власності (землі, будівлі, інвентар) та

                                пов"язаних із ним прав на феодально залежних селян.

53. Установіть відповідність між прізвищами діячів та фактами їхньої біографії.

1 М. Максимович А Дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, автор багатотомної «Історії

2 М. Костомаров      України-Руси», праць «Очерки истории украинского народа»,

3 Д. Яворницький   «Ілюстрованої історії України».

4 М. Грушевський Б Перший ректор Київського університету Св. Володимира, автор праці

                                      «Основи ботаніки», віршованого перекладу «Слова о полку Ігоревім».

                                 В Член Харківського історико-філолопчного товариства, організатор ар­хеологічних     

                                          розкопок на Запоріжжі. Автор праць «Вольности запорож-ских козаков», «История

                                   запорожеких козаков».

                                       Г Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, автор пер­шого українського

                                      історичного роману «Чорна рада», праці «Історії возз'єднання Русі».

                                          Д Професор Київського університету, автор праць «Богдан Хмельниць­кий».  

                                      «Мазепа», «Останні роки Речі Посполитої».

54. Установіть відповідність між назвами документів Української Центральної Ради та наслідками їх­нього оприлюднення.

1 Перший Універсал  А Збройний виступ самостійників, поповнення складу Центральної

2 Другий Універсал        Ради представниками національних меншин.

3 Третій Універсал     Б Створення Генерального секретаріату, загострення стосунків із Тимчасовим

4 Четвертий Універсал    урядом Росії.

                                          В Підписання Брест-Литовського мирного договору, вступ німецьких і австрійських

                                          військ на територію УНР.

                                               Г Поширення влади Центральної Ради на дев'ять українських губер­ній (без Криму),

                                                           початок соціально-економічних перетворень.

                                                  Д Утворення Української Центральної Ради, початок Української ре­волюції.

55. Установіть відповідність між назвами періодів в історії України та поняттями й термінами, які по­трібно використовувати, характеризуючи їх.

1 Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.) А «Відлига», лібералізація, науково-технічна рсволюція,

2 Післявоєнна відбудова (1945 — початок    раднаргоспи. «шістдесятники». 1950-х рр.)                                                             3 Десталінізація народу (1953—1964 рр.) Б «Розвинений соціалізм», «радянський народ», «застій»,

 4 Загострення кризи радянської системи     неосталінізм, Українська Гельсінська група.

(середина 1960 — початок 1980-х рр.)    В П"ятирічка, колективізація, Голодомор, масові репресії,

                                                                    «розстріляне відродження».

                                                                  Г Мобілізація, евакуація, Голокост, «новий поря­док», рух Опору.

                                                      Д Голод, індустріалізація, колективізація, «жда новщина», «лисенківщина».

56. Установіть відповідність між подіями та датами.

1 Прийняття Акта проголошення державної незалежності України                         А 26 квітня 1986 р.                              2 Схвалення Декларації про державний суверенітет України -                                 Б 16 липня 1990 р.

3 Всеукраїнський референдум і вибори Президента України                                        В 24 серпня 1991 р.                                        4 Прийняття Конституції України                                                                                            Г 1 грудня 1991 р.

                                                                                                                                                  Д  28 червня 1996 р

57. Установіть послідовність описаних подій Національно-визвольної війни українського народу се­редини XVII ст.

А «Сповнені великої радості, вітаємо твою достойність королівську ми­лість зі світлою перемогою над татарами й козаками Хмельницького під Берестечком...»

Б «Бачу зле, бо віддав Хмельницький усіх нас у неволю московському цареві... Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під каранням ме­чем до того привів, що присяглії всі...»

В «Тих польських ратних людей біля Жовтих Вод самовільні козаки, з'єднавшись із татарами, всіх побили, а інших у полон побрали живими разом із сином коронного гетьмана Потоцького...»

Г «Наш підданий гетьман Богдан Хмельницький, майже поєднавши свої вій­ська з угорцем Ракочісм, послав до Польської держави наказного гетьмана Антіна Ждановича, і Богуна, й інших начальників для спустошення...»

58. Установіть послідовність здійснення реформ 1860—1870-х рр. у Російській імперії.

 А Упровадження виборного (на основі майнового цензу) міського самовря­дування, створення міських дум і міських управ.

Б Ліквідація особистої залежності селян від поміщиків, наділення селян землею та визначення за неї повинностей, викуп селянських наділів.

В Створення виборних місцевих органів самоврядування — земств — у лівобережних та південних губерніях України.

Г Скасування рекрутських наборів та впровадження загальної військової повинності строком до 6—7 років.

59. Установіть послідовність ухвалення державно-правових актів України.

 А Конституція Української Народної Республіки

Б Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку УНР та ЗУНР

В Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки

 Г Четвертий Універсал Української Центральної Ради

60. Установіть послідовність набуття Україною членства в міжнародних організаціях.

А Світова організація торгівлі

Б Нарада (Організація) з безпеки та співробітництва в Європі

В Співдружність Незалежних Держав

Г Рада Європи

ТЕМА 4. ПОЛІТИЧНИЙУСТРІЙ , СОЦІАЛЬНО - ЕКОНОМІЧНИЙ ,


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-21; Просмотров: 247; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.576 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь