Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Тема: 2.2 Контроль виробництва дієтичних
Кисломолочних напоїв
1. Вимоги нормативної документації до дієтичних кисломолочних напоїв. 2. Контроль виробництва кисломолочних напоїв. 3. Відбір проб готової продукції і підготовка їх до аналізу. 4. Контроль якості готової продукції. 5. Документація з контролю якості і виробництва продукції.
Література: ДСТУ 4417:2005 Кефір, ДСТУ 4665:2006 Ряжанка та варенець Ткаль Т.К. Технохимический контроль на предприятиях молочной промышленности. – М.: Агропромиздат,1990, ст.46-55 Ромоданова В.О., Костенко Т.П. Лабораторний практикум з технохімічного контролю підприємств молочної промисловості. – К.: НУХТ, 2003, с. 37-47, 125-129. Вимоги нормативної документації до дієтичних кисломолочних напоїв Рідкі кисломолочні напої повинні мати чистий, кисломолочний, освіжаючий смак без сторонніх присмаків. Кожна група повинна мати свій специфічний присмак властивий доброякісному продукту. Консистенція: однорідна з порушеним згустком при резервуарному і непорушеним при термостатному способі виробництва. Для простокваші характерна досить щільна консистенція, без газоутворення. На поверхні рідких кисломолочних продуктів допускається відділення сироватки до 3% від об’єму простокваші і до 2% від об’єму других продуктів. Колір: від молочно-білого до виразного світло-кремового, для ряжанки рівномірний по всій масі. Якщо напій з наповнювачем – продукт має колір наповнювача. Витяг з ДСТУ 4565:2006 Ряжанка та варенець Класифікація Залежно від технології виробництва виробляють: — ряжанку; — варенець. Продукти виробляють із масовою часткою жиру від 2,5 % до 8,0 %. Органолептичні показники
Фізико-хімічні показники
Вимоги до сировини Для виробництва продуктів використовують: - молоко коров'яче незбиране не нижче першою ґатунку, густиною не менше ніж 1027 кг/м згідно з ДСТУ 3562. термостійкістю не нижче другої групи згідно з ГОСТ 25228; - молоко знежирене кислотністю не більше ніж 20 С'Т, густиною не менше ніж 1030 кг/м-5, одержане з молока, що відповідає вимогам ДСТУ 3662; - вершки кислотністю не більше ніж 16 °Т, одержані .і коров'ячого молока, що відповідає вимогам ДСТУ 3662 або згідно з чинними нормативними документами. - молоко коров'яче незбиране сухе розпилювальної о сушіння, молоко знежирене сухе розпилювального сушіння та вершки сухі розпилювального сушіння згідно з ДСТУ 4273: - маслянку, одержану від виробництва несолоного солодко-вершкового масла, та маслянку суху розпилювального сушіння згідно з чинними нормативними документами; - закваски, заквашувальні препарати, бактеріальні концентрати або бактеріальні препарати прямого внесення на чистих культурах молочнокислого стрептокока з молочнокислою паличкою вітчизняного виробництва або без неї згідно з чинними нормативними документами або аналогічні закваски, бактеріальні концентрати та бактеріальні препарати закордонного виробництва за наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я; - воду лигну згідно з ГОСТ 2874. Маркування На кожну одиницю спожиткового лаковання наносять, такі дані: — назву продукту; — назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей виробництва; — масу нетто, г; — інформаційні дані про поживну цінність та калорійність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г продукту ; — кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності; — номер партії, — умови зберігання, — позначення цього стандаріу. Етикетки харчових продуктів, на яких використовують символи, повинні містити лише такі символи, які були затверджені відповідними міжнародними та регіональними організаціями з питань стандартизації. Опис специфічній символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюють у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На кожну одиницю транспортної тари з картону наносні маркування відповідно з обов'язковим зазначенням: — кількості пакувальних одиниць; — маніпуляційних знаків згідно з ГОСТ 14192: «Оберігати від нагрівання» та «Верх». Маркування наносять способом, який забезпечує чіткість читання. Приклад позначення: «Ряжанка_____________________ 2,5 % жиру. ДСТУ 4565:2006» (власна назва за наявності) Пакування Продукти пакують масою нетто від 100 г до 1500 г у спожиткове пакування: стаканчики з полістирольної стрічки та інших полімерних матеріалів; паперові пакети, пакети з поліетиленової плівки; пляшки скляні або з полімерних матеріалів та інше спожиткове пакування вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або закордонного виробництва, що дозволено Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами. Спожиткове пакування закривають способом, який гарантує його цілісність та збереженість продуктів. Продукти у спожитковому пакованні з підприємства-виробника випускають у транспортній тарі: груповому пакуванні (блоками) з термозсідальною плівкою згідно з ГОСТ 25951, лотках із вічками згідно з ГОСТ 9142, ящиках картонних, полімерних або дротяних згідно з чинними нормативними документами або іншій транспортній тарі, що дозволена Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я для транспортування харчових продуктів та яка забезпечує цілісність спожиткового пакування. Маса нетто транспортного пакування — не більше ніж 20 кг Допустимі відхили маси нетто для пакувальної одиниці нормують згідно з та таблицею.
Транспортування Продукт транспортують усіма видами критого транспорту згідно з правилами перевезення швидкопсувних харчових продуктів, які чинні на даному виді транспорту. Зберігання Продукти зберігають у холодильниках або холодильних камерах за температури, від 0 °С до 6 °С. Строк придатності продуктів не більше ніж 7 діб. Витяг з ДСТУ 4417:2005 Кефір Класифікація Кефір залежно від масової частки жиру виробляють: — кефір нежирний; — кефір з масовою часткою жиру від 1,0 % до 5,0 %. Органолептичні показники
Фізико-хімічні показники
Вимоги до сировини Для виробництва кефіру використовують: - молоко коров'яче не нижче 1 сорту густиною не менше ніж 1028 кг/м3 згідно з ДСТУ 3662; - молоко знежирене кислотністю не більше 20 °Т, густиною не менше ніж 1030 кг/м3, одержане з молока, що відповідає вимогам ДСТУ 3662; - вершки, одержані з коров'ячого молока, що відповідає вимогам ДСТУ 3662 або згідно з чинними нормативними документами; - симбіотичну кефірну закваску на кефірних грибках або концентрат грибкової кефірної закваски вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або аналогічну закваску закордонного виробництва за наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я Дозволено для нормалізації кефіру за фізико-хімічними показниками застосовувати: - молоко коров'яче незбиране сухе розпилювального сушіння вищого сорту, молоко знежирене сухе розпилювального сушіння та вершки сухі розпилювального сушіння вищого сорту згідно з ДСТУ 4273; - маслянку, яка одержана під час виробництва солодко-вершкового масла, та маслянку суху розпилювального сушіння згідно з чинними нормативними документами; - воду питну згідно з ГОСТ 2874 (для відновлення сухих молочних продуктів). Зберігання Кефір зберігають в холодильниках або холодильних камерах за відносної вологості не більше ніж 80 %. Строк придатності кефіру за температури від 0 °С до 6 °С: - для кефіру, що виготовлений з використовуванням симбіотичної кефірної закваски на кефірних грибках — не більше 3 діб; - для кефіру, що виготовлений з використовуванням концентрату грибкової кефірної закваски — не більше 5 діб. Маркування, пакування, транспортування – так як в ряжанки. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-21; Просмотров: 223; Нарушение авторского права страницы