Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Соціальна нерівність в освіті.



Говорячи по соціальну нерівність в освіті слід звернути увагу на процес диференціації освіти по лінії «масова-елітна». Термін "елітна освіта" використовується в літературі неоднозначно, часом у різних сенсах. Перш за все, елітною називають освіту високої якості. Під ним розуміють також освіту, націлену на підготовку еліти -
політичної, економічної, культурної. Часом під терміном «елітна освіта» мається на увазі освіта для еліти, для вихідців з вищих привілейованих класів і страт суспільства. Для того щоб не змішувати ці значення, вводиться термін «елітарна освіта». Елітарна освіта - це освіта для вузького кола, призначена для вихідців із знатних ("еліта крові") і найбільш заможних сімей (еліта багатства). Таким чином, елітарна освіта - це
закрита система. А термін "елітна освіта" використовується по відношенню
до такого типу високоякісної освіти, яка носить відкритий характер,
тобто нею охоплені діти, що відрізняються високими інтелектуальними здібностями,
вихідці з будь-яких соціальних верств, класів, груп, де критерієм відбору є
не знатність, багатство чи зв'язки, а саме інтелектуальні та інші якості
особистості, її таланти.

Питання про диференціацію
освіти, про справедливість або несправедливість існування елітних шкіл
досить тривалий час обговорюється в світовій літературі з соціології
освіти. У ньому виявилися два альтернативних підходи. Егалітарні критики
елітної освіти використовують такі аргументи: наявність елітних шкіл -
це виклик демократії, це пережиток аристократичних часів, це соціальний
атавізм, елітні школи шкідливі, тому що вони ставлять дітей у нерівні умови,
бо вони відтворюють та підтримують, закріплюють систему соціально-
класової нерівності. Власне, аргументи критиків елітарної освіти - це насамперед марксистські критики.

Їх аргументи не позбавлені підстав. Але відомо також, що егалітарні теорії
в радянській педагогіці завдали значної шкоди якості освіти, вони робили середню освіту дійсно "середньою" в сенсі її
посередності, однаковості, ігнорування вундеркіндів, які "ламають лад", та вимог до педагогів звертати основну увагу на
"підтягування" відстаючих, які обов’язково повинні отримати середню
освіта
Аргументи прихильників елітної освіти наступні: єдина (і однакова) система навчання
пригнічує індивідуальність, нівелює особистості учнів, не стимулює
розвиток їх талантів, унікальних здібностей. У демократичному суспільстві поряд
з державною повинна існувати і незалежна від неї система освіти,
в тому числі альтернативна, і нехай батьки і діти вибирають ту систему, яка
їм більше підходить. А якщо обдаровані діти з малозабезпечених сімей не можуть
оплачувати дорогі приватні школи, то вони мають право на дотацію з
боку держави, благодійних фондів, на стипендії для талановитих
дітей з бідних верств суспільства, які є в багатьох елітних школах.

Слід також звернути увагу на гендерні нерівності в освіті. На сьогодні не можна стверджувати, що доступ до середньої чи вищої освіти є нерівним для чоловіків і жінок. Жінки на рівні з чоловіками можуть отримувати середню освіту і вступати до вищих навчальних закладів. Але якщо проблема нерівного доступу жінок до освітніх ресурсів втрачає актуальність, то існування гендерної нерівності у процесі початкової та середньої освіти заслуговує уваги. Гендерна стратифікація в школі виявляється в тому, що якщо в школі є чоловіки, то, з більшою ймовірністю, вони - керівники. Крім того, деякі предмети і дисципліни ідентифікуються у студентів і школярів зі статтю викладача. Тим самим може психологічно програмуватися вибір професії залежно від статі (фізико-математичний блок - для хлопчиків, філологічний і природничий - для дівчаток). Гендерні особливості стилів викладання та спілкування в освіті заслуговують окремої уваги. Наприклад, американські вчені відзначають, що починаючи з дошкільного віку педагоги заохочують хлопчиків до самовираження й активності, а дівчаток - до слухняності і старанності, охайного зовнішнього вигляду. Психологічні дослідження виявили такі тенденції впливу вчителів на гендерну соціалізацію дітей:
- педагоги приділяють хлопчикам більше уваги і в середньому на 20 відсотків більше навчального часу, ніж дівчаткам;
- вчителі чекають від хлопчиків більш високих результатів, ніж від дівчаток, і вище оцінюють навчання хлопчиків;

- хлопчиків хвалять частіше, ніж дівчаток. Хлопчиків частіше хвалять за їх знання і за правильні відповіді, а дівчаток - за слухняність і старанність. Засуджують хлопчиків частіше через невміння поводитися, а дівчаток - за помилки у відповідях.

 

Якщо резюмувати огляд, то виходить, що в системі освіти складається ситуація, при якій:
- учні систематично можуть приходити до висновку, що саме чоловіки грають провідну роль в суспільстві;
- обмежуються знання учнів про внесок жінок в культуру і про традиційно жіночих сферах життя;
- педагоги більшою мірою заохочують хлопчиків на досягнення

 

Найбільш очевидним наслідком гендерної нерівності в освіті є ​​ відтворення цілої системи помилкових гендерних стереотипів. Працівникам освіти необхідно бути більш уважними до тих форм і моделей міжособистісної взаємодії, які встановлює гендерна нерівність у школах, і до змісту навчальних планів і підручників. Важливо розуміти, що незбалансовані у гендерному відношенні навчальні плани та матеріали можуть обмежувати соціальний і культурний розвиток як хлопчиків, так і дівчаток.   

Також слід розглянути вікову та територіальну нерівності у освіті. Проблема ейджизму у сфері освіти є актуальної для України та інших пострадянських країн. Якщо попередньо розглянуті нерівності більшою мірою стосувались учнів, то вікова нерівність безпосередньо зачіпає викладачів. Молодим спеціалістам складно, навіть практично не можливо, зайняти керівні посади у освітніх організаціях, навіть якщо їх компетентність не викликає сумніву. У даному випадку значно більше цінується досвід. Протраві є нерівності повзуні з розглянутою вище проблемою елітної освіти. Діти, проживаючі в сільській місцевості мають значно менший доступ до елітної освіти, ніж діти, що проживають у містах. Та й якість освіти є територіально диференційованою, адже міські школи мають більш кваліфікований персонал та краще матеріальне забезпечення.

 

 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-05-08; Просмотров: 275; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.009 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь