ВСТАНОВЛЕННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ АВТОРЕЖИМУ НА ВАГОНІ

 

18.1 Перед постановкою на вагон на авторежимі необхідно перевірити вихід кільцевої проточки вилки з корпусу (розмір «в»), який повинен бути не менший ніж 2 мм.

18.2 Авторежим має кріпитися на вагоні до спеціального кронштейна через гумову прокладку.

Кріпити авторежим потрібно болтами, гайками і контргайками, затягуючи їх у діагональній послідовності.

18.3 Перед підкочуванням візка під вагон необхідно перевірити кріплення на ньому і справність опорної балки.

Опорна балка, регулювальні планки, контактна планка мають відповідати вимогам конструкторської документації на візок.

На опорній балці не має бути тріщин і деформації. У випадку наявності дефектів опорну балку необхідно замінити.

Опорна балка має кріпитися на спеціальних полицях бокових рам через гумометалеві елементи залежно від її конструкції:

- болтами М20, шайбами збільшеного діаметра, прорізними або корончатими гайками і шплінтами, що входять в отвір болта і проріз гайки. Довжина болта в залежності від конструкції опорної балки повинна бути 90 мм або 100 мм і забезпечувати кріплення опорної балки таким чином, щоб між полицею рами і шайбою болта був присутній зазор від 3 мм до 5 мм і опорна балка могла вільно переміщатися в пазах бокових рам.

- спеціальними нестандартними болтами М20 (болти із збільшеною прямокутною головкою), які вкручуються у втулку, що приварена до опорної балки і фіксуються шплінтами, що входять в отвір болта і прорізь втулки. Довга вісь прямокутної головки болта має розташовуватись перпендикулярно до довгої осі овального отвору в полиці бокової рами візка, в цьому разі, для того, щоб опорна балка змогла вільно переміщатися в пазах бокових рам, між полкою і головкою болта має бути зазор від 1 мм до 3 мм.

18.4 Контактна планка має бути жорстко закріплена на опорній балці за допомогою двох болтів M12 довжиною не більшою ніж 60 мм, пружинних шайб і гайок з постановкою шплінтів в отвори болтів. В цьому разі шплінти в отвори болтів мають встановлюватися після регулювання положення упора авторежиму. Відстань від центру упору до краю планки має бути не менша ніж 60 мм. Приварювання замість планки підручних деталей або планок з розмірами, меншими ніж установлені, не допускається.

18.5 Після підкочування візка під вагон упор авторежиму має знаходитися над середньою зоною контактної планки опорної балки візка: відстань від упора авторежиму до краю контактної планки не має бути менша ніж 50 мм.

18.6 Регулювальні планки мають ставитися під контактну планку і кріпитися до опорної балки через отвори в них болтами, заодно з контактною планкою. Приварювати регулювальні планки зверху контактної планки заборонено. Допускається постановка не більше п’яти регулювальних планок товщиною від 1,5 мм до 5 мм.

18.7 Зазор між упором авторежиму і контактною планкою опорної балки візка для вагонів з тарою до 27 тонн (рисунок 18.1) потрібно регулювати на порожньому вагоні, з додерженням наступних вимог:

- вихід кільцевої проточки вилки з корпусу (розмір «в») має бути не менший ніж 2 мм;

- між упором авторежиму і контактною планкою візка має бути обов’язково зазор. Зазор (розмір «а») має бути не більший ніж 3 мм. Зазор необхідно регулювати зняттям або постановкою металевих регулювальних планок під контактну планку, відповідно до 18.6;

- заборонено регулювати розмір «а», змінюючи розмір «б» авторежиму 265А-1 (265А-1М) або розмір «У» у авторежиму 265А-4 за допомогою гайки авторежиму, зашплінтованої в АКП;

- режимний валик повітророзподільника повинен бути закріплений на середньому чи на навантаженому режимі відповідно до вимог  ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015.

18.8 Під час установки авторежиму на вагоні з тарою від 27 т і більше необхідно використовувати тільки композиційні колодки.

Під час регулювання положення упора авторежиму для вагонів з тарою від 27 т до 45 т режимний валик повітророзподільника має бути закріплений на середньому режимі, після підкочування візків під порожній вагон між упором авторежиму і контактною планкою візка не має бути зазору, кільцева проточка на вилці авторежиму не має бути видна.

Необхідність регулювання положення упора авторежиму має визначатися за результатами перевірки гальма на порожньому вагоні, для чого проводиться гальмування і перевіряється тиск у гальмівному циліндрі, який має бути для вагонів з тарою від 27 т до 32 т – 0,16±0,01 МПа (1,6±0,1 кгс/см²), для вагонів з тарою від 32 т до 36 т – 0,19±0,01 МПа (1,9±0,1 кгс/см²), а для вагонів з тарою від 36 т до 45 т – 0,22±0,01 МПа (2,2±0,1 кгс/см²). У випадку невідповідності тиску в гальмівному циліндрі цим величинам проводиться регулювання положення упора авторежиму зняттям або постановкою додаткових регулювальних металевих планок під контактну планку опорної балки візка. Регулювати положення упора авторежиму за допомогою його гайки, зашплінтованої в АКП, заборонено.

На рамі вагонів після виконаного регулювання поруч з написом «АВТОРЕЖИМ» наноситься величина розрахункового натискання колодок         (у тонах сили) на вісь і величина тиску в гальмівному циліндрі в разі повного службовому гальмуванні порожнього вагона в наступному вигляді:

- «порожній – 4,5 тс/1,5-1,7» - на вагонах з тарою від 27 т до 32 т;

- «порожній – 5,0 тс/1,8-2,0» - на вагонах з тарою від 32 т до 36 т;

- «порожній – 6,5 тс/2,1-2,3» - на вагонах з тарою від 36 т до 45 т.

18.9 Регулювання положення упора авторежиму для вагонів з тарою від 27 т до 45 т допускається поєднувати з випробуванням гальма порожього вагона.

Авторежим встановлений правильно – кільцева проточка на вилці видна, відстань між упором та контактною планкою не перевищує 3 мм

Авторежим несправний та встановлений неправильно – кільцева проточка на вилці не видна, відстань між упором та контактною планкою більша 3 мм

Рисунок 18.1 – Встановлення авторежиму на вагоні з тарою до 27 т

 

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться: