Система масової комунікації.

Від характеру залежить система масової комунікації. Класичною є така система (схема 1), в основі якої лежать суб’єктно-об’єктні зв’язки (комунікант як суб’єкт, виконує активну роль у спілкуванні; комунікат як об’єкт, виконує пасивну роль у спілкуванні й залежить від комуніканта): 

комунікант-повідомлення(висловлювання)-засоби спілкування-комунікат-(ефективна)реакція комуніката

Класична система масової комунікації відображає природу масового спілкування, суть якої полягає в тому, що комунікант завжди воліє до “підкорення” комуніката, отримання ефекту порозуміння, згоди, але при цьому не береться до уваги чи навіть не допускається конфлікт між комунікаторами, який виражається у “непокірності” комуніката, у його небажанні розуміти, співпереживати, реагувати відповідним чином. 

Схема класичної системи масової комунікації завжди відображає спілкування, що має успішний результат, коли стовідсоткову ефективність комунікаційного процесу забезпечено. Вивчення реального процесу масової комунікації переконує в тому, що спілкування може проходити різні проміжні етапи: від невизначеності — до взаємозгоди; від невизначеності — до конфлікту; від невизначеності — через конфлікт — до порозуміння і т. д. Тобто пасивна роль комуніката змінюється активною роллю. Через те класична система масового спілкування може мати варіанти. Одним із них є система з суб’єктно-суб’єктним зв’язком.

комуні кант-повідомлення (висловлювання)-засоби спілкування-комунікат-фільтри (внутрішньосистемні — цінності, моральні засади, стани комунікаторів і т.д.; позасистемні — вплив соціуму, наприклад у

вигляді цензури, телефонного права тощо)-ефекти як реакція комуніката

Пасивні й активні маси — це не види мас, а стани маси в процесі впливу на неї. У пасивному стані маса перебуває, коли: 1) існує висока довіра до комуніканта; 2) члени маси втрачають свідомий контроль за ситуацією, своїми вчинками тощо; 3) цінності, моральні засади, погляди, цілі комунікаторів збігаються.

В активному стані маса перебуває у таких випадках: 1) члени маси контролюють ситуацію, поведінку; 2) відсутня висока довіра до комуніканта; 3) цінності, моральні засади, погляди, цілі комунікаторів не збігаються.

Чи треба систему з суб’єктно-суб’єктним зв’язком вважати альтернативною класичній? Все-таки ні. Оскільки кінцевою метою будь-якого масового спілкування є “підкорення” комуніката.

Активність маси не відміняє, а лише ускладнює завдання, методи і технологію мовця щодо отримання бажаного результату — впливу на маси. “Покорити” свою аудиторію — і є результатом масового спілкування.

Таким чином, можна говорити про два принципові варіанти класичної системи масового спілкування:

 1) авторитарну систему масового спілкування (маса є пасивною) 

 2) демократичну систему масового спілкування (маса активна). 

 

 

Види та основні функції масової комунікації.

Види масової комунікації.

Види масової комунікації розрізняють на основі використання форм масового спілкування у певних сферах для виконання визначених суспільством або професійним комунікантом завдань. Для прикладу розглянемо кілька видів масової комунікації.

Масмедійні комунікації.

Масове спілкування, у середовищі якого функціонує масовоінформаційна індустрія, що пов'язана з використанням засобів комунікації і передбачає виконання суспільно важливих завдань, спрямованих на забезпечення суспільства інформацією,— модифікується у масмедійні комунікації, до яких належать телевізійні, радіо-, пресові та електронні комунікації. Особливістю масмедійних комунікацій є низький рівень комунікаційної інтенції (відсутність спеціальної уваги професійних комунікантів до цілей масового спілкування). Перевага віддається інформаційній інтенції, тобто виробничо-інформаційному цілепокладанню. Масмедійні комунікації відрізняються від інших видів масової комунікації тим, що для представників мас-медіа виготовлення інформаційних продуктів розглядається як основна мета й завдання.

Рекламна комунікація.

Масова комунікація є середовищем для рекламної діяльності. Особливістю працівників сфери реклами, на відміну від працівників мас-медіа, є чітка визначеність щодо цілей рекламних кампаній — забезпечити коло потенційних покупців рекламованого товару чи користувачів рекламованої послуги.Масова комунікація у рекламній діяльності є обов'язковим її компонентом, адже тільки завдяки їй рекламісти можуть забезпечити виконання основного свого завдання — залучити максимальну кількість покупців до рекламованого продукту чи максимальну кількість користувачів рекламованої послуги. На відміну від масмедійних комунікацій рекламна комунікація тримається на серйозному вивченні психології людей, їхніх потреб із метою забезпечити ефективний вплив реклами на людей.

PR-комунікації.

Паблік рилейшинз  є видом суспільної діяльності, пов'язаної з формуванням потрібної громадської думки стосовно певної організації чи особи. Масова комунікація є основним середовищем, в якому функціонують інститути PR, адже вони покликані впливати на громадськість насамперед через канали комунікації та за допомогою ЗМК. Особливістю PR-комунікацій,— а до них належать комунікації для створення іміджу організацій, осіб, створення брендів, формування або підтримання громадської думки про організації чи особи.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: