Пропагандистська комунікація.

 Пропаганда є різновидом суспільної діяльності, пов'язаної з масовим переконанням у правильності чи неправильності тих або інших ідей, думок, понять, принципів. Пропагандисти використовують майже всі форми масового спілкування, аби тільки виконати визначені завдання, спрямовані на корекцію масової свідомості. Пропаганда відрізняється від PR тим, що вона спрямована на зміни в громадській думці, масовій свідомості стосовно явищ ідеологічного характеру.

Агітаційна комунікація.

Масова комунікація, яка обслуговує потреби агітаторів, їхню діяльність, спрямовану на заклик, заохочення, називається агітаційною. На відміну від пропагандистської комунікації, яка передбачає отримання позитивного результату у вигляді переконаного комуніката, агітаційна обмежується проявом готовності збоку комуніката певним чином діяти, виявом зацікавлення до чогось чи когось.

Функції масової комунікації. У 1948 р. Р.Лассуелл виділив три основні функції масової комунікації:

1. огляд навколишнього світу, які можна інтерпретувати як інформаційну функцію;

2. кореляція з соціальними структурами суспільства, які можна тлумачити вплив на суспільство та його пізнання через зворотний зв'язок;

3. передача культурної спадщини, які можна розуміти, як познавательно-культурологичну функцію,функцию наступності культур.

 I960 р. До. Райт— розважальну. Мак-Квейл назвав ще одне функцію масової коммуникации — мобілізуючу, маю на увазі специфічні завдання, що виконує масова комунікація під час багатьох кампаний, частіше — політичних, рідше — релігійних.

У виконанні вітчизняної психолінгвістику виділяються чотири функции, типові для радіо- і телевізійного спілкування:информаційна; регулююча; соціального контролю; соціалізації особистості — прищеплювання особистості тих чорт, які бажані для прощества.

Інформаційна функція залежить від наданні масовому читачеві, слухачу і викликає глядачеві актуальною информации про найрізноманітніших сферах діяльності — ділової, науково-технічної, політичної, юридичної, медичної тощо. Одержуючи великий обсяг інформації, люди й не лише розширюють свої пізнавальні можливості, а й збільшують свій творчий потенціал. Знання інформації дає можливість прогнозировать свої дії, заощаджує час. У цьому помітно посилюється мотивація до спільних дій. У цьому сенсі дана функція сприяє оптимізації корисною діяльності нашого суспільства та індивіда.

Регулююча функція має широкий діапазонвоздействия на масову аудиторію, починаючи із встановлення контактів, і закінчуючи контролю за суспільством. Масова комунікація впливає формування свідомості групи й особистості, формування суспільної думки й створення соціальних стереотипів. Але тут криються можливості маніпулювати й управляти ними громадським свідомістю, фактично здійснювати функцію соціального контролю. При певних умов цю функцію служить цілям «промивання мізків».

Люди, зазвичай, приймають ті соціальні норми, етичні вимоги, естетичні принципи, які переконливо пропагуються ЗМІ як стереотип життя, стилю одягу та т.п. Так відбувається соціалізація індивіда відповідно до нормами, бажаними суспільству у цей історичний період.

Культурологічна функція включає у собі ознайомлення досягнення культури й мистецтв і сприяє усвідомлення суспільством необхідності наступності культури, збереження культурних традицій. З допомогою ЗМІ люди знайомляться особливостям різних культур і субкультур. Це розвиває естетичний смак, сприяє порозумінню, зняттю соціальної напруженості та зрештою сприяє інтеграції суспільства.З даної функцією пов'язано поняття масової культури, ставлення до якої плані її на соціальну цінності неоднозначно. З одного боку, прагнення познайомити широкий загал досягнення світового мистецтва, новими напрямами є безсумнівною заслугою ЗМІ. З іншого боку, низький художній рівень розважальних програм, необмежені можливості їх тиражування виховують поганий смак в споживачів масової культури.

Соціальна сутність масової комунікації: це — могутній засіб на суспільство з єдиною метою оптимізації своєї діяльності, соціалізації індивіда і інтеграції суспільства.

 Функції масової інформації

1) віддзеркалення (відображення) значущих подій, які відбуваються в навколишньому світі й суспільстві;

2) віддзеркалення (відображення) значущих рішень, які прийняті керівними інститутами суспільства;

3) віддзеркалення (відображення) реакції (в тому числі й критики) членів суспільства на дії та рішення інститутів суспільства;

4) забезпечення діалогу між членами суспільства і його інститутами суспільства;

5) вплив на коригування дій та рішень, прийнятих інститутами суспільства, відповідно до вимог його членів;

6) сприяння демократичності механізму функціонування інститутів суспільства;

7) розширення банків інформації членів суспільства;

8) задоволення пізнавальних, естетичних та емоційних потреб членів суспільства;

9) формування систем цінностей членів суспільства, зокрема в ділянках культури, політики й науки;

10) вплив на членів суспільства в усіх сферах їх суспільного життя;

11) формування суспільної свідомості членів суспільства.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: