Основні поняття електронних таблиць

Документ Excel називається робочою книгою. Робоча книга являє собою набір робочих аркушів, кожний з яких має табличну структуру і може містити одну або кілька таблиць. У вікні документа в програмі Excel відображається тільки поточний робочий лист, з яким і ведеться робота. Кожен робочий лист має назву, яка відображається на ярличку листа, що відображується в його нижній частині. За допомогою ярличків можна перемикатися до інших робочих листів, які входять в ту ж саму робочу книгу. Щоб перейменувати робочий лист, треба двічі клацнути на його ярличку. Робочий лист складається з рядків і стовпців. Стовпці озаглавлені великими латинськими буквами і, далі, двобуквений комбінаціями. Усього робочий лист може містити до 256 стовпців, пронумерованих від А до IV. Рядки нумеруються цифрами, від 1 до 65 536 (максимально допустимий номер рядка). Осередки і їх адресація. На перетині стовпців і рядків утворюються осередки таблиці. Вони є мінімальними елементами для зберігання даних. Позначення окремої клітинки поєднує в собі номери стовпця і рядка (в цьому порядку), на перетині яких вона розташована, наприклад: А1 або DE234. Позначення осередку (її номер) виконує функції її адреси. Адреси клітинок використовуються при записі формул, що визначають взаємозв'язок між значеннями, розташованими в різних осередках. Одна з комірок завжди є активною і виділяється рамкою активної комірки. Ця рамка в програмі Excel грає роль курсору. Операції введення і редагування завжди виробляються в активній клітинці. Перемістити рамку активного осередку можна за допомогою курсорних клавіш або покажчика миші.
Діапазон клітинок. На дані, розташовані в сусідніх осередках, можна посилатися в формулах, як на єдине ціле. Таку групу осередків називають діапазоном. Найбільш часто використовують прямокутні діапазони, що утворюються на перетині групи послідовно йдуть рядків і групи послідовно йдуть стовпців. Діапазон клітинок означають, вказуючи через двокрапку номери осередків, розташованих в протилежних кутах прямокутника, наприклад: А1: С15. Якщо потрібно виділити прямокутний діапазон комірок, то це можна зробити простяганням покажчика від однієї кутової осередку до протилежного по діагоналі. Рамка поточного осередку при цьому розширюється, охоплюючи весь вибраний діапазон. Щоб вибрати стовпець або рядок цілком, слід клацнути на заголовку стовпця (рядка). Простяганням покажчика по заголовках можна вибрати кілька йдуть підряд колонок або рядків.

3 питання. Аналіз та інтерпретація теоретичних даних для наукового дослідження. Рівень конкретно-наукової методології потребує звернення до загальновизнаних концепцій провідних учених у певній галузі науки, а також тих дослідників, досягнення яких є загальновизнаними.

Пошуки методологічних основ дослідження здійснюють­ся за такими напрямами:

• вивчення наукових праць відомих учених, які застосо­вували загальнонаукову методологію для вивчення конкрет­ної галузі науки;

• аналіз наукових праць провідних учених, які одночасно із загальними проблемами своєї галузі досліджували питання даної галузі;

• узагальнення ідей науковців, які безпосередньо вивча­ли дану проблему;

• проведення досліджень специфічних підходів для вирі­шення цієї проблеми професіоналами-практиками, які не лише розробили, а й реалізували на практиці свої ідеї;

• аналіз концепцій у даній сфері наукової і практичної діяльності українських учених і практиків;

• вивчення наукових праць зарубіжних учених і практиків.

Отже, виходячи з методологічних основ наукового дослі­дження, необхідно чітко відповісти на запитання про: передбачувану провідну наукову ідею, сутність явища (об’єкта, предмета дослідження) суперечності, що виникають у процесі чи явищі, стадії, етапи розвитку (або тенденції). Це і становить наукову концепцію дослідження.

Концепція – це система поглядів, система опису певного предмета або явища, стосовно його побудови, функціонування, що сприяє його розумінню, тлумаченню, вивченню головних ідей. Концепція має надзвичайне значення, оскільки є єдиним, визначальним задумом, головною ідеєю наукового дослідження.

Тобто, той, хто займається науковим дослідженням повинен визначити, сформулювати свою концепцію наукового дослідження.

Як вже зазначалось у попередніх лекціях, є два рівні досліджень: емпіричний і теоретичний. На емпіричному - встановлюють нові наукові факти і на основі їх узагальнення формують закономірності. На теоретичному рівні висуваються й формулюються основні загальні закономірності, що дають змогу пояснити раніше відкриті факти, а також передбачити факти і явища, що відбудуться в майбутньому.

Теоретичне дослідження пов’язане з розвитком і вдосконаленням понятійного апарату відповідної науки і спрямоване на різнобічне пізнання об’єктивної дійсності разом з її суттєвими зв’язками і закономірностями. Слід зауважити, що експериментально-емпіричний і теоретичний рівні пізнання взаємопов’язані між собою.

Теоретичне осмислення здобутих на емпіричному рівні вірогідних фактів - основний шлях отримання дійсно наукових знань. Спираючись на теоретичні методи досліджень, можна побудувати правильно, об’єктивно інтерпретацію накопичених фактів. Інтерпретація полягає у віднайдені центрального поняття, яке є теоретичним визначенням сутності предмета дослідження і його змістової інтерпретації, тобто тлумачення, пояснення та переведення поняття на більш простий і емпірично фіксуючий елемент. Часто-густо основне поняття містить у собі інші, часткові поняття. Вони також підлягають інтерпретації. Усі виявлені на стадії інтерпретації поняття потребують свого пояснення. Метою такого пояснення є уточнення якісної структури предмета дослідження. Поділ компонентів основного поняття на їх елементи (семантично - на терміни, що розуміються однозначно) має назву операціоналізації, а однозначні поняття, одержані в результаті операціоналізації, - операціональними поняттями.

За законами наукової логіки кожне дослідження має бути обґрунтовано теоретично. Тобто, Ви маєте проаналізувати та систематизувати певну кількість наукових літературних джерел, які розкривають проблеми, окреслені вами у об’єкті та предметі дослідження. Необхідно розглянути кілька точок зору на проблему дослідження, виділити параметри та критерії аналізу, які Ви будете враховувати у своєму експерименті. В огляді літератури Ви повинні окреслити основні етапи розвитку наукової думки із досліджуваної вами проблеми. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, маєте назвати ті питання, що залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Список літератури для аналізу, в основі якого базова література - підручники та посібники, а також журнальні статті, дисертації, монографії
та ін. наукові роботи. Етикою передбачено при плануванні власного дослідження спиратись на близькі роботи інших авторів. Це не означає, що Ви маєте знайти ідентичні за теоретичною основою та методами роботи. Ваше основне завдання - ознайомитись з тим, що було зроблено в обраній вами сфері, щоб сформувати загальне уявлення про проблему та накреслити власний шлях

Методи теоретичного рівня: абстрагування, ідеалізація, формалізація, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аксіоматика, узагальнення і т.д. Для аналізу чисельних результатів, пов'язаних зі складними процесами чи явищами дані методи застосовують комбіновано, в тісній взаємодії між собою.

Теоретичні методи дослідження передбачають глибокий аналіз фактичного матеріалу, абстрагування від усього другорядного, виявлення процесу в чистому вигляді, розкриття його істотних закономірностей, пояснення зовнішнього внутрішнім тощо. Якщо емпіричні методи передбачають дослідження на рівні явищ, то теоретичні - на рівні їх сутності.

За допомогою аналізу можна в явищі виявити і розглянути окремі його сторони, ознаки, особливості, властивості. Аналіз допомагає розібратися з найскладнішими явищами. Це означає відокремити одні однорідні факти від інших, зіставити їх, виявити, які факти трапляються найчастіше, а які - дуже рідко, що є типовим для цього явища і що - випадковим.

Теоретичний аналіз проблеми є обов’язковим і необхідним етапом наукового дослідження. Наукові знання, з кожної конкретної галузі, знаходиться у постійному розвитку, що призводить до виникнення нових течій та підходів. Дослідники, які працюють в межах різних підходів застосовують різні методи та прийоми. Всебічний аналіз наукової літератури з проблеми забезпечує формування системного авторського погляду на явище, що вивчається, направлені на вивчення і виявлення причин, зв'язків, залежностей, що дозволяють встановити поведінку об'єкту, визначити і вивчити його структуру, характеристику на основі розроблених в науці принципів і методів пізнання. В результаті отриманих знань формулюють закони, розробляють теорію, перевіряють факти і ін.

На теоретичному рівні пізнання широко використовуються логічні методи схожості, відмінності, супутніх змін, розробляються нові системи знань, вирішуються завдання подальшого узгодження теоретично розроблених систем з накопиченим новим експериментальним матеріалом.

Головне завдання аналізу дослідних даних полягає у їх порівнянні зі сформульованою раніше гіпотезою дослідження. Найчастіше результати такого порівняння зводяться до трьох можливих випадків:

1. Сформульовані у гіпотезі передбачення повністю узгоджуються з результатами дослідження. Завдяки цьому стає можливим сформулювати нові підтверджені дослідними даними теоретичні положення чи закономірності.

2. Результати дослідження лише частково узгоджуються з висунутими у гіпотезі передбаченнями, а іноді і суперечать деяким з них. Внаслідок такої ситуації виникає необхідність змінити формулювання основних положень гіпотези. Для підтвердження правомірності зміненої гіпотези проводять додаткові корегуючі дослідження; тільки після всього цього роблять остаточні узагальнення.

3. Гіпотеза не підтверджується дослідними даними. Тоді її критично аналізують, повністю переглядають і проводять нові дослідження.

Варто пам'ятати, що навіть негативні результати дослідження мають свою цінність і ніколи не принижують його значення. У багатьох випадках вони можуть допомогти правильно змінити уявлення дослідника про досліджувані об'єкти, процеси чи явища.

На основі проведеного аналізу формулюють висновки або пропозиції. Результативність такої роботи значною мірою залежить від рівня кваліфікації та ерудиції дослідника, адже у даному разі потрібно стисло, чітко і зрозуміло розкрити і показати те нове і суттєве, що є результатом дослідження, дати йому вичерпну оцінку і визначити шляхи подальших досліджень.

 

Список рекомендованої літератури

 

1. Александров В. В. Диаграммы в Exsel / Александров В. В. - Москва: «Издательский дом «Вильямс», 2004.

2. Афанасьєв А. Основи наукових досліджень: [навч. посібник] /Афанасьєв А. - Х.: ХНЕУ, 2005.

3. Білоусова Т. Основи наукових досліджень: [навч. посібник] /Білоусова Т. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський держ. ун-т. 2004.

4. Войтюшенко Н. М. Інформатика і комп'ютерна техніка /Н. М. Войтюшенко А.І. Остапець. - К.: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2006.

5. Леонтьев В. П. Новейший самоучитель работы на компьютере /Леонтьев В. П.. «ОЛМА Медиа Групп», Москва, 2007.

6. Сілкова Г.В. Інформаційно-аналітичні дослідження як особливий аспект інформаційної діяльності // Міжвуз. зб. наук. праць.– Рівне, 1997. – С.188-193.

7. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: [Підручник для студентів вищих навч. закладів] / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – К.: Знання, 2006.

8. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня (методичні поради): [3-є вид., випр. і доп.] /[автор-упоряд. Л. А. Пономаренко]. - К.: Толока, 2007.

Лекція 5. Послідовність оформлення курсової, дипломної

роботи та форми написання наукових звітів

 

                                                                                         канд. пед. наук, доцент

                                                                            Павленко О. О.

 

План

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: