Яких же вимог слід дотримуватись при їх підготовці та оформленні?

Реферат (в перекладі з латинської - доповідати, повідомляти) короткий виклад змісту одного або декількох документів з певної теми. При індивідуальній роботі з літературою ре­ферат є короткий збагачений запис ідей з декількох дже­рел. Часто реферат готують для того, щоб передати ці ідеї аудиторії.

Обсяг реферату залежить від обраної теми, змісту доку­ментів, їх наукової цінності або практичного значення.

Найчастіше маємо справу з інформативними і розши­реними (зведеними) рефератами.Інформативний реферат повністю розкриває зміст теми, містить основні фактичні і теоретичні повідомлен­ня. Він потребує глибокого вивчення першоджерел, доб­рої пам'яті, уміння пов'язувати теоретичні положення з сучасністю, робити глибокий аналіз та практичні висновки, нарешті вчить проводити дискусію. В такому рефераті мають бути визначені: предмет дос­лідження і метод роботи; наведені основні результати; викладені дані про умови дослідження, сформульовані власні пропозиції автора щодо практичного значення змісту і уміння довести його до аудиторії слухачів. Рефе­рат може бути посібником для усного виступу з елемен­тами імпровізації.

Інформаційні реферати можуть розміщуватися у пер­винних документах (книгах, журналах, збірниках праць, звітах про науково-дослідну роботу) і у вторин­них документах (реферативних журналах і збірниках, інформаційних картках та ін.).

Розширений або зведений (оглядовий, багато джерельний) реферат містить відомості про певну кількість опуб­лікованих і неопублікованих документів з однієї теми, зміст яких викладено у вигляді однорідного тексту.

Алгоритм структури реферату:

• Вступ

• Розділ І. Історія та теорія питання

• Розділ II. Вирішення проблеми в сучасних умовах.

• Висновки

• Література

• Додатки (при потребі).

У вступі обгрунтовується актуальність теми, її особливість, і значущість в конкретній галузі науки або практики.

У розділі І наводяться основні теоретичні, експериментальні дослідження з теми. Подається перелік основ­них змістовних аспектів проблеми, які раніше розгляда­лись вченими, визначаються недостатньо досліджені пи­тання, з'ясовуються причини їх слабкої розробленості.

У розділі II подається поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища, тлумачення основних поглядів і позицій проблеми. Особлива увага приділяється вияв­ленню нових ідей та гіпотез, експериментальним даним, новим методикам. вивчення проблеми, практичного дос­віду та висловлення власної думки щодо перспектив роз­витку досліджуваної проблеми.

У висновках подаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції науковця.

До списку літератури включаються публікації пе­реважно останніх 5-10 років. Особливо цінуються праці останнього року видання.

У додатках наводяться формули, таблиці, схеми, якщо вони суттєво полегшують розуміння роботи.

Вибір теми реферату студенти здійснюють відповід­но до тематики затвердженої на кафедрі та за погоджен­ням з науковим керівником.

Обсяг розширеного реферату 20-24 сторінки.

Виклад матеріалу в рефераті має бути коротким і стислим. У рефераті використовується стандартизована термінологія, значення якої зрозуміле з контексту.

Реферат рецензується, оцінюється і враховується при проведенні підсумкового заліку, іспиту з відповідної дис­ципліни.

Рецензія (відгук) на реферат або іншу науково-дослід­ну роботу має об'єктивно оцінювати позитивні і негативні його сторони. В рецензії тією чи іншою мірою слід оціни­ти вміння автора поставити проблему, обґрунтувати її соціальне значення, розуміння автором співвідношення між реальною проблемою і рівнем її концептуальності; по­вноту висвітлення літературних джерел; глибину їх ана­лізу, володіння методами збору; аналізу та інтерпретації емпіричної інформації; самостійність роботи, оригі­нальність в осмисленні матеріалу; обґрунтування вис­новків і рекомендацій.

Стиль рецензії має відповідати нормам, прийнятим для наукових відгуків, тобто бути доброзичливим, але принциповим. Відносно до автора роботи речення слід будувати в третій особі минулого часу («Студент поставив..., розк­рив..., довів..., обґрунтував») до самої роботи - в тепері­шньому часі («реферат містить..., розкриває..., підтвер­джує...»).

Рецензію не слід завершувати оцінкою, вона має органічно випливати зі змісту документа.

Досить поширеною формою оприлюднення резуль­татів наукового дослідження є доповіді та повідомлення.

Доповідь - це документ, у якому викладаються певні питання, даються висновки, пропозиції. Вона при­значена для усного (публічного) прочитання та обгово­рення.

Розрізняють такі види доповідей:

• Звітні (узагальнення стану справ, ходу роботи за певний час)

• Поточні (інформація про хід роботи)

• На теми наукових досліджень

Наукова доповідь - це публічно виголошене повідом­лення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми. (теми, питання), одна із форм оприлюднення результатів наукової роботи, можливості за короткий проміжок часу «увійти» в наукове товариство за умови яскравого вис­тупу.

Структура тексту доповіді аналогічна плану статті.

Алгоритм тексту доповіді:

• Вступ

• Основна частина  

• Підсумкова частина

У вступі зазначається проблемна ситуація, яка зумо­вила потребу публічного виступу, потім обґрунтовуєть­ся основна ідея автора, наводяться аргументи, факти, те­оретичні викладки і на кінець висновки і рекомендації.

Порівняно з науковою публікацією публічна доповідь має свої особливості. Є два методи написання доповіді.

1. Дослідник готує спочатку тези свого виступу і на основі їх пише доповідь на семінар чи конференцію, редагує і готує до опублікування у науковому збірнику, як доповідь чи статтю.

2. Дослідник пише доповідь, а потім у скороченому вигляді знайомить з нею аудиторію.

При написанні доповіді слід зважати на те, що знач­на, суттєва частина її надрукована в тезах, частина – на дисках, на слайдах, кодоплівках, плакатах, тому, доповідач лише дає окремі коментарі до ілюстрованого матеріалу, опубліко­вані тези. Це дозволяє зекономити час виступу на 20-40%.

Доцільним є посилання на попередні виступи, полеміч­ний характер доповідей, що викликає інтерес у слухачів.

При формуванні змісту доповіді слід врахувати, що за 10 хвилин людина може прочитати текст надрукова­ний на чотирьох сторінках машинописного тексту (че­рез два інтервали). Обсяг доповіді становить 8-12 сто­рінок (до 30 хвилини).

Повідомлення, виступ можуть бути обсягом на 4-6 сторінок.

При підготовці наукової публікації, доповіді, висту­пу потрібно уникати:

• неточності і розпливчастості формулювання назви;

• невизначеності особистого внеску в дослідження;

• поверхового викладу змісту та результатів дослід­ження;

• дублювання змісту публікацій;

• досить короткого терміну оприлюднення резуль­татів дисертації.

При цьому тексти монографій, рефератів, виступів по­винні відповідати темі і змісту науково-дослідної роботи.

Результати наукового дослідження можуть завершу­ватись написанням книг, зокрема підручників і навчаль­них посібників.

Розглянемо їх особливості. Підручник - навчальне видання, що містить систе­матизований виклад змісту навчальної дисципліни, відповідає програмі та офіційно затверджений як такий вид видання.

Навчальний посібник - навчальне видання, що час­тково чи повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затверджене як такий вид видання.

Підручники та навчальні посібники затверджуються Міністерством освіти і науки України як нормативні видання з відповідним грифом. Присвоєння грифу означає, що підручник або навчаль­ний посібник відповідає встановленим вимогам: щодо відповідності навчальній програмі за змістом, щодо об­сягу і щодо технічного оформлення.

При створенні підручників та навчальних, методич­них посібників необхідно врахувати такі вимоги:

• навчальні книги повинні мати високий науково-ме­тодичний рівень, містити відповідний довідковий апарат;

• підручники та навчальні посібники мають бути на­писані в доступній формі, навчальний матеріал повинен бути пов'язаний з практичними завданнями, у книзі по­винні простежуватись тісні міжпредметні зв'язки;

• у підручниках і посібниках необхідно посилити ува­гу до питань їх професійної орієнтації з урахуванням ви­користання ЕОМ.

Структура навчальної книги передбачає: зміст (пе­релік розділів); вступ (передмова); основний текст; пи­тання, тести для самоконтролю, обов'язкові та додаткові задачі, приклади; довідково-інформаційні дані для роз­в'язання задач (таблиці, схеми тощо) бібліографічний список; апарат для орієнтації в матеріалах книги (пред­метний, іменний покажчики), додатки, які мають без­посереднє значення до теми книги.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: