УЧАСТІ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Стаття 54. Обставини, що виключають участь судді в розгляді справи

Суддя або народний засідатель не може брати участі в розгляді кримінальної справи:

1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого;

2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, ек­сперт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільно­го відповідача;

2-1) якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, ог­ляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в по­рушенні кримінальної справи або закриття справи;

2-2) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому статтею 61-1 цього Кодексу;

3) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді або народного засідателя.

У складі суду, що розглядає кримінальну справу, не мо­жуть бути особи, які є родичами між собою.

(Стаття 54 із змінами, внесеними згідноз Указом ПВР№ 6834-10 від 16.04.84, Законами Ns 2857-12 від 15.12.92, № 2533-111 (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06 2001)

Суддя (суд) — суб'єкт кримінального процесу, який виконує функцію правосуддя. Згідно зі ст. 124-129 Конституції України су­дочинство здійснюється Конституційним Судом та судами загаль­ної юрисдикції.

Правосуддя здійснюють професійні судді, а у визначених зако­ном випадках — народні засідателі та присяжні. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються тільки закону. Вони мають статус недоторканності.

254

сА                                                         ______ 255 fmamin* °z____________________ ----------- —————————

Стаття 54

Згідно зі ст. 7 Закону України " Про статус суддів" суддями мо­жуть бути громадяни України, які досягай 25 років, мають вищу юридичну освіту та необхідний стаж роботи за юридичним фахом. Судді незалежні, незмінювані, недоторканні.

Під час судового розгляду суд має владно-розпорядчі повнова­ження та керує процесом. За непідкорення розпорядженню голо­вуючого в суді або порушення порядку під час судового засідання громадяни несуть відповідальність за ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд (суддя) зобов'язаний встановити об'єктивну істину та вирішити справу по суті, вживши заходів до захисту прав та закон­них інтересів громадян і юридичних осіб та до усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

Незалежність суддів забезпечується:

— встановленим законом порядком їх обрання, зупинення їх повноважень та звільнення з посади;

— передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;

— таємницею прийняття судового рішення і забороною її роз­голошення;

— забороною під загрозою відповідальності втручання у здійснення правосуддя;

відповідальністю за неповагу до суду чи судді; -•■ недоторканністю суддів;

— створенням необхідних організаційно-технічних та інфор­маційних умов для діяльності суддів, матеріальним і соціаль­ним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу;

— особливим порядком фінансування судів; системою органів судового самоврядування;

— діючою системою забезпечення безпеки судів.

Значною мірою незалежність суддів гарантується особливо сис­темою їх призначення на посаду і звільнення. Згідно зі ст. 7 Закону України " Про статус суддів" та ст. 127 Конституції України право на зайняття посади судді місцевого суду має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання ЗО років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менш як п'ять років, у тому числі не менш як три роки на посаді судді.

Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший ЗО років, який має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менш як сім років, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді.

Необхідною умовою для зайняття посади судді є складання кваліфікаційного екзамену.

Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною.за рішенням суду.

г-тим" -- -_______________________

Кожен громадянин України, який відповідає вказаним вимогам, яе право скласти кваліфікаційний екзамен та звернутися до ідповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомен­дацію його на посаду судді. Результати складеного кваліфікаційного екзамену дійсні протягом трьох років. Кваліфікаційна комісія ре­комендує на посади суддів кандидатів, які виявили найкращі знан­ня, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад.

Перше призначення на посаду судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Кон­ституційного Суду України, обираються безстроково Верховною радою України. Вперше обраний суддя складає присягу такого змісту: " Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим".

Судді недоторканні. Судді не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності і взяті під варту без згоди Верховної Ради України. Суддя не може бути затриманий за підозрою у вчи­ненні злочину, а також підданий приводу чи примусово доставле­ний у будь-який державний орган в порядку провадження у спра­вах про адміністративні правопорушення. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні злочину чи адміністративного правопорушен­ня, • стягнення за яке накладається у судовому порядку, повинен бути негайно звільнений після встановлення його особи.

Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне йому майно і документи. Стаття 13 Закону України " Про статус суддів" передбачає, що проникнення до житла або в службове приміщення судді, в його особистий чи службовий транспорт, про­ведення там огляду, обшуку чи виїмки, особистий обшук судді, речей і документів можуть провадитись тільки за судовим рі­шенням за наявності порушеної кримінальної справи. Відповідно до ст. 12 Закону України " Про статус суддів" суддя не повинен давати будь-які пояснення у справах, що ним розглянуті або роз­глядаються.

Згідно зі ст. 126 Конституції України " вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Суддя не може бути без згоди Верхов­ної Ради України затриманий чи заарештований до винесення об­винувального вироку судом". Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя заборо­няється і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Прояв неповаги до суду або судді з боку осіб, які беруть участь у справі або присутні у судовому засіданні, а так само вчинення поза судовим засіданням будь-яких дій, що свідчать про явну зне­вагу до суду чи судді у зв'язку з їх службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

Суддями та народними засідателями в конкретних кримінальних справах можуть виступати тільки особи, які не підлягають відводу. Суддя не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу (ст. 54 КПК України), якщо він є упередженною особою і зацікав­лений в розгляді справи.

L_

 

257

256________________________________________________ Стаття 55

До складу суду, що розглядає кримінальну справу, не мозкуть входити особи, які є родичами між собою.

Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої'інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в апе­ляційному чи касаційному порядку, а так само брати участь у но­вому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування ви­року або ухвали про закриття справи, постановлених з його участю.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в апеляційному чи касаційному-порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції, а так само в новому розгляді справи в касаційному порядку після скасування ухвали, постановленої за його участі.

Таким чином, у законодавстві знаходить відбиття турбота про те, щоб у всіх випадках була забезпечена участь у вирішенні всіх кримінальних справ тільки таких суддів, повна неупередженість і незалежність яких не викликає жодних сумнівів.

Останніми роками до компетенції суду входить розгляд скарг учасників процесу на рішення, що приймаються слідчим та проку­рором, а саме: на постанову про відмову в порушенні справи; на постанову про закриття справи.

Скарги на незаконність вказаних рішень розглядаються суддею одноособово. За результатами розгляду скарги суддя приймає одне з двох рішень: скасовує незаконне рішення слідчого або прокурора; залишає вказані рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суддя, який розглядав зазначені скарги, не може пізніше роз­глядати відповідну справу по суті та підлягає відводу.

Стаття 55. Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи

Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної спра­
ви в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді
цієї справи в апеляційному чи касаційному порядку, а так
само брати участь в новому розгляді справи в суді першої
інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закрит­
тя справи, постановлених з його участю.
І                                     Суддя, який брав участь у розгляді справи в апе-

{                              ляційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї

я                               справи в суді першої інстанції або в касаційному порядку,

а так само в новому розгляді справи в касаційній інстанції
■ у                               після скасування ухвали, постановленої з його участю.

_с                                    Суддя, який брав участь у розгляді справи в

у                                касаційному порядку, не може брати участі в розгляді тієї

ж справи з суді першої інстанції і в апеляційному поряд-
■ у                               ку, а так само в повторному розгляді справи в

касаційному порядку, якщо постанову (ухвалу), винесену
з його участю, скасовано.
Р'                                   Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може

брати участі в розгляді цієї справи в порядку виключного
^КІ                              провадження.

(Стаття 55 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 6834-10
А"                              від 16.04.84, із Законом Ni 2533-111 (2533-11) від 21.06.2001 — набуває

чинності з 29.06.2001)

ґ.таття 56

Стаття 56. Відвід судді

За наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 цього Кодексу, суддя і народний засідатель зобов'язані за­явити самовідвід. На цих же підставах відвід судді або на­родному засідателю може бути заявлений прокурором, підсудним, захисником, а також потерпілим і його пред­ставником, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або їх представниками.

Заяви про відвід подаються до початку судового слідства. Пізніша заява про відвід допускається у випад­ках, коли підстава для відводу стала відома після початку судового слідства.

(Стаття 56 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 6834-10 від 16.04.84, із Законом № 2533-111 (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)

Стаття 57.  Порядок вирішення заявленого відводу

Відвід, заявлений судді або народному засідателю, вирішується іншими суддями без судді, якого відводять. Суддя, якого відводять, має право дати пояснення з при­воду заявленого відводу. При рівності голосів суддя вважається відведеним.

Відвід, заявлений двом суддям або всьому складові суду, вирішується судом у повному складі простою більшістю голосів. Питання про відвід вирішується в на-радчій кімнаті.

Заява про відвід судді, який одноособово розглядає справу, подасться у письмовому вигляді не менш як за три дні до судового розгляду справи. Відвід, заявлений судді, який одноособово розглядає справу, вирішується постановою голови районного (міського) суду. Коли до складу районного (міського) суду обрано одного суддю або коли відвід заявлено голові районного (міського) суду, питання про відвід вирішується постановою голови міжрайонного (окружного) суду. Відвід, заявлений голові військового суду гарнізону, який одноособово розглядає справу, вирішується постановою голови чи заступника го­лови військового суду регіону, Військово-Морських Сил. В такому ж порядку вирішується питання про відвід, за­явлений у судовому засіданні.

У випадках, коли відведено головуючого суду, а також при його самовідводі слухання справи відкладається для заміни його іншим сумею або справа передається до ви­щестоящого суду д\я вирішення питання про її підсудність.

У разі відводу народного засідателя останній заміняється іншим народним засідателем.

(Стаття 57 із змінами, внесеними згідно з Законами № 2464-12 від 17.06.92, № 4018-12від24.02.94)

Стаття 58. Відвід прокурора

Правила, передбачені статтями 54 і 56 цього Кодексу, стосуються прокурора. Проте коли прокурор брав участь у проведенні досудового слідства в справі, у розгляді справи в суді першої інстанції в апеляційному чи касаційному порядку, то ці обставини не можуть бути підставою для відводу.

9 Тертншник

259

258

Стаття 59

Питання про відвід прокурора на досудовому слідстві вирішує вищестоящий прокурор, а в суді — суд, який роз­глядає справу, відповідно до правил, передбачених части­нами 1 і 2 статті 57 цього Кодексу. Якщо справа розгля­дається суддею одноособово, він одноособово вирішує пи­тання про відвід прокурора.

(Стаття 58 із змінами, внесеними згідно з Законами № 2464-12 від 17.06.92, Ns 2857-12 від 15.12.92, Ns 2533-II1 (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)

Прокурор при виконанні своїх функцій має бути об'єктивним, неупередженим і не зацікавленим у справі.

Прокурор у кримінальному процесі не повинен бути втіленням строгості, нетерпимості і ненависті до обвинувачуваного і підсуд­ного. Слід мати на увазі, що важливіше попередити злочин, аніж розкрити той, який уже скоївся та завдав шкоди і болю людям. Ніяке покарання не замінить ту моральну травму, якої було завдано потерпілому. І немає нічого жахливішого, ніж звинувачення в зло­чині невинної людини. Прокурор, як відзначав А. Ф. Коні, не пови­нен озлоблюватись проти підсудного, звинувачувати його, щоб не трапилось. Він повинен бути дуже обачним в обвинуваченнях, вис­тупати спокійно, усвідомлюючи свій сумний обов'язок (Кони А.Ф. Приемы и задачи прокуратуры // Собрание соч., т 4.— М., 1967.— С. 128).

Стаття 59.

(Статтю 59 виключено на підставі Закону № 2533-Ш (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)

Стаття 60.   Відвід слідчого j особи, яка провадить дізнання

Слідчий і особа, яка провадить дізнання, підлягають відводу:

1) коли вони є потерпілими, свідками, цивільними по­зивачами, цивільними відповідачами або родичами кого-небудь з них, а також родичами обвинуваченого;

2) коли вони брали участь у справі як експерти, спеціалісти, перекладачі, захисники або представники інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільно­го відповідача;

3) коли вони або їхні родичі заінтересовані в резуль­татах справи;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у їх об'єктивності.

За наявності зазначених підстав слідчий і особа, яка провадить дізнання, повинні заявити самовідвід, не чека­ючи заяви про відвід. За цими підставами відвід слідчому й особі, яка провадить дізнання, може бути заявлений об­винуваченим, потерпілим і його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками, а слідчому — і захисником.

Заява про відвід або самовідвід слідчого й особи, яка провадить дізнання, подається прокуророві, який розгля­дає і вирішує u протягом двадцяти чотирьох годин.

(Стаття 60 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 6834-10 від 16.04.84)

гтаття ⁶⁰

Слідчий — суб'єкт кримінального процесу, уповноважений про­вадити досудове (попереднє) слідство. Досудове слідство у кримі­нальних справах провадиться слідчими прокуратури, слідчими органів внутрішніх справ, слідчими податкової міліції, слідчими органів Служби безпеки України.

Слідчими органів Служби безпеки України провадиться розсліду­вання злочинів проти основ національної безпеки, проти миру, без­пеки людства та міжнародного правопорядку, справи щодо контра­банди, найманства, терористичних актів та інших тяжких злочинів, визначених у законі.

Слідчі прокуратури розслідують справи про найбільш тяжкі зло­чини проти життя, прав і свобод людини, проти правосуддя, вста­новленого порядку несення військової служби, про злочини у сфері службової діяльності, бандитизм та інші злочини, визначені в ст. 112 КПК України. Слідчим прокуратури, виходячи із суб'єкта злочину, підслідні справи про злочини:

— вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, відповідно до частини першої статті 9 За­кону України " Про державну службу" та особами, посади яких віднесено до 1 — 3 категорії посад;

— вчинені працівниками правоохоронних органів.

Слідчі органів внутрішніх справ розслідують справи про злочи­ни проти власності та в сфері господарської діяльності, злочини проти здоров'я, честі і гідності особи, громадської безпеки, порядку і моральності, злочини проти статевої свободи та недоторканності особи, злочини проти довкілля та деякі інші злочини, а також усі справи з обвинувачення неповнолітніх.

Слідчі податкової міліції розслідують справи про злочини проти податкової, а в певній мірі і валютної та фінансової системи дер­жави.

Розслідування злочину, передбаченого ст. 209 КК України (легалізація грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом), може здійснюватись як слідчими СБУ, так і слідчими про­куратури, органів внутрішніх справ, податкової міліції.

Незалежно від відомчої належності всі слідчі мають під час розслідування у кримінальній справі однакові процесуальні права та обов'язки, провадять розслідування в одному і тому самому про­цесуальному порядку.

Слідчий зобов'язаний провести об'єктивне розслідування та вжити заходів до розкриття злочину, встановлення об'єктивної істини, захисту прав та законних інтересів громадян, відшкодуван­ня заподіяної злочином шкоди, виявлення та усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, забезпечення правильного застосування закону. Під час провадження попереднього слідства всі рішення про напрям слідства та проведення слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли щодо цього зако­ном передбачено рішення суду або отримання санкції прокурора, і несе повну відповідальність за* іх законне та своєчасне проведення.

9*

260

Стаття 61

_С таття_61±__________________________________ £ бі

 

Стаття 61. Обставини, що виключають участь у справ захисника Захисником не може бути особа:

1) яка брала участь у даній справі як дізнавач слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представн^-потерпілого, - цивільного позивача, цивільно відповідача;

2) яка відповідно до цього Кодексу є свідком і в зв'язк з цим допитувалась або підлягає допиту;

3) яка є  родичем особи, яка провадить дізнання слідчого, прокурора, будь-кого зі складу суду, п терпілого, цивільного позивача;

4) щодо якої порушено кримінальну справу;    МІ

5) визнана недієздатною чи обмежено дієздатною.
Особа не може брати участь у справі як захисник

також у випадках:

1) коли вона у даній справі надає або раніше надавала юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інте­ресам особи, яка звернулася з проханням про надання юридичної допомоги;

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: