Формат альтернативного вибору

Формат альтернативного вибору є скороченою формою запитання багатовибiркового типу, в якому є лише дві вiдповiді, серед яких одна правильна або краща.

Одні автори відносять до цієї групи формат ТF (правильно/ неправильно) водночас iншi відстоюють протилежну позицію, оскільки у запитаннях альтернативного вибору екзаменований має порівняти два варіанти, тоді як формат ТF не є порівнянням у чистому вигляді: в цьому випадку екзаменований має подумки створити протилежний приклад i зробити вибір між вигаданим і наведеним твердженнями. Серед тестологів існують як противники, так i активні прихильники використання цього формату.

До позитивних рис формату можна віднести легкість створення, порівняно з традиційними МСQ, можливість поставити більше запитань протягом одиниці тестового часу, що може забезпечити краще охоплення змісту та зробить тест більш надійним. Цей формат, зрозуміло, використовують у ситуаціях, коли існує лише дві альтернативи. Інша цікава думка — тестові завдання альтернативного вибору є гарним інструментом для сильних екзаменованих, для яких складно пiдiбрати достатню кiлькiсть дистракторів, що працюють.

Утім, внаслідок дуже високого ступеня вгадування правильної вiдповiді (50%), широке застосування тестових завдань такого формату пiд час вiдповiдальних тестувань не рекомендується.

Приклад тестового завдання

Формат альтернативного вибору

Вкажіть найбільш ефективний спосіб мотивації дитини

А Покарання

В Похвала

Правильна вiдповiдь: В

 

Формат В

Тестові завдання логічних пар або визначення вiдповiдностi.

Тестові завдання формату В належать до категорії логічних пар, що складаються з 3—5 визначень або цифрових значень, які є варіантами вiдповiдей та переліку слів чи фраз, що містять завдання. Варіанти вiдповiдей позначено буквами, а слова чи фрази, що містять завдання, — пронумеровано. Екзаменований має пiдiбрати до кожного пронумерованого завдання один найбільш вiдповiдний варіант вiдповiді, позначений буквою.

Оскільки кожний варіант вiдповiді може використовуватися більше одного разу або не використовуватися взагалі, тестові завдання формату В неможливо вирішити методом виключення.

Передбачалося, що тестові завдання цього формату розширять використання завдань багатовибiркового типу, даючи змогу оцінити кілька взаємопов’язаних предметів в одному блоці. На вiдмiну від сучасних форматів категорії логічних пар, завдання формату В часто не містили вступного запитання, внаслідок чого були досить неоднозначними. Загалом цей формат успішно використовується дотепер, втім, у наш час поступово витісняється форматом R.

Приклад тестового завдання. Формат В

Визначте вiдповiднiсть мiж фразеологізмом та його тлумаченням.

1 узяти язик на гаплик        А сваритися

2 побитися об заклад          Б виростити

3 продавати зуби                В посперечатися

4 поставити на ноги            Г замовкнути

                                  Д сміятися

 

Формати, не рекомендовані для застосування.

Формат С

Тестовi завдання формату С зовні схожі на завдання формату В, проте екзаменований повинен визначити «правильні — неправильні» вiдповiді. Тестове завдання цього формату складається з переліку визначень, якi є варіантами вiдповiдей, та переліку слів чи фраз, що містять завдання. Варіанти вiдповiдей позначено буквами, а слова чи фрази, що містять завдання, — пронумеровано. Екзаменований має вирішити щодо кожного пронумерованого завдання, правильна вiдповiдь А чи вiдповiдь В, чи правильні обидві вiдповiді (варіант С), або одна з них є неправильною (варіант D). При цьому кожний варіант вiдповiді може використовуватися більше одного разу або не використовуватися взагалі.

Цей тип тестових завдань використовувався для порівняння та протиставлення двох певних фактів. За рівнем складності завдання формату С відповідають завданням формату К. Основна проблема формату С полягає у тому, що екзаменований мусить визначити, наскільки правильною є кожна вiдповiдь, щоб бути вибраною, як еталон. Наприклад, якщо завдання асоціюється з варіантами вiдповiдей А i В, але бiльше вiдповiдає варiанту А, то екзаменований має вирішити: вибирати вiдповiдь А чи обидві вiдповiді — А i В. Якщо завдання погано асоціюється з варіантами вiдповiдей А i В, то екзаменований повинен визначити ступінь асоцiацiї або вибрати варіант D (всі вiдповiді неправильні). Судження такого типу не пов’язані зі знаннями, але примушують екзаменованого здогадуватися про те, що саме автор запитання мав на увазі.

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: