Розділ І. Ленд-ліз та його міжнародно-правова база

ВСТУП

Конвой – це велика кількість цивільних транспортних суден, які, здебільшого охороняються ескортом бойових військових кораблів. Принцип конвоювання не новий, застосовувався із початків мореплавства та морських війн. Адже конвої перевозили важливі вантажі, які були необхідні у війні чи стратегічному значенні. В роки Другої Світової війни, із утворенням антигітлерівської коаліції, проблема доставки вантажів між континентами та країнами знову постала на порядку денному. Обмінюючись вантажами чи отримуючи їх за програмою «Закону про ленд-ліз», військова та стратегічна міць держав допомагала їх боротись проти спільного ворога. Серед усіх програм поставок та конвоїв потрібно виділити програму Радянському Союзу, як ідеологічному та економічному партнеру. Незважаючи на протиріччя, західні союзники висловили бажання підтримати СРСР у Німецько-радянській війні. Драматичності та окремого значенню конвоюванню надали Північні конвої, які йшли через Арктику до північних портів Мурманська та Архангельська. Саме на них, у даній роботі, ми будемо робити акцент та приділяти більшість уваги, як показовий приклад взаємодії союзників, еволюції військової справи та стратегічного значення, здавалось би, звичайного транспортного конвою.

Актуальність теми полягає у тому, що конвої Другої Світової війни, здебільшого залишились поза увагою громадськості та широкого кола зацікавлених, через їхню звичайність та відсутність, на перший погляд, знакових та історичних моментів, які могли вплинути на різні театри воєнних дій. До вищесказаного потрібно додати відсутність будь яких досліджень із цієї теми у українській історіографії, що дозволяє висловити свою думку на цю тему.

Об’єктом дослідження є сам конвой, його структура та феномен. Предметом вивчення виступає роль конвою у військовому, політичному та стратегічному плані Другої Світової війни.

Метою магістерської роботи є висвітлення основних аспектів північних конвоїв у роки Другої Світової війни.

Означена мета потребує виконання таких завдань:

1. Зобразити формування системи конвоювання та побудову союзницьких стосунків через них між США, Великобританією та СРСР.

2. Розглянути основні аспекти північного маршруту, технічну сторону конвою та порівняти північний маршрут із іншими;

3. Охарактеризувати сили противника, які були кинуті на перерив цього маршруту, сили, які були застосовані в охороні та загальну роль північних конвоїв у війні.

Хронологічні та територіальні рамки охоплюють 1940-1945 роки та географічно зачіпають територію від Англії та Ісландії до північної Росії, обмежуючись портами Мурманська та Архангельська.

Методи дослідження. При написанні магістерської роботи використовувались в основному загальнонаукові методи (аналіз, синтез, індукція. На основі порівняльного (компаративного) методу встановлено основні аспекти існування північного маршруту та його особливостей в порівнянні з іншими. Типологічний метод використовується з метою впорядкування і узагальнення матеріалу.

Наукова новизна. Робота з даної теми є новою в українській історіографії через свою віддаленість від Історії України та відсутність зацікавлення у світових та вітчизняних істориків. Досить проста на перший погляд тема показує свою значущість при детальному розгляді та дозволяє поглянути на роль конвоїв з іншої сторони.

Огляд джерел. Джерельна база з даної теми досить обмежена. Якщо говорити про основні міждержавні документи, то потрібно згадати про «Закон про ленд-ліз»[1], як основний документ, по якому здійснювались вантажоперевезення. Наступними по важливості йде Угода про спільні дії між Великобританією та СРСР, «Угоді про принципи, що застосовуються до взаємної допомоги у веденні війни проти агресії»[2] та 4 протоколи, у яких номенклатурно перелічуються товари, які союзники зобов’язуються доставити Радянському Союзу і терміни виконання цих поставок.

Збірниками, які допомогли у написанні роботи є видання Державного Депертаменту США, де зібрані всі договори, угоди та допоміжні документи укладені з 1776 до 1949 року. Конретно був використаний том, у якому зібрані документи з 1931 по 1945 роки[3]. Іншим збірником, який заслуговує уваги є «Документы внешней политики СССР»[4]. Останій 24-ий том, де зібрані документи з 22 червня 1941 до 1 січня 1942 року, дозволяє оцінити внутрішні перепетії та обговорення основних документів, зокрема Першого(Московського) протоколу, оскільки там опубліковані дипломатичні листи та записи кулуарних розмов.

Іншими джерелами, які висвітлюють зворотню частину конвоювання є документи Адміралтейства та бортові журнали кораблів. Більшість з них зберігаються у Національному архіві Великобританії, документи технічного плану розташовуються у Лох-Ю та в Національному морському музеї в Грінвічі. На жаль, існують проблеми доступу до них, оскільки вони не опубліковані та були профільтровані, внаслідок чого збереглись невелика кількість важливих бортових журналів, які могли б дати змогу по новому поглянути на деякі епізоди Північних конвоїв.

Щодо американських документів, то всі вони сконцентровані у «Історіографічному центрі ВМФ США». Там можна ознайомитись з документами, підшивками доповідей та бортовими журналами американських кораблів, які брали участь у Північних конвоях. Іншим великим зібранням є колекція документів у Відділі стратегічного планування при Управлінні національного штабу ВМФ, у архівах під назвою «Russian affairs».

З мультимедійних джерел доступні фотографії та записи в Імперському Військовому музеї в Лондоні, Історіографічному центрі ВМФ США(Секція фотографії), Національному управлінні архівів(Відділ фотознімків).

Проблема всіх цих колекцій та зібрань у їхньому обов’язковому особистому доступі та відсутності опублікованих збірників.

Огляд літератури. Для написання роботи були використані роботи європейських та російських авторів. Всі роботи, які стосуються Північних конвоїв можна поділити умовно на категорії: перші, це праці з питання ленд-лізу та його особливостей, праці, які стосуються конвоїв та вузькоспеціалізовані роботи з військової історії.

Серед праць з питань ленд-лізу потрібно відзначити роботу Наталії Бутеніної «Ленд-лиз: сделка века»[5], де об’єктивно та без міфів розказано про сам закон та його виконання. Аналогічною, але більш зоріентованою на висвітлення цього питання на Заході є робота Роберта Джонса «Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. 1941-1945»[6]. Дослідження Пітера Сміта «Победа в Арктике»[7] теж посідає чільне місце у допомозі написання цієї роботи, зважаючи на використання бортових журналів кораблів та погодинне відтворення основних баталій Північних конвоїв. Окремо слід згадати статті В. Плешкова[8], М. Супруна[9] та В. Зімоніна[10].До праць, тематика яких виключно конвої та події навколо них, відносяться роботи Харальда Хенріксена «Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники»[11] та Браяна Скофілда «Русские конвои»[12]. Особливістю першої є те, що автор сам був учасником Північних конвоїв, будучи моряком на норвезькому транспортному судні.

До вузькоспеціалізованих робіт можна віднести праці С.Морисона[13], М.Баженова[14], А.Громова[15], А.Харука[16]. Цікавими є збірники «Северные конвои. Исследования, Воспоминания, Документы», які в обмеженому доступі доступні всім бажаючим. Статті з цих збірників дають цікаві відомості про Північні конвої та пов’язані з ними події. З них важливо відзначити статті Супруна М.Н «Арктика в стратегии мировых держав в годы Второй мировой войны»[17], Грановского Е.А. «Торпедоносцы против арктических конвоев»[18], Красавцева Л.Б. «Как были вооружены торговые суда на Севере в Великую Отечественую войну 1941-1945 гг.»[19] та Брауна Д. «Действия британских подводных лодок с баз Кольского полуострова в 1941 – 1942 гг.»[20].

Ще більш вузькотематичними є статті із періодичного журналу «Морская война. Люди, корабли, события», де публікуються роботи для зацікавлених у морській історії різних країн та часів. У одному з номерів можна зустріти статті Володимира Морозова «Противолодочное оружие ленд-лиза»[21] та Володимира Котельникова у співавторстві з Юрієм Пахмуріним «Харрикеты» над морем»[22].

У першій статті детально розглянуто всі аспекти озброєнь союзних кораблів у боротьбі проти підводних човнів Крігсмаріне, а у другій розказано про перетворення сухопутного винищувача «Харікейн» у літак на катапульті, будучи екстреною мірою захисту конвоїв.

Окремими роботами є спогади учасників Другої світової війни та Північних конвоїв. Насправді, кількість таких спогадів є дуже великою, тому було опрацьовано найцікавіші та найближчі по тематиці роботи. Чільне місце серед них займають спогади Івана Папаніна, який у роки війни був Уповноваженим Державним Комітетом Оборони СРСР по північних портах. У своїх мемуарах під назвою «Лед и пламень»[23] він розказує про свій життєвий шлях та тяжкі роки вирішення проблем з приймання вантажів та стабільної роботи портів.

Про питання політичного, економічного та дипломатичного характеру розказує Едвард Райлі Стеттініус у книзі «Ленд-лиз — оружие победы»[24]. Будучи адміністратором програми Ленд-лізу, він визначав напрямки поставок, їх об’єми та узгоджував з першими особами держав різні проблемні питання. Через них ми можемо ознайомитись з кулуарною складовою ленд-лізу та налагодження військової промисловості США з початку Другої світової війни.

Поглянути на іншу сторону дозволяють мемуари Герберта Вернера[25], командира підводних човнів Крігсмаріне, де він висловлює свої враження на дії союзників.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Вона побудована за хронологічно-проблемним принципом, як цього вимагає виклад проблеми конвоїв, які йшли впродовж всієї Другої світової війни.

Перший розділ носить назву «Ленд-ліз та його міжнародно-правова база», який розказує про конвоювання з сторони організації. Перший підпункт носить назву «Організація системи конвоювання впродовж Другої світової війни», у якому подається інформація про початки організації конвойного сполучення між союзниками. Другий підпункт називається «Правова база проведення північних (арктичних) конвоїв», де розказується про юридичне оформлення ленд-лізу та конвоїв, як інструменту доставки військових вантажів. Третій підпункт розділу «Об’єми поставок через північний маршрут» інформує про масштаби перевезених вантажів у північні порти СРСР та їхню частку у загальному об’ємі товарів для Радянського Союзу.

Другий розділ, «Конвоювання перевезень», стосується технічної сторони конвоїв та показує особливості перевезень. Перший підпункт, «Характеристика маршруту та його особливості», окреслює важкість північного маршруту перевезень та основні проблеми, з якими зіткнулись моряки у морі та в портах призначення. Другий підпункт іменується «Структура конвою» і він інформує про те, як конвой формувався, рухався та робив все, для успішного досягання пункту призначення. У третьому підпункті «Північний шлях конвоювання у контексті інших шляхів постачання» окреслено роль маршруту в порівнянні з іншими маршрутами та визначено причини його використання, незважаючи на все труднощі.

Третій розділ стосується проблематики конвоїв у військової історії називаючись «Військова складова конвоювання». «Протидія конвоям з боку Крігсмаріне та Люфтваффе», так називається перший підпункт цього розділу, і розказує про те, які сили та які прийоми застосовували військово-морські сили Третього Райху щоб перерізати цей канал постачання. Другий підпункт протилежний попередньому, називається «Захист конвоїв з повітря, води та суші», де показано заходи, які вжили союзники для ефективного захисту конвоїв. Останній, третій підпункт «Військово-політична роль арктичних конвоїв», розказує про роль конвоїв у стратегічному та політичному плані союзників у перемозі на Третій Райхом.

Структура конвою

Із конвоєм у пересічної людини асоціюється сухопутні перевезення із великою кількістю вантажівок, хоча це далеко не так. Конвої бувають різні, в тому числі і морські. Перевезення вантажів у організованих групах під охороною відомі з часів розквіту вітрильного мореплавства та залишаються актуальні і до нашого часу, згадуючи про напади так званих «сомалійських піратів». Бажання зберегти вантаж від грабунку чи потоплення корабля є природнім, а в умовах війни цінність вантажу вже вимірюється не у фінансах, а в людських життях.

Конвой – це торгівельні судна, які йдуть разом та ескортуються бойовими кораблями. Завдання ескорту – захищати конвой у випадку нападу противника. Командуючий ескортом здійснював загальне командування конвоєм і відповідав за його безпеку. У великих конвоях був також начальник каравану – коммодор – цивільний капітан, який відповідав за торгівельні судна і знаходився у підпорядкуванні командуючого ескортом. Коммодор передавав накази командуючого ескортом і слідкував за їх виконанням. Він повинен був слідкувати за пересуванням торгівельних кораблів, їх курсом, швидкістю, а також за тим, щоб окремі учасники конвою дотримувалися свого місця в конвойному ордері[81].

У трансатлантичних конвоях, які складалися здебільшого з англійських суден і кораблів, начальником конвою зазвичай був адмірал британського флоту у відставці, а в американських конвоях начальником найчастіше був капітан військово-морського резерву, який мав великий досвід служби в торговельному флоті.

З самого початку війни Британським адміралтейством, ВМФ США і ВМФ Канади були розроблені інструкції для суден, що входили до складу конвоїв і кораблів охорони. У Монреалі, Квебеку, Галіфаксі, Сіднеї і Сент-Джонсі (о. Ньюфаундленд) були організовані військово-морські контрольні штаби. До складу звичайного трансатлантичного конвою періоду 1939-1941 рр. входили

від 45 до 60 торгових суден[82]. Відповідальність за організацію конвоїв і їх безпосередню охорону впродовж всього довгого і небезпечного переходу з Ісландії в Радянський Союз і назад була покладена на британське Адміралтейство. Останнє вже мало досвід подібної роботи в роки Першої світової війни.

Незадовго до виходу конвою в море, в порту формування для відповідного інструктажу збирали капітанів і старших радистів всіх транспортів. Як правило, цей захід проводився в приміщенні офіцера морської служби контролю і тривало 30-45 хвилин. Уточнювалися основні елементи майбутнього переходу, і кожен міг поставити запитання. На інструктажі доводилися загальні інструкції з водіння конвою: місце кожного транспорту в строю, дистанція між ними і колонами, швидкість на переході, порядок виходу і побудови, позивні і розпізнавальні сигнали, заходи що приймаються в разі атаки і так далі. Обов'язково нагадувалося про важливість і необхідність затемнення і підтримки бездимних на переході. Перед виходом в море, зазвичай в кінці інструктажу, кожен капітан отримував пакет необхідних секретних документів і сигнальну книгу торгових суден. Крім того, капітани забезпечувалися інструкціями і вказівками на випадок специфічних умов і надзвичайних ситуацій[83].

Сама система конвоїв передбачала оборону і централізоване управління всією масою суден. Спочатку до складу конвоїв включалися судна з швидкістю близько 10 вузлів на годину. Військові конвої формувалися з суден, що мали швидкість понад 13 вузлів, і забезпечувалися потужною охороною. Судна ж зі швидкістю менше 9 і більше 15 вузлів слідували через океан самостійно. Але збільшення втрат серед поодиноко слідуючих транспортів привели до зміни існуючих меж. З серпня 1940 р. конвої стали поділятися на швидкохідні (середня швидкість 9-10 вузлів) і тихохідні (7-8 вузлів). Спроба Адміралтейства для підвищення оборотності тоннажу направляти через океан судна поодинці зі швидкістю вище 13 вузлів привела до збільшення втрат транспортів, і від цієї ідеї відмовилися[84].

При формуванні конвоїв враховувалися два основні показники: місце призначення і швидкість ходу транспортів. Ні комплектність вантажу, ні озброєння або габарити судна в розрахунок не бралися. Правда, іноді висота щогл або труб, що різко виділялася на тлі інших, могла послужити причиною відмови включення корабля в конвой. За швидкісними характеристиками транспорти підбиралися в конвой так, щоб весь конвой в цілому міг прямувати зі швидкістю рівною або на один вузол менше швидкості найгіршого «ходка», наявного в його складі.

Після цього судна виходили в море, де формували похідний ордер. При строю в кілька кільватерних колон головне судно кожної колони було провідним. Один з головних транспортів призначався ведучим всього строю. При виході ведучого з строю виконання його функцій автоматично брав на себе головний транспорт сусідньої колони праворуч. Військові кораблі займали круговий ордер навколо транспортів[85].

Звичайним похідним ордером в конвої був стрій фронту кільватерних колон. При цьому ширина ордера значно перевищувала його глибину. Це було зроблено для утруднення виконання повторних атак німецькими підводниками і для більш ефективного використання гідроакустичних станцій кораблів охорони. При цьому в центрі похідного ордера розміщувалися транспорти з найбільш цінними вантажами (танками, літаками, боєприпасами), а навколо них розташовувалися судна, навантажені сировиною[86].

Важливою ланкою у переході конвою були рятувальні катери, які евакуйовували моряків з потоплених суден та витягали їх з води. Перед додаванням одного або декількох рятувальних кораблів до конвою, останній корабель кожної колони повинен був виконувати функції рятувального судна у разі затоплення одного з кораблів попереду її. Незважаючи на те, що порятунок потерпілих - це автоматична реакція будь-якого моряка, ця справа приносила елемент небезпеки для рятівника. Зі збільшенням втрат кораблів після середини 1940 р. Адміралтейство вирішило реквізувати малі судна для виконання ролі рятувальних кораблі. Здебільшого це були малі судна з пасажирськими каютами, що потребували значної кількості змін, щоб відповідати ролі рятувального судна. З цією метою вони були обладнані спеціальними рятувальними шлюпками, евакуаційне обладнання, сітки та належним чином обладнані лікарняні та операційні каюти, укомплектовані хірургом-медичним працівником. Враховуючи, що всі, хто залишався в живих, мали лише те, у чому їх витягували з арктичних вод, змінний одяг на рятувальних кораблях був передбачений заздалегідь. Кожен, хто вижив, отримував комплект білизни, шкарпетки, взуття, брюки, куртку, плащ, шапку та рукавички. Туалетний комплект включав бритву, лопатки, мило та зубну пасту. На відміну від лікарняних кораблів, рятувальні кораблі не були пофарбовані в білий колір, а на бортах вони не були позначені емблемою Червоного Хреста. Замість цього, пофарбовані сірим кольором і з синім прапорцем морських допоміжних елементів, вони були цілями, як будь-який інший союзний корабель. Інша суттєва різниця полягала в тому, що рятувальні кораблі були озброєні, включаючи 12-фунтову гармату, 40-мм і 20-мм пушки. Додатковою перевагою рятувальних кораблів було те, що майже всі вони були оснащені високочастотним обладнанням для визначення напрямку руху[87].

Зв’язок між кораблями ескорту і торгівельними кораблями здійснювався за допомогою семафорної передачі (сигнали прапорцями) і світлової морзянки. Використовувати радіо на частотах, які застосовували торгівельні судна, заборонялось, оскільки це давало можливість противнику пеленгувати їх. За винятком критичних ситуацій, торгівельні судна зберігали радіомовчання.

Більш фахово та з військової точки зору весь процес захисту та проводки конвою описаний контр-адміралом М.І.Трухнін, в роки війни офіцер зв’язку: « При побудові похідного ордеру в склад кораблів зовнішнього кільця охорони включались судна, які мали радіолокаційні станції спостереження за повітряною обстановкою і гідролокатори для виявлення підводних човнів. Керування всередині конвою здійснювалось через радіо на УКХ і світловими сигналами. Керуючим документом був «Збірник сигналів для суден в конвоях». В ньому викладались інструкції по маневруванню і зв’язку. Для розпізнавання суден і кораблів різних країн, застосовувались розяснуальні документи, розроблені ВМФ Англії і називались «ACPC». Надруковані на грубому папері, інструкції включали в себе розпізнавальні та різнокольорові ракетні сигнали. Запобігаючи попаданню цих документів до противника, час їхньої дії обмежувався ключами (Скремблами), які змінювались шифрограмами»[88].

Конвоям потрібно було долати великі відстані – від 1400 до 2000 морських миль, саме тому, доволі часто дозаправка паливом відбувалася прямо на ходу з танкерів, які пересувалися в ордері. Необхідність дозаправки змушувала повертати назад в точці зустрічі західного та східного конвоїв[89].

Підвищення ефективності конвойного сполучення полягало в покращенні самої організації конвоїв, починаючи з того, який вантаж вибрати, звідки його забрати і на якому транспорті його везти, закінчуючи технічним обладнанням портів, плануванням розвантажень та місць якірних стоянок. Сюди також потрібно віднести питання заправки паливом, найму команди та інші питання, як потрібно було уточнити і вирішити для кожного конвою окремо[90].

Англійські судна були в основному великими та укомплектованими найбільш досвідченими моряками. Вони вже звикли воювати і підкорятися військовій дисципліні. За 3 роки війни екіпажі навчилися взаємодіяти з кораблями Королівського Флоту[91].

Що стосується радянських суден, то спочатку їх команди складалися з прикордонників, як найбільш надійних в політичному відношенні, оскільки радянська влада побоювалися втечі моряків за кордон. Однак їх непідготовленість до морської служби дуже швидко виявилася, і довелося їх замінити звичайними моряками. На усі судна, що виходили у плавання призначалися військові команди з 8-12 чоловік, переважно артилеристів і кулеметників. Навчання екіпажів велося відділами бойової підготовки Наркомату морського флоту, але при цьому на відміну від союзників левову частку годин займали політзаняття[92].

Зрозуміло, було зроблено все, щоб підвищити впевненість екіпажів торгових суден. Гармати та кулемети на американських транспортах обслуговували військові (артилерійські) команди, які були укомплектовані особовим складом ВМФ. Ці артилерійські розрахунки благотворно впливали на моряків. Однак, попри високий дух і бажання відзначитися, вони були такими ж недосвідченими, як і екіпажі[93].

Рядові моряки, що служили на транспортних судах, особливо гарматні і кулеметні розрахунки, проходили навчання на берегових стаціонарних навчальних пунктах, які були у всіх великих англійських портах. Навчання проводилося наочними методами: фільми і демонстрація різних зразків озброєння і їх можливостей. Основна увага приділялася веденню зенітного вогню, для чого використовувалася особлива кіноустановка. Потім вже під час плавання час від часу проводилися тренування.

Серйозні втрати в кількості торгівельних вантажних суден у трансатлантичних конвоях змусила британський уряд поставити питання дефіциту кораблів на порядок денний. Бажаючи допомогти британцям, президент США Ф. Рузвельт 3 січня 1940 року прийняв рішення почати прискорене будівництво двохсот простих і дешевих вантажних суден. Потім 4 квітня того ж року число суден було збільшено ще на 112 одиниць.

Для серії суден, що отримала назву «liberty» («свобода»), була розроблена технологія масового виготовлення з використанням газорізальних верстатів для розкрою металевих листів по шаблонах, із застосуванням зварювання замість трудомісткої клепки, попереднього складання площинних і об'ємних секцій. Корпус нового судна збирався на стапелі з великих секцій. Ініціатором цього методу став Генрі Кайзер, великий підрядник з будівництва дамб і гідростанцій, якого привабили перспективи розвитку суднобудування.

27 вересня 1941 року на верф’ях в Балтіморі, Лос-Анджелесі та Портленді були спущені на воду перші три судна типу «Ліберті»(Див. Додаток №5), закладені в квітні – травні того ж року на замовлення Морської комісії США. Вони отримали назви «Патрік Хенрі», «Джон С. Фремонт» і «Стар оф Орегон». Цей день був оголошений Днем флоту Свободи, і в зв'язку з цією подією, на прохання Морської комісії президент Ф. Рузвельт навіть виступив по радіо зі зверненням до американського народу.

Будівництво першої «трійки» зайняло всього п'ять місяців. Надалі ж цикл збірки «Ліберті» значно скоротився. Так, 56-е за рахунком судно було побудовано всього за 62 дні, тобто в два з половиною рази швидше першого. Але як виявилося, і це була не межа. Починаючи з 330-го корабля, тривалість робіт становила в середньому 35 днів! Американці стали будувати судна набагато швидше і більше, ніж Крігсмаріне і Люфтваффе їх топили. Після цього стало ясно, що «битва за Атлантику» рано чи пізно буде виграна союзниками[94].

Знамениті транспорти типу «Ліберті» мали витончений профіль, найсучасніше навігаційне обладнання та новітні машини. Зате їх екіпажі були різношерстими, причому більшість не мала абсолютно ніякого морського досвіду. Незважаючи на нечувану платню і високий комфорт, вони не рвалися в бій. Ці кораблі були просто утикані зенітками. Екіпажі британських ескортних кораблів не бачили нічого подібного за довгі роки війни. Американці рушили в похід, абсолютно впевнені в тому, що зуміють знищити все те, що Гітлер кине проти них[95].

Після Перл-Харбора ще й загострилася проблема транспорту: припинилися далекосхідні перевезення американськими пароплавами, призупинилась робота з розширення «персидського коридору». Тому, північний маршрут продовжував залишатися найважливішим і впродовж усього 1942 року. Не випадково Гітлер оголосив арктичний театр військових дій «зоною долі», направивши туди головні сили німецького флоту[96].

Конвой, будучи групою торгових чи допоміжних суден, що перевозять війська або військове спорядження, при самостійному плаванні є вразливим об'єктом для атаки як надводних кораблів, так і підводних човнів і авіації противника. Тому конвої виходили в море під охороною військових кораблів різних класів. Охорона здійснювалося з метою не допустити раптового нападу противника[97].

Кораблі ескорту, які охороняли каравани транспортних кораблів, оточували конвой зі всіх боків. Сам конвой будувався виходячи з можливостей ескорту, тобто, наявність бойових кораблів та їхнього оснащення. Кораблі ескорту могли розвивати більшу швидкість ніж торгівельні кораблі. Саме тому вони мали можливість контролювати великий сектор моря із своїх позицій, тим самим підвищуючи ефективність захисту конвоїв. Ескорти конвоїв, залежно від поставлених перед ними завдань розділявся на кілька видів. Поки конвой йшов у ближніх водах, з ним йшов місцевий локальний ескорт, який складався з мінних тральщиків, воєнізованих траулерів, невеликих есмінців і літаків прикриття. Ескорт розрахований на далеке плавання, складався, як правило, з «ближнього ескорту», який діяв у безпосередній близькості до каравану та «дальнього ескорту», який брав на себе захист конвою від великих надводних кораблів противника[98].

Узагальнюючи, потрібно сказати, що система конвоювання вдосконалювалась впродовж всієї Другої Світової війни і цей досвід аналізувався. Зробивши висновки, керівники, починаючи від англійського Адміралтейства до рядового матроса вносили свої корективи у планування та проведення успішного конвою. Дотримуючись чіткого плану та проявивши неабияку хоробрість, моряки з боєм проривались до Мурманська та Архангельська.

Висновок

Отже, питання Північних конвоїв є більш, ніж логістичною проблемою. Північні конвої своїм існуванням виконували кілька стратегічних функцій. Перша функція є за призначенням, вони перевозили важливі військові та цивільні вантажі для Радянського Союзу та з нього. Друга функція це відтягування значних сил Крігсмаріне та Люфтваффе на перерізання цього маршруту та потоплення суден. Зважаючи на становище фронтів 1939-1942 років, будь-яке відволікання військових сил Третього Райху було шансом на перелом ситуації та перехід до контрнаступу.

Ленд-ліз був унікальним явищем у військово-економічній історії, коли більше 40 країн були залучені у програму допомоги, де США відіграло роль головного «арсеналу Перемоги». Проте, питання цієї допомоги є особливо цікавим між західними демократіями та Радянськи союзом, адже вони були ідеологічними та економічними противниками. Ці протиріччя стали підґрунтям впевненості А. Гітлера у відмові союзників допомагати СРСР, вважаючи «блискавичну війну» легким завданням.

Поставки Радянському Союзу йшли п’ятьма маршрутами, проте Північний був обраний Ставкою та особисто Й.Сталіним як приорітетним. Причинами цього були швидкість переходу суден у 10-14 днів та залізничні шляхи, які пов’язували порти Мурманська та Архангельська з Москвою. З цим змушений був змиритись У.Черчилль, бо саме Великобританія із своїм потужним військово-морським флотом була обрана відповідальною за ці поставки.

Включивши СРСР у програму Ленд-лізу, союзники зробили перший внесок у покращення ситуації на Східноєвропейському ТВД. Із Радянським Союзом було підписано 4 протоколи, де було перераховано кількість товарів, які союзники будуть поставляти та час виконання цих поставок. Щодо об’ємів поставок через північний маршрут, то вони не були найбільшими, проте саме ці вантажі поступали в найтяжчі моменти Німецько-радянської війни, коли будь яка допомога вирішувала долю битви.

Сам по собі північний маршрут не був приємним з морської точки зору. Погода в цьому регіоні була несприятлива, з частими штормами, сніжними зарядами та льодовими краями. Температура води у цьому арктичному краї коливалась від 4 градусів тепла влітку і нижче. Зимою льодовий край змушував конвої йти відносно близько до норвезьких вод, які були окуповані. Все це змушувало команди транспортів та ескортів діяти на межі своїх сил. Військово-морський флот метрополії, який був залучений в охороні Північних конвоїв, не був призначений для цих завдань, адже створювався для війни в Тихому та Індійському океанах. Самі моряки назвали цей маршрут і рейси по ньому «смертельними», проте вперто йшли назустріч метеорологічним перепонам.

Організація конвою була завданням не з простих, адже потрібно було вести та охороняти велику кількість тихохідних транспортів, яким загрожували різні небезпеки. Потрібно було узгодити маршрут, сигнали та особливості кожного переходу конвою із кожним капітаном, Контроль за великою кількістю кораблів був довірений коммодорам конвою, здебільшого військо-морським капітанам під керівництвом адмірала, призначеного керувати ескортами. Ескорти бойових кораблів складались із лінкорів, крейсерів та есмінців. Їх супроводжували торпедні катери, траулери та рятувальні кораблі, особливо цінні у північних водах.

Мінуси північного маршруту постачання значні, проте стратегічні переваги стали тим життєвим шансом на його існування. Будучи на 4-ому місці за об’ємами доставлених вантажів серед усіх маршрутів доставки вантажів по Ленд-лізу, північний маршрут не може похвалитись значними цифрами тонн, але вчасність приходу північних конвоїв у ключові моменти битв на Східноєвропейському ТВД визнають його значущість та важливість.

Проте, не тільки шторми та айсберги були єдиною небезпекою. Захопивши Норвегію та будучи в союзних стосунках з Фінляндією, Крігсмаріне розмістили свої найбільші лінкори та есмінці у фіордах Тронхейма, Нарвіка та інших портах Норвегії. До них приєднались підводні човни К. Деніца, а на аеродромах розмістились торпедоносці, дальні розвідники та бомбардувальники 5-ого Повітряного флоту Люфтваффе.

На противагу ним Великобританією були застосовані найкращі крейсери та есмінці, які були озброєнні сучасними гідроакустичними станціями, глибинними бомбами та потужними артилерійськими гарматами. Новаторським та ефективним рішенням було включення авіаносця у склад ескорту, який прикривав конвой з повітря від атак торпедоносців та бомбардувальників.

Військова та політична роль конвоїв проявляється у самій присутності увцьому регіоні. Зважаючи на політику Великобританії щодо Третього Райху «стягування кільця», конвої брали на себе частину удару військової потужності та одночасно перевозили в собі інструменти перемоги. Можна дуже багато сперечатись про доцільність цього маршруту, про протиріччя між СРСР та союзниками у ідеологічному плані та на рівні матросів, але ці конвої були частиною військового протистояння. Основні надводні сили були втрачені у намаганнях потопити конвої чи у заходах, прийнятих Великобританією та СРСР у захисті перших. Це конвої, у яких моряки багатьох країн проявили мужність та витримку у бажанні допомогти партнеру по коаліції. У Північних конвоїв були перемоги і поразки, як і в кожній війні, що ставить їх в один ряд із різними театрами воєнних дій.

Джерела

1) Документы внешней политики СССР. Том 24. 22 июня 1941 г. — 1 января 1942 г. — Москва.: Международные отношения, 2000. — 632 c.

2) Соглашение между Правительствами Союза Советских Социалистических Республик и Соединенных Штатов Америки о принципах, применимых к взаимной помощи в ведении войны против агрессии [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //zakon5.rada.gov.ua/laws/show/840_058

3) Bevans C. I. Treaties and Other International Agreements of the United States of America, 1776-1949: Multilateral, 1931-1945/ Charles Irving Bevans. – Washington.: Department of State, 1968. – 1448 с.

4) Transcript of Lend-Lease Act (1941) [Електронний ресурс]. Режим доступу: https: //www.ourdocuments.gov/doc.php? flash=false& doc=71& page=transcript

Дослідження

5) Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club /book.php? book=101646

6) Браун Д. Действия британских подводных лодок с баз Кольского полуострова в 1941 – 1942 гг. [Електронний ресурс] / Дэвид Браун. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/braun.html

7) Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века / Наталия Бутенина. – Москва: Издательский дом ГУ ВШЭ, 2004. – 314 с.

8) Вернер Г. Стальные гробы. [Електронний ресурс] / Герберт Вернер. Режим доступу до ресурсу: http: //militera.lib.ru/memo/german/werner/index.html

9) Грановский Е.А. Торпедоносцы против арктических конвоев. [Електронний ресурс] / Е.А. Грановский. Режим доступу до ресурсу:

http: //arcticwar.pomorsu.ru/ sea/nc3/research/granovsky.html

10) Громов А. «Волчьи стаи» во Второй мировой. Легендарные субмарины Третьего рейха / Алекс Громов. – Харьков.: Книжный клуб " Клуб семейного досуга", 2012. – 432 с.

11) Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. 1941-1945 / Роберт Джонс. – Москва.: Центрполиграф, 2015. – 430 с.

12) Зимонин В.П Северные морские конвои в сравнении с другими маршрутами ленд-лиза. [Електронний ресурс] / В.П. Зимонин. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/oglavl_sk3.htm

13) Котельников В., Пахмурин Ю. " Харрикеты" над морем // Морская война. Люди, корабли, события /А.С. Александров. –Москва: Гран-Флит, 2009. – С. 56–64.

14) Красавцев Л.Б. Как были вооружены торговые суда на Севере в Великую Отечественую войну 1941-1945 гг. [Електронний ресурс] / Л.Б. Красавцев. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc4/research/krasavcev.html

15) Красавцев Л.Б. Проблемы разгрузки судов с грузами военной помощи в Архангельском морском торговом порту в 1941-1945 годах [Електронний ресурс] / Лев Красавцев. Режим доступу до ресурсу:

https: //cyberleninka.ru/article/n/problemy-razgruzki-sudov-s-gruzami-voennoy-pomoschi-v-arhangelskom-morskom-torgovom-portu-v-1941-1945-godah

16) Крылов А. И. Дальними маршрутами [Електронний ресурс] / Крылов Андрей Иванович. Режим доступу до ресурсу: http: //militera.lib.ru/memo/russian/ krylov_ai2/index.html

17) Кузнецов Н.А. Полярные конвои. Вторая мировая война в Советской Арктике/ Никита Кузнецов. – Москва: «Паулсен», 2014. – 27 с.

18) Ларинцев Р.И. « Юнкерсы» рвутся к конвоям [Електронний ресурс] /Р.И. Ларинцев. Режим доступу до ресурсу: http: //lib.ru/MEMUARY/1939-1945/FLOT/severnye_konvoi.txt

19) Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику / Семюель Эллиот Морисон; [пер. с англ. Р. Хорощанской, Г. Гельфанда]. — Москва.: «Издательство АСТ»; Санкт-Петербург.: Terra Fantastica, 2003. — 512 с.

20) Морозов М. Противолодочное оружие ленд-лиза // Морская война. Люди, корабли, события /. А.С. Александров. –Москва: Гран-Флит, 2009. – С. 34–55.

21) Папанин И.Д. Лед и пламень / Иван Папанин. – Москва.: Политиздат, 1977. – 416 с.

22) Плешков В.В. Закон о лендлизе и северные конвои. [Електронний ресурс] / В.В Плешков. – Режим доступу до ресурсу: http: //lib.ru/MEMUARY/1939-1945/FLOT/severnye_konvoi.txt

23) Полярный конвой. Воспоминания участников; [сост. С.И. Апрелев, К.Э. Кузнецова]. – Издательство ОСТРОВ, 2005. – 220 с.

24) Скофилд Б. Русские конвои / Брайан Скофилд; [пер. с англ. А. Г. Больных]. — Москва.: «Издательство ACT», 2003. — 288 с.

25) Смит П. Победа в Арктике / Питер Смит. — Москва.: «Издательство АСТ», 2005. – 175 с.

26) Стеттиниус Э. Ленд-лиз — оружие победы [Електронний ресурс] / Эдвард Стеттиниус. Режим доступу до ресурсу: http: //militera.lib.ru/memo/usa/stettinius /index.html

27) Супрун М.Н Арктика в стратегии мировых держав в годы Второй мировой войны. [Електронний ресурс] / М.Н.Супрун. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/souprun.html

28) Супрун М. Н. Значение северных конвоев в организации военно-экономического сотрудничества СССР и союзников в 1941-1945 гг. [Електронний ресурс] / М.Н.Супрун. Режим доступу до ресурсу: https: //cyberleninka.ru/article/n/znachenie-severnyh-konvoev-v-organizatsii-voenno-ekonomicheskogo-sotrudnichestva-sssr-i-soyuznikov-v-1941-1945-gg

29) Харламов Н.М. Трудная миссия [Електронний ресурс] / Харламов Николай Михайлович. Режим доступу до ресурсу: http: //militera.lib.ru/memo/russian/ harlamov_nm/ index.html

30) Харук А. " Кондоры" Люфтваффе. Дальний бомбардировщик и разведчик Fw 200 " Condor" / Андрей Харук. – Москва.: Яуза, 2015. – 112 с.

31) Хенриксен Х. Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники/ Харальд Хенриксен; [пер. с норв. Е.С. Гончаровой / под науч. ред. М.Н.Супруна]. – Мурманск, Архангельск, 2008. – 416 с.

32) Walling M. Forgotten Sacrifice: The Arctic Convoys of World War II. / Michael Walling. – Osprey Publishing, 2012. – 320 с.

Додатки

Додаток №1

Північний маршрут

Додаток №2

Додаток № 3

Додаток № 4

Додаток № 5

Додаток № 6

Додаток № 7

Додаток № 8

Додаток № 9

Додаток № 10

Додаток № 11

Додаток № 12

Додаток № 13

Додаток № 14

Додаток № 15

Додаток № 16

Додаток №17

Додаток №18

Додаток № 19

Додаток № 20

Додаток № 21

Додаток № 22

Додаток № 23

Додаток № 24

Додаток № 25

Додаток № 26

Додаток № 27

[1] Transcript of Lend-Lease Act (1941) [Електронний ресурс]. Режим доступу: https: //www.ourdocuments.gov/doc.php? flash=false& doc=71& page=transcript

[2] Соглашение между Правительствами Союза Советских Социалистических Республик и Соединенных Штатов Америки о принципах, применимых к взаимной помощи в ведении войны против агрессии [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //zakon5.rada.gov.ua/laws/show/840_058

[3] Bevans C. I. Treaties and Other International Agreements of the United States of America, 1776-1949: Multilateral, 1931-1945/ Charles Irving Bevans. – Washington.: Department of State, 1968. – 1448 с.

[4] Документы внешней политики СССР. Том 24. 22 июня 1941 г. — 1 января 1942 г. — Москва.: Международные отношения, 2000. — 632 c.

[5] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века / Наталия Бутенина. – Москва: Издательский дом ГУ ВШЭ, 2004. – 314 с.

[6] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. 1941-1945 / Роберт Джонс. – Москва.: Центрполиграф, 2015. – 430 с.

[7] Смит П. Победа в Арктике / Питер Смит. — Москва.: «Издательство АСТ», 2005. – 175 с.

[8] Плешков В.В. Закон о лендлизе и северные конвои. [Електронний ресурс] / В.В Плешков. – Режим доступу до ресурсу: http: //lib.ru/MEMUARY/1939-1945/FLOT/severnye_konvoi.txt

[9] Супрун М. Н. Значение северных конвоев в организации военно-экономического сотрудничества СССР и союзников в 1941-1945 гг. [Електронний ресурс] / М.Н.Супрун. Режим доступу до ресурсу: https: //cyberleninka.ru/article/n/znachenie-severnyh-konvoev-v-organizatsii-voenno-ekonomicheskogo-sotrudnichestva-sssr-i-soyuznikov-v-1941-1945-gg

[10] Зимонин В.П Северные морские конвои в сравнении с другими маршрутами ленд-лиза. [Електронний ресурс] / В.П. Зимонин. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/oglavl_sk3.htm

[11] Хенриксен Х. Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники/ Харальд Хенриксен; [пер. с норв. Е.С. Гончаровой / под науч. ред. М.Н.Супруна]. – Мурманск, Архангельск, 2008. – 416 с.

[12] Скофилд Б. Русские конвои / Брайан Скофилд; [пер. с англ. А. Г. Больных]. — Москва.: «Издательство ACT», 2003. — 288 с.

[13] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику / Семюель Эллиот Морисон; [пер. с англ. Р. Хорощанской, Г. Гельфанда]. — Москва.: «Издательство АСТ»; Санкт-Петербург.: Terra Fantastica, 2003. — 512 с.

[14] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646.

[15] Громов А. «Волчьи стаи» во Второй мировой. Легендарные субмарины Третьего рейха / Алекс Громов. – Харьков.: Книжный клуб " Клуб семейного досуга", 2012. – 432 с.

[16] Харук А. " Кондоры" Люфтваффе. Дальний бомбардировщик и разведчик Fw 200 " Condor" / Андрей Харук. – Москва.: Яуза, 2015. – 112 с.

[17] Супрун М.Н Арктика в стратегии мировых держав в годы Второй мировой войны. [Електронний ресурс] / М.Н.Супрун. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/souprun.html

[18] Грановский Е.А. Торпедоносцы против арктических конвоев. [Електронний ресурс] / Е.А. Грановский. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/granovsky.html

[19] Красавцев Л.Б. Как были вооружены торговые суда на Севере в Великую Отечественую войну 1941-1945 гг. [Електронний ресурс] / Л.Б. Красавцев. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc4/research/krasavcev.html

[20] Браун Д. Действия британских подводных лодок с баз Кольского полуострова в 1941 – 1942 гг. [Електронний ресурс] / Дэвид Браун. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/braun.html

[21] Морозов М. Противолодочное оружие ленд-лиза // Морская война. Люди, корабли, события /. А.С. Александров. –Москва: Гран-Флит, 2009. – С. 34–55.

[22] Котельников В., Пахмурин Ю. " Харрикеты" над морем // Морская война. Люди, корабли, события /А.С. Александров. –Москва: Гран-Флит, 2009. – С. 56–64.

[23] Папанин И.Д. Лед и пламень / Иван Папанин. – Москва.: Политиздат, 1977. – 416 с.

[24] Стеттиниус Э. Ленд-лиз — оружие победы [Електронний ресурс] / Эдвард Стеттиниус. Режим доступу до ресурсу: http: //militera.lib.ru/memo/usa/stettinius/index.html

[25] Вернер Г. Стальные гробы. [Електронний ресурс] / Герберт Вернер. Режим доступу до ресурсу: http: //militera.lib.ru/memo/german/werner/index.html

[26] Хенриксен Х. Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники/ Харальд Хенриксен; [пер. с норв. Е.С. Гончаровой / под науч. ред. М.Н.Супруна]. – Мурманск, Архангельск, 2008. – С.164.

[27] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. 1941-1945 / Роберт Джонс. – Москва.: Центрполиграф, 2015. – С.100.

[28] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику / Семюель Эллиот Морисон; [пер. с англ. Р. Хорощанской, Г. Гельфанда]. — Москва.: «Издательство АСТ»; Санкт-Петербург.: Terra Fantastica, 2003. — С.432.

[29] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику. — С.434.

[30] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века / Наталия Бутенина. – Москва: Издательский дом ГУ ВШЭ, 2004. – С.71.

[31] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646.

[32] Скофилд Б. Русские конвои / Брайан Скофилд; [пер. с англ. А. Г. Больных]. — Москва.: «Издательство ACT», 2003. — С.12.

[33] Супрун М. Н. Значение северных конвоев в организации военно-экономического сотрудничества СССР и союзников в 1941-1945 гг. [Електронний ресурс] / М.Н.Супрун. Режим доступу до ресурсу: https: //cyberleninka.ru/article/n/znachenie-severnyh-konvoev-v-organizatsii-voenno-ekonomicheskogo-sotrudnichestva-sssr-i-soyuznikov-v-1941-1945-gg

[34] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику. — С.432.

[35] Скофилд Б. Русские конвои. — С.7.

[36] Скофилд Б. Русские конвои. — С.7-8.

[37] Кузнецов Н.А. Полярные конвои. Вторая мировая война в Советской Арктике/ Никита Кузнецов. – Москва: «Паулсен», 2014. – С.9

[38] Transcript of Lend-Lease Act (1941) [Електронний ресурс]. Режим доступу: https: //www.ourdocuments.gov/doc.php? flash=false& doc=71& page=transcript

[39] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.8.

[40] Плешков В.В. Закон о лендлизе и северные конвои. [Електронний ресурс] / В.В Плешков. – Режим доступу до ресурсу: http: //lib.ru/MEMUARY/1939-1945/FLOT/severnye_konvoi.txt

[41] Харальд Хенриксен Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники. – С.131.

[42] Плешков В.В. Закон о лендлизе и северные конвои. [Електронний ресурс] / В.В Плешков. – Режим доступу до ресурсу: http: //lib.ru/MEMUARY/1939-1945/FLOT/severnye_konvoi.txt

[43] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.58.

[44] Соглашение между Правительствами Союза Советских Социалистических Республик и Соединенных Штатов Америки о принципах, применимых к взаимной помощи в ведении войны против агрессии [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //zakon5.rada.gov.ua/laws/show/840_058

[45] Плешков В.В. Закон о лендлизе и северные конвои. [Електронний ресурс] / В.В Плешков. – Режим доступу до ресурсу: http: //lib.ru/MEMUARY/1939-1945/FLOT/severnye_konvoi.txt

[46] Документы внешней политики СССР. Том 24. 22 июня 1941 г. — 1 января 1942 г. — Москва.: Международные отношения, 2000. — С.341-348.

[47] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.78.

[48] Стеттиниус Э. Ленд-лиз — оружие победы [Електронний ресурс] / Эдвард Стеттиниус. – Режим доступу до ресурсу: http: //militera.lib.ru/memo/usa/stettinius/index.html

[49] Bevans C. I. Treaties and Other International Agreements of the United States of America, 1776-1949: Multilateral, 1931-1945/ Charles Irving Bevans. – Washington.: Department of State, 1968. – С.724-739

*Голова комітету з питань військового виробництво

[50] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.139.

[51] Bevans C. I. Treaties and Other International Agreements of the United States of America, 1776-1949: Multilateral, 1931-1945. – С.785-816

[52] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.192.

[53] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.73.

[54] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.96.

[55] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[56] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику. — С.439.

[57] Зимонин В.П Северные морские конвои в сравнении с другими маршрутами ленд-лиза.[Електронний ресурс] / В.П. Зимонин. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/oglavl_sk3.htm

[58] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.110.

[59] Скофилд Б. Русские конвои. — С.2.

[60] Скофилд Б. Русские конвои. — С.2.

[61] Харальд Хенриксен Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники. – С.159.

[62] Скофилд Б. Русские конвои. — С.2.

[63] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику. — С.450.

[64] Скофилд Б. Русские конвои. — С.16-17.

[65]Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[66] Харальд Хенриксен Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники. – С.134.

[67] Скофилд Б. Русские конвои. — С.10.

[68] Харальд Хенриксен Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники. – С.134.

[69] Харальд Хенриксен Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники. – С.159.

[70] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[71] Харальд Хенриксен Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники. – С.158.

[72] Красавцев Л.Б. Проблемы разгрузки судов с грузами военной помощи в Архангельском морском торговом порту в 1941-1945 годах [Електронний ресурс] / Лев Красавцев. Режим доступу до ресурсу: https: //cyberleninka.ru/article/n/problemy-razgruzki-sudov-s-gruzami-voennoy-pomoschi-v-arhangelskom-morskom-torgovom-portu-v-1941-1945-godah

[73] Папанин И.Д. Лед и пламень / Иван Папанин. – Москва.: Политиздат, 1977. – С.325.

[74] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[75] Скофилд Б. Русские конвои. — С.9.

[76] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[77] Скофилд Б. Русские конвои. — С.10.

[78] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[79] Скофилд Б. Русские конвои. — С.13.

[80] Папанин И.Д. Лед и пламень. – С.327.

[81] Харальд Хенриксен Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники. – С.165.

[82] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.64.

[83] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[84] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.64.

[85] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[86] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.72-73.

[87] Walling M. Forgotten Sacrifice: The Arctic Convoys of World War II. / Michael Walling. – Osprey Publishing, 2012. – С.7.

[88] Громов А. «Волчьи стаи» во Второй мировой. Легендарные субмарины Третьего рейха / Алекс Громов. – Харьков.: Книжный клуб " Клуб семейного досуга", 2012. – С.68.

[89] Харальд Хенриксен Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники. – С.165.

[90] Там само. – С.162-163.

[91] Смит П. Победа в Арктике. – С.11.

[92] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[93] Смит П. Победа в Арктике. – С.12.

[94] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[95] Смит П. Победа в Арктике. – С. 12

[96] Супрун М. Н. Значение северных конвоев в организации военно-экономического сотрудничества СССР и союзников в 1941-1945 гг. [Електронний ресурс] / М.Н.Супрун. Режим доступу до ресурсу: https: //cyberleninka.ru/article/n/znachenie-severnyh-konvoev-v-organizatsii-voenno-ekonomicheskogo-sotrudnichestva-sssr-i-soyuznikov-v-1941-1945-gg

[97] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.63.

[98] Харальд Хенриксен Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники. – С.165.

[99] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.110-111.

[100] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику. — С. 430

[101] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.112

[102] Зимонин В.П Северные морские конвои в сравнении с другими маршрутами ленд-лиза. [Електронний ресурс] / В.П. Зимонин. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/oglavl_sk3.htm

[103] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.132.

[104] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.110.

[105] Зимонин В.П Северные морские конвои в сравнении с другими маршрутами ленд-лиза. [Електронний ресурс] / В.П. Зимонин. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/oglavl_sk3.htm

[106] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.111.

[107] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику. — С.430-431.

[108] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.111.

[109] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику. — С.430.

[110] Кузнецов Н.А. Полярные конвои. Вторая мировая война в Советской Арктике. – С.8.

[111] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[112] Скофилд Б. Русские конвои. – С.8.

[113] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику. — С.440.

[114] Смит П. Победа в Арктике. – С.9

[115] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.65.

[116] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.66.

[117] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[118] Грановский Е.А. Торпедоносцы против арктических конвоев. [Електронний ресурс] / Е.А. Грановский. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/granovsky.html

[119] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[120] Смит П. Победа в Арктике. – С.41-42.

[121] Грановский Е.А. Торпедоносцы против арктических конвоев. [Електронний ресурс] / Е.А. Грановский. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/granovsky.html

[122] Смит П. Победа в Арктике. – С.43.

[123] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[124] Смит П. Победа в Арктике. – С.43.

[125] Смит П. Победа в Арктике. – С.43.

[126] Харук А. " Кондоры" Люфтваффе. Дальний бомбардировщик и разведчик Fw 200 " Condor" / Андрей Харук. – Москва.: Яуза, 2015. – С.63.

[127] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[128] Там само.

[129] Ларинцев Р.И. « Юнкерсы» рвутся к конвоям [Електронний ресурс] /Р.И. Ларинцев. Режим доступу до ресурсу: http: //lib.ru/MEMUARY/1939-1945/FLOT/severnye_konvoi.txt

[130] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику. — С. 468.

[131] Харук А. " Кондоры" Люфтваффе. Дальний бомбардировщик и разведчик Fw 200 " Condor". – С.63

[132] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[133] Грановский Е.А. Торпедоносцы против арктических конвоев. [Електронний ресурс] / Е.А. Грановский. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/granovsky.html

[134] Смит П. Победа в Арктике. – С.87.

[135] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[136] Смит П. Победа в Арктике. – С.88.

[137] Там само. – С.65.

[138] Смит П. Победа в Арктике. – С.66.

[139] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[140] Грановский Е.А. Торпедоносцы против арктических конвоев. [Електронний ресурс] / Е.А. Грановский. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/granovsky.html

[141] Смит П. Победа в Арктике. – С.61.

[142] Смит П. Победа в Арктике. – С.58.

[143] Ларинцев Р.И. « Юнкерсы» рвутся к конвоям [Електронний ресурс] /Р.И. Ларинцев. Режим доступу до ресурсу: http: //lib.ru/MEMUARY/1939-1945/FLOT/severnye_konvoi.txt

[144] Смит П. Победа в Арктике. – С.41-42.

[145] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[146] Грановский Е.А. Торпедоносцы против арктических конвоев. [Електронний ресурс] / Е.А. Грановский. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/granovsky.html

[147] Громов А. «Волчьи стаи» во Второй мировой. Легендарные субмарины Третьего рейха. – С.74.

[148] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику. — С.435.

[149] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646

[150] Там само.

[151] Грановский Е.А. Торпедоносцы против арктических конвоев. [Електронний ресурс] / Е.А. Грановский. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/granovsky.html

[152] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.112.

[153] Смит П. Победа в Арктике. – С.2.

[154] Там само. – С.2-3.

[155] Котельников В., Пахмурин Ю.w " Харрикеты" над морем // Морская война. Люди, корабли, события /А.С. Александров. –Москва: Гран-Флит, 2009. – С.56.

[156]Там само. – С. 56

[157] Котельников В., Пахмурин Ю. " Харрикеты" над морем.– С. 56

[158] Там само. – С. 57

[159] Котельников В., Пахмурин Ю. " Харрикеты" над морем. – С. 58

[160] Там само. – С. 60

[161] Котельников В., Пахмурин Ю. " Харрикеты" над морем. – С.61.

[162] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646.

[163] Котельников В., Пахмурин Ю. " Харрикеты" над морем. – С.60.

[164] Котельников В., Пахмурин Ю. " Харрикеты" над морем. – С.63.

[165] Котельников В., Пахмурин Ю. " Харрикеты" над морем. – С.63.

[166] Крылов А. И. Дальними маршрутами [Електронний ресурс] / Крылов Андрей Иванович. Режим доступу до ресурсу: http: //militera.lib.ru/memo/russian/krylov_ai2/index.html

[167] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.70-71.

[168] Там само. – С.71.

[169] Морозов М. Противолодочное оружие ленд-лиза. – С.37.

[170] Там само. – С.40-41.

[171] Морозов М. Противолодочное оружие ленд-лиза. – С.42.

[172] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.70.

[173] Морозов М. Противолодочное оружие ленд-лиза. – С.35.

[174] Морозов М. Противолодочное оружие ленд-лиза. – С.35.

[175] Морозов М. Противолодочное оружие ленд-лиза. – С.37.

[176]Там само. – С.37.

[177] Морозов М. Противолодочное оружие ленд-лиза. – С.38.

[178] Там само. – С.38.

[179] Морозов М. Противолодочное оружие ленд-лиза. – С.39.

[180] Громов А. «Волчьи стаи» во Второй мировой. Легендарные субмарины Третьего рейха. – С.27-28.

[181] Красавцев Л.Б. Как были вооружены торговые суда на Севере в Великую Отечественую войну 1941-1945 гг. [Електронний ресурс] / Л.Б. Красавцев. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc4/research/krasavcev.html

[182] Морисон С.Э Американский ВМФ во Второй мировой войне: Битва за Атлантику. — С.455.

[183] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646.

[184] Красавцев Л.Б. Как были вооружены торговые суда на Севере в Великую Отечественую войну 1941-1945 гг. [Електронний ресурс] / Л.Б. Красавцев. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc4/research/krasavcev.html

[185] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646.

[186] Красавцев Л.Б. Как были вооружены торговые суда на Севере в Великую Отечественую войну 1941-1945 гг. [Електронний ресурс] / Л.Б. Красавцев. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc4/research/krasavcev.html

[187] Браун Д. Действия британских подводных лодок с баз Кольского полуострова в 1941 – 1942 гг. [Електронний ресурс] / Дэвид Браун. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/braun.html

[188] Вернер Г. Стальные гробы. [Електронний ресурс] / Герберт Вернер. Режим доступу до ресурсу: http: //militera.lib.ru/memo/german/werner/index.html

[189] Смит П. Победа в Арктике. – С.67.

[190] Смит П. Победа в Арктике. – С.71.

[191] Там само. – С.71.

[192] Там само. – С.72.

[193] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646.

[194] Смит П. Победа в Арктике. – С.15.

[195] Смит П. Победа в Арктике. – с.15

[196] Там само. – с.71

[197] Там само. – с.80

[198] Вернер Г. Стальные гробы. [Електронний ресурс] / Герберт Вернер. Режим доступу до ресурсу: http: //militera.lib.ru/memo/german/werner/index.html

[199] Баженов Н. Тени над Заполярьем: Действия Люфтваффе против советского Северного флота и союзных конвоев [Електронний ресурс] / Н. Баженов, Д. Дегтев, М. Зефиров. Режим доступу до ресурсу: https: //www.e-reading.club/book.php? book=101646.

[200] Полярный конвой. Воспоминания участников; [сост. С.И. Апрелев, К.Э. Кузнецова]. – Издательство ОСТРОВ, 2005. – С.9.

[201] Смит П. Победа в Арктике. – С.87.

[202] Супрун М.Н Арктика в стратегии мировых держав в годы Второй мировой войны. [Електронний ресурс] / М.Н.Супрун. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/souprun.html

[203] Харальд Хенриксен Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники. – С.132-133.

[204] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.117.

[205] Супрун М.Н Арктика в стратегии мировых держав в годы Второй мировой войны. [Електронний ресурс] / М.Н.Супрун. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/souprun.html

[206] Бутенина Н. Ленд-лиз: сделка века. – С.111.

[207] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.100-101.

[208] Супрун М.Н Арктика в стратегии мировых держав в годы Второй мировой войны. [Електронний ресурс] / М.Н.Супрун. Режим доступу до ресурсу: http: //arcticwar.pomorsu.ru/sea/nc3/research/souprun.html

[209] Там само.

[210] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.53-54.

[211] Харальд Хенриксен Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники. – С.137-138.

[212] Харламов Н.М. Трудная миссия [Електронний ресурс] / Харламов Николай Михайлович. Режим доступу до ресурсу: http: //militera.lib.ru/memo/russian/harlamov_nm/index.html

[213] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.82-83.

[214] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.105.

[215] Харальд Хенриксен Мурманские конвои. Военная драма в Арктике и ее участники. – С.233-234.

[216] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.126.

[217] Там само. – С.128.

[218] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.150.

[219] Джонс Р. Ленд-лиз. Дороги в Россию. Военные поставки США для СССР во Второй Мировой войне. – С.223.

[220] Там само. – С.228.

[221] Кузнецов Н.А. Полярные конвои. Вторая мировая война в Советской Арктике. – С.7.

[222] Кузнецов Н.А. Полярные конвои. Вторая мировая война в Советской Арктике. – С.23.

[223] Полярный конвой. Воспоминания участников; [сост. С.И. Апрелев, К.Э. Кузнецова]. – Издательство ОСТРОВ, 2005. – С.8.

ВСТУП

Означена мета потребує виконання таких завдань:

Розділ І. Ленд-ліз та його міжнародно-правова база

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2019-06-19; Просмотров: 79; Нарушение авторского права страницы