ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ВИТРАТ, ОБ'ЄМУ РЕАЛІЗАЦІЇ І ПРИБУТКУ.

 

Розглянемо основні складові взаємозв’язку між витратами, реалізацією і прибутком:

Дохід від продажів

-

змінні виробничі витрати

=

виробничий маржинальний дохід.

 

Виробничий маржинальний дохід

-

змінні операційні витрати

=

загальний маржинальний дохід

 

Загальний маржинальний дохід

-

загальні постійні витрати

=

операційний прибуток (збиток)

 

Витрати періоду – витрати, які не включаються в собівартість запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені.

Основу формування власних внутрішніх фінансових ресурсів підприємства, що направляються на виробничий розвиток, складає балансовий прибуток, який характеризує один з найважливіших результатів фінансової діяльності підприємства. Вона є сумою наступних видів прибутку підприємства: 

- прибутку від реалізації продукції (або операційний прибуток);

- прибутку від реалізації майна; 

- прибутку від позареалізаційних операцій.

Серед цих видів головна роль належить операційному прибутку, на долю якого доводиться в даний час 90-95 % від загальної суми балансового прибутку. На багатьох підприємствах вона являється єдиним джерелом формування балансового прибутку. Тому управління формуванням прибутку підприємства розглядається зазвичай як процес формування операційного прибутку (прибуток від реалізації продукції). Основною метою управління формуванням операційного прибутку підприємства є виявлення основних чинників, що визначають його кінцевий розмір, і знаходження резервів подальшого збільшення.

Механізм управління формуванням операційної прибутку будується з урахуванням тісного взаємозв'язку цього показника з об'ємом реалізації продукції, доходів і витрат підприємства. Система цього взаємозв'язку, що отримала назву «Взаємозв'язок витрат, об'єму реалізації і прибутку» [Cost-Volume-Profit-relationships; «CVP»] дозволяє виділити роль окремих чинників у формуванні операційного прибутку і забезпечити ефективне управління цим процесом на підприємстві.

В процесі управління формуванням операційним прибутком на основі системи «CVP» підприємство вирішує наступні завдання:

 - який вплив надасть на прибуток зміну цін на продукцію, що реалізовується, зміну змінних і постійних витрат, об'єму реалізації; 

- який об'єм реалізації забезпечить досягнення беззбиткової;

- які оптимальний об'єм і структура випуску; 

- як зміна в структурі реалізації вплине на прибуток і мінімальний беззбитковий об'єм;

- який «запас міцності» є у підприємства; 

- який об'єм продажів дозволить досягти запланованого об'єму прибутку;

- який прибуток можна чекати при даному рівні реалізації; 

- який мінімальний рівень цін на продукцію підприємства при заданому об'ємі випуску дозволить уникнути збитків;

 - як зміна в асортименті продукції, що реалізовується, вплине на прибуток і мінімальний беззбитковий об'єм;

 - чи проводити товари і послуги самостійно або замовляти їх на стороні;

- яка нижня межа ціни на продукцію, що реалізовується.

Ключовими елементами аналізу співвідношення «витрати – об'єм – прибуток» виступають маржинальний дохід, поріг рентабельності (точка беззбитковості), виробничий леверідж і маржинальний запас міцності. Маржинальний дохід – це різниця між виручкою підприємства від реалізації продукції (робіт, послуг) і сумою змінних витрат. Поріг рентабельності (точка беззбиткової) – це показник, що характеризує об'єм реалізації продукції, при якому виручка підприємства від реалізації продукції (робіт, послуг) рівна всім його сукупним витратам, тобто це той об'єм продажів, при якому підприємство не має ні прибутку, ні збитку.

Виробничий леверідж – це механізм управління прибутком підприємства залежно від зміни об'єму реалізації продукції (робіт, послуг). Маржинальний запас міцності – це процентне відхилення фактичної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) від порогової виручки (порогу рентабельності). Для проведення аналізу беззбиткового виробництва необхідною умовою є ділення витрат підприємства на постійних і змінних. Як відомо, постійні витрати не залежать від об'єму виробництва, а змінні – змінюються із зростанням (зниженням) об'єму випуску і продажів. Для розрахунку об'єму виручки, що покриває постійні і змінні витрати, виробничі підприємства в своїй практичній діяльності використовують такі показники, як величина і норма маржинального доходу.

Величина маржинального доходу показує внесок підприємства в покриття постійних витрат і отримання прибутку. Існує два способи визначення величини маржинального доходу. При першому способі з виручки підприємства за реалізовану продукцію віднімають всі змінні витрати, тобто всі прямі витрати і частину накладних витрат (загальновиробничі витрати), залежних від об'єму виробництва і змінних витрат, що відносяться до категорії. При другому способі величина маржинального доходу визначається шляхом складання постійних витрат і прибутку підприємства. Під середньою величиною маржинального доходу розуміють різницю між ціною продукції і середніми змінними витратами. Середня величина маржинального доходу відображає внесок одиниці виробу в покриття постійних витрат і отримання прибутку.

Нормою маржинального доходу називається частка величини маржинального доходу у виручці від реалізації або (для окремого виробу) частка середньої величини маржинального доходу в ціні товару. Використання цих показників допомагає швидко вирішити деякі завдання, наприклад, визначити розмір прибутку при різних об'ємах випуску.

 

 

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться: