Генерал де Голль повертається до влади (1 червня 1958 р.)

Однією з причин того, що генерал де Голль повернувся до влади 1 січня 1958 р., була впевненість армії та колоністів в Алжирі, що тільки він здатен утримати фр. панування в цій країні. З 1957 р. напруженість ситуації зросла. Ми вже згадували про арешт національного лідера бен Белли та чотирьох його сподвижників 22 жовтня 1956 р.. А 8 лютого 1958 р. стався новий інцидент. Французька авіація бомбардувала Сак'єт-Сіді-Юсеф — прикордонне містечко в Тунісі. Ця операція була пов'язана з присутністю з'єднань алжирської «Армії національного визволення» вздовж алжиро-туніського кордону. Військові частини не могли увійти до Алжиру через побудовані з алжирського боку укріплення під електричним струмом. Бомбардування, дуже мало виправдане з погляду міжн. права, призвело до жертв серед мирного населення і викликало обурення в усьому світі, к і в певних колах Франції. Уряд Фелікса Гайяра, що впав 15 квітня 1958 р., більше начебто орієнтувався на амер. чи британську до­помогу. Колоністи вбачали в цьому серйозну загрозу, враховуючи антиколоніальний дух Вашингтонаі. Розвинулась тривала міністерська криза, якій випало скінчитись у ніч з 13 на 14 травня обранням члена МРП П'єра Пфлімлена.

В європейському середовищі Алжиру з 1957 р. зростало почуття непокори. Численні колоністи об'єдналися у змовницький «Комітет громадського порятунку», прихильний до ідеї «фр. Алжиру». Лідерами комітету виступили комерсант Жозеф Ортіс, проводир алжирських студентів П'єр Лагайярд, лікар Лефевр, виноградар Робер Мартель. Вони ставили собі за мету переконати армію в необхідності виступати проти будь-якого паризького уряду, схильного до капітуляції. Звиклі до дисципліни, армійські офіцери вагались, але командувач алжирської армії генерал Салан та начальник штабу генерал Елі дали зрозуміти президентові республіки Рене Коті, що армія не прийме'ще однієї капітуляції. Поряд з алжирською змовою, виникла змова голлістська. Генерал де Голль заявив на початку 50-х років, що Алжир завжди залишатиметься під суверенітетом Франції. Дехто з його най-палкіших прихильників, як-от сенатор Мішель Дебре або Жак Сустель, проголосили своє власне кредо «фр. Алжиру». Наприкінці 1957 р. голліст Леон Делебек перетяг на свій бік деяких алжирських лідерів — полковника Томазо, Алена де Серіньї, директора «Ехо Алжиру» та інших.

13 травня, під кінець затяжної міністерської кризи у Франції, в Алжирі відбувався похорон фр. солдатів, забитих НФВ; на цвинтарі тоді з'юрмився великий натовп. Наприкінці жалобної церемонії Мартель та Лагайярд, беручи слово, підбурили натовп не розходитись і захопити резиденцію генерального губернаторст-Парашутисти не опирались нападникам, і ті о сьомій годині заволоділи палацом. За згодою генерала Салана, генерал погодився очолити «Комітет громадського порятунку», у який увійшли також Лагайярд, Мартель, голліст Делебек та троє полковників. Марно опирався новий фр. уряд Пфлімлена. У Парижі почали побоюватись військового перевороту силами алжирських парашутистів. Визначні політичні діячі, зокрема президент республіки Рене Коті та голова уряду Пфлімлен, також вважали, що тільки генерал де Голль може допомогти уникнути громадянської війни і відновити національну єдність. Генерал публічно заявив, що прийме владу, якщо вона йому буде надана з дотриманням усіх вимог закону, і виставив свої умови. За допомогою колишнього голови Ради міністрів, соціаліста Гі Молле пощастило здійснити всю процедуру. Інвеститура відбулася 1 червня 1958 р. Такий перебіг подій викликав неабияке піднесення в Алжирі. Видавався цілком спонтанним раптовий рух за братання між колоністами-європейцями та мусульманами, хоча ілюзорність такого явища була цілком очевидна. Відбулись надзвичайно велелюдні мітинги, у яких значну роль відіграли колишні бійці французької армії в Алжирі. Мусульмани та французи перемішалися навколо триколірного прапора, вигукуючи: «Фр. Алжир!» їхнім сподіванням була ідея «великої Франції рівних громадян» (що позначило суттєву поступку колоністів) «від Дюнкерка до Таманрассета».

⇐ Предыдущая55565758596061626364Следующая ⇒

Поделиться: