Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Класифікація умов праці на виробництві.
Умови праці – це сукупність сторін і зв’язків доцільної д-ності людини. Умови праці включають в себе такі складові: 8орг-йно-технічний; санітарно-гігієнічний; естетичний; соц.-псих-ний; Зазначені ел-ти формують вир-че серед-ще, яке оцінюється за 6-ма категоріями тяжкості праці. В сонові класифікації груп тяжкості покладено функц-ний стан організму людини, який формується під впливом зазначених вир-чих факторів. Зокрема виділяють 3 стани: нормальний; пограничний; патологічний До нормального стану відносяться перші 2 категорії тяжкості. Це роботи виконання яких здійснюються в комфортних умовах при сприятливих величинах фізичних, розумових і нервово-емоційних навантажень. До пограничного стану роботи відносяться 3 та 4-а категорія тяжкості для яких характерні підвищ-ня навантаження а також не зовсім сприятливі вир-чі умови. Хоча раціональні режими праці і відпочинку сприяють раціональному відновленню організму. До патологічного стану відносяться 5 та 6-а категорія тяжкості, яка виконується при дуже несприятливих екстремальних умовах праці. При цьому вплив вир-чих шкідливостей і інших чинників зумовлюють патологічні зміни в організмі. Роботи такого характеру потребують додаткових витрат на охорону праці і на захист працюючих. 114. Основні напрями та соціально-економічна ефективність поліпшення умов праці на виробництві. Умови праці – це сукупність сторін і зв’язків доцільної д-ності людини. Вони відіграють велику роль в її орг-ї. Несприятливі умови в значній мірі знижують прод-тивність праці і еф-ість д-ності орг-ї в цілому. Планування роботи з охорони праці, поліпшення умов праці здійснюється в таких напрямах: розробка довгострокових програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; розробка перспективних планів підприємства; поточних річних планів підприємств; оперативних. Поліпшення умов праці сприяє зростанню ек-них і соц-х показників роботи п-ства. Зокрема це стосується зростання загального об’єму вир-ва, зростанню прод-тивності праці, зниження захворюваності (кількості невиходів на роботу), зменшення витрат п-ства на додаткові відпустки, доплати до тарифних ставок, доплат за невідпрацьований скорочений робочий час. Загалом п-ства поліпшуючи умови праці для своїх працюючих сприяють збереженню здоров’я працівників, їх працездатності і трудової віддачі. Підсумовуючи сказане, можна сказати, що соц.-ек-на еф-ість поліпшення умов праці включає в себе: - зменшення захворюваності, збереження здоров’я працюючих і їх працездатності. Як правило в сер на 1-го працівника приходиться 9 днів непрацездатності на рік. Перевищення цього нормативу пов’язано з додатковими втратами п-ства і навпаки, відхилення в сторону зменшення – забезп-ня економії. - зменшення травматизму та профзахворювань також сприяє зростанню ек-ної і соціальної еф-ості п-ства. 115. Сутність і мета оцінювання персоналу . Оцінка персоналу полягає у визначенні того, якою мірою кожний працівник досягає очікуваних рез-тів праці й відповідає тим вимогам, які випливають з його вир-чих завдань. Розрізняють самооцінку й зов-ню оцінку, які виконують функції: Орієнтуюча: що кожна людина через оцінку з боку суспільства та з допомогою самооцінки усвідомлює себе, свій стан і поведінку, отримує можливість визначити напрями і способи подальшої д-ності. Стимулююча: оц-ка, породжуючи в людини переживання успіху або невдачі, підтверджуючи правильність або неправильність вибраної поведінки, спонукає людину до д-ності в певному напрямку. Мдж-т персоналу передбачає широке викор-я рез-тів оцінки персоналу, адже кожна орг-я прагне зберегти кращі кадри. При цьому рез-ти оцінки викор-ються для вирішення таких питань, як: 1.підбір і розстановка нових працівників; 2.висування в резерв і на нові посади; 3.прогнозування; 4.просування працівників по службі і план-ня кар'єри; 5.раціоналізація прийомів і методів роботи, упр-ських процедур; 6.удосконалення орг-ї праці; 7.побудова еф-ої с-ми мотивації трудової д-ності; 8.посилення демократичних начал в упр-ні; 9.удосконалення стр-ри упр-ня; 10.оцінка еф-ості навчання працівників; 11.удосконалення планів і програм підвищ-ня квал-ції кадрів; 12.оцінка еф-ості роботи трудових колективів і окремих працівників. Оцінка персоналу може повноцінно виконувати притаманні їй функції за умов побудови на принципах: а) невідворотності (обов'язковості); б) загальності (оцінюють кожного); в) с-матичності (оцінка здійснюється постійно); г) усебічності (оцінці підлягають усі сторони д-ності та особистості людини); д) об'єктивності. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 319; Нарушение авторского права страницы