Припинення громадянства України

 

Припинення громадянства — це припинення правового зв'язку між особою і державою, за якого вони втрачають права та обов'язки одне щодо одного. Припинення громадянства означає, що держава не визнає і не гарантує права і свободи свого колишнього громадянина, не заступається за нього за кордоном. Колишній громадянин, зі свого боку, не зобов'язаний дотримуватися законів і приписів держави, виконувати перед нею які-небудь обов'язки, крім тих, що покладаються на нього як на людину. Припинення громадянства може відбуватися за різними підставами, залежно від яких розрізняються вихід із громадянства, втрата громадянства і позбавлення громадянства.

Вихід із громадянства — це припинення громадянства за волевиявленням громадянина, тобто відмова громадянина від громадянства. Вихід із громадянства може відбуватися за клопотанням заінтересованого громадянина і відповідного дозволу уповноваженого органу держави (зазвичай — глави держави) або в порядку реєстрації — за заявою громадянина, яка спеціального дозволу не потребує. У більшості країн прийнятий дозвільний  порядок виходу з громадянства. Підстави для відмови у припиненні громадянства встановлюються законом.

Втрата громадянства — це припинення громадянства внаслідок вчинення особою певних заборонених дій. Підставами втрати громадянства можуть бути: набуття громадянства іншої держави; скасування рішення про надання громадянства (зазвичай — у разі набуття особою громадянства на підставі завідомо неправдивих відомостей і фальшивих документів); не підтримання особою, яка проживає за кордоном, зв'язку зі своєю державою протягом встановленого часу; вступ на іноземну державну службу; розірвання шлюбу (в країнах, де передбачено автоматичне набуття громадянства іноземкою у разі укладення нею шлюбу з громадянином даної держави) та ін. Втрата громадянства відбувається на основі рішень і дій уповноважених державних органів і посадових осіб. Цим втрата громадянства відрізняється від виходу із громадянства, який відбувається за волевиявленням особи і здійснюється за її клопотанням або в порядку реєстрації. Іноді втратою громадянства називається будь-який вид його припинення.

Позбавлення громадянства — це припинення громадянства особи, здійснене з ініціативи уповноваженого державного органу від імені держави. Позбавлення громадянства є крайнім заходом, до якого держава вдається тоді, коли поведінка громадянина не узгоджується з інтересами і законами держави. Позбавлення громадянства, набутого за народженням, називається денаціо налізацією, а набутого в порядку натуралізації — денатуралізацією . Конституції багатьох держав не припускають можливості позбавлення громадянства, набутого у будь-який спосіб. Конституції деяких держав забороняють денаціоналізацію, пов'язуючи це з тим, що громадянство за народженням є одним із невідчужуваних природних прав людини, але припускають можливість денатуралізації. Позбавлення громадянства, набутого за народженням, припускається тільки в деяких державах.

Згідно зі статтею 17 «Підстави припинення громадянства України» Закону України «Про громадянство України» громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Закон передбачає, що «Громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням» (ч. 1 ст. 18). Вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України. Вихід дітей віком від 15 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою. Вихід особи з громадянства України не допускається у разі притягнення її в Україні як обвинуваченої у кримінальній справі або якщо стосовно неї в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав чинності і підлягає виконанню (ч. 11-13 ст. 18).

Підставами для втрати громадянства України є: 1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; 2) набуття особою громадянства України за її клопотанням внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; 3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є загальним військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою. Положення пунктів 1, 3 не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства (ст. 19).

Конституція України забороняє позбавлення громадянства України: «Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство» (ч. 1 ст. 25).

Згідно з Конституцією України рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України приймає Президент України (п.26 ст. 106). Розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань Комісія при Президентові України з питань громадянства, повноваження якої визначено Законом України «Про громадянство України» (ст. 23).

Згідно із законом документами, що підтверджують громадянство України, є: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про належність до громадянства України; 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 4) тимчасове посвідчення громадянина України; 5) проїзний документ дитини; 6) дипломатичний паспорт; 7) службовий паспорт; 8) посвідчення особи моряка; 9) посвідчення члена екіпажу; 10) посвідчення особи на повернення в Україну (ст. 5).

 

⇐ Предыдущая21222324252627282930Следующая ⇒

Поделиться: