Класифікація референдумів

 

Референдуми класифікують за різними підставами. За масштабами вони поділяються на загальнодержавні, що проводяться в межах усієї державної території, і місцеві, що проводяться в окремих суб'єктах федерації, автономних утвореннях, одній або кількох адміністративно-територіальних одиницях з питань місцевого значення. Рішення про проведення місцевого референдуму приймається представницьким органом суб'єкта федерації, автономного утворення або місцевого самоврядування з власної ініціативи або на вимогу певної частини населення (виборців). Прийняте на місцевому референдумі рішення не потребує затвердження яким-небудь органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи їх посадовими особами.

За предметом (змістом питання, що виноситься на голосування) референдуми бувають конституційними, законодавчими і з питань поточної політики. Предметом конституційного референдуму є проект або нової конституції, або змін і доповнень до чинної конституції. Частіше проводяться референдуми з питань змін і доповнень до конституції. У федеративній державі конституційні референдуми можуть відбуватися як на загальнодержавному рівні, так і на рівні окремих суб'єктів федерації.

Предметом законодавчого референдуму може бути або проект закону, або чинний закон. Законодавчий референдум може мати попередній або наступний характер. При проведенні попереднього, або допарламентського, референдуму на голосування виноситься проект закону. У разі підтримання виборцями законопроекту він стає законом. Тому попередній референдум є затверджувальним, або ратифікаційним. Предметом наступного, або післяпарламентського, референдуму є закон, що набрав чинності. Якщо виборці не підтримають закон, він втрачає чинність. Тому наступний референдум є скасувальним, а голосування виборців проти закону називається народним вето. Можливе прийняття закону на референдумі в обхід парламенту або за його відсутності. Такий референдум, який називається позапарламентським, може використовуватися главою держави з метою прийняття конституції або закону за відсутності їх підтримки парламентом.

Референдум з питань поточної політики безпосередньо не стосується конституційної або законодавчої нормотворчості і зазвичай має характер опитування, результатами якого керуються органи державної влади при вирішенні тих чи тих питань. Найчастіше предметом таких референдумів стають питання зовнішньої політики, що стосуються вступу держави до міжнародних організацій, приєднання до міжнародних договорів тощо. Такі питання безпосередньо вирішуються не народом, а державою як суб'єктом міжнародного права. Референдум з питань зовнішньої політики проводиться з метою узгодження дій органів державної влади з волею народу. Декотрі з таких референдумів, наприклад, референдуми з питань державної належності території, можуть мати доленосне для самого народу значення.

За умовами і підставами проведення розрізняються обов'язкові і факультативні референдуми. Обов'язковими є референдуми, що обов'язково проводяться з питань, визначених у конституції або в законах. Обов'язковими є, зокрема, референдуми з територіальних питань, що стосуються передання певної території від однієї держави до іншої або від одного суб'єкта федерації до іншого. Конституції визначають також інші питання, що мають вирішуватися тільки шляхом референдуму. Найчастіше такі питання стосуються зміни окремих положень конституції. Факультативними є референдуми, що проводяться з волі суб'єктів референдної ініціативи, якими можуть бути вищі органи державної влади, частина складу парламенту, представницькі органи суб'єктів федерації, автономних утворень, місцевого самоврядування, частина виборців.

За юридичними наслідками референдуми поділяються на зобов'язальні і консультативні. Рішення, прийняте за результатами зобов'язального референдуму, має юридично обов'язкове значення і підлягає виконанню усіма суб'єктами права. Консультативний референдум проводиться лише з метою з'ясування думки виборців з якого-небудь питання і тому називається також всенародним, або народним, опитуванням. Рішення з цього питання залишається за органами державної влади, які можуть враховувати думку виборців, але не зобов'язані керуватися нею. За загальним правилом, конституційні і законодавчі референдуми є зобов'язальними. Референдуми з питань поточної політики можуть бути як зобов'язальними, так і консультативними. Не повинен бути консультативним референдум за народною ініціативою, інакше вийде, що виборці ініціюють проведення референдум не з метою вирішити якесь питання, а задля з'ясування власної думки. Конституції багатьох держав визнають можливість проведення тільки зобов'язальних референдумів.

 

⇐ Предыдущая33343536373839404142Следующая ⇒

Поделиться: