Сутність економічного управління підприємством та його завдання

 

Сучасне підприємство зазвичай уявляється як економічна ор- ганізація, штучно створена система, у межах якої і через яку лю- ди взаємодіють один з одним, реалізуючи індивідуальні та колек- тивні цілі. Управління ж об’єктами економічної природи розглядається як економічне управління. Це доволі поширений погляд, а вживається в такому сенсі дане поняття без конкретиза- ції та сутнісних пояснень. Побутує також думка, що слово «ме- неджмент» слід інтерпретувати не як управління в широкому ро- зумінні цього слова, а як економічне управління. Не виключає такий погляд і зближення понять «управління» та «менеджмент» як управління економічними об’єктами, процесами, відносинами на всіх рівнях, тобто як економічне управління в найзагальнішо- му сенсі.

В одних випадках поняття «економічне управління підпри- ємством» ототожнюють з поняттям «економіка підприємства», а в других — з поняттям «ділове управління» тощо.

Виходячи з того, що для всіх економічних організацій спіль- ним критерієм результативності їх багатогранної діяльності є са- ме економічні результати (доходи, витрати, капіталовкладення), вирішальну роль в управлінні підприємством відіграє саме еко- номічне управління. Його зміст зводиться до такого: визначення потрібного стану підприємства, оцінювання фактичного стану, порівняння його з потрібним і здійснення управлінського впливу згідно з наявними ресурсами. По суті, вказані функції відобра- жають загальну сутність процесу підготовки й прийняття управ- лінського рішення. Такими питаннями займаються чимало наук. Математика розглядає прийняття рішення з позицій рекомендо- ваних методів та алгоритмів, соціологія — з погляду процесів, які відбуваються в суспільстві, юриспруденція — правового погляду та ін. Економічна складова є майже в кожному комплексному управлінському рішенні й стосується передовсім визначення та- ких ключових параметрів діяльності підприємства, як обсяги ви- робництва, витрати ресурсів, фінансові результати. Для забезпе- чення ефективності діяльності підприємства недостатню зводити економічне управління лише до управління ресурсами. Сучасний бізнес вимагає «включення» підприємства в систему зовнішніх бізнес-відносин. Орієнтація підприємства на корисність благ чи інші вимоги бізнес-середовища суперечить вимогами ефективно- го використання ресурсів. Тому основним завданням економічно-

 

го управління підприємством є не лише внутрішнє збалансування у використанні ресурсів, й досягнення зовнішньої збалансованос- ті в бізнес-відносинах.

У такому сенсі економічне управління підприємством наближа- ється до поширеного в західній практиці терміна «управлінське пла- нування й контроль» (МРС), а також «управління ефективністю біз- несу» (ВРМ), під якими розуміють базову концепцію ефективної реалізації стратегії та контролю її виконання.

Можна виокремити основні параметри діяльності підпри- ємства за допомогою яких відбувається економічне управлін- ня. Якщо, наприклад, мова йдеться про збільшення прибутку підприємства, то основними чинниками, які сприяють цьому, є такі: зміна обсягів випуску продукції (робіт, послуг), зміна номенклатури та асортименту продукції, зміна якості продук- ції, зміна витрат і ціни. Не вдаючись у подробиці, зауважимо, що всі ці параметри тісно взаємопов’язані, й саме від рівня їх збалансованості залежить обґрунтованість управлінських рі- шень. Дійсно, користуючись економічними залежностями між розміром прибутку, з одного боку, і обсягом реалізованої про- дукції (за прийнятими цінами) та витратами (постійними й змінними), з іншого — фінансовими ресурсами, можна досяг- ти гармонійного поєднання основних параметрів функціону- вання підприємства. Таким чином, центральне місце в еконо- мічному управлінні підприємством належить досягненню й підтримці збалансованості кількох ключових кількісних па- раметрів, як-от: обсяг випуску продукції, витрати, ціни, при- буток. Слід зазначити, що дотримання збалансованості дося- гається не завжди через абсолютні значення відповідних економічних показників, а й відносні, тобто пропорційні їх співвідношення. Серед останніх часто використовують такі, як співвідношення прибутку й сукупних витрат, прибутку й змінних витрат, ціни й змінних витрат та ін. Водночас слід вважати неправильним зведення економічної результативності діяльності підприємства лише до кількісно визначених фінан- сово-економічних показників. Для управління й контролю ре- зультативності діяльності підприємства доцільно використо- вувати разом із вказаними ще й нефінансові показники, поєднані групами в позитивні чи негативні ключові індикато- ри, а саме: виконання стратегії, якість стратегії, ринкова пози- ція, інноваційність тощо.

Таким чином, зміст економічного управління підприємством можна  визначити  як  системний  комплекс  розробки  економічно

 

ефективних управлінських рішень, який ґрунтується на закономір- ностях і правилах взаємоузгоджень ключових параметрів економі- ки підприємства.

Серед комплексу основних завдань економічного управління сучасним підприємством слід назвати такі:

·виявлення впливу внутрішніх якісних і кількісних взаємо- зв’язків ключових економічних параметрів діяльності підприєм- ства на забезпечення його беззбитковості, прибутковості й са- мофінансування розвитку;

·діагностування зовнішнього оточення підприємства й біз- нес-відносин, визначення його конкурентного статусу та об- ґрунтування пропозицій щодо посилення ринкових позицій;

·системний аналіз господарської діяльності й фінансового стану підприємства; виявлення та кількісне обґрунтування ре- зервів підвищення ефективності використання ресурсів;

·обґрунтування збалансованості обсягів випуску продукції за номенклатурними позиціями та асортиментним рядом з ураху- ванням ресурсних обмежень і цільових настанов;

·обґрунтування умов випуску продукції, оптимізації її якості; вибір економічно раціональної технології, а також спеціалізації та  кооперування  виробництва  (бізнес-відносини  аутсорсинту,

франчайзингу, лізингу тощо);

·обґрунтування рівня цін на продукцію підприємства та мето- дів ціноутворення;

·обґрунтування доцільного співвідношення постійних і змін- них витрат у собівартості кожної номенклатурної позиції продук- ції, обсягу її випуску й ціни, за яких досягаються беззбитковість і

прибутковість;

·обґрунтування ефективності інвестиційних проектів і бізнес- планів підприємства;

·техніко-економічне обґрунтування й розробка стратегічних і поточних планів і бюджетів діяльності підприємства, аналіз і контроль їх виконання;

·регламентація проведення робіт професіоналами й фахівця- ми з економіки підприємства, установлення та дотримання еко- номічного порядку на підприємстві.

Незважаючи на те, що у всякому управлінському рішенні, як уже зазначалось, є економічна складова, особливості призначен- ня якої та змісту робіт дають змогу виокремити економічне управління у вузькому розумінні як самостійну функцію управ- ління підприємством. Економічне управління як функція реалізу- ється через виконання низки управлінських дій, які утворюють

 

єдиний  процес. Процесний  підхід  до економічного управління докладніше розглядатиметься в наступній темі.

Економічне управління підприємством з позицій системного під- ходу можна вважати системою. Адже економічне управління — це процеси обробки інформації керівниками, які приймають рішення, та професіоналами-економістами, які економічно обґрунтовують їх. Та- кі процеси здійснюються за допомогою особливих методів та інстру- ментів. Входом для цих процесів слугує інформація про внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства. Виходом, або результатом, цих процесів є планово-контрольна та регламентуюча інформація. Усі елементи системи взаємопов’язані, тобто система економічного управління підприємством має свою специфічну структуру.

Водночас економічне управління можна уявляти як різновид си- стеми управління, що призначений для такого впливу на об’єкт управління, який переводить цей об’єкт у бажаний стан і (або) надає параметрам процесів, які здійснюються в ньому, певних характери- стик (значень). Докладніше це питання розглядатиметься в темі 3.

 

 

Предмет і завдання курсу

Діяльність підприємства та її економічні результати є об’єктом дослідження багатьох наук: мікроекономіки, економіки підприємст- ва, стратегії підприємства, менеджменту, економічного аналізу та ін. Мікроекономіка дає загальне уявлення про процеси розробки й реалізації рішень, які приймаються економічними агентами для до- сягнення цілей. Економіка підприємства фокусує увагу на засобах, законах і правилах ведення господарства. Предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів. Що ж є предметом курсу «Економічне управління підприємс- твом»? Слід зазначити, що визначення предмета будь-якої науки й відповідно навчальної дисципліни — це надзвичайно складне завдання. Тим більше, що, як уже зазначалось, найширше визна- чення сутності економічного управління підприємством майже тотожне економіці підприємства. Вочевидь, знання з такої дис- ципліни  мають  бути  системними,  уміння  —  комплексними,  а

підхід до використання — інтегральним.

Призначення навчальної дисципліни «Економічне управління підприємством» — сформувати у студентів системне знання про за- кономірності взаємозумовлених змін економічних параметрів діяль- ності підприємства та комплекс умінь і навичок застосування різ- номанітних методів та інструментарію обґрунтування економічно

 

ефективних управлінських рішень. Ураховуючи, що ця дисципліна вивчається на завершальному етапі підготовки фахівців з економіки підприємства — у магістратурі — центральне місце в ній належить відпрацюванню саме тих управлінських аспектів економіки сучас- ної організації, які затребувані вітчизняним бізнесом, але організа- ційно й методично недосконалі та кадрово незабезпечені. Уклада- чами навчального курсу визначено такі три робочі модулі (частини): системна характеристика економічного управління підприємством, бюджетне управління, фінансове управління. Бюджетне та фінансо- ве управління є базовими технологіями економічного управління, саме на їх основі будується власне система економічного управлін- ня конкретного підприємства з урахуванням його специфіки.

Після вивчення цього курсу студент:

знатиме:

·основні принципи формування системи економічного управ- ління підприємством;

·правила формування системи бюджетного управління й ви- моги до наповнення її елементів;

·організацію та технологію бюджетного процесу на підприєм-

стві;

·особливості управління робочим капіталом у контексті стра- тегічних та оперативних управлінських рішень;

·засоби формування інвестиційного портфеля підприємства та його оптимізації, а також

умітиме:

·аналізувати ефективність системи економічного управління підприємством та оптимізувати її;

·формувати фінансову структуру й регламент бюджетного управління;

·планувати, аналізувати операційні й фінансові бюджети під- приємства та їх основні параметри;

·здійснювати фінансову діагностику підприємства й обґрунтову- вати управлінські рішення щодо підвищення ефективності діяльнос- ті підприємства, його товарної, збутової та кредитної політики;

·обґрунтовувати склад інвестиційного портфеля підприємст- ва, проводити розрахунки щодо вибору реальних проектів і фі- нансових інвестицій;

·застосовувати сучасні методичні підходи до оптимізації роз- міру та структури капіталу підприємства.

У процесі вивчення дисципліни реалізується компетентісний під- хід до підготовки фахівця з економіки підприємства. Органічне по- єднання теоретичних і практичних аспектів надає якісно нового змі-

 

сту професійним знанням і дає змогу інтегрувати в них економіку та менеджмент як єдину методологічну основу фахової підготовки. За класом професійних завдань «Техніко-економічні розрахунки пара- метрів функціонування підприємства» передбачено формування та- ких компетенцій, як систематизація та узагальнення інформації про підприємство та його зовнішнє середовище, ідентифікація стану й виконання розрахунків бюджетів, основних показників стратегічних і поточних планів та ін.

За класом «Розробка управлінських рішень» формуються такі компетенції, як економічне обґрунтування доцільності ін- вестиційних рішень, оволодіння процедурами бюджетування, формування ефективної структури капіталу тощо. За класом

«Створення нових знань з економіки підприємства» передба- чено такі: системне проектування економічного управління підприємством, розроблення та вдосконалення методичного інструментарію й регламентів економічного управління, вико- ристання системного мислення у виявленні непроявлених явищ бізнес-середовища та управлінні ними.

 

Ключові положення®

 

1. Система поглядів на природу підприємства формувалася під впливом об’єктивних змін у світовому суспільному розвитку.

2. Для вітчизняних підприємств, які з переходом до ринкової еко- номіки були водночас позбавлені звичного інституційного й функціо- нального середовища, найбільш істотною виявилася системна інститу- ційна проблема: порушення цілісності підприємства.

3. Потреба в інституційному реформуванні вітчизняних підпри- ємств загострила проблему підвищення рівня економічного управління та обґрунтованості управлінських рішень.

4. Економічне управління в широкому сенсі слід розглядати як управ- ління об’єктами економічної природи. Його функції відображають загальну сутність процесу підготовки й прийняття управлінського рішення.

5. Основним завданням економічного управління підприємством є не лише внутрішнє збалансування у використанні ресурсів, а й досяг- нення зовнішньої збалансованості в бізнес-відносинах.

6. Центральне місце в економічному управлінні підприємством займає досягнення й підтримка збалансованості кількох ключових кількісних па- раметрів діяльності: обсягу випуску продукції, витрат, ціни й прибутку.

7. Зміст економічного управління підприємством становить систем- ний комплекс розробки економічно ефективних управлінських рішень, який ґрунтується на закономірностях і правилах взаємоузгоджень клю- чових параметрів економіки підприємства.

 

8. Предметом навчальної дисципліни «Економічне управління під- приємством» є системне знання про закономірності взаємозумовлених змін економічних параметрів діяльності підприємства.

9. Центральне місце в дисципліні «Економічне управління підприємст- вом» належить відпрацюванню саме тих управлінських аспектів економіки підприємства, які затребувані вітчизняним бізнесом, але організаційно й методично недосконалі та кадрово незабезпечені.

10.Базовими технологіями економічного управління є бюджетне та фінансове управління, які виведені робочими модулями дисципліни.

Терміни й поняття ö

· Економічне управління підприємством

· Ключові параметри діяльності підприємства

· Когнітивна недостатність (підприємства)

Завдання для самоперевірки ✓

Дайте відповіді на питання:

1. Чим зумовлені зміни концептуальних уявлень про управління підприємством як машиною та як живим організмом?

2. Які цілі підприємства формулювались у процесі еволюції уявлень про його природу?

3. Підприємство як організація: що нове з’явилось у цій концепції?

4. Чим зумовлена та як виявила себе системна інституційна пробле- ма вітчизняних підприємств?

5. Якими є основні сфери функціонування бізнесу в Україні та різ- новиди підприємств?

6. Що включає в себе економічне управління підприємством як предметна галузь знань?

7. Які є ключові параметри діяльності підприємства, за допомогою яких здійснюється економічне управління?

8. Які основні завдання економічного управління сучасним підпри- ємством?

9. Що є предметом навчальної дисципліни «Економічне управління підприємством»?

10.Яких компетенцій набуватиме майбутній фахівець, вивчаючи цю дисципліну?

Завдання для індивідуальної роботи œ

1. Доберіть та систематизуйте визначення предметів навчальних дис-циплін, які формують знання про підприємство. Проаналізуйте, чи ґрунтуються вони на спільній концепції про природу підприємства. Ар- гументи й висновки викладіть у вигляді короткого аналітичного звіту.

 

2. Вивчіть досвід одного з найуспішніших (на вибір) радянських підприємств у аспекті економічного управління. Результати викладіть у вигляді реферату.

3. Складіть особисте уявлення про ступінь так званої «когнітивної недостатності» сучасного вітчизняного підприємства та напрямки її по- долання, проаналізуйте думки аналітиків з цього питання. Результати викладіть у формі реферату.

 

Література для поглибленого вивчення  

1. Жданов С. А. Механизмы экономического управления предприяти- ем: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. — 319 с.

2. Жданов С. А. Основы теории экономического управления предприятием: Учебник. — М.: Финансы, 2000. — 528 с.

3. Мильнер Б. Теория организаций: Курс лекций. — М.: ИНФРА- М, 1998.

4. Райзберг Б. А. Курс управления экономикой. — СПб.: Питер, 2003. — 528 с.

5. Управление организацией: Учебник  /  Под  ред.  А. Г. Поршнева, З. П. Румянцевой, Н. А. Соломатина. — 2-е изд. — М.: ИНФРА, 1999.

6. Экономика организаций (предприятий): Учебник для вузов / Под ред. В. Я. Горфинкеля, В. А. Швандара. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — 608 с.

7. Экономика предприятия (фирмы): Учебник/  Под  ред.  проф. О. И. Волкова и О. В. Девяткина. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА — М, 2006. — 601.

 

 

ТЕМА 2

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: