![]() |
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА
Таблиця 5.2
Для розробки бюджетів компанії, особливо бюджетів витрат (дивись склад операційних бюджетів), передусім використову- ється розподіл витрат за такими ознаками: за характером поведін- ки залежно від зміни обсягів діяльності, за можливістю віднесен- ня на собівартість конкретної продукції, за економічними елемента- ми (видами), за сферою діяльності підприємства. За характером поведінки залежно від зміни обсягів діяльності витрати поділяють на постійні, змінні та умовно-постійні чи умовно- змінні. Змінні витрати змінюються залежно від зміни обсягів виро- бництва; до них відносять: витрати на сировину, матеріали, напів- фабрикати та комплектуючи вироби, паливо та електроенергію, що використовуються на технологічні цілі, відрядну заробітну плату та відповідні відрахування на соціальні потреби, комісійні працівникам служби збуту тощо. Постійні витрати не залежать від зміни обсягів виробництва; вони включають: амортизаційні нарахування, орендні платежі, витрати на оплату праці (та відповідні соціальні відраху- вання) за почасовою формою оплати та посадовими окладами, ви- трати на освітлення та опалення приміщень тощо. Частина витрат не може бути віднесена до постійних або змінних (наприклад, витрати на силову електроенергію, ви- трати на утримання устаткування, витрати на оплату праці управлінського персоналу (якщо премії залежать від обсягів продажів тощо), тому їх називають умовно-постійними або умовно-змінними. Завданням фахівців є по можливості визна- чити постійну й змінну складові таких витрат (наприклад, за допомогою методів квадратів, найбільшої та найменшої вели- чини, регресійно-кореляційного аналізу), або ж застосувати спрощений підхід — віднести їх до постійних або змінних за- лежно від того, до яких вони більше тяжіють. Розподіл витат на постійні та змінні використовується з метою формування та аналізу бюджетів (зокрема за допомогою гнучких бюджетів), проведення аналізу беззбитковості, визначення маржинально- го прибутку, операційного важеля тощо. За можливістю віднесення на собівартість конкретної про- дукції витрати поділяють на прямі, що можуть бути безпосередньо віднесені на певний вид продукції (наприклад, витати на сировину, матеріали, заробітну плату основних виробничих робітників, витра- ти на просування і рекламу конкретного продукту тощо), і непрямі, що не можуть бути розраховані безпосередньо на той чи інший вид продукції й тому розподіляються між ними за певним методом (про- порційно витратам на оплату праці, обсягам виробництва, машино- годинам тощо). До останніх, зазвичай, відносяться витрати на утри-
мання й експлуатацію устаткування, загальновиробничі, адміністра- тивні та комерційні витрати. Виділення прямих і непрямих витрат, а також вибір адекватних баз розподілу непрямих витрат, дають змогу більш обґрунтовано відносити їх до певних видів продукції з метою оцінювання прибутковості й рентабельності, необхідних рівнів окуп- ності останніх. За економічними елементами (видами) виокремлюють такі витрати: матеріальні (витрати на сировину, матеріали, напівфаб- рикати, комплектуючи вироби, енергоносії), на оплату праці всіх категорій персоналу, відрахування на соціальні потреби, аморти- зацію та інші витрати (орендні платежі, відсотки за кредитами, витрати на відрядження, охорону праці, послуги сторонніх орга- нізацій тощо). Така структуризація витрат використовується для визначення бюджетів накладних витрат усіх структурних підроз- ділів, вона дає змогу оцінити найбільш вагомі види витрат з ме- тою подальшого пошуку шляхів їх економії та скорочення. За сферою діяльності підприємства витрати поділяються на |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-21; Просмотров: 204; Нарушение авторского права страницы